ћакроеконом≥ка > ѕроблеми економ≥ки крањн, що розвиваютьс¤

–иси крањн, що розвиваютьс¤.

–озпад колон≥альноњ системи в≥дкрив перспективи дл¤ суверенного розвитку дес¤тк≥в нових держав. ÷≥ держави займають понад 60% територ≥њ «емл≥, де проживаЇ 77% св≥тового населенн¤. “ут зосереджено 89,3% розв≥даних св≥тових запас≥в нафти й 50,5% - газу (у крањнах-членах ќѕ≈ , в≥дпов≥дно,- 77,6 ≥ 41,4%). Ѕ≥льше 50% св≥тових запас≥в ≥ видобутку марганцевоњ руди, хром≥т≥в, кобальту, ванад≥ю, золота, платини, алмаз≥в припадаЇ т≥льки на крањни јфрики. «а роки незалежност≥ ц≥ крањни зд≥йснили складн≥ соц≥льно-економ≥чн≥ перетворенн¤, дос¤гли певних усп≥х≥в у створенн≥ основ нац≥ональноњ економ≥ки. ѕроте переважн≥й б≥льшост≥ з них не вдалось ≥стотно скоротити в≥дставанн¤ в≥д промислово розвинутих крањн з ринковою економ≥кою, вир≥шити багато гострих соц≥альних проблем.

ƒл¤ характеристики колишн≥х колон≥й, нап≥вколон≥й ≥ залежних держав ¤к особливого угрупуванн¤ у л≥тератур≥ використовують р≥зн≥ терм≥ни: молод≥ нац≥ональн≥ держави, крањни, що розвиваютьс¤, крањни Утретього св≥туФ, крањни, що визволилис¤, слаборозвинут≥ держави ≥ т. п. ќстаннЇ визначенн¤ не в≥дображаЇ диференц≥ац≥њ афро-аз≥атських й латиноамериканських крањн за р≥внем розвитку продуктивних сил ≥ навр¤д чи п≥дходить дл¤ характеристики њхнього промислового авангарду Ц нових ≥ндустр≥альних крањн. ѕон¤тт¤ Умолод≥ нац≥ональн≥ державиФ або Украњни, ¤к≥ визволилис¤Ф, не враховують специф≥ки ≥сторичного розвитку крањн Ћатинськоњ јмерики, що вже тривалий час ≥снують ¤к нац≥ональн≥, пол≥тично незалежн≥ держави . Ќарешт≥, досить поширений було терм≥н Украњни третього св≥туФ за нових реал≥й св≥тового розвитку Ц л≥кв≥дац≥њ б≥пол¤рноњ структури св≥тового пор¤дку ≥ конфронтац≥йноњ модел≥ пол≥тичних в≥дносин —х≥д Ц «ах≥д Ц практично втрачаЇ сенс. ¬ умовах, коли жоден ≥з згаданих терм≥н≥в не вповн≥ в≥дображаЇ специф≥ку та складност≥ р≥зноман≥тного масиву крањн јз≥њ, јфрики й Ћатинськоњ јмерики, найб≥льш усталеним можна вважати терм≥н Украњни, що розвиваютьс¤ Ф, хоча й в≥н досить аморфний , адже крањн, що не розвиваютьс¤, у св≥тов≥й економ≥ц≥ немаЇ .

ўо розум≥ють п≥д крањною, що розвиваЇтьс¤, або менш розвиненою крањною ?  рањна, що розвиваЇтьс¤ Ц крањна, в ¤к≥й доход на душу населенн¤ низький пор≥вн¤но з доходом у розвинутих крањнах, таких, ¤к —получен≥ Ўтати, япон≥¤, Ќ≥меччина тощо . ¬ крањнах, що розвиваютьс¤, населенн¤ маЇ погане здоровТ¤, низький р≥вень письменност≥, непридатне житло ≥ убоге харчуванн¤.

’оча крањни, що розвиваютьс¤, ≥стотно р≥зн¤тьс¤ р≥внем економ≥чного розвитку, соц≥ально-економ≥чними структурами, мають нац≥ональн≥, ≥сторико-культурн≥, рел≥г≥йн≥ своЇр≥дност≥, можна вид≥лити њхн≥ сп≥льн≥ або близьк≥ риси. ÷е передус≥м к≥льк≥сне ≥ ¤к≥сне в≥дставанн¤ продуктивних сил в≥д р≥вн¤ пост≥ндустр≥альних держав . ѓм притаманна в≥дстал≥сть соц≥ально-економ≥чноњ структури , ¤ка характеризуЇтьс¤ багатоукладн≥стю економ≥ки, великою питомою вагою кастово-феодальних та ≥нших докап≥тал≥стичних уклад≥в . —п≥льною рисою переважноњ б≥льшост≥ цих крањн Ї низький р≥вень житт¤ населенн¤, слаборозвинут≥сть соц≥альноњ ≥нфраструктури . … нарешт≥, њхньою особлив≥стю Ї набагато ≥стотн≥ший ≥ жорсток≥ший вплив рул≥г≥й, традиц≥й на соц≥ально-економ≥чний розвиток , н≥ж в ≥ндустр≥альних крањнах .

«азначен≥ властивост≥ визначають й особлив≥сть ринку крањн, що розвиваютьс¤, Унедосконал≥стьФ функц≥онуванн¤ ринкових механ≥зм≥в у цих крањнах.

ƒе¤к≥ згадан≥ своЇр≥дност≥ даних крањн досить ст≥йк≥, ≥нш≥ ж (наприклад, р≥вень ≥ндустр≥ального розвитку) зм≥нюютьс¤ ≥ в останнЇ дес¤тир≥чч¤ Урозмиваютьс¤Ф, що й призводить до поглибленн¤ диференц≥ац≥њ цих крањн .

¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ часом вказуЇтьс¤ й на таку сп≥льну ознаку цих крањн, ¤к асиметричну взаЇмозалежн≥сть м≥ж ними та пров≥дними центрами глобальноњ економ≥ки .

“ривалий час на анал≥з≥ в≥дносин крањн, що розвиваютьс¤ , з крањнами з розвинутою ринковою економ≥кою позначалось ≥деолог≥чне протисто¤нн¤ у св≥т≥ . –еальн≥сть же переконливо св≥дчить про необгрунтован≥сть такого ≥деолог≥чного п≥дтексту . —уперечност≥ м≥ж зазначеними групами крањн таки ≥снують (вони можуть модиф≥куватис¤, слабнути чи поглиблюватис¤ ), але не Ї антагон≥стичними, конфротац≥йними .  онфл≥ктн≥сть не дом≥нуЇ у цих в≥дносинах . «ростанн¤ транснац≥онал≥зац≥њ виробництва й кап≥талу, висуванн¤ на перший план глобальних проблем призвод¤ть до такого р≥вн¤ взаЇмозалежност≥ держав, що жодна з проблем крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤, не може бути вир≥шена без тривалого сп≥вроб≥тництва вказаних двох груп крањн (≥ не т≥льки њх). “им паче це неможливо в умовах антагон≥стичного конфл≥кту м≥ж ними, що призвело б до глобальних катакл≥зм≥в та краху економ≥ки багатьох крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤ .

ќдним ≥з приклад≥в такого сп≥вроб≥тництва, в ход≥ ¤кого шл¤хом компром≥с≥в, поступок, виробленн¤ прийн¤тих п≥дход≥в вдалос¤ запоб≥гти реальн≥й загроз≥ УвибухуФ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, став пошук розвТ¤занн¤ проблеми заборгованост≥ крањн, що розвиваютьс¤. “аких же зусиль св≥тового сп≥втовариства у перспектив≥ вимагатиме й розвТ¤занн¤ глобальноњ проблеми, повС¤заноњ з ситуац≥Їю у найменш розвинутих крањнах.

ќтже, конфронтац≥йна модель в≥дносин Украњни, що розвиваютьс¤ , - розвинут≥ крањниФ не в≥дображаЇ сучасну реальн≥сть .

“аблиц¤ 20-1 Ї важливим джерелом даних дл¤ розум≥нн¤ того, хто Ї основними Угравц¤миФ у св≥тов≥й економ≥ц≥, а також показник≥в економ≥чноњ в≥дсталост≥ .  рањни згруповано у розр¤ди з низьким р≥внем доходу, з доходом нижчим за середн≥й, з доходом вищим за середн≥й та високим р≥внем доходу .

Ѕагато ц≥кавого випливаЇ ≥з даноњ таблиц≥. —правд≥ , крањни з низьким доходом набагато б≥дн≥ш≥ в≥д розвинених крањн, зокрема —Ўј. ƒоход на душу населенн¤ становить приблизно 1/50 доходу високорозвинених крањн. «ауважте, однак, що пор≥вн¤нн¤ життЇвих р≥вн≥в спотворюЇтьс¤ використанн¤м оф≥ц≥йних обм≥нних курс≥в .

ѕрихильники нов≥тньоњ методики, розгл¤даючи паритет куп≥вельноњ спроможност≥, або можна купити на доход, тверд¤ть, що доходи в б≥дн≥ших крањнах, можливо, дуже занижен≥, але великий розрив все ж збер≥гаЇтьс¤ .

 р≥м того, багато показник≥в соц≥ального розвитку ≥ показник≥в здоровС¤ характеризують насл≥дки б≥дност≥ в крањнах з низьким доходом . —ередн¤ тривал≥сть житт¤ невелика, р≥вень осв≥ти ≥ письменност≥ скромний ; це в≥дбиваЇ низький р≥вень ≥нвестиц≥й в людський кап≥тал. Ѕ≥льш≥сть населенн¤ в цих крањнах працюЇ у с≥льському господарств≥, тод≥ ¤к в багатих крањнах лише невелика частка населенн¤ працюЇ в ц≥й галуз≥ .

” таблиц≥ 20-1 також показано значну в≥дм≥нн≥сть м≥ж крањнами, що розвиваютьс¤ . ќкрем≥ з них пост≥йно залишаютьс¤ на гран≥ голоду Ц це найб≥дн≥ш≥ крањни, так≥, ¤к „ад, Ѕангладеш та ≈ф≥оп≥¤ . ≤нш≥ крањни, що перебувають у розр¤д≥ найб≥дн≥ших два або три дес¤тил≥тт¤ тому, перем≥стилис¤ у розр¤д крањн з середн≥м доходом . Ќайусп≥шн≥ш≥ з цих крањн або територ≥й Ц √онконг, ѕ≥вденна  оре¤ “айвань Ц називають нин≥ новими ≥ндустр≥альними крањнами, або Ќ≤  .  рањни, що розвиваютьс¤, ¤к≥ нин≥ перейшли до категор≥њ Ќ≤ , можливо, завтра стануть передовими.

∆итт¤ в крањнах з низьким доходом.

ўоб побачити в≥дм≥нн≥сть м≥ж розвиненими крањнами ≥ крањнами, що розвиваютьс¤, у¤в≥мо соб≥, що типова людина у в≥ц≥ 21 року в одн≥й з крањн з низьким доходом, так≥й наприклад, ¤к √ањт≥, ≤нд≥¤ або Ѕангладеш . ¬и б≥дн≥ нав≥ть п≥сл¤ врахуванн¤ тих благ, що ви сам≥ виробл¤Їте ≥ споживаЇте . ¬аш р≥чний доход в середньому ледве с¤гаЇ 300 дол. ¬аш ровесник у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ може мати в середньому б≥льш ¤к 20000 дол. доходу. ¬ам, напевно, буде не зовс≥м зручно при думц≥, що лише одна особа з чотирьох на «емл≥ отримуЇ в середньому р≥чний доход б≥льший за 3000 дол.

 ожний другий з ваших ровесник≥в неписьменний . —ередн¤ тривал≥сть житт¤ у в≥дсталих крањнах становить 4/5 тривалост≥ в розвинених , один або два ваш≥ брати вже померли , не дос¤гнувши повнол≥тт¤ .

Ѕ≥льш≥сть людей у ваш≥й крањн≥ зайн¤та у с≥льському господарств≥ . “≥льки незначна њх частка може бути вив≥льнена з виробництва продовольства, щоб працювати на фабриках . ќзброЇн≥сть прац≥ у ваш≥й крањн≥ становить лише 1/60 енергоозброЇност≥ прац≥вника у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥.

¬и небагато знаЇте про науку, однак добре об≥знан≥ з народними традиц≥¤ми ≥ досв≥дом.

Ќаселенн¤ 40 найб≥дн≥ших крањн становить 55% населенн¤ на «емл≥, але вони отримують лише 5%св≥тового доходу . ¬и часто голодн≥ ≥ харчуЇтес¤ в основному грубою њжею. якщо ви були серед тих, хто ходив до початковоњ школи, то, мабуть, ви не маЇте середньоњ осв≥ти, ≥ т≥льки найбагатш≥ здобудуть вищу осв≥ту . ¬и працюЇте в пол≥, не використовуючи техн≥ку . ¬ноч≥ ви спите на п≥дстилц≥ . ¬и майже не маЇте мебл≥в, можливо, лише ст≥л ≥ рад≥о. ¬аш Їдиний транспорт Ц пора старих черевик≥в.

“акий спос≥б житт¤ в найб≥дн≥ших крањнах св≥ту .

Ќаселенн¤ ≥ спадщина ћальтуса.

ќкрем≥ невелик≥ за чисельн≥стю народи проживають на значних територ≥¤х, що багат≥ ресурсами ≥ родючими земл¤ми, ≥нш≥ народи живуть на малих територ≥¤х, де немаЇ нерозораного клаптика земл≥. “еор≥¤ народонаселенн¤ може допомогти по¤снити так≥ в≥дм≥нност≥ .

ќдним ≥з перших, хто анал≥зував звС¤зок м≥ж населенн¤м ≥ економ≥кою, був “омас ћальтус . ¬≥н розвивав своњ погл¤ди, дискутуючи з ≥деал≥стичними погл¤дами свого батька, що людство пост≥йно вдосконалюЇтьс¤. Ќарешт≥, син наст≥льки захопивс¤ ц≥Їю проблемою, що написав книжку Уƒосв≥д про закони народонаселенн¤Ф(1798 р.), ¤ка одразу стала бестселером ≥ з того часу впливаЇ на думки людей на вс≥й планет≥ щодо взаЇмозвС¤зку населенн¤ ≥ економ≥чного зростанн¤.

ћальтус почав ≥з вивченн¤ спостережень Ѕенджам≥на ‘ранкл≥на про те, що в американських колон≥¤х, багатих на ресурси, населенн¤ подвоювалось кожн≥ 25 рок≥в чи близько того. ¬≥н сформулював ун≥версальний дл¤ вс≥х епох закон народонаселенн¤ Ц поки зростанн¤ населенн¤ не обмежене к≥льк≥стю продукт≥в споживанн¤, його чисельн≥сть зб≥льшуЇтьс¤ експоненц≥йно, тобто в геометричн≥й прогрес≥њ. «рештою, чисельн≥сть населенн¤, що подвоюЇтьс¤ з кожним покол≥нн¤м Ц 1,2,4,8,16,32,64,128,256,512,1024... Ц наст≥льки зб≥льшитьс¤, що на «емл≥ не буде достатньо м≥сц¤, щоб кожний сто¤в би .

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕроблеми економ≥ки крањн, що розвиваютьс¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2653 прочитано)