ћакроеконом≥ка > ћонетарна пол≥тика ≥ њњ ≥нструменти

ћонетарна пол≥тика ≥ њњ ≥нструменти

ѕлан.

¬ступ

÷≥л≥ та обТЇкти монетарноњ пол≥тики

ћетоди контролю та ≥нструменти монетарноњ пол≥тики.

ќсобливост≥ проведенн¤ монетарноњ пол≥тики на сучасному етап≥

«аключенн¤

«м≥ст

¬ступ

÷≥л≥ та об'Їкти монетарноњ пол≥тики

ћетоди контролю та ≥нструменти монетарноњ пол≥тики

ќсобливост≥ проведенн¤ монетарноњ пол≥тики на сучасному етап≥ розвитку

«аключенн¤

¬икористана литература

ƒл¤ пом≥ток:

¬ступ

Ќа сучасному етап≥ розвитку багато ¤к≥ держави, також ≥ ”крањна формують своњ власн≥ модел≥ державного регулюванн¤. «окрема в ”крањн≥ цей процес ускладнюЇтьс¤ тим, що вона повинна перебудовувати стар≥ формац≥њ колишнього —–—–. ƒуже важливим Ї виб≥р ≥нструмент≥в державного регулюванн¤, тому що саме в≥н значно впливаЇ на демократичний устр≥й в сусп≥льств≥. ќдним з ≥нструмент≥в державного регулюванн¤ Ї монетарна пол≥тика. Ѕ≥льш≥сть сучасних економiст≥в розгл¤дають монетарну (кредитно-грошову) пол≥тику ¤к найб≥льш прийн¤тний дл¤ демократичного сусп≥льства ≥нструмент державного регулюванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки, не призвод¤щий до надм≥рного диктату ур¤ду ≥ зменшенню господарськоњ самост≥йност≥ окремих iндивiдуум≥в. Ќайвища к≥нцева ц≥ль монетарноњ пол≥тики пол¤гаЇ в забезпеченн≥ стаб≥льност≥ ц≥н, повноњ зайн¤тост≥ ≥ зростанн≥ реального обс¤гу ¬Ќѕ. ÷¤ ц≥ль дос¤гаЇтьс¤ за допомогою заход≥в в рамках грошово-кредитноњ пол≥тики, що зд≥йснюютьс¤ досить повол≥, розрахован≥ на роки ≥ не Ї швидкою реакц≥Їю на зм≥ни кон'юнктури. ¬ зв'¤зку з цим поточна монетарна пол≥тика орiЇнтiруетс¤ на конкретн≥ ≥ доступн≥ ц≥л≥, чим зазначене вище глобальне завданн¤, наприклад на ф≥ксац≥ю к≥лькост≥ грошей в об≥гу, певного р≥вн¤ банк≥вських резерв≥в чи норми ≥ т. п.

ќднак в цьому науковому досл≥дженн≥ автор зупинитьс¤ досить детально на методах контролю та ≥нструментах монетарноњ пол≥тики. “реба сказати, що саме ц≥ методи контролю значно впливають на так≥ макроеконом≥чн≥ показники, ¤к: стаб≥льн≥сть ц≥н, зайн¤т≥сть, обс¤г реального ¬Ќѕ.

 урсова робота маЇ таку структуру:

у перш≥й глав≥ автор розпов≥даЇ про ц≥л≥ та обТЇкти монетарноњ пол≥тики, про те на що вона впливаЇ;

у друг≥й глав≥ автор детально розгл¤даЇ методи контролю та ≥нструменти монетарноњ пол≥тики. —аме так≥, ¤к: операц≥њ на в≥дкритому ринку, зм≥на банковськоњ обл≥ковоњ ставки, а також зм≥на норми обовТ¤зкових резерв≥в;

у трет≥й глав≥ розгл¤даютьс¤ особливост≥ проведенн¤ монетарноњ пол≥тики на сучасному етап≥.

≤з всього вищесказаного, можна досл≥дити, що обрана автором тема Ї досить важливою та вир≥шальною у процес≥ формуванн¤ модел≥ державного регулюванн¤ Ќезалежноњ ”крањни.

÷≥л≥ та об'Їкти монетарноњ пол≥тики

Ѕ≥льш≥сть сучасних економiст≥в розгл¤дають монетарну (кредитно-грошову) пол≥тику ¤к найб≥льш прийн¤тний дл¤ демократичного сусп≥льства ≥нструмент державного регулюванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки, не призвод¤щий до надм≥рного диктату ур¤ду ≥ зменшенню господарськоњ самост≥йност≥ окремих iндивiдуум≥в. Ќайвища к≥нцева ц≥ль монетарноњ пол≥тики пол¤гаЇ в забезпеченн≥ стаб≥льност≥ ц≥н, повноњ зайн¤тост≥ ≥ зростанн≥ реального обс¤гу ¬Ќѕ. ÷¤ ц≥ль дос¤гаЇтьс¤ за допомогою заход≥в в рамках грошово-кредитноњ пол≥тики, що зд≥йснюютьс¤ досить повол≥, розрахован≥ на роки ≥ не Ї швидкою реакц≥Їю на зм≥ни кон'юнктури. ¬ зв'¤зку з цим поточна монетарна пол≥тика орiЇнтiруетс¤ на конкретн≥ ≥ доступн≥ ц≥л≥, чим зазначене вище глобальне завданн¤, наприклад на ф≥ксац≥ю к≥лькост≥ грошей в об≥гу, певного р≥вн¤ банк≥вських резерв≥в чи норми ≥ т. п.

¬ тому ≥ ≥ншому випадку пров≥дником монетарноњ пол≥тики Ї центральний банк крањни, а об'Їктами Ї пропозиц≥¤ ≥ попит на грошовому ринку. ѕ≥д пропозиц≥Їю грошей розум≥Їтьс¤ загальна к≥льк≥сть грошей, що знаходитьс¤ в об≥гу. ѕропозиц≥¤ грошей складаЇтс¤ ≥з M1, M2, M3.

ѕопит на грош≥

ѕопит на грош≥ формуЇтьс¤ ≥з попиту на грош≥ ¤к засоб об≥гу (iначе, д≥ловий, операц≥йний чи попит на грош≥ дл¤ укладенн¤ угод) ≥ ¤к зас≥б збереженн¤ вартост≥ (iначе, попит на грош≥ ¤к на активи, попит на запасну варт≥сть чи спекул¤тивний попит).

ѕопит на грош≥ ¤к зас≥б об≥гу визначаЇтьс¤ р≥внем грошового чи номiнального ¬Ќѕ (пр¤мо пропорц≥йно). „им б≥льше прибуток в сусп≥льств≥, чим б≥льше укладаЇтьс¤ угод, чим вище р≥вень ц≥н, тим б≥льше буде потр≥бно грошей дл¤ укладенн¤ економ≥чних угод в рамках нац≥ональноњ економ≥ки. « певним спрощенн¤м можна сказати, що операц≥йний попит на грош≥ не залежить в≥д ставки проценту, при цьому граф≥к попиту маЇ вигл¤д ¤к на мал.1.

ѕопит на грош≥ ¤к зас≥б збереженн¤ вартост≥ залежить в≥д величини номiнальной ставки проценту (обернено пропорц≥йно), оск≥льки при волод≥нн≥ грошами в форм≥ наличностi ≥ чекових вклад≥в, не принос¤щих власников≥ в≥дсотк≥в, виникають певн≥ вмененн≥ (альтернативн≥ витрати) у пор≥вн¤нн≥ з використанн¤м заощаджень у вигл¤д≥ ц≥нних папер≥в.

–озпод≥л ф≥нансових актив≥в, наприклад на на¤вн≥ грош≥ ≥ обл≥гац≥њ,залежить в≥д величини ставки проценту: чим вона вище, тим нижче курс ц≥нних папер≥в ≥ вище попит на них, тим нижче попит на готов≥ грош≥ (нижче спекул¤тивний попит), ≥ навпаки.

“ак, загальний попит на грош≥ залежить в≥д р≥вн¤ номiнальноњ процентноњ ставки ≥ обс¤гу номiнального ¬Ќѕ.

Ќа мал. 3: номiнальна процентна ставка - на вертикальн≥й ос≥, загальний попит на грош≥ - на горизонтальн≥й ос≥. ‘ункц≥ональна залежн≥сть цих параметр≥в даЇ сукупн≥сть кривих, кожна з ¤ких в≥дпов≥даЇ певному р≥вню номiнального ¬Ќѕ. ѕерем≥щенн¤ уздовж кривоњ показують зм≥ни процентноњ ставки. ѕричому спостержемо, що при високих процентних ставках крива стаЇ майже вертикальною, оск≥льки вс≥ заощадженн¤ укладаютьс¤ в ц≥й ситуац≥њ в ц≥нн≥ папери, попит на грош≥ обмежуЇтьс¤ операц≥йним попитом ≥ вже не знижуЇтьс¤ при подальшому зростанн≥ проценту.

√рошовий ринок

¬ ц≥лому грошовий ринок може бути представлений в вигл¤д≥ граф≥ку (мал 4). S - пропозиц≥¤ грошей - представлено у вигл¤д≥ вертикальноњ пр¤моњ, оск≥льки припускаЇ, що грошово-кредитн≥ ≥ ф≥нансов≥ заклади створили певну к≥льк≥сть грошей, що не залежить в≥д величини номiнальноњ ставки проценту.  рапка ≈ - знаходитьс¤ на перетин≥ кривих попиту ≥ пропозиц≥њ грошей ≥ визначаЇ Ђц≥нуї р≥вноваги на грошовому ринку.

–озгл¤нувши об'Їкти монетарноњ пол≥тики, неважко представити соб≥ загальну схему њњ впливу ≥ оц≥нити (поки що в самих загальних рисах) насл≥дки зм≥н, що виникають в попит≥ ≥ пропозиц≥њ на грошовому ринку.

ѕредставимо, що зм≥нюЇтьс¤ пропозиц≥¤ грошей, а попит на грош≥ залишаЇтьс¤ пост≥йним.

якщо пропозиц≥¤ грошей зросла, то граф≥к пропозиц≥њ грошей перемещуЇтьс¤ праворуч; д≥Їтьс¤ рух уздовж кривоњ попиту вправо вниз до крапки ≈1; ставка проценту знижуЇтьс¤. ÷≥ зм≥ни iлюструЇ мал. 5.

як≥ реальн≥ процеси iлюструЇ мал. 5? ѕри зб≥льшенн≥ пропозиц≥њ грошей виникаЇ њх короткочасний надлишок. Ћюди прагнуть зменшити к≥льк≥сть своњх грошових запас≥в шл¤хом покупки ≥нших ф≥нансових актив≥в (наприклад, обл≥гац≥й). ѕопит на них зростаЇ, ц≥ни, в≥дпов≥дно, зб≥льшуютьс¤. ѕроцентна ставка, чи альтернативна варт≥сть збер≥ганн¤ не принос¤щих в≥дсотк≥в грошей, падаЇ. ќск≥льки ликвiдн≥сть стаЇ меньш дорогою, населенн¤ ≥ ф≥рми поступово зб≥льшують к≥льк≥сть гот≥вки ≥ чекових вклад≥в, що вони готов≥ держати на руках, ≥ в≥дбудовуЇтьс¤ р≥вновага на грошовому ринку при б≥льш≥й пропозиц≥њ грошей ≥ меншому процент≥.

ѕри зменшенн≥ пропозиц≥њ грошей р≥вновага на грошовому ринку в≥дбудовуЇтьс¤ при меншоњ, н≥ж перв≥сна, к≥лькост≥ грошей в об≥гу ≥ б≥льшоњ, н≥ж перв≥сна, ставц≥ проценту.

ѕрипустимо тепер, що зм≥нюЇтьс¤ попит на грош≥, а пропозиц≥¤ залишаЇтьс¤ незм≥нною.

якщо попит на грош≥ зр≥с, то: крива попиту на грош≥ зсуваЇтьс¤ праворуч вгору, а процентна ставка п≥двищуЇтьс¤. ÷≥ зм≥ни iлюструЇ мал.6.

ѕри зменшенн≥ попиту на грош≥ будуть в≥дбуватис¤ зворотн≥ ¤вища.

ћал. 6 iлюструЇ наступн≥ реальн≥ процеси. ’ай попит на грош≥ зр≥с внасл≥док зростанн¤ номiнального ¬Ќѕ, тобто населенн¤ ≥ ф≥рми хочуть держати б≥льше актив≥в у вигл¤д≥ готовиз грошей ≥ чекових вклад≥в, продава¤ дл¤ цього ≥нш≥ авуари (наприклад, обл≥гац≥њ). јле при незм≥нн≥й пропозиц≥њ грошей р≥вновага на грошовому ринку може бути установлена т≥льки при зростанн≥ "ц≥ни" грошей, чи номiнальноњ ставки проценту.

ѕри зменшенн≥ попиту на грош≥ (пропозиц≥¤ незм≥нна) р≥вновага на грошовому ринку встановлюетьс¤ при понад низьк≥й, н≥ж первисна, ставц≥ проценту.

–озгл¤немо тепер механ≥зм регулюванн¤ грошовоњ маси в об≥гу,тобто пропозиц≥њ грошей.

ћетоди контролю та ≥нструменти монетарноњ пол≥тики

¬ св≥тов≥й економ≥чн≥й практиц≥ використовуютьс¤ сл≥дуюч≥ ≥нструменти регулюванн¤ грошовоњ маси в об≥гу:

операц≥њ на в≥дкритому ринку, тобто на вторинному ринку казначейських ц≥нних папер≥в;

1	2	3	4

Ќазва: ћонетарна пол≥тика ≥ њњ ≥нструменти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (3658 прочитано)