ћакроеконом≥ка > Ќац≥ональна економ≥ка, њњ суть та ознаки

Ќац≥ональна економ≥ка, њњ суть та ознаки

Ќац≥ональна економ≥ка Ц це економ≥чно й орган≥зац≥йно Їдина система взаЇмоповТ¤заних галузей ≥ сфер д≥¤льност≥ людей, ¤ким властива в≥дпов≥дна пропорц≥йн≥сть, взаЇмообумовлене розм≥щенн¤ на територ≥њ, обмежен≥й державними кордонами.

—учасну нац≥ональну економ≥ку характеризують низка ознак, ¤к≥ можна звести у дек≥лька груп:

- нац≥ональний суверен≥тет;

- ресурсо-виробнич≥;

- господарсько-орган≥зац≥йн≥;

- товарообм≥нн≥.

¬ ц≥лому нац≥ональна економ≥ка виступаЇ ¤к дос¤гнутий п≥д впливом сукупност≥ фактор≥в ц≥л≥сний орган≥зм, ¤кий функц≥онуЇ за певними законами.

ƒл¤ того, щоб ”крањна мала нац≥ональну економ≥ку потр≥бно провести структурну перебудову економ≥ки з метою розвитку галузей ¤к≥ працюють на потреби держави. ÷е с≥льське господарство, машинобудуванн¤, машинобудуванн¤ дл¤ легкоњ промисловост≥, машинобудуванн¤ дл¤ харчовоњ промисловост≥, розвиток легкоњ та харчовоњ промисловост≥, розвиток галузей, ¤к≥ виробл¤ють складну побутову техн≥ку, скороченн¤ добувноњ промисловост≥ до потреб, металург≥њ, виход¤чи з пр≥оритет≥в нац≥ональних ≥нтерес≥в ”крањни. Ќац≥ональна економ≥ка неможлива без розвТ¤занн¤ проблеми економ≥чноњ безпеки. ≈коном≥чна безпека формуЇтьс¤ виход¤чи ≥з забезпеченост≥ природними ресурсами, ф≥нансуванн¤ коштами, залежить в≥д експорто- та ≥мпорто-ор≥Їнтац≥њ економ≥ки.

¬ ц≥лому економ≥ка ”крањни, кр≥м структурноњ перебудови, потребуЇ оновленн¤ основного кап≥талу, зм≥ни технолог≥њ ≥ в≥дпов≥дно проведенн¤ р¤ду реформ, покликаних забезпечити ефективност≥ виробництва.

—истема нац≥ональних рахунк≥в ¤к нормативна база макроеконом≥ки.

—истема нац≥ональних рахунк≥в в найб≥льш широкому розум≥нн≥ Ц це система показник≥в та пон¤ть, ¤ка виражаЇ звТ¤зки м≥ж процесами та ¤вищами макроеконом≥ки. ѕредметом нац≥онального рах≥вництва Ї створенн¤, розпод≥л ≥ перерозпод≥л нац≥онального доходу та продукту в межах економ≥чноњ системи.

—истема нац≥ональних рахунк≥в (—Ќ–) Ц це система взаЇмоповТ¤заних економ≥чних показник≥в та особлива форма њх представленн¤ ¤ка в≥дображаЇ найзагальн≥ш≥ ≥ найважлив≥ш≥ аспекти економ≥чного розвитку, повТ¤зане з виробництвом ≥ споживанн¤м продукт≥в ≥ послуг, розпод≥лом ≥ перерозпод≥лом доход≥в ≥ формуванн¤м нац≥онального багатства крањни.

—Ќ– базуЇтьс¤ на таких принципах:

1. ¬ основу —Ќ– покладена концепц≥¤ господарського кругообороту, зг≥дно з ¤кою виробництво, розпод≥л ≥ перерозпод≥л продукц≥њ та доход≥в, формуванн¤ нац≥онального багатства, розгл¤даютьс¤ ¤к р≥зн≥, взаЇмоповТ¤зан≥ аспекти процесу в≥дтворенн¤.

2. —Ќ– спираЇтьс¤ на розширювальне трактуванн¤ продуктивност≥ прац≥ зг≥дно з ¤кими продукц≥Їю Ї будь-¤ка д≥¤льн≥сть з виробництва матер≥альних благ та послуг, ¤ка приносить доход.

3. ¬ основу —Ќ– покладен≥ припущенн¤ про екв≥валентн≥сть продукту й доходу, тобто про те, що к≥льк≥сне вираженн¤ вартост≥ будь-¤кого товару складаЇтьс¤ з витрат на предмети прац≥ й оплату фактор≥в виробництва (зароб≥тна плата, прибуток, амортизац≥¤).

Ќац≥ональне рах≥вництво спираЇтьс¤ на:

Ч Ќа¤вн≥сть системи взаЇмоповТ¤заних класиф≥кац≥й основних структурних елемент≥в.

Ч «астосуванн¤ до нац≥ональних економ≥чних метод≥в бухгалтерського обл≥ку, зокрема принцип≥в подв≥йного запису та бухгалтерського балансу.

Ч ¬икористанн¤ ≥дењ господарського кругооб≥гу ¤к замкнутого кола в економ≥ц≥, ¤ке забезпечуЇ жорстк≥ звТ¤зки м≥ж показниками, що визначають балансову р≥вн≥сть сукупних доход≥в та сукупних витрат по галуз¤х, секторах та нац≥онального господарства в ц≥лому.

ќсновн≥ результати функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки.

Ќац≥ональна економ≥ка функц≥онуЇ в режим≥ ¤кий описано в нац≥ональних рахунках, тобто њњ результати оц≥нюютьс¤ з точки зору витрат та доход≥в, в≥дпов≥дно визначають категор≥ю нац≥ональних витрат ≥ нац≥ональних доход≥в.

Ќац≥ональн≥ доходи встановлюють види нагород ¤к≥ отримують виробники фактор≥в виробництва в результат≥ њх участ≥ у виробництв≥ ≥ розпод≥л≥ нац≥онального продукту. ƒо основних нац≥ональних доход≥в в≥днос¤ть:

1. зароб≥тну плату;

2. рентн≥ доходи;

3. процентн≥ доходи;

4. податки на прибутки корпорац≥й;

5. доходи некорпоративного п≥дприЇмницького сектора;

6. див≥денди;

7. нерозпод≥лен≥ прибутки корпорац≥й;

8. амортизац≥¤ основного кап≥талу;

9. непр¤м≥ податки.

Ќац≥ональн≥ витрати Ц це види затрачених доход≥в, ¤к≥ потр≥бн≥ дл¤ створенн¤ к≥нцевих товар≥в та послуг, ≥нвестиц≥й та споживанн¤. ƒо основних витрат в≥днос¤ть:

1. —поживч≥ витрати домогосподарств;

2. ¬алов≥ приватн≥ ≥нвестиц≥њ;

3. ƒержавн≥ закупки товар≥в та послуг;

4. „истий експорт.

ќсновним результативним показником Ї валовий нац≥ональний продукт (¬Ќѕ), ¤кий визначаЇтьс¤ ¤к ринкова варт≥сть вс≥Їњ виробленоњ к≥нцевоњ продукц≥њ та послуг у економ≥ц≥ за р≥к. ¬раховувалос¤ виробництво к≥нцевих товар≥в створених громад¤нами даноњ крањни ¤к в нац≥ональних межах так ≥ за кордоном. « ≥ншого боку, ¬Ќѕ визначаЇтьс¤ ¤к сума доход≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, населенн¤, в матер≥альному ≥ нематер≥альному виробництв≥.

¬иход¤чи з принципу нац≥онального рах≥вництва, що сума доход≥в дор≥внюЇ сум≥ витрат розр≥зн¤ють ¬Ќѕ за витратами ≥ ¬Ќѕ за доходами.

¬Ќѕ за витратами:

¬Ќѕв = — + ≤ + G + NX,

C Ц споживч≥ витрати населенн¤ дл¤ куп≥вл≥ товар≥в ≥ послуг.

≤ Ц валов≥ приватн≥ ≥нвестиц≥њ, ¤к≥ складаютьс¤ з чистих ≥нвестиц≥й та амортизац≥њ.

I = RI + A.

RI Ц чист≥ ≥нвестиц≥њ;

A Ц амортизац≥¤

G Ц державн≥ витрати, закупка державою товар≥в та послуг дл¤ загальних нац≥ональних потреб.

NX Ц чистий експорт.

NX=≈хр-≤пор.

¬Ќѕ за доходами

¬Ќѕд=W+R+P+i+A

W Ц зароб≥тна плата;

R Ц рентн≥ доходи;

P Ц прибутки п≥дприЇмств;

≥ - процентн≥ доходи;

A Ц сума амортизац≥њ.

ѕри розрахунку ¬Ќѕ дл¤ достов≥рного обчисленн¤ потр≥бно уникати подв≥йного рахунку.

ѕодв≥йний рахунок Ц це врахуванн¤ у вартост≥ виробленого продукту витрат попередн≥х пер≥од≥в за технолог≥чним ланцюжком.

ƒодана варт≥сть на кожн≥й стад≥њЦце фактично вклад прац≥ ≥ кап≥талу ц≥Їњ стад≥њ, ¤кщо цей кап≥тал створений на даному п≥дприЇмств≥. якщо ж матер≥альн≥ витрати прийшли з ≥ншоњ галуз≥, то вони враховуютьс ¤к пром≥жний продукт. Ќа практиц≥ додану варт≥сть обчислюють ¤к р≥зницю м≥ж ринковою ц≥ною продукц≥њ ф≥рми ≥ варт≥стю сировини ≥ матер≥ал≥в, куплених у ≥нших ф≥рм ≥ використаних на даному п≥дприЇмств≥.

¬аловий ¬нутр≥шн≥й ѕродукт(¬¬ѕ) Ц це сума доданоњ вартост≥ вс≥х вироблених товар≥в ≥ послуг резидентами Ц громад¤нами, ¤к≥ проживають на територ≥њ даноњ крањни, за виключенн¤м ≥ноземц≥в, ¤к≥ живуть у крањн≥ менше року. « резидентами повТ¤зано обчисленн¤ р≥зниц≥ факторних доход≥в (–‘ƒ).

¬¬ѕ = ¬Ќѕ + –‘ƒ

ќтже ¬¬ѕ Ц це сума продукту, виробленого нац≥ональними резидентами незалежно в≥д м≥сц¤ розташуванн¤.

„истий нац≥ональний продукт („Ќѕ)

„Ќѕ = ¬Ќѕ Ц ј

Ќац≥ональний доход, та його розпод≥л.

Ќƒ на макрор≥вн≥ це сума (V+m) новоствореноњ вартост≥ по вс≥х галуз¤х економ≥ки.

Ќƒ=¬Ќѕ-ј Ц Ќѕ,

Ќƒ=„Ќѕ-Ќѕ

Ќѕ Ц це непр¤м≥ податки.

якщо розгл¤нути Ќƒ з позиц≥њ ¬Ќѕ, то Ќƒ = W+R+P+i

 атегор≥¤ми розпод≥лу Ќƒ Ї:

1. особистий дох≥д,

2. п≥сл¤податковий дох≥д(дох≥д у розпор¤дженн≥).

ќсобистий доход:

ќƒ = Ќƒ Ц ¬—— Ц ѕѕ  Ц Ќѕр + “;

¬—— Ц виплати на соц≥альне страхуванн¤;

ѕѕ  Ц податок на прибуток корпорац≥й;

Ќѕр Ц нерозд≥лений прибуток;

“ Ц трансфертн≥ платеж≥.

ƒоход к≥нцевого використанн¤(доход у розпор¤дженн≥);

а) ƒ≤ = ќƒ Ц “≤Ќƒ;

“≤Ќƒ Ц податки на особистий доход (≥ндив≥дуальн≥).

б) ƒ≤ = — + S;

— Ц споживч≥ видатки;

S Ц заощадженн¤.

ѕри характеристиц≥ споживанн¤ визначають подоходну функц≥ю споживанн¤, ¤ка показуЇ, з ¤ких джерел надход¤ть кошти дл¤ формуванн¤ доходу громад¤нина.

ѕодоходна функц≥¤ споживанн¤:

Y = f( UL + UK + UW Ц T );

Y Ц доход;

UL Ц доход в≥д прац≥;

UK Ц доход в≥д кап≥талу;

UW Ц доход в≥д власност≥;

“ Ц податки.

ѕ≥двод¤чи п≥дсумок, можна дати схематичне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж розгл¤нутими основними категор≥¤ми.

—п≥вв≥дношенн¤ основних показник≥в нац≥ональноњ економ≥ки

1	2

Ќазва: Ќац≥ональна економ≥ка, њњ суть та ознаки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (3472 прочитано)