ћакроеконом≥ка > ѕлануванн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни

ѕлануванн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни

ѕлан.

1.—уть та значенн¤ ≥ндикативного плануванн¤.

2.ƒержконтракт та держзамовленн¤ ¤к ефективн≥≥нструменти ƒ–≈

” пер≥од становленн¤ ринкових в≥дносин директивне плануванн¤, ¤к одна з форм державного регулюванн¤ економ≥ки, зам≥нюЇтьс¤ ≥ндикативним. ¬перше ≥де¤ ≥ндикативного плануванн¤ була висв≥тлена  . Ћапдауром у прац≥ "“еор≥¤ нац≥онального економ≥чного плануванн¤". —уть його пол¤гаЇ у тому, що ур¤д д≥Ї на соц≥альний економ≥чний розвиток не шл¤хом вказ≥вок ≥ затвердженн¤ директивних обов'¤зкових завдань дл¤ товаровиробника, а за допомогою координац≥њ д≥¤льност≥ ≥ забезпеченн¤ ≥нформац≥Їю.

≤ндикативна форма плануванн¤ ув≥йшла до св≥товоњ господарськоњ практики у зв'¤зку з економ≥чною кризою 1929Ч1933 рр. Ч ¤к зас≥б, за допомогою ¤кого можна запоб≥гати виникненню в економ≥ц≥ кризових ¤вищ. ≤ндикативне плануванн¤ Ї системою необов'¤зкових дл¤ суб'Їкт≥в ринкових в≥дносин рекомендац≥й;

характерною рисою його Ї закладена 'можлив≥сть зд≥йснювати ко≠ригуванн¤ програми (плану) розвитку економ≥ки в≥дпов≥дно до зм≥н у розвитку ринку;

м≥стить р¤д ≥ндикатор≥в (пр≥оритет≥в), ¤к≥ мають максимальну дер≠жавну п≥дтримку.

≤ндикативне плануванн¤ Ч ¤к адекватна ринковим в≥дносинам форма макроеконом≥чного плануванн¤ Ч принципово в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д директивного способами реал≥зац≥њ поставлених планом ц≥лей.

ћетою ≥ндикативного плануванн¤ Ї реал≥зац≥¤ ц≥лей державного впливу на соц≥альний розвиток на баз≥ обгрунтуванн¤ та розробки в≥дпов≥дноњ стратег≥њ, тактики ≥ пол≥тики ≥з засобами њх вир≥шенн¤.

ќсновним призначенн¤м ≥ндикативного плануванн¤ Ї розробка, обгрунтуванн¤ ≥ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо державного регулюванн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни.

≤ндикативне плануванн¤ за умов ринку зд≥йснюЇтьс¤ державою з метою формуванн¤ у¤влень про майбутн≥й розвиток ≥ структуру народ≠ного господарства через розв'¤занн¤ таких завдань:

обірунтуванн¤ повед≥нки самост≥йних суб'Їкт≥в ринкових в≥дносин;

забезпеченн¤ основи дл¤ державного контролю над економ≥кою шл¤хом визначенн¤ сфер, де на¤вн≥сть гострих ≥ нев≥дкладних проблем потребуЇ активного державного втручанн¤ ≥ регулюванн¤;

обгрунтуванн¤, розробленн¤ ≥ реал≥зац≥¤ шл¤х≥в та засоб≥в цього втручанн¤ та регулюванн¤ економ≥чних процес≥в.

≤ндикативний народногосподарський план Ч це ор≠ган≥зац≥йно-економ≥чний ≥нструмент вт≥ленн¤ економ≥чноњ пол≥тики держави у практичн≥ д≥њ суб'Їкт≥в господарюванн¤, ¤кий базуЇтьс¤ на систем≥ економ≥чних, науково-техн≥чних ≥ соц≥альних прогноз≥в, мас ор≥Їнтуючий, рекомендац≥йний характер ≥ служить основою дл¤ вироб≠ленн¤ регул¤тор≥в ринку.

ѕоказники, ¤к≥ Ї в ≥ндикативному план≥, виражають основн≥ на-пр¤ми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку, не Ї адресними ≥ виступають ор≥Їнтирами, дос¤гненн¤ ¤ких повинн≥ добиватис¤ державн≥ органи шл¤≠хом застосуванн¤ р≥зних стимулюючих заход≥в ≥ економ≥чних важел≥в. ”р¤д реал≥зуЇ основн≥ положенн¤ цього плану через систему державного п≥дприЇмництва, державного замовленн¤, ц≥льов≥ комплексн≥ програми, через бюджетне ф≥нансуванн¤ (бюджетне плануванн¤) та грошово-кре≠дитний механ≥зм.

ѕевна частина плану повинна бути директивною. ÷е стосуЇтьс¤ заход≥в, що ф≥нансуютьс¤ з бюджету. “аким чином, ≥ндикативне пла≠нуванн¤ включаЇ в себе ≥ бюджетне плануванн¤. Ѕюджетне плануванн¤ Ч це, по сут≥, ресурсне плануванн¤, ¤ке визначаЇ державн≥ витрати у бюджет≥ на розв'¤занн¤ важливих проблем, що з об'Їктивних причин не можуть реал≥зуватис¤ ринковим механ≥змом. „ерез бюджетне пла≠нуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ розпод≥л централ≥зованого фонду грошових кошт≥в на проведенн¤ соц≥альних, науково-техн≥чних, еколог≥чних та ≥нших нац≥ональних програм.

« огл¤ду на ц≥л≥, завданн¤, зм≥ст ≥ засоби реал≥зац≥њ ≥ндикативного плану його основн≥ функц≥њ включають:

прогнозуванн¤ ≥ обгрунтуванн¤ ц≥лей, темп≥в та умов збалансованого економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ре≠спубл≥ки;

розробленн¤ системи пр¤мих державних адм≥н≥стративних регул¤тор≥в;

визначенн¤ економ≥чних важел≥в ≥ стимул≥в (економ≥чних регул¤≠тор≥в) ;

формуванн¤ ц≥льових комплексних програм, рац≥ональне поЇднанн¤ ≥нтерес≥в республ≥ки ≥з внутр≥шн≥ми та зовн≥шн≥ми суб'Їктами ринкових в≥дносин шл¤хом координац≥њ њх планово-економ≥чноњ д≥¤льност≥ й економ≥чного впливу;

координац≥ю ≥ взаЇмопов'¤занн¤ розробленн¤ ≥ндикативного плану з бюджетом держави;

застосуванн¤ ¤к ≥нструменту поточного анал≥зу та координац≥њ виконанн¤ окремих елемент≥в, завдань, програм ≥ дос¤гненн¤ основних ц≥лей, затверджених ¬ерховною –адою ”крањни у склад≥ ≥ндикативного плану;

виробленн¤ ≥ реал≥зац≥ю пр≥оритет≥в у розвитку економ≥ки. —л≥д зазначити, що конкретний склад показник≥в ≥ндикативною плану, структура та методи њх визначенн¤ можуть зм≥нюватис¤ залежно в≥д стану народного господарства, ц≥лей та завдань державного регулю≠ванн¤.

ƒл¤ розрахунку показник≥в ≥ поданн¤ ≥нформац≥њ використовуЇтьс¤ уже впроваджена в ”крањн≥ автоматизована система планових розра≠хунк≥в (ј—ѕ–), побудована на основ≥ використанн¤ електронно-обчис≠лювальноњ техн≥ки ≥ сучасних засоб≥в телекомун≥кац≥йного зв'¤зку. Ќин≥ в н≥й уточнюютьс¤ програми в≥дпов≥дно до особливостей розрахунк≥в ≥ндикативного плану ≥ розвитку нових форм господарюванн¤.

ћ≈’јЌ≤«ћ ƒ≈–∆ј¬Ќ»’ «јћќ¬Ћ≈Ќ№ ≤  ќЌ“–ј “≤¬

ƒержавн≥ замовленн¤ ≥ контракти належать до засоб≥в пр¤мого впливу держави на виробника.

ƒержавн≥ замовленн¤ м≥ст¤ть ме≠хан≥зми формуванн¤ складу необх≥дноњ держав≥ продукц≥њ (роб≥т, послуг) ≥ розм≥щенн¤ в≥дпов≥дних угод серед п≥дприЇмств ус≥л¤ких форм влас≠ност≥, ф≥нансуванн¤ ≥ контролю за њх виконанн¤м, механ≥зм конкурсних торг≥в. ћехан≥зм державних замовлень широко використовуЇтьс¤ ¤к зас≥б впливу на економ≥ку у багатьох крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою.

ƒержавне замовленн¤ упроваджуЇтьс¤ на виробництво та поставку дл¤ державних потреб промисловоњ продукц≥њ, с\г си≠ровини та продовольства, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг, створенн¤ виробничих потужностей, проведенн¤ фундаментальних та найваж≠лив≥ших прикладних наукових досл≥джень, освоЇнн¤ нових технолог≥й, п≥дготовку спец≥ал≥ст≥в, розв'¤занн¤ соц≥альних проблем.

ƒл¤ п≥дприЇмств державне замовленн¤ Ї одним ≥з ор≥Їнтир≥в фор≠муванн¤ њхньоњ виробничоњ програми. ¬одночас державне замовленн¤ своњм складом окреслюЇ зону впливу центральних орган≥в державноњ виконавчоњ влади на формуванн¤ структури виробничоњ програми п≥дприЇмства.

 онтракт Ч угода м≥ж двома сторонами.

ƒержавний контракт Ї засобом забезпеченн¤ потреб споживач≥в, що ф≥нансуютьс¤ за рахунок державного бюджету, поповненн¤ держав≠ного резерву. ѕри цьому держава гарантуЇ оплату продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг.

ќбс¤ги поставок продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг за державними контрактами формуютьс¤ на основ≥ пропозиц≥й замовник≥в ≥ мають бути збалансован≥ з можливост¤ми державного бюджету,тому що ф≥нансуванн¤ за державними контрактами зд≥йс≠нюЇтьс¤ замовниками за рахунок державного бюджету у межах кошт≥в, передбачених на ц≥ ц≥л≥.

«амовник(ћ≥н≥стерство еко≠ном≥ки, ћ≥н≥стерство соц≥ального забезпеченн¤, ћ≥н≥стерства культури, енергетики, оборони, облвикон≠коми, —лужбу безпеки,Ќац≥ональну гвард≥ю) укладаЇ державн≥ контракти, виступаЇ в≥д ≥мен≥ держави гарантом ф≥нансуванн¤ поставок продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг, передбачених контрактом, у межах асигнувань, вид≥лених йому на ц≥ ц≥л≥.

якщо Ї можлив≥сть вибору виконавц≥в, завданн¤ за держав≠ними контрактами розм≥щуютьс¤ замовниками на конкурсн≥й основ≥. ѕ≥дприЇмства-монопол≥сти не мають права в≥дмовл¤тис¤ в≥д укладанн¤ державного контракту ≥ виконанн¤ державного замовленн¤.

«амовники державних контракт≥в щом≥с¤чно подають до ћ≥н≥стерства статистики зв≥ти про виконанн¤ державних контракт≥в в≥дпов≥дно до затверджених форм.

1

Ќазва: ѕлануванн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (719 прочитано)