ћакроеконом≥ка > ѕредмет, методи та функц≥њ макроеконом≥ки. ≈коном≥чна система

ѕредмет, методи та функц≥њ макроеконом≥ки. ≈коном≥чна система

1.ѕредмет макроеконом≥ки.

2.ћетоди макроеконом≥чного анал≥зу.

3.‘ункц≥њ макроеконом≥ки.

4.ќб'Їкт макроеконом≥чного анал≥зу - економ≥чна система.

4.1.ѕон¤тт¤ економ≥чноњ системи та њњ тип≥в.

4.2.‘ункц≥юванн¤ економ≥чноњ системи.

4.2.1.—усп≥льне виробництво та його чинники.

4.2.2.“ехнолог≥чний спос≥б поЇднанн¤ виробничих ресурс≥в.

4.2.3.ѕроцес реал≥зац≥њ в економ≥чн≥й систем≥.

4.2.4.ѕроцес споживанн¤, в≥дтворенн¤ економ≥чноњ системи.

4.2.5.–егулюванн¤ макроеконом≥чноњ системи.

4.3.–инок ¤к елемент економ≥чноњ системи.

4.3.1.–инок ¤к економ≥чна категор≥¤.

4.3.2.–инок трудових ресурс≥в.

4.3.3.–инок ≥нвестиц≥йних ресурс≥в.

4.3.4.–инок матер≥альних ресурс≥в.

4.3.5.–инок продукт≥в.

4.4.≈коном≥чний кругооб≥г.

4.4.1.—уб'Їкти економ≥чноњ системи.

4.4.2. ругооб≥г ресурс≥в, продукт≥в ≥ доход≥в в ринков≥й

економ≥ц≥.

4.4.3.≈коном≥чний кругооб≥г в систем≥ зм≥шаноњ економ≥ки.

4.4.4.–ух продукту, ресурс≥в ≥ доходу в систем≥ плановоњ

(етатичноњ) економ≥ки.

1. Ўироковживаним ≥ добре в≥домим Ї визначенн¤ макроеконо-

м≥ки ¤к науки, що вивчаЇ економ≥ку з точки зору њњ ц≥лостнос-

т≥. ћакроеконом≥ка - це той особливий погл¤д на економ≥чн≥

в≥дносини, ¤ким на них маЇ дивитись кер≥вник ур¤ду, держав-

ний д≥¤ч, пол≥тик, зрештою, будь-¤кий громад¤нин, коло зац≥-

кавлень ¤кого не обмежуЇтьс¤ родинними проблемами.≤нод≥ мак-

роеконом≥ку називають теоритичною основою економ≥чноњ пол≥-

тики держави. “аке визначенн¤ в≥дображаЇ той факт,що њњ вис-

новками керуютьс¤ т≥, хто формуЇ ≥ зд≥йснюЇ економ≥чну пол≥-

тику.

ћакроеконом≥ка досл≥джуЇ сутн≥сть, результати та нас-

л≥дки сп≥льноњ економ≥чноњ д≥¤льност≥ вс≥х учасник≥в народ-

ного господарства.

—пециф≥чним завданн¤м макроеконом≥ки Ї п≥знанн¤, сис-

тематизац≥¤, узагальненн¤ та по¤сненн¤ процес≥в, ¤к≥ обумов-

люютьс¤ механ≥змом функц≥юванн¤ народного господарства в

ц≥лому.—л≥д розр≥зн¤ти макроеконом≥ку ¤к сферу народного гос-

подарства ≥ макроеконом≥ку ¤к науку.ћ. ¤к наука об'Їктом сво-

го досл≥дженн¤ маЇ економ≥чну систему сусп≥льства ¤к су-

купн≥сть ус≥х елемент≥в ≥ сфер економ≥ки ≥ сусп≥льних еко-

ном≥чних в≥дносин.ќтже, предмет ћ. включаЇ:

- нац≥ональну економ≥ку ¤к Їдине ц≥ле, тобто макроеконом≥чну

систему;

-окрем≥ агрегати економ≥ки,¤к≥ охоплюють вс≥ або велик≥ групи

однор≥дних або под≥бних ≥ндив≥дуальних економ≥чних суб'Їкт≥в

та њх економ≥чн≥ зв'¤зки(сфера матер≥ального ≥ сфера нематер-

≥ального виробництва,державний ≥ приватний сектори,сфера до-

машн≥х господарств тощо);

-сфери економ≥чноњ системи(виробництво,розпод≥л,обм≥н ≥ спожи-

ванн¤ сусп≥льного продукту);

-економ≥чн≥ зв'¤зки м≥ж суб'Їктами економ≥чноњ системи (соц≥-

ально-економ≥чн≥ ≥ орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ в≥дносини);

-стратег≥ю економ≥чноњ повед≥нки держави,тобто макро-

економ≥чне регулюванн¤ ≥ основи економ≥чноњ пол≥тики.

¬иход¤чи з цього,потр≥бно розмежувати дв≥ сторони

предмету макроеконом≥ки - позитивну ≥ нормативну. ѕозитивна ћ.

це теоретична макроеконом≥ка, специф≥чне завданн¤ ¤коњ - при-

вести в систему,по¤снити ≥ узагальнити факти,що стосуютьс¤

механ≥зму функц≥онуванн¤ народного господарства ¤к ц≥лого.

Ќормативна ћ. - це практичн≥ рекомендац≥њ держав≥ по прове-

денню певноњ економ≥чноњ пол≥тики,пов'¤заноњ з регулюванн¤м

е.с. чи переходом до ≥ншоњ е.с.

ѕри цьому сл≥д пам'¤тати слова ƒж.ћ. ейнса щодо значенн¤

економ≥чноњ теор≥њ взагал≥:"≈коном≥чна теор≥¤ не Ї набором

уже готових рекомендац≥й,¤к≥ застосовують безпосередньо в

господарськ≥й практиц≥.¬она Ї скор≥ше методом,н≥ж вчен-

н¤м,допомагаючи тому,хто оволод≥Ї нею,приходити до правильних

висновк≥в".

Ќеобх≥дно вид≥л¤ти ≥ прикладну макроеконом≥ку - кон-

кретну економ≥чну науку,що розробл¤Ї конкретн≥ модел≥ розвитку

економ≥чноњ системи.

ћи вивчаЇмо теоретичний аспект макроеконом≥ки.

“еоритична макроеконом≥ка застосовуЇ специф≥чний наб≥р

метод≥в ≥ прийом≥в досл≥дженн¤ свого предмету.

Ѕудь-¤ка наука,¤ка досл≥джуЇ природу ≥ сусп≥льство,Ї

емп≥ричною у тому розум≥нн≥,що виходить ≥з даних процес≥в ≥

¤вищ.ћ. також виходить ≥з факт≥в житт¤.ѕри цьому проводитьс¤

р≥зниц¤ м≥ж в≥домими ≥ нев≥домими даними -перш≥ викорис-

товуютьс¤ дл¤ наступних теоретичних узагальнень,а друг≥ Ї ре-

зультатом теоретичного анал≥зу.

≤гноруванн¤ фактичних даних може привести до порушенн¤

в≥дпов≥дност≥ теор≥њ реальн≥й д≥йсност≥.ѕриклади такого роду

можна знайти в багатьох школах економ≥чноњ на-

уки-зокрема,марксистсько-лен≥нському анал≥з≥ сусп≥льних про-

цес≥в.“ому абсолютно неприпустимим Ї дов≥льний в≥дрив теор≥њ

в≥д в≥домих факт≥в,макроеконом≥ка повинна забезпечувати

фактолог≥чну коректн≥сть теоретичних формулювань.

2. Ўироке застосуванн¤ в макроеконом≥ц≥ знаход¤ть к≥льк≥сн≥

методи,¤к≥ допомагають йти в≥д в≥домих факт≥в до нев≥-

домих.ѕри цьому використанн¤ цих метод≥в опираЇтьс¤ на моде-

люванн¤ макроеконом≥чних процес≥в.

јнал≥з макроеконом≥чноњ системи на основ≥ моделей прохо-

дить ≥з застосуванн¤м генетичного ≥ функц≥онального п≥дход≥в.

ex post- нац≥ональне рах≥вництво;

ex ante - прогностичне моделюванн¤.

Ex post(генетичний) анал≥з базуЇтьс¤ на визначенн≥ макро-

економ≥чних параметр≥в минулого пер≥оду з метою отриманн¤ ≥н-

формац≥њ про те, ¤к нац≥ональна економ≥ка функц≥ювала ≥ ¤к≥

результати дос¤гла. Ќа основ≥ результат≥в ex post анал≥зу ро-

битьс¤ корегуванн¤ макроеконом≥чних концепц≥й та розробка но-

вих.

јнал≥з ex ante(функц≥ональний) - це прогнозне моделюван-

н¤ економ≥чних ¤вищ та процес≥в на основ≥ певних теоретичних

концепц≥й. ћета ex ante анал≥зу визначити,¤к≥ фактори ≥ ¤ким

чином будуть впливати на значенн¤ макроеконом≥чних показник≥в

у майбутньому.

ћакроеконом≥ка - наука пор≥вн¤но молода, дит¤ 20 стол-

≥тт¤.¬она оформилась ¤к наука в 30-х роках, п≥сл¤ св≥товоњ

економ≥чноњ кризи 1929-1932 рр., ≥ на довг≥ дес¤тил≥тт¤ стала

центром економ≥чних досл≥джень. ќднак кор≥нн¤ макроеконом≥ки

прот¤гуютьс¤ б≥льш ¤к на два стол≥тт¤ назад.( оротко з

≥стор≥њ розвитку ћ. в теоритичному аспект≥ ¬.ћ. овальчука

ћакроеконом≥ка с.12-13).

“еоретична ћ. застосовуЇ специф≥чний наб≥р метод≥в ≥

прийом≥в досл≥дженн¤ свого предмету.

ћ. використовуЇ д≥алектико-матер≥ал≥стичн≥ методи, а

саме: анал≥з, синтез, ≥ндукц≥ю, дедукц≥ю, абстракц≥ю та ≥нш≥.

ќсновним методом макроеконом≥чного досл≥дженн¤ Ї економ≥-

ко-математичне моделюванн¤.

ћакромодел≥ - це математичн≥ р≥вн¤нн¤, в ¤ких виражен≥

реальн≥ економ≥чн≥ процеси в абстрактному та спрощеному виг-

л¤д≥.

—творити модель - це означаЇ знайти функц≥ю, ¤ка пов'¤-

зуЇ ендогенн≥ та екзогенн≥ параметри макромодел≥.

≈кзогенн≥ величини - це величини, що знаход¤тьс¤ поза

макромоделлю ( ¤к правило, це технолог≥¤ виробництва та ха-

рактер повед≥нки економ≥чних суб'Їкт≥в на кожному з ринк≥в).

≈ндогенн≥ величини - це величини, що визначаютьс¤ в ре-

зультат≥ розв'¤занн¤ модел≥ (наприклад: величина реального

нац≥онального доходу, р≥вень зайн¤тост≥, ставка реальноњ за-

роб≥тноњ плати, реальна ставка процента, р≥вень ц≥н).

‘ункц≥ональн≥ зв'¤зки м≥ж ендогенними параметрами мають

таку класиф≥кац≥ю:

1. ѕовед≥нков≥ функц≥њ виражають переваги, ¤к≥ склалис¤ в

сусп≥льств≥.ѕрикладом може бути функц≥¤ споживанн¤ домашн≥х

господарств в≥д доходу:

— = C(Y).

2. “ехн≥чн≥ функц≥њ характеризують техн≥чну залежн≥сть. Ќап-

риклад, виробнича функц≥¤:

Q = f(’1, X2 ,...., XN ).

3. ≤нституц≥ональн≥ функц≥њ зображають ≥нституц≥онально уста-

новлен≥ залежност≥ м≥ж параметрами модел≥.Ќаприклад, сума по-

даткових надходжень (T) Ї функц≥Їю в≥д доходу (Y) та подат-

ковоњ ставки “(Y), ¤ку встановлюЇ в≥дпов≥дний ≥нститут:

“=f(T(Y),Y).

4. ƒеф≥н≥ц≥йн≥ функц≥њ виражають залежност≥ ¤к≥ виход¤ть з

означенн¤ економ≥чних ¤вищ. Ќаприклад, сукупний попит на рин-

ку благ (Y) складаЇтьс¤ ≥з споживчого попиту домашн≥х гос-

подарств(C),≥нвестиц≥йного попиту п≥дприЇмницького сек-

тора(I), витрат держави (G) та закордону (E):

Y=C+I+G+E.

ћакроеконом≥чн≥ модел≥ под≥л¤ютьс¤ на динам≥чн≥ та ста-

тистичн≥. —татистичн≥ модел≥ ф≥ксують економ≥чний процес на

початку та в к≥нц≥ певного пер≥оду ≥ не зображають перех≥д

в≥д одного стану до ≥ншого. ƒинам≥чн≥ модел≥ зображають еко-

ном≥чн≥ процеси з урахуванн¤м фактора часу.

3. ‘ункц≥ональне призначенн¤ ћ. випливаЇ ≥з њњ предмету. ƒо

основних функц≥й ћ. сл≥д в≥днести: теоретичну або п≥знавальну

(досл≥дженн¤ економ≥чноњ системи та њњ агрегат≥в, побудова

моделей цих процес≥в); виховну (вихованн¤ макроеконом≥чного

мисленн¤); прогностичну(прогнозуванн¤ розвитку економ≥чноњ

системи); практичну(розробку рекомендац≥й дл¤ державноњ пол-

≥тики ≥ створенн¤ конкретних макроеконом≥чних моделей); мето-

долог≥чну(ћ. ¤к складова економ≥чноњ теор≥њ Ї теоретичним

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ѕредмет, методи та функц≥њ макроеконом≥ки. ≈коном≥чна система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (5800 прочитано)