ћакроеконом≥ка > Ќац≥ональний дох≥д ≥ ¬¬ѕ ¤к основн≥ показники розвитку сусп≥льного виробництва
Ќац≥ональний дох≥д ≥ ¬¬ѕ ¤к основн≥ показники розвитку сусп≥льного виробництва—тор≥нка: 1/2
ƒл¤ обчисленн¤ обс¤гу нац≥онального продукту економ≥ч≠на наука використовуЇ ц≥лу низку показник≥в, серед ¤ких визначаль≠не м≥сце займаЇ показник валового внутр≥шнього продукту. ¬¬ѕЧ це варт≥сть к≥нцевих товар≥в, вироблених всередин≥ крањни (резидентами ≥ нерезидентами) за певний пер≥од. —юди входить варт≥сть товар≥в матер≥альноњ та нематер≥альноњ сфери, таких ¤к будинки ≥ од¤г, варт≥сть послуг, скаж≥мо, брокера ≥ лекц≥¤ економ≥ста. ќбс¤ги виробництва кожного такого товару ≥ послуг оц≥нюють за ринковою ц≥ною. —ума цих ц≥н ≥ становить ¬¬ѕ ћетодика обчисленн¤ ¬¬ѕ маЇ р¤д особливостей. Х ¬¬ѕ складаЇтьс¤ з вартост≥ к≥нцевих товар≥в ≥ послуг. Ќапри≠клад, пшениц¤, з ¤коњ випечено хл≥б, Ї пром≥жним товаром. Ћише варт≥сть хл≥ба враховують ¤к частку ¬¬ѕ, але варт≥сть пшениц≥, прода≠ноњ м≥рошнику, ≥ варт≥сть борошна, проданого пекарю, не враховують. Х ¬¬ѕ складаЇтьс¤ з вартост≥ товар≥в ≥ послуг, вироблених лише в процес≥ поточного виробництва. ќтже, заново зведений ≥ прода≠ний будинок включають до складу ¬¬ѕ, а збудований ран≥ше ≥ проданий Ч н≥. ѕроте ком≥с≥йн≥, ¤к≥ агент з продажу нерухомого майна отримав за продаж на¤вних будинк≥в, у ¬¬ѕ враховуютьс¤, (њх в≥дно≠с¤ть до поточних послуг.) Х ¬¬ѕ оц≥нюЇтьс¤ за ринковими ц≥нами. ќстанн≥ включають непр¤м≥ податки Ч податок на продаж ≥ акцизи, а тому ринкова ц≥на товар≥в буде не така, ¤ку продавець матиме за товар. „иста ц≥на Ч це ринкова ц≥на за вирахуванн¤м непр¤мих податк≥в. ¬она становить суму чинникових витрат, тобто суму, що припадаЇ на чинники ви≠робництва цього товару. Ќа практиц≥ дл¤ розрахунк≥в ¬¬ѕ використовують так≥ методи Ч за витратами, за доходами ≥ за виробництвом. ¬¬ѕ, розрахований за витратами, Ч це загальна сума витрат на особисте ≥ виробниче споживанн¤ вс≥Їњ маси створених за певний пер≥од благ (рис. 1) ¬¬ѕ розрахований за доходами Ч це сума доход≥в, отриманих власниками чинник≥в виробництва, з використанн¤м ¤ких створено всю масу нац≥онального продукту (рис. 2). ¬¬ѕ за виробництвом показуЇ внесок кожного виробника ≥ на≠ц≥онального виробництва в ц≥лому. ” такому раз≥ ¬¬ѕ розраховують за доданою варт≥стю. –ис. 1. —труктура ¬¬ѕ за витратами –ис. 4. —труктура ¬¬ѕ за доходами ƒодана варт≥сть Ч це ринкова ц≥на продукц≥њ (послуг) п≥дприЇмства за вирахуванн¤м вартост≥ сировини ≥ мате≠р≥ал≥в, що куплен≥ та витрачен≥ на виробництво продукц≥њ або на виконанн¤ послуг –озгл¤немо це на приклад≥ вип≥канн¤ хл≥ба в ”крањн≥ (табл. 1). ƒодана варт≥сть, що у нашому приклад≥ дор≥внюЇ 80 коп., Ї вар≠т≥стю к≥нцевого продукту. ÷е р≥зниц¤ м≥ж виручкою в≥д продажу ≥ варт≥стю пром≥жних матер≥ал≥в (195 - 115 = 80). «агальна сума доданих вартостей, створених у сусп≥льств≥, ¤вл¤Ї собою ринкову варт≥сть вироблених товар≥в ≥ послуг, тоб≠то ¬¬ѕ. “аблиц¤ 1 ƒодана варт≥сть при вип≥канн≥ хл≥ба (коп. за хл≥бину) —тад≥¤ виробництва | ¬иручка в≥д продажу | ¬арт≥сть пром≥жних матер≥ал≥в | ƒодана варт≥сть (зароб≥тна плата, прибуток) | «ерно Ѕорошно ¬ипечений хл≥б ’л≥б, доставлений у роздр≥бну торг≥влю | 20 35 60 80 | 0 20 35 60 | 20 15 25 20 | –азо | 195 | 115 | 80 | ”с≥ три методи розрахунку ¬¬ѕ Ї р≥вноц≥нними ≥ дають однако≠вий результат. ¬еличина ¬¬ѕ залежить ¤к в≥д обс¤гу виробленоњ продукц≥њ, так ≥ в≥д р≥вн¤ ц≥н. ќск≥льки ц≥ни можуть зростати ≥ падати, пор≥внювати с¤ги ¬¬ѕ можна у незм≥нних (пост≥йних) ц≥нах. ” зв'¤зку з цим ¬¬ѕ вим≥рюють у поточних ≥ пост≥йних ц≥нах. ¬¬ѕ, визначений у поточних (фактичних) ц≥нах, називають ном≥нальним. ¬¬ѕ, визначений у незм≥нних (пост≥йних) ц≥нах, д≥став назву реального. ѕор¤д ≥з ¬¬ѕ у статистиц≥ використовують ≥ такий показник, ¤к валовий нац≥ональний продукт (¬Ќѕ) Ч варт≥сть к≥нцевих то≠вар≥в ≥ послуг, вироблених в≥тчизн¤ними (резидентами) чинни≠ками виробництва за певний пер≥од. ѕокажемо на приклад≥, ¤ка р≥зниц¤ м≥ж ¬¬ѕ ≥ ¬Ќѕ. “ак, доход громад¤нина ”крањни, ¤кий працюЇ у Ќ≥меччин≥, Ї частиною ¬Ќѕ ”крањни. ќднак цей доход не Ї частиною ¬¬ѕ, оск≥льки в≥н заробл¤≠Їтьс¤ у Ќ≥меччин≥. « ≥ншого боку, прибутки, ¤к≥ одержала н≥мецька !( омпан≥¤ в≥д виробництва продукц≥њ в ”крањн≥, Ї частиною ¬Ќѕ ≥ н≥мецькоњ держави. Ќа практиц≥ дан≥ про обс¤ги ¬¬ѕ ≥ ¬Ќѕ використовуютьс¤ ¤к показ-I,ники к≥лькост≥ виробленоњ продукц≥њ та добробуту населенн¤ крањни. ¬¬ѕ ≥ ¬Ќѕ Ї головними ≥ндикаторами економ≥чного розвитку крањни (табл. 2). “аблиц¤ 2 ƒинам≥ка ¬¬ѕ у 1995-2003 pp., у в≥дсотках рањна | 1995 | 1999 | 2003 | ”с≥ крањни св≥ту | 2,4 | 2,8 | 2,9 | –озвинен≥ крањни | 1,9 | 2,3 | 2,2 | ™вропейский —оюз | 2,4 | 1,6 | 2,3 | рањни, що розвиваютьс¤ | 5,2 | 5,4 | 5,9 | јфрика | 2,2 | 4,0 | 3,8 | ѕ≥вденна та —х≥дна јз≥¤ | 7,1 | 6,5 | 6,6 | «ах≥дна јз≥¤ | 2,5 | 2,5 | 2,9 | итай | 10,2 | 9,0 | 8,9 | —х≥дна ™вропа | 5,4 | 4,7 | 4,9 | –ос≥¤ | -4,2 | -3,1 | -1,1 | ”крањна | -12,2 | -10,0 | -3,2 |
Ќазва: Ќац≥ональний дох≥д ≥ ¬¬ѕ ¤к основн≥ показники розвитку сусп≥льного виробництва ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2046 прочитано) |