ћакроеконом≥ка > ѕол¤ризац≥¤ доход≥в. ¬арт≥сть житт¤

як насл≥док, в крањн≥ поширюЇтьс¤ ≥ поглиблюЇтьс¤ б≥дн≥сть. «а даними —тратег≥њ подоланн¤ б≥дност≥ [9], до категор≥њ б≥дних в ”крањн≥ у 2000 р. належали 26,7 % населенн¤, до категор≥њ вкрай б≥дних Ч 14,7 %. “обто, в≥дпов≥дно до встановленого критер≥ю б≥дност≥, б≥льше половини населенн¤ ”крањни проживаЇ на 56,6 % обс¤гу встановленого прожиткового м≥н≥муму. –езонно було б доповнити вказану категор≥ю тими, хто живе на залишок у 43,4 % до р≥вн¤ прожиткового м≥н≥муму, оск≥льки його розм≥р у 118 грн не забезпечуЇ не т≥льки п≥дтриманн¤ м≥н≥мально пристойного житт¤, але робить проблематичним ф≥з≥олог≥чне виживанн¤ самоњ особи.

ќсновну частину б≥дних Ч 75 % становл¤ть с≥мТњ з д≥тьми, 44,5 % б≥дних с≥мей Ч це с≥мТњ, у склад≥ ¤ких Ї пенс≥онери. ћайже 78 % ус≥х б≥дних становл¤ть с≥мТњ, в ¤ких хтось з дорослих працюЇ, тобто на¤вн≥сть роботи та отриманн¤ зароб≥тноњ плати сьогодн≥ не захищаЇ в≥д б≥дност≥. «начна частина б≥дних домогосподарств Ч 37 % мешкаЇ у с≥льськ≥й м≥сцевост≥.

¬ крањн≥ поширюютьс¤ про¤ви абсолютноњ б≥дност≥, безпритульн≥сть, жебрацтво, дит¤ча бездогл¤дн≥сть. «а оц≥нками, в ”крањн≥ понад 26 тис. волоцюг, з них майже 10 тис. Ч молодь. Ќа обл≥ку в органах внутр≥шн≥х справ майже 90 тис. ос≥б, ¤к≥ допускають немедичне вживанн¤ наркотик≥в та психотропних речовин.

ќбс¤ги та динам≥ка доход≥в населенн¤ формують р≥вень його житт¤. –≥вень житт¤ можна також достов≥рно оц≥нити за показниками структури сукупних доход≥в ≥ витрат населенн¤ [10]. “ак, у 2000 р. питома вага грошових доход≥в займала в структур≥ загальних доход≥в одного домогосподарства 72,4 %, в м≥стах 75,3 %, у селах Ч 54,0 %, а частка отриманоњ у п≥дсобних господарствах продукц≥њ Ч 18,2 %, 8 % та 34,9 %, в≥дпов≥дно. ќск≥льки в аграрних рег≥онах ≥снують зазначен≥ вище соц≥альноЦеконом≥чн≥ проблеми (затримки з виплатами зарплат ≥ пенс≥й тощо) грошов≥ доходи не Ї визначальними в структур≥ загальних доход≥в, отримуваних домогосподарствами.

—короченн¤ реальних грошових доход≥в б≥льшост≥ населенн¤, його платоспроможного попиту зумовило пог≥ршенн¤ структури споживанн¤ населенн¤. ќсновною статтею витрат сучасних домогосподарств, значенн¤ ¤коњ у к≥лька раз≥в перевищуЇ вс≥ ≥нш≥, Ї витрати на придбанн¤ продукт≥в харчуванн¤, що св≥дчить про нерац≥ональну та деф≥цитну њхню структуру. “ак, у домогосподарствах, розташованих у м≥ських поселенн¤х, частка сукупних витрат на харчуванн¤ у 2000 р. становила 64,5 %, витрати на непродовольч≥ товари складали Ч 13,7 %, а оплата послуг Ч 16,4 % (цей р≥вень повТ¤заний з неадекватним р≥вню доход≥в п≥двищенн¤м плати за житловоЦкомунальн≥ послуги). ¬ той же час, в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ частка витрат на харчуванн¤ становила 57,2 %, витрати на непродовольч≥ товари Ч 16,1 %, а витрати на оплату послуг Ч 10,2 %.

ќднак з≥ зб≥льшенн¤м структурноњ частки продукт≥в харчуванн¤ у витратах значно пог≥ршилась ¤к≥сть харчуванн¤ населенн¤. ѕоЦперше, за останн≥ 10 рок≥в скоротилис¤ обс¤ги споживанн¤ у 1,5Ч2,0 рази. ≈нергетична ц≥нн≥сть рац≥ону харчуванн¤ 10 млн ос≥б (тобто майже пТ¤тоњ частини населенн¤ крањни) Ї нижчою за 2100 к ал, що за визначенн¤м —в≥товоњ орган≥зац≥њ охорони здоровТ¤, Ї порогом б≥дност≥. ѕоЦдруге, зб≥дн≥ла структура споживаних продукт≥в Ч пор≥вн¤но з 1990 р. споживанн¤ на душу населенн¤ мТ¤са зменшилось на 52 %, молока Ч на 44 %, ¤Їць Ч на 42 %, рибних продукт≥в Ч на 59 % (табл. 5.3). ѕоЦтретЇ, знизилас¤ енергетична ц≥нн≥сть добового рац≥ону одн≥Їњ особи Ч дл¤ представника з найб≥дн≥ших 30 % населенн¤ крањни вона становить 1924 к ал, а фактичний р≥вень споживанн¤ склав за даними 2000 р., в≥дпов≥дно до рац≥ональних норм: мТ¤са ≥ мТ¤сопродукт≥в Ч 39Ч44 %, молока ≥ молочних продукт≥в Ч 50 %, ¤Їць Ч 56 %, риби ≥ рибопродукт≥в Ч 41 %, цукру Ч 76Ч88 %, ол≥њ та ≥нших рослинних жир≥в Ч 73 %, картопл≥ Ч 108 %, овоч≥в та баштанних Ч 63 %, фрукт≥в, ¤г≥д, гор≥х≥в, винограду Ч 33 %, хл≥бу ≥ хл≥бних продукт≥в Ч 121 %.

“аблиц¤ 5.3

ƒинам≥ка споживанн¤
продукт≥в харчуванн¤ населенн¤м ”крањни

1	2	3

Ќазва: ѕол¤ризац≥¤ доход≥в. ¬арт≥сть житт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (985 прочитано)