ћакроеконом≥ка > Ќом≥нальний та реальний ¬¬ѕ

Ќом≥нальний та реальний ¬¬ѕ

’≥д зан¤тт¤.

ќрган≥зац≥йний момент.

ѕ≥дготовка групи студент≥в до лекц≥њ.

ќбгрунтуванн¤ теми зан¤тт¤:

 ожен економ≥ст повинен вм≥ти вираховувати макроеконом≥чн≥ показники дл¤ того щоб вм≥ти анал≥зувати ефективн≥сть д≥¤льност≥ нац≥ональноњ економ≥ки, стаб≥льн≥сть чи нестаб≥льн≥сть в нац≥ональн≥й економ≥ц≥ ≥ т.п.

«абезпеченн¤ зан¤тт¤:

ћетодична розробка: Ућакроеконом≥чн≥ показникиФ

—амост≥йна робота студент≥в:

Ќа зан¤тт≥:

–обота ≥з методичною розробкою Ућакроеконом≥чн≥ показникиФ.

—труктура лекц≥њ.

ѕлан.

–еальн≥ та ном≥нальн≥ величини. ÷≥нов≥ ≥ндекси.

Ќац≥ональне багатство.

1. ћакропоказники Ц це показники в грошов≥й форм≥. “ому њхн≥й р≥вень та динам≥ка залежать ¤к в≥д ф≥зичних обс¤г≥в виробництва, так ≥ в≥д р≥вн¤ ц≥н. «≥ставленн¤ ф≥зичних обс¤г≥в виробництва р≥зних пер≥од≥в з метою визначенн¤ њхнього реального зрушенн¤ можна забезпечити лише за умов, ¤кщо ц≥ни будуть незм≥нними. Ќасправд≥, ц≥ни з року в р≥к зм≥нюютьс¤. ÷е означаЇ, що на величину ¬¬ѕ впливають зм≥ни ¤к ф≥зичних обс¤г≥в виробництва, так ≥ ц≥н. « метою н≥велюванн¤ ц≥нового фактора в макророзрахунках обчислюють два види ¬¬ѕ: ном≥нальний та реальний, застосовуючи при цьому ≥ два види ц≥н: поточн≥ ≥ пост≥йн≥.

Ќом≥нальний ¬¬ѕ (¬¬ѕн) Ц це загальний обс¤г виробництва, ¤кий вим≥рюЇтьс¤ в поточних ц≥нах, тобто в ц≥нах, що ≥снують на момент виробництва.

Ќом≥нальний ¬¬ѕ = S piqi,

де qi Ц обс¤г виробництва ≥-го товару в поточному роц≥, pi Ц ц≥на ≥-го товару в поточному роц≥.

“аким чином, на величину ном≥нального ¬¬ѕ впливають два процеси:

динам≥ка обс¤гу виробництва;

динам≥ка р≥вн¤ ц≥н.

–еальний ¬¬ѕ (¬¬ѕр) Ц загальний обс¤г виробництва, ¤кий вим≥рюЇтьс¤ в пост≥йних (незм≥нних, базових) ц≥нах, (приймаЇтьс¤ за базу),тобто на величину цього показника впливаЇ лише зм≥на обс¤г≥в виробництва:

–еальний ¬¬ѕ = S p0qi,

де p0 Ц ц≥на ≥-го товару в базисному роц≥.

якщо величина ≥ндексу ц≥н менша за одиницю (≤р< 1), то в≥дбуваЇтьс¤ коригуванн¤ ном≥нального ¬¬ѕ у б≥к зб≥льшенн¤, ¤ке називаЇтьс¤ ≥нфлюванн¤м. якщо ж величина ≥ндексу б≥льша за одиницю (≤р > 1), то в≥дбуваЇтьс¤ дефлюванн¤ Ц коригуванн¤ ном≥нального ¬¬ѕ у б≥к зменшенн¤.

Ќа основ≥ ¬¬ѕр обчислюЇтьс¤ темп зростанн¤ ф≥зичного обс¤гу виробництва (“з) ≥ темп його приросту (“п):

“з= (¬¬ѕр у поточному роц≥ / ¬¬ѕр у базовому роц≥)*100

“п=((¬¬ѕр у поточному роц≥ Ц ¬¬ѕр у попередньому роц≥) / ¬¬ѕр у попередньому роц≥)*100

¬ажливе значенн¤ маЇ також обчисленн¤ темп≥в зростанн¤ та приросту ¬¬ѕ за рахунок ц≥н, тобто ≥нфл¤ц≥йноњ зм≥ни ¬¬ѕ. « ц≥Їю метою застосовуютьс¤ р≥зн≥ ≥ндекси ц≥н. ќсновним з них Ї ≥ндекс ц≥н ¬¬ѕ (≤ц), ¤кий називаЇтьс¤ дефл¤тором ¬¬ѕ; ≥ндекс споживчих ц≥н (≤—÷); ≥ндекс оптових ц≥н (≤ќѕ).

≤ндекси ц≥н в≥дображають сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж сукупною ц≥ною певного набору товар≥в та послуг (ринкового кошика) дл¤ певного поточного року й сукупною ц≥ною ≥дентичноњ або схожоњ групи товар≥в та послуг у базовому роц≥.

«г≥дно з ≥снуючою практикою ≥ндекси ц≥н розгл¤даютьс¤ у %.

Ќаприклад, ¤кщо ц≥на споживчого кошика у 1997 роц≥ дор≥внювала 5000 грн., а в 1995 роц≥ ц≥на складала 4000 грн., то ≤—÷ буде дор≥внювати 125% (5000/4000*100%).

ƒефл¤то𠬬ѕ, тобто ≤ц б≥льше пристосований пор≥вн¤но з ≤—÷ дл¤ вим≥рюванн¤ загального р≥вн¤ ц≥н. ƒефл¤то𠬬ѕ ширший, тому що враховуЇ не т≥льки ц≥ни споживчих товар≥в та послуг, а також дл¤ ц≥ни ≥нвестиц≥йних товар≥в, товар≥в, ¤к≥ купуЇ держава, а також товар≥в та послуг що купуютьс¤ ≥ продаютьс¤ на св≥товому ринку. ” звТ¤зку з цим дефл¤то𠬬ѕ Ц це ≥ндекс ц≥н, ¤кий в≥дображаЇ зм≥ну ц≥н на всю сукупн≥сть товар≥в та послуг.

якщо анал≥зуЇтьс¤ 1997 р≥к, то дефл¤то𠬬ѕ у 1997 роц≥ буде виражений сп≥вв≥дношенн¤м:

≤ц1997 р. = (¬¬ѕн (1997 р) / ¬¬ѕр (1997 р)*100

ƒефл¤то𠬬ѕ показуЇ темп зростанн¤ ном≥нального ¬¬ѕ за рахунок ц≥н в анал≥зованому роц≥ пор≥вн¤но з попередн≥м.

Ќа величину ном≥нального ¬¬ѕ впливають зм≥ни ¤к ф≥зичного обс¤гу продукц≥њ, так ≥ р≥вн¤ ц≥н. “ому виникаЇ питанн¤, ¤кою м≥рою це повТ¤зано з≥ зм≥ною ф≥зичного обс¤гу виробництва, а ¤кою - з≥ зм≥ною ц≥н чи обома обставинами водночас. ƒл¤ визначенн¤ ¬¬ѕ з урахуванн¤м лише зм≥ни ф≥зичного обс¤гу виробництва потр≥бно зд≥йснити коригуванн¤ показника ном≥нального ¬¬ѕ.

ѕроцес коригуванн¤ ном≥нального ¬¬ѕ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою дефл¤тора ¬¬ѕ. ÷е даЇ змогу ≥нфл≥ювати (зб≥льшити грошовий вираз ¬¬ѕ з урахуванн¤м динам≥ки ц≥н) або дефл≥ювати (зменшити грошовий вираз ¬¬ѕ з урахуванн¤м динам≥ки ц≥н). –езультатом цього коригуванн¤ Ї обчисленн¤ реального ¬¬ѕ дл¤ кожного року у пост≥йних ц≥нах, тобто ц≥нах базового року.

Ќайточн≥шим методом ≥нфл≥юванн¤ або дефл≥юванн¤ ном≥нального ¬¬ѕ даного року Ї д≥ленн¤ ном≥нального ¬¬ѕ на ≥ндекс ц≥н ¬¬ѕ (дефл¤то𠬬ѕ) ≥ помноженн¤ одержаного результату на 100, тобто

¬¬ѕр=¬¬ѕн /≤ц*100

«авд¤ки ≥нфл≥юванню ном≥нального ¬¬ѕ грошовий вираз реального ¬¬ѕ зб≥льшуЇтьс¤ в т≥ роки, в ¤ких ц≥ни були нижчими в≥д ц≥н базового року. «а допомогою дефл≥юванн¤ ном≥нального ¬¬ѕ грошовий вираз реального ¬¬ѕ зменшуЇтьс¤ стосовно тих рок≥в, в ¤ких ц≥ни були вищими в≥д ц≥н базового року.

—пираючись на дефл¤то𠬬ѕ можна також визначити прир≥ст (або зменшенн¤) ном≥нального ¬¬ѕ за рахунок ц≥н. ÷е можна обчислити за такими формулами:

D÷а=≤ца Ц 100 або D÷а=((¬¬ѕна-¬¬ѕра) / ¬¬ѕра)*100,

де ≤ца , D÷а Ц темп зростанн¤ (зниженн¤) та темп приросту (зниженн¤) ц≥н у пер≥од≥, що анал≥зуЇтьс¤; ¬¬ѕна, ¬¬ѕра Ц ном≥нальний та реальний ¬¬ѕ у пер≥од≥, що анал≥зуЇтьс¤.

¬икористовують ще так≥ ц≥нов≥ ≥ндекси Ћаспейреса, ѕааше ≥ ‘≥шера (ц≥нов≥ дефл¤тори).

≤ндекс Ћаспейреса (або агрегатний ≥ндекс ц≥н) показуЇ ¤к зм≥нюютьс¤ ц≥ни за два пер≥оди, що пор≥внюютьс¤, ¤кщо структура виробленого ¬¬ѕ залишаЇтьс¤ незм≥нною.

≤ндекс маЇ вигл¤д:

≤лр = Sp1q0 / Sp0q0

де р1,р0 Ц ц≥ни в≥дпов≥дно в поточному ≥ базисному пер≥одах; q0 Ц обс¤г виробництва в базисному пер≥од≥.

÷ей ≥ндекс дещо завищуЇ темпи зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н, оск≥льки при його розрахунку нехтують тим фактом, що ≥з зм≥ною ц≥н, безперечно, в≥дбуваютьс¤ зм≥ни в структур≥ споживчих товар≥в.

≤ндекс Ћаспейреса, розрахований дл¤ ф≥ксованого УкошикаФ споживчих товар≥в ≥ послуг (qk), називають ≥ндексом споживчих ц≥н:

≤сцр = Sр1qk / Sр0qk

‘≥ксований споживчий кошик складаЇтьс¤ приблизно ≥з 300 найменувань товар≥в ≥ послуг, ¤к≥ купуютьс¤ типовим м≥ським мешканцем. ≤ндекс побудований так, що ц≥на кошика у базисному пер≥од≥ беретьс¤ за 100%, а тому значенн¤ ≥ндексу вказують на те, на ск≥льки в≥дсотк≥в зм≥нилась ц≥на товар≥в Ц компонент≥в споживчого кошика у поточному пер≥од≥ в пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м.

≤ндекс споживчих ц≥н розраховуЇтьс¤ щом≥с¤чно, Ї оперативним ≥ найпоширен≥шим показником р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

≤ндекс ѕааше частково усуваЇ обмежен≥сть ≥ндексу Ћаспейреса.

≤ндекс маЇ вигл¤д:

≤пр = Sр1q1 / Sр0q1 де q1 Ц обс¤г виробництва в поточному пер≥од≥.

≤ндекс ѕааше, розрахований дл¤ сукупност≥ товар≥в ≥ послуг, що вход¤ть до складу ¬¬ѕ, називаЇтьс¤ дефл¤тором ¬¬ѕ:

ƒефл¤то𠬬ѕ = Ќом≥нальний ¬¬ѕ / –еальний ¬¬ѕ = Sр1q1 / Sр0q1

ќск≥льки на цей ≥ндекс впливають структурн≥ зрушенн¤, ¤к≥ компенсують п≥двищенн¤ ц≥н на окрем≥ товари, вважаЇтьс¤ що дефл¤то𠬬ѕ недооц≥нюЇ зростанн¤ загального р≥вн¤ ц≥н.

Ѕезперечно, що ≥ндекс споживчих ц≥н та дефл¤то𠬬ѕ дають р≥зну характеристику зм≥ни р≥вн¤ ц≥н. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що м≥ж цими двома ≥ндексами ≥снують три суттЇв≥ в≥дм≥нност≥:

дефл¤то𠬬ѕ в≥дображаЇ зм≥ну ц≥н на вс≥ вироблен≥ товари та надан≥ послуги, а ≥ндекс споживчих ц≥н Ц т≥льки на т≥ товари, що вход¤ть до складу споживчого кошика;

дефл¤то𠬬ѕ не в≥дображаЇ зм≥ну ц≥н на ≥мпортн≥ товари, оск≥льки ≥мпорт не входить до складу ¬¬ѕ. јле до споживчого кошика вход¤ть ≥мпортн≥ товари, тому в ≥ндекс≥ споживчих ц≥н знаходить в≥дображенн¤ зм≥на ц≥н ≥ на ≥мпортн≥ товари;

дефл¤то𠬬ѕ Ї поточно зваженим (≥ндекс ѕааше), а ≥ндекс споживчих ц≥н Ї базисно зваженим (≥ндекс Ћаспейреса).

ѕроте на практиц≥ в≥дм≥нн≥сть м≥ж цими двома ≥ндексами незначна, ≥ вони обидва досить добре в≥дображають тенденц≥ю та швидк≥сть зм≥ни ц≥н. ¬ залежност≥ в≥д мети досл≥дженн¤ завжди можна п≥д≥брати той ≥ндекс, ¤кий найб≥льшою м≥рою в≥дпов≥даЇ поставленому завданню.

≤ндекс ‘≥шера, ¤к середнЇ геометричне значенн¤ ≥ндекс≥в Ћаспейреса ≥ ѕааше, усуваЇ њхню обмежен≥сть:

≤фр = Ö (≤лр * ≤пр) = Ö ((Sp1q0 / Sp0q0) * (Sр1q1 / Sр0q1))

2. Ќац≥ональне багатство - це сукупн≥сть матер≥альних благ ≥ духовних ц≥нностей, нагромаджених сусп≥льством за всю його ≥стор≥ю. ћасштаби, структура ≥ ¤к≥сний р≥вень нац≥онального багатства визначають економ≥чну могутн≥сть крањни, потенц≥ал њњ наступного соц≥ально-економ≥чного розвитку.

”¤вленн¤ про структуру нац≥онального багатства даЇ схема, зображенн¤ на рисунку.

—труктура нац≥онального багатства

ѕро р≥вень економ≥чного розвитку крањни та њњ можливост≥ в нарощуванн≥ економ≥чноњ могутност≥ св≥дчить структура нац≥онального багатства. Ќайб≥льше значенн¤ маЇ економ≥чний потенц≥ал крањни, ¤кий представлений основним ≥ оборотним виробничим кап≥талом, кадрами прац≥вник≥в, вчених ≥ спец≥ал≥ст≥в.

ѕриклади:

1. ” 1997 роц≥ ном≥нальний обс¤г ¬¬ѕ становив 486,2 млрд. грн., а ≥ндекс ц≥н дор≥внював 121,7, тобто був на 21,7% вищим пор≥вн¤но з базовим 1995 роком.

” 1990 роц≥ ном≥нальний обс¤г ¬¬ѕ становив 273,2 млрд. грн., а ≥ндекс ц≥н Ц 85,7, тобто був на 14,3% нижчим пор≥вн¤но ≥з базовим 1995 роком.

–еальний обс¤г ¬¬ѕ з урахуванн¤м ≥ндексу ц≥н дор≥внюватиме:

ƒл¤ 1997 року Ц 399,5 млрд, грн. ((486,2 / 121,7)*100, а дл¤ 1990 року Ц 318,8 млрд. грн. ((273,2 / 85,7)*100)

2. ” роц≥, що анал≥зуЇтьс¤, ном≥нальний ¬¬ѕ складав 180 млн грн., реальний ¬¬ѕ Ц 144 млн. грн. ¬раховуючи наведен≥ дан≥, обчислимо дефл¤то𠬬ѕ, ¤кий складаЇ 125% ((180/144)*100). «в≥дси прир≥ст ном≥нального ¬¬ѕ за рахунок ц≥н складе:

D÷ = 125 Ц 100 =25%, або D÷ = ((180-144 / 144)*100 = 25%.

ѕрим≥тка:

ѕоказник чистого економ≥чного добробуту („≈ƒ), виведений в 1972 роц≥ професорами ¬.Ќордгаузом та ƒ.“об≥ном з ™льського ун≥верситету.

ƒаний показник в≥дображаЇ те, що показник ¬¬ѕ не Ї досконалим м≥рилом економ≥чного доброботу, так ¤к показник ¬¬ѕ маЇ значн≥ недол≥ки:

ѕо-перше, в≥д величини ¬¬ѕ варто було б в≥дн¤ти варт≥сну оц≥нку так званих негативних фактор≥в (забрудненн¤ пов≥тр¤ ≥ води ≥ т.п.), ¤к≥ пов¤зан≥ з його виробництвом, ≥, зрозум≥ло, завищують р≥вень нашого матер≥ального добробуту. —каж≥мо, виробник забруднюЇ р≥чку, держава витрачаЇ кошти на њњ очищнн¤, що зб≥льшуЇ показник ¬¬ѕ, проте варт≥сть забрудненн¤ не враховуЇтьс¤.

ѕо-друге, до ¬¬ѕ не внесена варт≥сть неринкових операц≥й (робота домогосподарки, робота тесл¤ра, ¤кий займаЇтьс¤ ремотом власного будинку, безоплатна прац¤ добровольц≥в). ¬с≥ ц≥ види д≥¤льност≥ Ї доц≥льними з точки зору економ≥ки, проте, у в≥дпов≥дност≥ ≥з загальноприйн¤тою методолог≥Їю, не враховуютьс¤ при розрахунку ¬¬ѕ.

ѕо-третЇ, у ¬¬ѕ не в≥дображаЇтьс¤ варт≥сна оц≥нка дозв≥лл¤ ≥ не в≥дображаЇтьс¤ повною м≥рою покращанн¤ (або ж пог≥ршенн¤) ¤кост≥ товар≥в, а це, безумовно, Ї одним з м≥рил економ≥чного добробуту.

ќтже, щоб отримати показник чистого економ≥чного добробуту необх≥дно ≥з оф≥ц≥йного обс¤гу ¬¬ѕ:

в≥драхувати варт≥сть впливу на економ≥ку негативних фактор≥в;

додати варт≥сну оц≥нку неринкових операц≥й;

додати обс¤г продукц≥њ, створений т≥ньовим сектором економ≥ки;

додати варт≥сну оц≥нку дозв≥лл¤ та покращенн¤ ¤кост≥ товар≥в.

„≈ƒ головним чином нагадуЇ про те, що показник ¬¬ѕ не Ї досконалим, проте показник ¬¬ѕ Ї найкращим макроеконом≥чним показником, ¤кий ми маЇмо на сьогодн≥ ≥ ¤ким користуЇтьс¤ весь св≥т.

ѕамТ¤тка:

–озрахунок ¬Ќѕ за витратами: GNP = C + Ig + G + NE

де GNP Ц валовий нац≥ональний продукт, — Ц споживч≥ витрати, Ig - валов≥ приватн≥ ≥нвестиц≥њ,G - державн≥ витрати,NE - чистий експорт

„истий експорт: NE = E Ц Z

де NE Ц чистий експорт,E Ц експорт, Z - ≥мпорт

„истий експорт може бути в≥дТЇмною величиною

ќбчисленн¤ ¬Ќѕ за доходами: GNP = W + R + i + p + A + Tн

де W - зароб≥тна плата, R Ц рента, ≥ Ц процент, р Ц прибуток, ј Ц амортизац≥¤, “н - непр¤м≥ податки

¬аловий внутр≥шн≥й продукт (¬¬ѕ): GIP = GNP Ц NE

де GIP Ц валовий внутр≥шн≥й продукт, GNP Ц валовий нац≥ональний продукт, NE Ц чистий експорт

„истий нац≥ональний продукт: NNP = GNP Ц A

де NNP Ц чистий нац≥ональний продукт, GNP Ц валовий нац≥ональний продукт, A Ц амортизац≥¤

Ќац≥ональний доход: NJ = NNP Ц Tн

де NJ - нац≥ональний доход, NNP Ц чистий нац≥ональний продукт, Tн - непр¤м≥ податки

NJ= W + R + i + p

де NJ - нац≥ональний доход, W - зароб≥тна плата, R Ц рента, i Ц процент, p - прибуток

ќсобистий доход : 3

	¬иплати на соц≥- альне страху- ванн¤		1 2 Ќазва: Ќом≥нальний та реальний ¬¬ѕ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2432 прочитано)