ћакроеконом≥ка > ћ≥жнародн≥ ≥нвестиц≥њ

ћ≥жнародн≥ ≥нвестиц≥њ

ўо таке м≥жнародн≥ ≥нвестиц≥њ ≥ ¤к≥ м≥сце вони пос≥дають в економ≥ц≥ ”крањна, ≥ не т≥льки ”крањни? «а останн≥ часов≥ пер≥оди ≥нвестиц≥њ стали в≥д≥гравати особливу роль у житт≥ будь-¤коњ крањни пострад¤нського пер≥оду.  оли Ї кошти, њх можна ≥нвестувати в основн≥ фонди або в оборотн≥ кошти, та ¤кщо продукц≥¤ маЇ достатн≥й ринок збуту, то можна жити досить респектабельно нав≥ть в умовах нестаб≥льноњ економ≥ки. јле де знайти кошти в час, коли така слабка стаб≥льн≥сть ¤к в економ≥ц≥, так ≥ законодавств≥?

«г≥дно з визначенн¤м грош≥ Ї у ≥нвестор≥в, але б≥льш≥сть њх знаходитьс¤ за кордоном, де ф≥нансисти грають за своњми правилами. ¬они готов≥ вкладати грош≥ т≥льки в т≥ проекти, ¤к≥ принесуть њм найб≥льшу користь.

ƒосл≥дженн¤ проблеми ≥нвестуванн¤ економ≥ки завжди знаходилось у центр≥ уваги економ≥чноњ думки. ÷е обумовлено тим, що ≥нвестиц≥њ торкаютьс¤ найглибших основ господарськоњ д≥¤льност≥, визначають процес економ≥чного зростанн¤ в ц≥лому. ” сучасних умовах вони виступають найважлив≥шим засобом забезпеченн¤ умов виходу з економ≥чноњ кризи, структурних зрушень у народному господарств≥, зростанн¤ техн≥чного прогресу, п≥двищенн¤ ¤к≥сних показник≥в господарськоњ д≥¤льност≥ на м≥кро - ≥ макрор≥вн¤х. јктив≥зац≥¤ ≥нвестиц≥йного процесу Ї одним ≥з над≥йн≥ших механ≥зм≥в соц≥ально-економ≥чних перетворень.

—итуац≥¤ економ≥чного розвитку, ¤ка склалась зараз в ”крањн≥, дуже складна. —еред сукупност≥ причин, що спри¤ли економ≥чн≥й криз≥ та утримують перех≥д ”крањни на траЇктор≥ю економ≥чного зростанн¤, чи не найголовн≥шою Ї низька ≥нвестиц≥йна активн≥сть. « 1991 р. обс¤г ¬¬ѕ скоротивс¤ майже вдв≥ч≥. ѕри цьому абсолютна б≥льш≥сть в≥дтворювальних ресурс≥в ледве покриваЇ ф≥зичне зношуванн¤ виробничого апарату, а чистого нагромадженн¤ (прир≥ст основного кап≥талу) практично немаЇ. ÷¤ тенденц≥¤ т≥сно повТ¤зана з ¤вищами щор≥чного пад≥нн¤ обс¤г≥в кап≥тальних вкладень, пост≥йним зменшенн¤м бюджетного ф≥нансуванн¤ народного господарства. « 1989 по 1996 рр. обс¤г кап≥тальних вкладень скоротивс¤ на 78,2%. «ношуванн¤ основних фонд≥в у де¤ких галуз¤х дос¤гло критичного р≥вн¤ ≥ не компенсуЇтьс¤ новими кап≥тальними вкладенн¤ми.

” забезпеченн≥ виходу економ≥ки з кризового стану ≥ стаб≥льного њњ розвитку вир≥шальну роль в≥д≥граЇ науково обгрунтована ≥нвестиц≥йна пол≥тика держави. —аме вона визначаЇ реальн≥ джерела, напр¤ми, структуру ≥нвестиц≥й, зд≥йснюЇ рац≥ональн≥ та ефективн≥ заходи дл¤ виконанн¤ загальнодержавних, рег≥ональних та м≥сцевих соц≥ально-економ≥чних ≥ технолог≥чних програм, в≥дтворюЇ процеси на макро- й м≥кроеконом≥чному р≥вн¤х. ¬одночас держава повинна створювати спри¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат з метою ширшого залученн¤, пор¤д з внутр≥шн≥ми, ≥ноземних ≥нвестор≥в на взаЇмовиг≥дних засадах.

«агальнов≥домо, що ефективне реформуванн¤ економ≥ки будь-¤коњ крањни, њњ структурне перетворенн¤ з ¤к≥сним оновленн¤м товаровиробництва, ринковоњ та соц≥альноњ ≥нфраструктури немислим≥ без в≥дпов≥дних кап≥таловкладень, тобто без належного ≥нвестуванн¤. Ѕез над≥йних кап≥таловкладень неможливо забезпечити створенн¤ ≥ впровадженн¤ нов≥тн≥х технолог≥й, систем сучасноњ орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ товаровиробництвом ≥ збутом продукц≥њ, розвиток ринковоњ ≥нфраструктури, ≥нформатизац≥ю сусп≥льства тощо. ÷е фундаментальн≥ основи дл¤ забезпеченн¤ конкурентоспроможност≥ нац≥онального товаровиробництва, без чого не може бути й усп≥шноњ ≥нтеграц≥њ нашоњ крањни в ™вропейське сп≥втовариство. —кладн≥ в≥дтворювальн≥ процеси в≥дбуваютьс¤ виключно на баз≥ ≥нвестуванн¤. „им воно активн≥ше, тим швидш≥ темпи в≥дтворенн¤ ≥ ефективних ринкових перетворень.

 р≥м того ≥нвестиц≥њ дають змогу впроваджувати науково-техн≥чн≥ дос¤гненн¤ у виробництво ≥ на ц≥й основ≥ забезпечувати зростанн¤ ¬Ќѕ, продуктивност≥ прац≥, реальних доход≥в на душу населенн¤, а також вир≥шувати багато соц≥альних проблем. ƒосл≥дженн¤ми встановлено пр¤му залежн≥сть м≥ж темпами зростанн¤ ¬Ќѕ та ≥нвестиц≥¤ми, бо конкурентоспроможн≥сть ≥ темпи розвитку п≥дприЇмства визначаютьс¤ ≥нвестиц≥¤ми. Ѕез них п≥дприЇмство будь-¤коњ форми власност≥ приречене на банкрутство. “ому у розвинутих крањнах прид≥л¤Їтьс¤ серйозна увага ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥. ќргани державного управл≥нн¤ у цих крањнах використовують широкий спектр метод≥в њњ стимулюванн¤:

прискорена амортизац≥¤;

рац≥ональна податкова система;

кредити та регулюванн¤ банк≥вських процентних ставок;

заохоченн¤ л≥зингу.

¬ ”крањн≥ ж дотепер не створено обгрунтованоњ системи державноњ п≥дтримки ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. як насл≥док цього, в ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥ крањни утворилос¤ замкнуте коло, коли недо≥нвестуванн¤ народного господарства посилюЇ спад виробництва, що, в свою чергу, спричин¤Ї зниженн¤ ≥нвестиц≥йних можливостей субТЇкт≥в господарюванн¤ та держави. ¬ивести ”крањну з ц≥Їњ ситуац≥њ може лише науково обгрунтована ≥нвестиц≥йна пол≥тика держави.

” 1998 роц≥ обс¤ги освоЇнн¤ кап≥тальних вкладень вперше за останн≥ роки зросли на 4,8 в≥дсотка. « урахуванн¤м обс¤г≥в, освоЇних приватним сектором економ≥ки, оч≥куЇтьс¤ близько13,5 млрд. грн. кап≥тальних вкладень, що у пор≥вн¤них ц≥нах майже на 3в≥дсотка б≥льше н≥ж у 1997р. (в той р≥к зниженн¤ становило 7 в≥дсотк≥в.). ¬веденн¤ в д≥ю основних фонд≥в склало 10,898 млрд. грн. (90 в≥дсотк≥в до 1997р.). Ќа обТЇктах виробничого призначенн¤ освоЇно7,851 млрд. грн., або 68 в≥дсотк≥в загального обс¤гу кап≥таловкладень (у 1997 роц≥ Ц 65,1 в≥дсотка.).

ќсновним джерелом ф≥нансуванн¤ залишаютьс¤ власн≥ кошти п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, питома вага ¤ких складаЇ 71,4 в≥дсотка загального обс¤гу кап≥тальних вкладень.

≤нвестиц≥йн≥ кредити становл¤ть незначну частку в кредитному портфел≥ банк≥вськоњ системи внасл≥док небажанн¤ комерц≥йних банк≥в нести ризики через недосконал≥сть заканодавчо-нормативноњ та податковоњ пол≥тики, високоњ податковоњ пол≥тики, високоњ в≥дсотковоњ ставки за кредити. ѕопиту субТЇкт≥в господарюванн¤ на ≥нвестиц≥йн≥ кредити через висок≥ ставна практично немаЇ, в той час ¤к у розвинутих крањнах кредити обслуговують до ¾ кап≥тальних вкладень.

«а оперативними даними, освоЇнн¤ кап≥тальних вкладень за рахунок кошт≥в державного бюджету з урахуванн¤м витрат, передбачених м≥н≥м≥зац≥ю насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та кошт≥в, отриманих в≥д зм≥ни понижуючого коеф≥ц≥Їнта при застосуванн≥ до норм амортизац≥њ склав 972,2 млн. грн., що на 6,5 в≥дсотк≥в б≥льше н≥ж у 1997р. ѕри цьому ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вклад≥в за рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету зд≥йснено на р≥вн≥ 27 в≥дсотк≥в початкового планового р≥чного обс¤гу, а отриманих в≥д зм≥ни понижуючого коеф≥ц≥Їнта при застосуванн≥ норм амортизац≥њ Ц на р≥вн≥ 46,7 в≥дсотк≥в уточненого р≥чного обс¤гу.

«меншенн¤ ≥нвестиц≥йних можливостей бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, ¤к≥ становл¤ть лише 12,7 в≥дсотк≥в загальних обс¤г≥в кап≥таловкладень, не забезпечили належну державну п≥дтримку структурним зрушенн¤м в економ≥ц≥.

‘ондовий ринок поки, що не забезпечуЇ вагомого зростанн¤ обс¤гу ≥нвестиц≥й ≥ структурну перебудову народного господарства через недоскональн≥сть законодавчоњ бази про ц≥нн≥ папери, а також механ≥зм≥в њх реЇстрац≥њ, в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дноњ ≥нфраструктури ринку ц≥нних папер≥в.

якщо у 1990р. р≥вень введенн¤ в д≥ю найважлив≥ших виробничих потужностей, буд≥вництво ¤ких зд≥йснювалось ≥з залученн¤м державних кап≥тальних вкладень, складав понад 40 в≥дсотк≥в, то у 19998р. введен≥ в д≥ю лише окрем≥ обТЇкти. «окрема, введено в д≥ю потужност≥ по видобутку110 тис. тонн вуг≥лл¤ за р≥к на шахт≥ УЌ≥канор-ЌоваФ в Ћуганськ≥й област≥, переробц≥ 7,5 тонн бурштину на державному п≥дприЇмств≥ У”крбурштинФ у м. –≥вне, ѕЋ 750 к¬ ѕ≥вденнодонбаська Ц ƒонбаська, прот¤жн≥стю 216,6 км тощо, проте питанн¤ розрахунк≥в з п≥др¤дчиками на багатьох будовах залишаЇтьс¤ невир≥шеним.

≤з залученн¤м власних кошт≥в зд≥йснено техн≥чне переозброЇнн¤ потужностей на  ривор≥зькому державному г≥рничо-металург≥йному комб≥нат≥ У ривор≥жстальФ з приростом потужностей на 17 тис. тонн чавунного фасованого литва, 18 тис. тонн сталевого литва, на комб≥нат≥ У«апор≥жстальФ введено в д≥ю станц≥ю очистки промислових сток≥в, потужн≥стю 800тис. м3 на добу, потужн≥сть випуску 500 тис. тонн зал≥зноњ сироњ руди на ¬ј“ У—уха балкаФ в м.  ривий р≥г, перший пусковий комплекс обТЇкту УјФ VI черга на јЌ“  ≥м. јнтонова, черга установки по виробництву 300 кг текам≥н-г≥дрохлориду на ј“ У‘армакФ а м.  иЇв≥, прокладено 1823,3 км л≥н≥й електропередач≥ р≥зноњ напруги, 49,2 км автомоб≥льних дор≥г, електриф≥ковано 96,1 км зал≥зничних кол≥й тощо.

Ќе зважаючи на те, що в крањн≥ накопичено майже р≥чний обс¤г незавершеного буд≥вництвом житла з високим ступенем буд≥вельноњ готовност≥, введенн¤ його в д≥ю у 1998р. зменшилось проти 1997р. на 9 в≥дсотк≥в (в той час, ¤к за 1 п≥вр≥чч¤ спостер≥галось зб≥льшенн¤ у пор≥вн¤нн≥ з в≥дпов≥дним пер≥одом 1997р на 1,7 в≥дсотк≥в) ≥ склало 5599 тис.кв.метр≥в загальноњ площ≥.

—порудженн¤ обТЇкт≥в за „орнобильською буд≥вельною програмою, ¤ке зд≥йснювалос¤ за залишковим принципом, велос¤ надто низькими темпами. Ќа њх буд≥вництв≥ освоЇно117,852 млн. грн. (76,3 в≥дсотка уточненого р≥чного обс¤гу). ѕроф≥нансована „орнобильська буд≥вельна програма в обс¤з≥ 137,3 млн. грн. (88,8 в≥дсотк≥в р≥чного обс¤гу), але через необх≥дн≥сть погашенн¤ заочноњ заборгованост≥ за роботи, виконан≥ у минулий пер≥од, лише пТ¤та частина њх була спр¤мована на ф≥нансуванн¤ програми 1998р.

¬ умовах обмеженост≥ кошт≥в „орнобильського фонду першочергове значенн¤ прид≥л¤лос¤ завершенню переселенн¤ жител≥в ≥з зони безумовного (обовТ¤зкового) в≥дселенн¤. у 1998р. з ц≥Їњ зони переселено 355 с≥мей, в тому числ≥ з  ињвськоњ област≥ Ц 70 та з ∆итомирськоњ Ц 285 с≥мей. ¬ той же час, на забруднених територ≥¤х вказаноњ зони продовжуЇ проживати 2912 с≥мей.

1	2

Ќазва: ћ≥жнародн≥ ≥нвестиц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1703 прочитано)