ћакроеконом≥ка > ќсобливост≥ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥

ѕриклад. ѕрипустимо, що фактичний р≥вень „Ќѕ ≥нфл¤ц≥йно зр≥с на 200 млн дол, пор≥вн¤но з р≥вноважним. ’ай чист≥ податки (за м≥нусом трансфертних платеж≥в) становл¤ть 20 % „Ќѕ, коеф≥ц≥Їнти граничноњ схильност≥ до споживанн¤ ≥ заощадженн¤ Ч в≥дпов≥дно 3/4 ≥ 1/4, а мультипл≥катор сукупних витрат Ч 4.

≤з наведених умов випливаЇ, що автоматичний прир≥ст податк≥в становить 40 млн дол. (200×20: 100). Ќа основ≥ цих даних розрахуЇмо вплив вмонтованих стаб≥л≥затор≥в на стриманн¤ ≥нфл¤ц≥йно зростаючого „Ќѕ. —початку за методом Увитрати Ч випускФ. «г≥дно з цим методом сукупне споживанн¤ скоротитьс¤ на 30 млн дол (√——×Dѕ=3/4×40). ÷е викличе мультипл≥кативне зменшенн¤ „Ќѕ на 120 млн дол (30×4).

«г≥дно з методом Увилученн¤ Ч ≥нТЇкц≥њФ прир≥ст податк≥в на 40 млн дол породжуЇ певне вилученн¤ ≥з потоку Удоходи Ч витратиФ. …ого розм≥р обчислюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж величиною, на ¤ку зменшуютьс¤ заощадженн¤ (√—«×Dѕ) та величиною приросту податк≥в (Dѕ). “ому загальна сума вилучень дор≥внюватиме (DѕЧ√—«×Dѕ)=40Ч1/4 40=30 млн дол. «в≥дси мультипл≥кативний вплив на зниженн¤ „Ќѕ становитиме 120 млн дол. (30×4).

“аким чином, у нашому приклад≥ при в≥дхиленн≥ фактичного „Ќѕ в≥д р≥вноважного р≥вн¤ вгору на 200 млн дол вмонтован≥ стаб≥л≥затори автоматично зменшать це в≥дхиленн¤ т≥льки частково, тобто в розм≥р≥ 120 млн дол.

ќтже, дл¤ повноњ стаб≥л≥зац≥њ „Ќѕ д≥¤ вмонтованих стаб≥л≥затор≥в повинна доповнюватис¤ заходами дискрец≥йноњ ф≥скальноњ пол≥тики.

–озд≥л ≤≤≤.

«м≥ни у ф≥скальн≥й пол≥тиц≥ справл¤ють, ¤к безпосередн≥й, пр¤мий, вплив на с≥льськогосподарських виробник≥в, та ≥нш≥ галуз≥ народного господарства ≥ на населенн¤, ¤к основного споживача с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ” свою чергу ф≥скальне регулюванн¤ под≥л¤Їтьс¤ на експансивне ≥ обмежувальне (тобто таке, що передбачаЇ скороченн¤ пропозиц≥њ грошей або державн≥ витрати .

≈кспансивна означаЇ зростанн¤ державних затрат або послабленн¤ податкового преса. «а рахунок зростанн¤ державних затрат зростаЇ сукупний попит на макроеконом≥чному р≥вн≥, що в свою чергу, спри¤Ї п≥двищенню ц≥н ≥ доход≥в. –езультатом зростанн¤ агрегованого попиту Ї зростанн¤ процентноњ, ¤к пох≥дне в≥д зростанн¤ попиту на позики. ѕ≥двищенн¤ процентноњ ставки викликаЇ приплив ≥нвестиц≥й до крањни ≥ зб≥льшуЇ попит на нац≥ональну валюту знижуЇтьс¤ експортн≥ можливост≥ крањни, що також маЇ вплив на зниженн¤ сукупного попиту. ≈кспансивна ф≥скальна пол≥тика - стимулюЇ п≥двищенн¤ внутр≥шн≥х ≥ зниженн¤ експортних ц≥н на с≥льськогосподарську продукц≥ю, п≥двищенн¤ ц≥н на продукц≥ю, а також зростанн¤ реальноњ процентноњ ставки ≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ с≥льського господарства.

ќбмежувальна ф≥скальна пол≥тика - пол¤гаЇ у зменшенн≥ державних витрат ≥ посиленн≥ податкового преса. “ака пол≥тика спри¤Ї зниженню внутр≥шньо валового продукту, у результат≥ чого падають р≥вень ≥нфл¤ц≥њ та процентна ставка. “им часом зниженн¤ процентноњ ставки спричин¤Ї пад≥нн¤ вартост≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, що, в свою чергу, стимулюЇ експорт. ’арактерною особлив≥стю обмежувальноњ ф≥скальноњ пол≥тики Ї те, що вона стримуЇ зростанн¤ ц≥н у вс≥х галуз¤х економ≥ки, але при цьому ц≥ни на с≥льськогосподарську продукц≥ю зростають вищими темпами, н≥ж ц≥ни на промислову продукц≥ю. ѕо¤снюЇтьс¤ це, насамперед, розширенн¤м експорту продукц≥њ с≥льського господарства. ѕри чому р≥вень виробничих затрат у ц≥й галуз≥ починаЇ знижуватис¤. “аким чином, в умовах обмежувальноњ ф≥скальноњ пол≥тики спостер≥гаЇтьс¤ зростанн¤ доход≥в с≥льськогосподарських виробник≥в.

” реальн≥й економ≥ц≥ при макроеконом≥чному регулюванн≥ одночасно застосовують прийоми ¤к монетарноњ так ф≥скальноњ пол≥тики. ѕроте при прогнозуванн≥ впливу макроеконом≥чного регулюванн¤ на с≥льське господарство в ц≥лому ≥ на формуванн¤ його виробничих затрат зокрема не обх≥дно врахувати три основн≥ особливост≥ ц≥Їњ галуз≥.

ѕо-перше, ¤кщо ц≥ни на нес≥льськогосподарську продукц≥ю п≥двищуютьс¤ досить пов≥льно або нав≥ть можуть бути спок≥йними прот¤гом короткострокового пер≥оду, то по б≥льшост≥ вид≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ ц≥ни Ї дуже нестаб≥льними ≥ коливаютьс¤ ¤к пороках так ≥ по пер≥одах року.

ѕо-друге на в≥дм≥ну в≥д ≥нших галузей, с≥льське господарство вимагаЇ значно б≥льших стартових ≥нвестиц≥й, дл¤ того, щоб розпочати виробництво необх≥дно придбати землю, техн≥ку, устаткуванн¤, прим≥щенн¤ ,оборотн≥ фонди. ” результат≥ виробнич≥ затрати нер≥дко випереджають у час≥ надходженн¤ доход≥в. ÷им зумовлена та специф≥чна особлив≥сть с≥льського господарства, що воно не може ≥снувати без кредитуванн¤. ” свою чергу вона ще б≥льше п≥двищуЇ виробнич≥ затрати, оск≥льки необх≥дно виплачувати проценти по кредитах.

ѕо-третЇ у с≥льському господарств≥ пор≥вн¤но з ≥ншими галуз¤ми економ≥ки, досить складно регулювати обс¤ги залученн¤ ресурс≥в ≥ суми виробничих затрат з метою максим≥зац≥њ прибутку. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що попит на с≥льськогосподарську продукц≥ю Ї непост≥йним ≥ може бути в≥домим уже п≥сл¤ розм≥щенн¤ ресурс≥в у виробництв≥. ÷им також зумовлен≥ ≥снуюч≥ складност≥ у сфер≥ с≥льськогосподарського маркетизму.

¬исновки.

« викладеноњ ≥нформац≥њ ¤ можу зробити висновок, що податковий механ≥зм в ”крањн≥ потребуЇ де¤коњ корекц≥њ ≥ зм≥н.

як що за цих умов намагатис¤ збалансувати бюджет ф≥скальними заходами, то потр≥бно п≥двищити податки або скоротити державн≥ витрати. «вичайно, ц≥ заходи зможуть збалансувати р≥чний бюджет, але за характером свого впливу на економ≥ку вони Ї стримуючими, тобто викличуть ще б≥льше пад≥нн¤ виробництва.

“ому з одного боку, дана пол≥тика Ї ефективним ≥нструментом в стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, усуненн¤ безроб≥тт¤ та стриманн¤ ≥нфл¤ц≥њ, а з ≥ншого Ц вона може викликати бюджетний деф≥цит ≥ породжувати державну заборгован≥сть та ≥нфл¤ц≥ю. “ому вважаю, що розгл¤нута сфера економ≥ки держави повинна бути строго регульована ≥ зд≥йснювати своЇ функц≥онуванн¤ в розрахунку пропорц≥йного сп≥вв≥дношенн¤ до загального сусп≥льного середньосоц≥ального р≥вн¤ житт¤ населенн¤.

ћаю спод≥ванн¤, що ур¤д буде провадити розумну пол≥тику реформуванн¤ податковоњ системи на благо вс≥Їњ держави.

¬икористана л≥тература.

ѕ. —амуельсон У≈коном≥каФ, Ћьв≥в У—в≥тФ, 1993р.

¬.ƒ. Ѕазилевич, Ћ.ќ. Ѕаластрик У≈коном≥каФ,  ., У„етверта хвил¤Ф, 1997р.

ћ. Ѕурда, „. ¬иплош Ућакроеконом≥ка Ц Ївропейський контекстФ,  ., ќснови, 1998.

 емпбелл –. ћакконел, —тенл≥ Ћ. Ѕрю У≈коном≥кс- принципи, проблеми ≥ пол≥тикаФ,  ., ’а√ар, 1998.

≤. –ад≥онова Ућакроеконом≥ка та економ≥чна пол≥тикаФ,  ., У“аксонФ, 1996р.

ћ≥кроеконом≥ка ≥ макроеконом≥каФ п≥д. ред. —. Ѕудаговськоњ,  ., УќсновиФ, 1998р.

1	2	3

Ќазва: ќсобливост≥ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1609 прочитано)