ћакроеконом≥ка > ѕредмет, методи ≥ функц≥њ макроеконом≥ки

ќтже, на грунт≥ сказаного вище, можна зробити висновок: ≥снуЇ два типи економ≥чних систем - ринкова ≥ планова, або етатична (одержавлена, фр. etat-держава).

–инкова економ≥чна система характеризуЇтьс¤ переважно приватними формами власност≥ на засоби виробництва (насамперед корпоративна власн≥сть) ≥ специф≥чним ринковим механ≥змом попиту, пропозиц≥њ ≥ ц≥ни товару. ” так≥й систем≥ ¤скраво виражений особистий економ≥чний ≥нтерес, ¤кий Ї могутн≥м спонукальним мотивом економ≥чноњ д≥¤льност≥. ¬≥дпов≥дно, ≥ продуктивн≥ сили одержують прост≥р дл¤ свого розвитку, виникають специф≥чн≥ форми орган≥зац≥њ ≥ технолог≥њ виробництва.

ѕланова (етатична) економ≥чна система грунтуЇтьс¤ на тотальн≥й державн≥й власност≥ ≥ суб'Їктивному механ≥зм≥ державного планового регулюванн¤, в ¤кому на першому план≥ знаход¤тьс¤ не економ≥чн≥, а пол≥тичн≥ засоби впливу (пол≥тичне кер≥вництво). “ака система не маЇ достатн≥х стимул≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥, тому змушена широко застосовувати нееконом≥чн≥ методи примусу до прац≥. ¬≥дсутн≥сть об'Їктивного механ≥зму регулюванн¤ пост≥йно порушуЇ р≥вновагу такоњ системи, гальмуЇ розвиток продуктивних сил, створюЇ неефективн≥ форми орган≥зац≥њ ≥ технолог≥њ виробництва. “ому њњ називають також командно-адм≥н≥стративною, або тотал≥тарною.

’оча в ≥сторичному план≥ ринкова економ≥ка ви¤вила своњ незаперечн≥ переваги, вона маЇ р¤д недол≥к≥в (цикл≥чний розвиток, безроб≥тт¤, монопол≥зац≥¤, ¤ка руйнуЇ ринковий механ≥зм, тощо), а тому на сучасному етап≥ ринкова система в≥льного п≥дприЇмництва трансформувалась у зм≥шану економ≥ку.

«м≥шана економ≥ка - економ≥чна система, ¤ка грунтуЇтьс¤ на плюрал≥зм≥ р≥зних форм власност≥, багатоукладност≥ економ≥ки з пр≥оритетом корпоративноњ власност≥ ≥ економ≥чному механ≥зм≥, що включаЇ, ¤к ринков≥, так ≥ планов≥ форми регулюванн¤ при пров≥дн≥й рол≥ перших. —п≥вв≥дношенн¤ ринкового механ≥зму ≥ державного регулюванн¤ таке, що останнЇ ≥снуЇ ¤к зас≥б забезпеченн¤ свободи д≥њ першого, а його розвиток диктуЇтьс¤ потребами ринку.

ќтже, зм≥шана економ≥ка - це регульована ринкова економ≥ка; сучасна ринкова економ≥ка.

5. ћакроеконом≥ка Ї одн≥Їю з наймолодших економ≥чних наук. «а загальним визначенн¤м своЇњ зр≥лост≥ вона дос¤гла в 30-≥ роки ’’ст., у пер≥од св≥товоњ економ≥чноњ кризи.

јле св≥й початок ћ. Ѕере ще у XVIст. ” 1576 роц≥ француз ∆ан Ѕоден обгрунтував зм≥ну р≥вн¤ ц≥н (тобто ≥нфл¤ц≥ю) результатом зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж к≥льк≥стю грошей та товар≥в.

ћакроеконом≥чну спр¤мован≥сть також мали досл≥дженн¤ англ≥йських економ≥ст≥в ¬. ѕетт≥ ≥ √. инга, ¤к≥ б≥л¤ 300-т рок≥в тому вперше у св≥тов≥й практиц≥ зд≥йснили розрахунки й дали оц≥нку нац≥онального доходу јнгл≥њ ≥ ‘ранц≥њ.

ѕодальшого розвитку макроеконом≥чний анал≥з набув у XVIIIст. у прац¤х французькоњ школи ф≥з≥ократ≥в. ќсновоположник ц≥Їњ школи ‘рансуа  ене розробив макроеконом≥чну модель господарського кугообороту, так звану У≈коном≥чну таблицюФ (1758 р.). ÷¤ таблиц¤ в≥дображала загальну картину кругообороту товар≥в ≥ послуг дл¤ основних сектор≥в економ≥ки ≥ клас≥в сусп≥льства ≥ давала у¤вленн¤ про механ≥зм функц≥онуванн¤ економ≥ки в ц≥лому. јле вона була побудована на р¤д≥ концепц≥й, ¤к≥ не витримали перев≥рку часом. ‘. ене був одночасно ≥ економ≥стом, ≥ л≥карем. “ому модель господарського кругообороту в≥н побудував за аналог≥Їю з циклом кровооб≥гу людини. вчений виходив з того, що в процес≥ кровооб≥гу органи людського т≥ла нерозривно повТ¤зан≥ один з одним. ѕри цьому кожен орган, виконуючи в кровоносн≥й систем≥ свою особливу функц≥ю, екв≥валентно обм≥нюЇтьс¤ своЇю УроботоюФ з ≥ншими органами ≥ завд¤ки цьому бере участь у в≥дтворенн≥ всього орган≥зму.

«а аналог≥Їю з людським орган≥змом ‘. ене под≥л¤Ї сусп≥льство на три класи:

продуктивний (сел¤ни); 2) заможний (землевласники); 3) безпл≥дний (рем≥сники).

√оловний недол≥к У≈коном≥чноњ таблиц≥Ф пол¤гав у тому, що вона не давала по¤сненн¤, ¤к в економ≥ц≥ забезпечуютьс¤ Уприродн≥ закониФ, тобто вчений не розкрив механ≥зму саморегулюванн¤ ринковоњ системи.

Ќа це запитанн¤ в≥дпов≥ли представники класичноњ теор≥њ. «г≥дно з класичною теор≥Їю здатн≥сть ринку до саморегулюванн¤ забезпечуЇтьс¤ за допомогою механ≥зму ц≥ноутворенн¤. ѕредставник ц≥Їњ теор≥њ Ц јдам —м≥т. —м≥т розгл¤даЇ дв≥ ц≥ни: 1) природну, що покриваЇ витрати ≥ даЇ середню норму прибутку; 2) ринкову, тобто фактичну ц≥ну, за ¤кою товар продаЇтьс¤ на ринку.

«г≥дно ≥з вченн¤ми —м≥та, ринок через ц≥новий механ≥зм автоматично забезпечуЇ дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги.

ѕротилежний п≥дх≥д до оц≥нки регулюючих можливостей ринку пропонуЇ марксистська ≥де¤.  .ћаркс розробив дв≥ модел≥ господарського кругообороту Ц модел≥ простого та розширеного в≥дтворенн¤. ¬≥н д≥йшов висновку, що в умовах пост≥йного нагромадженн¤ кап≥талу норма прибутку маЇ тенденц≥ю до зниженн¤. ÷¤ обставина, на думку ћаркса, позбавл¤Ї кап≥тал≥ст≥в бажанн¤ перетворювати неспожиту частину додатковоњ вартост≥ в ≥нвестиц≥њ. ¬насл≥док цього процес господарського кругообороту гальмуЇтьс¤, скорочуЇтьс¤ виробництво, виникаЇ криза, в≥дбуваЇтьс¤ зубож≥нн¤ людей, що зрештою руйнуЇ кап≥тал≥стичну ринкову систему.

ћ. ≥дењ ћаркса не д≥стали визнанн¤ за межами крањн соц≥ал≥зму. ћ. стала розвиватис¤ зг≥дно з класичною теор≥Їю. јле св≥това економ≥чна криза в 1929-1933 роках не п≥дтвердила також основного постулату класичноњ теор≥њ Ц здатност≥ ринковоњ економ≥ки до швидкого самовидужанн¤, що викликало недов≥ру до нењ. ¬иникла необх≥дн≥сть в нов≥й ћ. теор≥њ. ѓњ засновником став англ≥йський економ≥ст ƒжон ћейнард  ейнс, а його теор≥¤ д≥стала назву кейнс≥анськоњ.  ейнс вперше висунув ≥дею про те, що ринкова р≥вновага Ц це ще не благо дл¤ економ≥ки. ¬≥н дов≥в, що в ринков≥й економ≥ц≥ може бути Ур≥вновага за неповноњ зайн¤тост≥Ф ≥ що дл¤ њњ усуненн¤ необх≥дне втручанн¤ держави. ƒо основних важел≥в такого втручанн¤  ейнс в≥дносив ф≥нансову ≥ грошову пол≥тику, а обТЇктом впливу вважав сукупний попит. —воњ погл¤ди на проблеми регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки  ейнс виклав у книз≥ У«агальна теор≥њ зайн¤тост≥, процентна ≥ грошейФ (1936 р.), де показав, що держава, впливаючи на окрем≥ макроеконом≥чн≥ показники, зокрема на так≥ ¤к загальний доход, споживанн¤, ≥нвестиц≥њ, заощадженн¤ та ≥н., може ефективно зд≥йснювати регулюванн¤ економ≥ки. ÷¤ теор≥¤ стала дом≥нуючою прот¤гом к≥лькох дес¤тил≥ть.

¬ цей час значний внесок в розвиток ћ. зробили англ. вчений  ларк, амер. економ≥ст украњнського походженн¤ —. узнец, амер. економ≥ст рос≥йського походженн¤ ¬ЋеонтьЇв та ≥н.

ѕроте в пер≥од новоњ св≥товоњ економ≥чноњ кризи 70-х рок≥в ’’ ст. ви¤вилось, що державне втручанн¤ в економ≥ку не завжди даЇ оч≥куваний результат ≥ що вплив держави на сукупний попит у пер≥од економ≥чного спаду не забезпечуЇ зб≥льшенн¤ виробництва, а лише породжуЇ ≥нфл¤ц≥ю.

Ќа цьому тл≥ почала ≥нтенсивно розвиватис¤ УнеокласичнаФ теор≥¤ (70-≥ роки ’’ ст.). њњ виникненн¤, з одного боку, було реакц≥Їю на марксизм з його критикою кап≥тал≥зму, з ≥ншого Ц спробою вписати в неокласичну теор≥ю р¤д нових положень, висновк≥в, що п≥дтверджували б саморегулюючу здатн≥сть ринку. Ќеокласична теор≥¤ маЇ багато напр¤мк≥в (теор≥¤ добробуту, вперше ввела пон¤тт¤ Усусп≥льн≥ благаФ, Узовн≥шн≥ ефектиФ, Умонопол≥њФ).

Ќеокласична теор≥¤ включаЇ р¤д теор≥й, ¤к≥ суперечать кейнс≥анськ≥й теор≥њ (монетариська теор≥¤, теор≥¤ рац≥ональних оч≥кувань, теор≥¤ економ≥ки пропозиц≥њ та ≥н.).

ќтже, сучасна ћ. не маЇ Їдиноњ дом≥нуючоњ теор≥њ. ¬она спираЇтьс¤ на р¤д теор≥й, котр≥ взаЇмодоповнюють одна одну ≥ дають практикам можлив≥сть вибору, тобто самим визначити ефективн≥сть кожноњ теор≥њ залежно в≥д своњх субТЇктивних у¤влень, а також з урахуванн¤м ≥ндив≥дуальних умов, ц≥лей ≥ пр≥оритет≥в економ≥чноњ пол≥тики певноњ крањни.

Ћ≥тература:

Ѕудаговська —.,  ≥л≥Ївич ќ. та ≥н. Ућ≥кроеконом≥ка ≥ макроеконом≥каФ.  .: УќсновиФ. 1998 с. 219-220.

 ом≥сарук ћ.ѕ. Ућакроеконом≥ка: курс лекц≥йФ.  оломи¤ - 1999 с. 8-13.

ћакконел, Ѕрю. УЁкономикс: принципы, проблемы и политика: ¬ 2 т.: ѕер. с англ. ≤≤-го изд.. Ц ћ.: –еспублика, 1992.

ѕавловський ћ. Ућакроеконом≥ка перех≥дного пер≥одуФ.  .: У“ехн≥каФ. 1999.

—авченко ј. та ≥н. Ућакроеконом≥каФ.  .: УЋиб≥дьФ. 1999 с. 10-23.

1	2

Ќазва: ѕредмет, методи ≥ функц≥њ макроеконом≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2489 прочитано)