ћакроеконом≥ка > Ќасл≥дки порушенн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги
  P ѕо¤сненн¤ до граф≥ка:
  E2 1) Ќа граф≥ку зображен≥ три
  точки р≥вноваги попиту ≥ про-
E1 E3 позиц≥њ: ≈ , ≈ та ≈ . “очка ≈ в≥дпов≥даЇ вих≥дному стану р≥в- новаги попиту ≥ пропозиц≥њ у AS1 AD2 короткотерм≥новому пер≥од≥ ≥ AS2 AD1 одночасно довготерм≥новоњ про- позиц≥њ.  2) “очка ≈ в≥дпов≥даЇ зб≥ль-
Y1 (K,L) Y2 (K,L) Y шенню попиту у короткотерм≥но- вому пер≥од≥ ≥ виникненню ≥нф- л¤ц≥њ. якби державою не були вчинен≥ д≥њ, спр¤мован≥ на сти- мулуванн¤ пропозиц≥њ, то, найв≥рог≥дн≥ше, мав би м≥сце той вар≥ант под≥й, ¤кий був розгл¤нутий нами щодо ≥нфл¤ц≥њ по- питу: за рахунок зменшенн¤ пропозиц≥њ економ≥ка повертаЇтьс¤ до природного р≥вн¤ виробництва при ще вищих ц≥нах. 3) « метою запоб≥ганн¤ скороченню пропозиц≥њ п≥д впливом ≥нфл¤ц≥йних передбачень зд≥йснюютьс¤ заходи щодо зб≥льшенн¤ природного обс¤гу виробництва. ќбс¤ги виробництва у дов- готерм≥новому пер≥од≥ зб≥льшуютьс¤ в≥д точки Y до Y . якщо немаЇ передбачень щодо зростанн¤ ц≥н на фактори виробництва, то праворуч зсуваЇтьс¤ ≥ л≥н≥¤ короткотерм≥новоњ пропозиц≥њ. “очка ≈ означаЇ нову р≥вновагу без зростанн¤ ц≥н, але при зб≥льшенн≥ виробництва. —еред заход≥в, ¤к≥ вживалис¤ дл¤ зб≥льшенн¤ природного р≥вн¤ виробництва, сл≥д насамперед назвати: 1) зм≥ни у систем≥ оподаткуванн¤ доход≥в та податкових п≥льг з метою п≥двищенн¤ продуктивност≥ ≥ стимулюванн¤ додат- кових ≥нвестиц≥й; 2) стимулюванн¤ конкуренц≥њ виробник≥в; 3) вкладенн¤ державних кошт≥в у розвиток виробничоњ та соц≥альноњ ≥нфраструктури; ѕол≥тики зац≥кавлен≥ в тому, щоб подолати ≥нфл¤ц≥ю найб≥льш швидким ≥ безбол≥сним шл¤хом. ’оча основним методом ¤вл¤Їтьс¤ зниженн¤ росту сукупного попиту, головна проблема пол¤гаЇ в тому, можна це робити швидко чи пов≥льно. Ќижче наведен≥ приклади р≥зних метод≥в боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю. ѕќ—“”ѕќ¬≤—“№ ѕоступова пол≥тика передбачаЇ невелике, але пост≥йне скороченн¤ темп≥в росту грошовоњ маси с ц≥ллю скороченн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ¬ цьому випадку крива сукупного попиту перем≥щуЇтьс¤ вл≥во, знижуючи ц≥ни ≥ обФЇм випуску продукц≥њ. ¬насл≥док б≥льш низьких ц≥н, пропозиц≥¤ реальноњ грошовоњ маси зростаЇ ≥ крива сукупного попиту перем≥щуЇтьс¤ вправо повертаючи економ≥ку знову до умов повноњ зайн¤тост≥ ≥ викликаючи подальше скороченн¤ ≥нфл¤ц≥њ. –≥вень безроб≥тт¤, звФ¤заний з ц≥Їю пол≥тикою, в≥дносно невеликий, але темп ≥нфл¤ц≥њ знижуЇтьс¤ дуже пов≥льно. —пад маЇ обмежений характер. У’ќЋќƒЌ»… ƒ”ЎФ ÷¤ пол≥тика представл¤Ї спробу швидкого скороченн¤ ≥нфл¤ц≥њ шл¤хом прискореного скороченн¤ грошовоњ маси. Ќайб≥льш важливою перевагою цього п≥дходу Ї те, що населенн¤ розум≥Ї, що мова д≥йсно ≥де про зм≥ну пол≥тики ≥, що ур¤д серйозно займаЇтьс¤ скороченн¤м ≥нфл¤ц≥њ. –осте дов≥ра до проводимоњ пол≥тики ≥ в≥ра в усп≥х. ѕоск≥льки р≥вень ≥нфл¤ц≥њ в певн≥й м≥р≥ залежить в≥д оч≥куваноњ ≥нфл¤ц≥њ, то ц≥ зм≥ни повинн≥ дати певн≥ результати. ¬елике скороченн¤ росту грошовоњ маси приведе до значного спаду виробництва, що ¤вл¤Їтьс¤ недол≥ком цього п≥дходу. ѕо м≥р≥ зниженн¤ темп≥в випуску продукц≥њ, ц≥н ≥ росту зароб≥тноњ плати, крива сукупноњ пропозиц≥њ буде зм≥щуватись вправо, в≥дновлюючи економ≥ку, але при б≥льш низьких темпах ≥нфл¤ц≥њ. рива сукопноњ пропозиц≥њ також буде зм≥щуватись вниз внасл≥док швидкого зменшенн¤ ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань. ’оча ц¤ пол≥тика в≥др≥зн¤Їтьс¤ б≥льшою швидк≥стю, проблема заключаЇтьс¤ в тому, чи варте њњ проведенн¤ таких витрат, ¤к б≥льш довгий спад виробництва ≥ б≥льш високе безроб≥тт¤. ѕќЋ≤“» ј ƒќ’ќƒ≤¬ ѕредставл¤Ї собою пол≥тику, направлену на скороченн¤ темп≥в росту ц≥н ≥ зароб≥тноњ плати шл¤хом контролю над ц≥нами ≥ зароб≥тноњ плати в форм≥≥ переконанн¤ чи ¤когось ≥ншого пр¤мого впливу, ¤ке вважаЇтьс¤ ефективним. ÷≥ллю такого контролю ¤вл¤Їтьс¤ скороченн¤ процеса зм≥щенн¤ економ≥ки до попереднього р≥вноважного р≥вн¤ при проведенн≥ ф≥скальноњ ≥ монетарноњ пол≥тики. ÷¤ пол≥тика р≥дко приносить усп≥х в довгостроковому ≥ середньостроковому аспект≥, поск≥льки вона не долаЇ надлишковий сукупний попит, нав≥ть ¤кщо крива пропозиц≥њ буде зм≥щуватись вниз в≥дпов≥дно з пол≥тикою доход≥в до того часу, поки сукупний попит не зменшитьс¤, ≥нфл¤ц≥йний тиск буде в к≥нцевому рахунку зб≥льшуватись. ÷ей тиск про¤вл¤Їтьс¤ в нестач≥ товар≥в, рост≥ чорного ринку ≥ р≥зних форм карточного розпод≥лу товар≥в, пропонуЇмих по ц≥нах нижче р≥вноважного р≥вн¤. ≤Ќƒ≈ —ј÷≤я ќзначаЇ регулюванн¤ росту зароб≥тноњ плати в грошов≥й форм≥ по в≥дношенню до росту р≥вн¤ ц≥н. ÷е звичайна м≥ра, ¤ка прим≥н¤Їтьс¤ на багатьох ринках прац≥ дл¤ захисту персоналу в≥д зниженн¤ куп≥вельноњ сили грошей, викликаноњ ≥нфл¤ц≥Їю. ÷ей момент ¤вл¤Їтьс¤ особлива важливим дл¤ прац≥вник≥в ≥ профсоюз≥в, коли заключаютьс¤ доагостроков≥ трудов≥ угоди з п≥дприЇмц¤ми. ’оча обидв≥ сторони, ≥ наймаЇмий персонал ≥ п≥дприЇмц≥, виграють в≥д стаб≥льност≥ довгострокових контракт≥в, ≥снуЇ небезпека того, що реальна зароб≥тна плата буде УзФњденаФ високою ≥нфл¤ц≥Їю. јле ≥ндексац≥¤ зароб≥тноњ плати створюЇ проблеми дл¤ економ≥ки, так вона може привести до розкручуванн¤ сп≥рал≥ Узароб≥тна плата Ц ц≥ниФ ≥ викликати ще б≥льшу ≥нфл¤ц≥ю. ¬она зменшуЇ можлив≥сть зароб≥тноњ плати до зниженн¤, що ¤вл¤Їтьс¤ необх≥дним дл¤ зменшенн¤ ≥нфл¤ц≥њ. оли наступаЇ ≥нфл¤ц≥¤, ур¤д зазвичай скорочуЇ сукупний попит, що призводить до кризи. якщо скороченн¤ випуску продукц≥њ, в к≥нцевому рахунку викликаЇ пад≥нн¤ зароб≥тноњ плати ц≥ни впадуть ≥ в к≥нц≥ к≥нц≥в ≥нфл¤ц≥¤ буде п≥д контролем. ¬ таких крањнах, ¤к Ѕраз≥л≥¤ ≥ ≤тал≥¤, ¤к≥ проводили пол≥тику 100%-оњ ≥ндексац≥њ, шок пропозиц≥њ в ?)-х роках ≥ ≥ндексац≥¤ привели до розскручуванн¤ сп≥рал≥ ц≥н ≥ зароб≥тноњ плати ≥ до швидкого росту ц≥н. ‘ормуванн¤ систем соц≥ального захисту безроб≥тних ≥ б≥дних прошарк≥в населенн¤ - кращий спос≥б р≥шенн¤ економ≥чних проблем ≥ захисту населенн¤ в пор≥вн¤нн≥ з 100%-ою ≥ндексац≥Їю. —пециф≥чн≥ умови боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю у постсоц≥ал≥стич- них крањнах породили особлив≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи: 1) обмеженн¤ л≥кв≥дност≥ грошей: 2) протид≥¤ зовн≥шн≥м ≥нфл¤ц≥йним чинникам; 3) п≥двищенн¤ курсу нац≥ональноњ валюти; 4) роздержавленн¤ економ≥ки ¤к зас≥б п≥двищенн¤ ефек- тивност≥ виробництва; 5) стимулюванн¤ ≥мпорту; 6) подоланн¤ хрон≥чного деф≥циту бюджету тощо. јнти≥нфл¤ц≥йне регулюванн¤ в ”крањн≥ у перш≥й половин≥ 90-х рок≥в зд≥йснювалос¤ за принципом "ст≥й-≥ди" ("stop-go"). ѕричиною суперечливост≥ д≥й ур¤ду Ї те, що украњнський вар≥- ант постсоц≥ал≥стичних перетворень - це так званий "м'¤кий", нешоковий шл¤х, що д≥стаув назву "градуал≥зм". Ќа в≥дм≥ну в≥д крањн, де обрано швидкий вар≥ант перебудови економ≥ки (ѕо- льща, „ех≥¤, —ловен≥¤, ≈стон≥¤, Ћатв≥¤, Ћитва) ≥ вже дос¤г- нуто ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ та бездеф≥цитного або малодеф- ≥цитного бюджету, в ”крањн≥ збер≥гаЇтьс¤ значний деф≥цит бюд- жету. оли ≥нфл¤ц≥¤ почала переходити г≥пер≥нфл¤ц≥ю, нац- ≥ональний банк вдавс¤ до монетарних обмежень. јле обмеженн¤ ем≥с≥њ, ¤к правило, триваЇ лише к≥лька м≥с¤ц≥в, упродовж ¤ких загострюютьс¤ проблеми виплат зарплати, пенс≥й, дотац≥й с≥льському господарству та вуг≥льн≥й промисловост≥, зростаЇ заборгован≥сть державних п≥дприЇмств перед бюджетом та одного перед одним. ¬решт≥-решт зд≥йснюЇтьс¤ нова ем≥с≥¤, ≥ роз- починаЇтьс¤ новий виток ≥нфл¤ц≥њ. ѕрот¤гом 1993-1994 рр. в ”крањн≥ було дос¤гнуто дек≥ль- кох пом≥тних зменшень зростанн¤ гот≥вковоњ маси, але оп≥сл¤ неминуче спостер≥галось њњ прискорене зростанн¤. Ќайб≥льшим було обмеженн¤ у травн≥ 1994 р., коли мало м≥сце не просто гальмуванн¤ зростанн¤, а абсолютне скороченн¤ грошовоњ бази (на 9,8%). ” наступн≥ чотири м≥с¤ц≥ грошова маса, однак, зросла в 4 рази. ≤ндекс споживчих ц≥н грудн¤ по в≥дношенню до травн¤ 1994 р. зр≥с у 3,17 раза. “ак наказ "ст≥й" щодо ≥нфл¤ц≥њ зм≥нивс¤ наказом "≥ди". ќсновн≥ положенн¤ ≥ висновки. 1. ” межах п≥дходу, що розгл¤даЇ цикл ¤к законом≥рно пер≥- одичне ¤вище, були запропонован≥ р≥зн≥ по¤сненн¤ циклу: ≥нновац≥йне грошове (пов'¤зане з кредитом), недоспоживанн¤, в≥дсутн≥сть синхронност≥ у розвитку р≥зних сфер та ≥н. 2. ѕо¤сненн¤ економ≥чних коливань у межах модел≥ IS-LM роз- криваЇ зв'¤зок м≥ж екзогенними ¤вищами (бюджетно-податковою та грошовою пол≥тикою) та ендогенними (ставкою процента ≥ обс¤гом випуску). 3. ћодель "хибних у¤влень прац≥вник≥в про зарплату"по¤снюЇ зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ прац≥ нев≥рними у¤вленн¤ми про реальну зарплату, ¤к≥ виникають тому,що прац≥вники помил¤ютьс¤ у своњх передбаченн¤х ц≥н у б≥к њх зниженн¤. Ѕ≥льша пропозиц≥¤ прац≥ забезпечуЇ б≥льший випуск. 4. ћодель "модель недосконалоњ ≥нформац≥њ" по¤снюЇ зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ з боку виробник≥в неможлив≥стю отримати реальн≥
Ќазва: Ќасл≥дки порушенн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (3345 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
