ћакроеконом≥ка > —укупний попит ≥ сукупна пропозиц≥¤

—укупний попит ≥ сукупна пропозиц≥¤

ѕлан

—укупний попит та його структура.

—укупна пропозиц≥¤.

—укупний попит Ц сукупна пропозиц≥¤ ¤к модель економ≥чноњ р≥вноваги.

Ћ≥тература:

ѕ≥дручник Ућакроеконом≥каФ. Ц  ињв: УЋиб≥дьФ, 1999 р.

ќсновн≥ терм≥ни ≥ пон¤тт¤:

—укупний попит.

≈фект в≥дсотковоњ ставки.

≈фект багатства.

≈фект чистого експорту.

—укупна пропозиц≥¤.

Ќец≥нов≥ фактори.

 ласична модель.

 ейнс≥анська модель.

—укупний попит

ћодель економ≥чного кругооб≥гу даЇ загальне у¤вленн¤ про економ≥чну р≥вновагу. “ому вона не може в≥дпов≥сти на питанн¤, ¤ким чином ринковий механ≥зм забезпечуЇ цю р≥вновагу. ўоб в≥дпов≥сти на це запитанн¤ потр≥бно у¤вити все виробництво товар≥в та послуг ¤к один сукупний товар, тобто ¤к реальний ¬¬ѕ (нац≥ональний продукт) ≥ розгл¤нути так≥ категор≥њ, ¤к сукупний попит ≥ сукупна пропозиц≥¤.

—укупний попит (—ѕо) Ц це реальний обс¤г нац≥онального продукту, ¤кий економ≥ка маЇ нам≥р закупити з метою задоволенн¤ своњх платоспром≥жних потреб. ” грошов≥й (ном≥нальн≥й) форм≥ сукупний попит визначаЇтьс¤ сукупними витратами економ≥ки на закуп≥влю товар≥в та послуг, ¤к≥ складаютьс¤ ≥з споживчих витрат, валових ≥нвестиц≥й, державних закупок ≥ чистого експорту. —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж сукупним попитом ≥ сукупними витратами можна виразити формулою:

—по Ј ÷ = —¬ + ¬≤ + ƒ« + „≈,

де ÷ Ц середн¤ ц≥на на товари та послуги.

—укупний попит знаходитьс¤ в обернен≥й залежност≥ в≥д ц≥ни. ” звТ¤зку з цим на граф≥ку крива сукупного попиту набуваЇ вигл¤ду негативноњ похилоњ л≥н≥њ (див. рис.1.1).

–ис.1.1.  рива сукупного попиту.

«а своЇю формою крива сукупного попиту аналог≥чна крив≥й одно товарного попиту, тобто попиту на окрем≥ види товар≥в (хл≥б, цукор, вуг≥лл¤ тощо). јле за своњм зм≥стом вони суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤. ќднотоварний попит знаходитьс¤ в обернен≥й залежност≥ в≥д ц≥ни товару безпосередньо. „им вища ц≥на Ц тим нижчий однотоварний попит ≥ навпаки. ÷е по¤снюЇтьс¤ ефектом доходу та ефектом зам≥щенн¤.  оли ц≥на падаЇ, незм≥нний ном≥нальний доход даЇ змогу покупц¤м придбати б≥льше окремих товар≥в та послуг, оск≥льки в≥н зб≥льшуЇтьс¤ в реальному вим≥р≥ (ефект доходу).  р≥м того, зниженн¤ ц≥ни на певний товар означаЇ, що в≥н став дешевший, пор≥вн¤но з ≥ншими товарами аналог≥чного призначенн¤. ÷е означаЇ, що зниженн¤ ц≥ни певного товару буде стимулювати покупц≥в до зам≥щенн¤ цим товаром ≥нших, аналог≥чних товар≥в, ц≥на ¤ких не зм≥нилас¤. ќтже, зниженн¤ ц≥ни певного товару ≥ примушуЇ споживач≥в зб≥льшувати на нього попит (ефект зам≥щенн¤).

јле така реакц≥¤ покупц≥в на ц≥ну не маЇ в≥дношенн¤ до сукупного попиту, оск≥льки в≥н характеризуЇ попит на сукупний товар, тобто реальний ¬¬ѕ. ќсоблив≥стю сукупного попиту пол¤гаЇ в тому, що в≥н не залежить в≥д ц≥ни ¬¬ѕ безпосередньо. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що сукупна економ≥ка ¤к субТЇкт попиту Ї одночасно ≥ продавцем, ≥ покупцем ¬¬ѕ.

≈фект в≥дсотковоњ ставки пол¤гаЇ в тому, що при зростанн≥ ц≥н покупц¤м товар≥в та послуг потр≥бно б≥льше грошей дл¤ оплати угод. ќтже, зростаЇ попит на грош≥, що при незм≥нн≥й грошов≥й мас≥ викликаЇ п≥двищенн¤ њх ц≥ни, тобто в≥дсотковоњ ставки. ¬насл≥док цього сукупний попит зменшуЇтьс¤ за рахунок попиту на т≥ товари, дл¤ куп≥вл≥ ¤ких потр≥бно брати грош≥ в кредит. ÷е стосуЇтьс¤ в першу чергу ≥нвестиц≥йних товар≥в, а також високо варт≥сних товар≥в споживчого призначенн¤, до ¤ких в≥днос¤тьс¤ переважно товари довгострокового використанн¤ (автомоб≥л≥, квартири, телев≥зори тощо).

≈фект багатства виражаЇтьс¤ в тому, що при зростанн≥ ц≥н реальна варт≥сть, тобто куп≥вельна спроможн≥сть, накопичених ф≥нансових актив≥в ≥з ф≥ксованим доходом (обл≥гац≥њ, строков≥ депозити тощо), що знаход¤тьс¤ у населенн¤, зменшуютьс¤. ¬ такому випадку власники ф≥нансових актив≥в стають реально б≥дн≥шими, що скорочуЇ њхн≥й попит. ≤ навпаки, за умов зниженн¤ ц≥н реальна варт≥сть ф≥нансових актив≥в зб≥льшуЇтьс¤, що п≥двищуЇ попит з боку њхн≥х власник≥в.

≈фект чистого експорту в≥дбиваЇ вплив зовн≥шнього сектора економ≥ки на сукупний попит ≥ ¬¬ѕ. ¬≥н про¤вл¤Їтьс¤ тод≥, коли ц≥ни на в≥тчизн¤н≥ товари зростають або зменшуютьс¤ пор≥вн¤но з ц≥нами на ≥ноземн≥ товари. якщо внутр≥шн≥ ц≥ни п≥дн≥маютьс¤ стосовно ц≥н за кордоном, то покупц≥ почнуть в≥ддавати перевагу ≥мпортним товарам, що викличе зб≥льшенн¤ ≥мпорту. Ќатом≥сть ≥ноземц≥ почнуть купувати менше в≥тчизн¤них товар≥в, що викличе зменшенн¤ експорту. ќтже, за ≥нших незм≥нних умов зростанн¤ ц≥н всередин≥ крањни викликаЇ зб≥льшенн¤ ≥мпорту ≥ зменшенн¤ експорту. ¬насл≥док цього скорочуЇтьс¤ чистий експорт у склад≥ сукупного попиту.

–озгл¤нут≥ вище фактори Ї ц≥новими факторами сукупного попиту, ¤к≥ опосередковано реал≥зують обернену залежн≥сть сукупного попиту в≥д ц≥ни. ѓхн≥й вплив на сукупний попит в≥дтворюЇтьс¤ на граф≥ку за допомогою руху економ≥ки вздовж нерухомоњ кривоњ сукупного попиту.

ƒл¤ макроеконом≥чного анал≥зу велике значенн¤ маЇ кут нахилу кривоњ сукупного попиту. ÷е залежить в≥д того наск≥льки суттЇво ц≥нов≥ фактори впливають на сукупн≥ витрати. “ак, закупки товар≥в та послуг за рахунок кредиту та доходу в≥д ф≥нансових актив≥в займають незначну частку в сукупних витратах. «м≥ни в чистому експорт≥ п≥д впливом ц≥н також не можуть справл¤ти суттЇвого впливу на динам≥ку суттЇвих витрат. ” звТ¤зку з цим реально припустити, що еластичн≥сть сукупного попиту стосовно ц≥ни Ї невисокою, а крива сукупного попиту б≥льше т¤ж≥Ї до вертикальноњ л≥н≥њ.

 р≥м ц≥ни на сукупний попит впливаЇ безл≥ч ≥нших фактор≥в економ≥чноњ конТюнктури, ¤к≥ не повТ¤зан≥ з≥ зм≥ною товарних ц≥н. ”с≥ ц≥ фактори Ї нец≥новими. Ќасл≥дком њхнього впливу на сукупний попит Ї зм≥щенн¤ його кривоњ вправо або вл≥во (див.рис.1.2).

ƒо числа основних нец≥нових фактор≥в сукупного попиту можна в≥днести оч≥куванн¤, зм≥ни в економ≥чн≥й пол≥тиц≥ держави, зм≥ни в св≥тов≥й економ≥ц≥.

–ис.1.2. ¬плив нец≥нових фактор≥в на сукупний попит.

«м≥ни в св≥тов≥й економ≥ц≥. ќск≥льки на сукупний попит впливаЇ чистий експорт, то це означаЇ, що зм≥ни. ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в конТюнктур≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ теж впливають на сукупний попит. ¬казан≥ зм≥ни можуть в≥дбуватис¤ в к≥лькох напр¤мках.

ѕерший Ц зростанн¤ економ≥чноњ активност≥ у наших торгових партнер≥в. ” цьому випадку у торгових партнер≥в зростаЇ ¬¬ѕ, що викликаЇ зростанн¤ њхнього попиту на наш≥ товари ≥ зб≥льшенн¤ нашого експорту. ÷е зб≥льшуЇ сукупний попит ≥ зм≥щуЇ його криву вправо.

ƒругий Ц зм≥на р≥вн¤ ц≥н у наших торгових партнер≥в. якщо њхн≥ внутр≥шн≥ ц≥ни зростають, то наш≥ товари стають в≥дносно дешевшими ≥ б≥льш привабливими дл¤ них, що зб≥льшуЇ наш експорт ≥ сукупний попит. а його крива зм≥щуЇтьс¤ вправо. јналог≥чно впливаЇ на сукупний попит зм≥на курсу валюти наших торгових партнер≥в, ¤ка може викликатис¤ зм≥нами в конТюнктур≥ на валютних б≥ржах.

“рет≥й Ц зм≥ни в торгов≥й пол≥тиц≥ наших партнер≥в. якщо у в≥дносинах з нашою крањною акценти у торгов≥й пол≥тиц≥ вони зм≥щують в б≥к населенн¤ рол≥ протекц≥он≥стських механ≥зм≥в, то наш експорт падаЇ. якщо ж перевага надаЇтьс¤ механ≥змам в≥льноњ торг≥вл≥, то наш експорт зб≥льшуЇтьс¤. ÷е впливаЇ на чистий експорт ¤к компонент сукупного попиту, що зм≥щуЇ його криву у в≥дпов≥дний б≥к.

—укупна пропозиц≥¤.

—укупна пропозиц≥¤ (—ѕр) Ц це такий загальний обс¤г нац≥онального продукту, ¤кий економ≥ка пропонуЇ дл¤ продажу з метою отриманн¤ прибутку.

ѕотенц≥йна величина сукупноњ пропозиц≥њ залежить в≥д запасу кап≥талу та технолог≥чного р≥вн¤ виробництва. ¬ межах потенц≥йноњ величини сукупна пропозиц≥¤ Ї функц≥Їю товарних ц≥н та середн≥х витрат (—е¬), тобто витрат на виробництво одиниц≥ товару:

—ѕр = f (÷; —е¬).

Ќаведена функц≥¤ св≥дчить про те, що на сукупну пропозиц≥ю впливають два види фактор≥в: ц≥на ≥ нец≥нов≥ фактори, вплив ¤ких опосередковуЇтьс¤ через середн≥ витрати.

—початку розгл¤немо залежн≥сть сукупноњ пропозиц≥њ лише в≥д ц≥ни за ≥нших незм≥нних умов, тобто за умов, що нец≥нов≥ фактори не д≥ють. ѕ≥зн≥ше повернемос¤ до нец≥нових фактор≥в.

” макроеконом≥чн≥й науц≥ немаЇ Їдиноњ думки стосовно форми звТ¤з≥в м≥ж ц≥ною ≥ сукупною пропозиц≥Їю. ¬ залежност≥ в≥д того, ¤к ц≥ни впливають на сукупну пропозиц≥ю, ≥снують дв≥ модел≥: класична ≥ кейнс≥анська. –озб≥жност≥ м≥ж цими модел¤ми випливають ≥з р≥зних у¤влень њхн≥х прихильник≥в стосовно гнучкост≥ ц≥н ≥ зарплати.

≤сторично першою Ї класична модель. ‘ундаментальним положенн¤м класичноњ теор≥њ Ї те, що економ≥ка пост≥йно т¤ж≥Ї до потенц≥йного р≥вн¤ виробництва, ¤кий визначаЇ межу виробничих можливостей економ≥ки. ” верхн≥й точц≥ економ≥чного циклу економ≥ка, зг≥дно з класичною моделлю, може дещо перевищувати межу виробничих можливостей, в пер≥оди пад≥нн¤, вона навпаки дос¤гаЇ параметр≥в, величина ¤ких набагато менша в≥д меж≥ њњ виробничих можливостей. јле вс≥ ц≥ коливанн¤ Ї тимчасовими. –инок волод≥Ї механ≥змом швидко повертати економ≥ку до потенц≥йного р≥вн¤ виробництва. √оловним механ≥змом ¤кий виконуЇ цю роль, Ї механ≥зм гнучких ц≥н ≥ зарплати.

√раф≥чно класичну модель сукупноњ пропозиц≥њ можна представити на приклад≥ пад≥нн¤ сукупного попиту. як видно ≥з рисунка 1.3, особлив≥стю граф≥ка класичноњ модел≥ Ї те, що в н≥й крива —ѕр маЇ форму вертикальноњ л≥н≥њ, ¤ка бере св≥й початок у точц≥ потенц≥йного ¬¬ѕ, тобто в точц≥ ќп. «а цих умов будь-¤ка зм≥на сукупного попиту не впливаЇ на виробництво. а викликаЇ лише зм≥ну ц≥н. ” нашому приклад≥ пад≥нн¤ сукупного попиту викликаЇ зниженн¤ ц≥н.

1	2	3

Ќазва: —укупний попит ≥ сукупна пропозиц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2890 прочитано)