ћакроеконом≥ка > ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги
P2 AD1 Y2 Y1 ћал.4 ћодель ейнс≥анського хреста не дозвол¤Ї ≥люструвати процес зм≥ни р≥вн¤ ц≥н –, так ¤к передбачаЇ ф≥ксован≥ ц≥ни. ’рест ейнса конкретизуЇ модель AD-AS дл¤ ц≥лей короткострокового макроеконом≥чноо анал≥зу з жорсткими ц≥нами ≥ не може бути використаний дл¤ досл≥джень довгострокових насл≥дк≥в макроеконом≥чноњ пол≥тики, звФ¤заних з ростом або пониженн¤м р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ. 2.4.-5 ¬иход¤чи з останнього р≥вн¤нн¤ модел≥(Y=C+I+cY),можна визначити залежн≥сть м≥ж запланованими витратами ≥ випуском. ƒл¤ цього зробимо найпрост≥ш≥ перетворенн¤ ≥ розв'¤жемо його в≥дносно Y.ћатимемо: Y = C + I + cY Y Ц cY = C + I Y(1-c) = C + I 1 1 Y = ---- (Cr+Ir) де вираз --- називаЇтьс¤ 1-cФ 1-сФ мультипл≥катором випуску над витратами. ћультипл≥катор показуЇ,на ск≥льки одиниць зросте випуск,¤кщо витрати зб≥льшатьс¤ на одиницю.¬ласне формула мультипл≥катора показуЇ,що загальний випуск залежить в≥д схильност≥ до спожи- ванн¤:чим вона б≥льша,тим б≥льший ≥ випуск(доход). «б≥льшенн¤ доходу,писав ейнс,"дор≥внюЇ приросту загальноњ суми ≥нвес- тиц≥й,помноженому на мультипл≥катор..."(«м≥на нац≥онального доходу = мультипл≥катор перв≥сн≥ зм≥ни в ≥нвестиц≥¤х або ΔY = m ΔI). «б≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й,стверджуЇ ейнс,веде до зростанн¤ зайн¤тост≥,а тому й сукупного доходу.—усп≥льний попит зростаЇ тим б≥льше, чим б≥льша частка доходу йде на споживанн¤ ≥ чим менша на заощадженн¤.ј чим б≥льший попит,тим б≥льше економ- ≥чне зростанн¤. 2.6. ”складнимо модель,вв≥вши до нењ державу спочатку в рол≥ збирача податк≥в, а дал≥ - в рол≥ економ≥чного суб'Їкта,що зд≥йснюЇ витрати на придбанн¤ товар≥в нар≥вн≥ з домогос- подарствами ≥ п≥дприЇмствами.“обто врахуЇмо роль держави ¤к пров≥дника податково- бюджетноњ пол≥тики.«розум≥ло,що под≥бне доповненн¤ було б неможливим дл¤ класичноњ модел≥,¤ка грун- туЇтьс¤ виключно на ≥дењ саморегулюванн¤ економ≥ки.¬одночас воно Ї ц≥лком прородним дл¤ кейнс≥анськоњ модел≥,¤ка виходить з необх≥дност≥ державного втручанн¤ дл¤ забезпеченн¤ зага- льноњ р≥вноваги. ¬ ускладненому вар≥ант≥ модель маЇ вигл¤д: Y=AD (1) AD=C+I+G (2) C=Cr+cФ(Y-T) - споживанн¤ залежить в≥д розм≥ру податк≥в (3) I=Ir (4) G=Gr - стала величина р≥вн¤нн¤ (5) Y=AD=Cr+cФ(Y-T)+Ir+Gr ,де T - податки,¤к≥ держава вилучаЇ (6) з доход≥в; G - державн≥ витрати. —користаЇмось останн≥м р≥вн¤нн¤м модел≥ Y=Cr+cФ(Y-T)+Ir+Gr дл¤ визначенн¤ залежност≥ м≥ж запланованими витратами (тепер вже з урахуванн¤м витрат держави) ≥ випуском.ƒл¤ цього зроби- мо перетворенн¤ р≥вн¤нн¤ ≥ продиференц≥юЇмо по T: Y Ц cФY = CrЦ cФT + Ir + Gr Y(1-cФ)=Cr Ц cФT + Ir + Gr dY c cФ ---- = - ----- = mY/T ¬ираз - --- Ї мультипл≥катором dT 1-cФ 1-cФ державних податк≥в. ¬≥н в≥дображаЇ те ¤вище,що зростанн¤ податк≥в на певну величину зменшуЇ випуск на ≥ншу(б≥льшу)величину.„ому спостер≥гаЇтьс¤ ефект примноженн¤(мультипл≥кац≥њ)? «ростанн¤ податк≥в зменшуЇ доход,що зменшуЇ р≥вень споживанн¤,а це,у свою чергу, зменшуЇ доход, ¤кий знову зменшуЇ споживанн¤, ≥ так дал≥. —укупний ефект в≥д зростанн¤ податк≥в дор≥внюЇ му- льтипл≥каторов≥,помноженому на величину зм≥ни податк≥в: ΔY = mY/T ‑ ΔT. “епер у¤в≥мо державу в рол≥ суб'Їкта,що витрачаЇ доходи, тобто формуЇ попит на ринку товар≥в.як державн≥ витрати впли- вають на випуск? «нову звернемос¤ до р≥вн¤нн¤ сукупних до- ход≥в(випуску),подавши його у дещо зм≥неному вигл¤д≥: Y = Cr+cФ(1-t)Y + Ir + G, де t - частка податк≥в у сукупних доходах. –≥вн¤нн¤ цього виду даЇ змогу врахувати державну подат- кову пол≥тику(завд¤ки t) ≥ зм≥ни в державн≥й пол≥тиц≥ витрат. ѕ≥сл¤ диференц≥юванн¤ по G отримаЇмо: dY 1 ---- = -------- = mY/G ÷ей вираз Ї мультипл≥катором dG 1-cФ(1-t) державних витрат ≥ в≥дображаЇ, наск≥льки зм≥на державних ви- трат може зм≥нити сукупн≥ доходи(випуск).«агальний ефект в≥д зм≥ни витрат дор≥внюЇ мультипл≥каторов≥,помноженому на вели- чину зм≥ни витрат (Y = mY/G G). ≈коном≥чний зм≥ст цього ¤вища такий:б≥льш високий доход спричин¤Ї б≥льше споживанн¤,а споживанн¤,у свою чер- гу,зб≥льщуЇ доход. ќдним ≥з елемент≥в так званоњ "кейнс≥анськоњ революц≥њ" стало те,що ƒж.ћ. ейнс подав теор≥ю у вигл¤д≥ моделей,в ¤ких зв'¤зки м≥ж величинами п≥ддаютьс¤ обчисленню ≥ к≥льк≥сн≥й пе- рев≥рц≥ на п≥дстав≥ фактичних даних.” цьому сенс≥ кейн- с≥анство Ї "практичною"теор≥Їю. ѓњ практичн≥сть ви¤вилась ≥ в тому,що з моменту по¤ви кейнс≥анства традиц≥йною стаЇ про- фес≥¤ економ≥ста-радника ур¤ду з питань економ≥чноњ пол≥тики. ќсновн≥ положенн¤ ≥ висновки. 1. ¬иробнич≥ можливост≥ економ≥ки (њњ виробнича функц≥¤) визна- чаютьс¤ на¤вними в економ≥ц≥ ресурсами виробництва: прац≥, земл≥,кап≥талу та застосованими технолог≥¤ми. ќбс¤г ресурсу прац≥ у свою чергу, визначаЇтьс¤ на ринку прац≥. –≥внова- га дос¤гаЇтьс¤ за рахунок зм≥нюваноњ величини реальноњ за- роб≥тноњ плати. 2. «а класичною моделлю, економ≥ц≥ властива взаЇмозам≥нн≥сть фактор≥в виробництва,¤ка передбачаЇ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в реаль- ного продукту в раз≥ к≥льк≥сного зростанн¤ одного з фактор≥в. јле це зростанн¤ маЇ об'Їктивну межу, ¤ка визначаЇтьс¤ зако- ном спадноњ в≥ддач≥ (продуктивност≥) ресурс≥в. 3. ћакроеконом≥чний оптимум у класичн≥й модел≥ грунтуЇтьс¤ на поЇднанн≥ ринку робочоњ сили та виробничоњ функц≥њ. 4. –оль ринку грошей у забезпеченн≥ макрор≥вноваги пол¤гаЇ в тому, що грош≥, не впливаючи на реальний продукт, визна- начають обс¤г ном≥нального продукту, а отже, формують за- гальний р≥вень ц≥н. 5. «а класичною моделлю сукупний попит пристосовуЇтьс¤ до про- позиц≥њ.÷≥ни в≥д≥грають вир≥шальну роль при визначенн≥ по- питу. 6. –инок заощаджень (≥нвестиц≥й) регулютьс¤ взаЇмод≥Їю пропози- ц≥њ заощаджень ≥ попиту на ≥нвестиц≥њ. ¬ир≥шальною тут Ї ставка процента. ќстанн¤ в≥д≥граЇ особливу роль у формуванн≥ макрор≥вноваги, визнаючи розпод≥л сукупного попиту на дв≥ частини: споживанн¤ та ≥нвестиц≥њ. 7. √оловними ≥нструментами макроеконом≥чного саморегулюванн¤ за класичною моделлю Ї: загальний р≥вень ц≥н ¤к чинник по- питу на ринку товар≥в; ставка процента ¤к чинник розпод≥лу сукупного попиту (при його незм≥нн≥й величин≥). 8. ейнс≥анська модель товарного ринку грунтуЇтьс¤ на виз- наченн≥ рол≥ сукупного попиту у формуванн≥ макрор≥вноваги. –≥вновага без втручанн¤ держави може встановитись на р≥вн≥, що не гарантуЇ повного використанн¤ ресурс≥в, тобто повноњ зайн¤тост≥. “ому держава розгл¤даЇтьс¤ ¤к важливий чинник макрор≥вноваги. 9. ¬≥двод¤чи вир≥шальну роль сукупному попитов≥, а отже, ≥ су- купним витратам, в модел≥ розр≥зн¤ють запланован≥ та фак- тичн≥ витрати. 10.ћодель, у ¤к≥й поЇднано запланован≥ витрати та фактичн≥ витрати, функц≥њ споживанн¤ та ≥нвестиц≥й, граф≥чно маЇ вигл¤д "кейнс≥анського хреста". 11.–≥вновага товарного ринку зм≥нюЇтьс¤ п≥д впливом зм≥ни обс¤гу податк≥в та державних витрат. «алежн≥сть м≥ж зм≥- нюваними податками та загальним випуском, м≥ж державними витратами та загальним випуском визначаЇтьс¤ мультипл≥ка- торами.
Ќазва: ѕрирода макроеконом≥чноњ р≥вноваги ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (6289 прочитано) |