
		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

ћакроеконом≥ка > —утн≥сть та функц≥њ ринку

—утн≥сть та функц≥њ ринку

—тор≥нка: 1/2

1. —утн≥сть та функц≥њ ринку

–инок - це сукупн≥сть соц.-економ≥чних в≥дносин, ¤ка складаЇтьс¤ у процес≥ в-ва, розпод≥лу ≥ обл≥ку товар≥в, а також руху грошових засоб≥в.

Ѕ≥льш конкретно, це:

–инок - це сфера обл≥ку, де зд≥йснюютьс¤, за допомогою акт≥в куп≥вл≥, продажу, зв¤зок сфери в-ва ≥ сферою споживанн¤ або зв¤зок виробник≥в ≥ споживач≥в.

–инок виник ≥ почав формуватис¤ ще в пер≥од, коли почав розвиватис¤ обм≥н м≥ж м≥стами ≥ орган≥зовувалис¤ ¤рмарки (12 ст.)

–инок розвивавс¤ одночасно з розвитком товарного г-ва.

–инок д≥Ї за законами в-ва ≥ основними з них Ї:

-закон вартост≥;

-закон попиту ≥ пропозиц≥њ;

-закон грошового об≥гу;

-закон конкуренц≥њ.

–инок - це демократ. “ому, що в≥н не д≥лить людей на окрем≥ класи, соц. групи, а лише д≥лить вс≥х людей на дв≥ групи:

-покупц≥в;

-продавц≥в.

—уб'Їктами ринку Ї: покупц≥ ≥ продавц≥

ожен з них маЇ свою мету на ринку.

ѕокупц≥ хочуть, ¤к найдешевше купити ¤к≥сний товар ≥ мати max ефект в≥д його споживанн¤.

ѕродавц≥ хочуть, ¤к найдорожче продати ≥ отримати max можливий прибуток.

ќб'Їктами ринку Ї грош≥ ≥ товари.

¬ ¤кост≥ товар≥в виступають предмети споживанн¤, засоби в-ва, послуги, продукти ≥нтелектуальноњ прац≥, ≥нформац≥њ, звТ¤зок.

ј в ¤кост≥ грошей виступають ус≥ плат≥жн≥ ≥ розрахунков≥ грошов≥ документи.

–инок включаЇ ≤≤≤ осн. елементи:

1) ринок товар≥в ≥ послуг;

2) ринок кап≥талу;

3) ринок робочоњ сили.

‘ункц≥њ ринку:

–инок, ¤к с-ма економ≥чних в≥дносин, ¤ка регулюЇ взаЇмов≥дносини виробник≥в ≥ споживач≥в виконуЇ так≥ функц≥њ:

- зд≥йснюЇ остаточне визначенн¤ вартост≥ товару ≥ встановлюЇ ц≥ну товару;

- ур≥вноважуЇ ц≥ни;

- забезпечуЇ безперервний процес сусп≥льного в≥дтворенн¤, ≥ Ї його важливим етапом.

- стаб≥л≥зуЇ грошовий об≥г, ≥ спри¤Ї його розвитку;

- п≥дтримуЇ авторитет нац≥ональноњ валюти;

- маЇ регулюючий вплив на економ≥ку, тобто, сигнал≥зуЇ про по¤ву диспропорц≥ю м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю ≥ спри¤Ї њх л≥кв≥дац≥њ.

- маЇ стимулюючий вплив на економ≥ку, оск≥льки спонукаЇ виробник≥в до запровадженн¤ новоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ, з метою покращенн¤ ¤кост≥ та асортименту товар≥в.

- спри¤Ї розвитку конкуренц≥њ;

- забезпечуЇ споживач≥в необх≥дними товарами ≥ товаровиробник≥в необх≥дною сировиною ≥ техн≥кою...

- спри¤Ї формуванню ринковоњ модел≥ управл≥нн¤ економ≥кою, ¤ка лише частково включаЇ державне регулюванн¤.

—”“Ќ≤—“№, ѕ–»Ќ÷»ѕ» “ј ‘”Ќ ÷≤ѓ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј

—уб'Їктами в≥дносин власност≥ Ї само п≥дприЇмство ¤к юридична особа, його прац≥вники: /

ожне п≥д-во вступаЇ у в≥дносини власност≥ з ≥н. п≥д-вами (при куп≥вл≥ сировини, наданн≥ й / \ отримуванн≥ послуг), державною (при сплат≥ податк≥в до бюджету), банками (при отриманн≥ кредит≥в). Ќа п≥д-в≥ в≥дбуваЇтьс¤ одиничний под≥л прац≥ (цехи, д≥льниц≥, в≥дд≥ли). ќдиничний под≥л прац≥ м≥ж прац≥вниками зд≥йснюЇтьс¤ за профес≥¤ми, спец≥альност¤ми.

ѕ≥д-во виступаЇ у в≥дносини кооперац≥њ, спец≥ал≥зац≥њ, комб≥нуванн¤ з ≥н. п≤д-вами, тобто Ї важливою ланкою техн≥ко-економ≥чних в≥дносин.

” б≥льшост≥ крањн з розвину гою ринковою економ≥кою так≥ виробнич≥ одиниц≥ називають ф≥рмами.

ожна ф≥рма маЇ:

Ч найменуванн¤, зазначене у державному реЇстр≥; ≥

Ч форму господарюванн¤;

Ч правовий статут;

Ч систему обл≥ку та зв≥тност≥;

Ч самост≥йний баланс;

Ч розрахунковий рахунок в банку;

Ч печатку з назвою ф≥рми;

Ч товарний знак.

ѕ≥дприЇмства виконують р¤д функц≥й. ќсновн≥ з них так≥:

1. ≈коном≥чн≥:

Ч «адоволенн¤ потреб споживача в продукц≥њ;

Ч ”провадженн¤ дос¤гнень Ќ“ѕ;

Ч «абезпеченн¤ конкурентност≥ п≥дприЇмства;

Ч —творенн¤ необх≥дного й додаткового продукту.

2. —оц≥альн≥:

Ч ‘ормуванн¤ колективу;

Ч ѕол≥пшенн¤ умов ≥ зм≥сту прац≥;

Ч ”досконаленн¤ квал≥ф≥кац≥йного складу прац≥вник≥в;

Ч ѕол≥пшенн¤ житлових умов прац≥вник≥в;

Ч ультуро-осв≥тнн¤ та спортивно-оздоровча робота.

3. ≈колог≥чн≥:

Ч ¬досконаленн¤ технолог≥чних процес≥в;

Ч —творенн¤ ≥ розвиток еколог≥чноњ ≥нфраструктури;

Ч Ќауков≥ ≥ техн≥чн≥ вир≥шенн¤ проблем навколишнього середовища ≥ рац≥онального природокористуванн¤.

2. √оловна мета п≥дприЇмства - це виробництво продукц≥њ, наданн¤ послуг, виконанн¤ роб≥т дл¤ задоволенн¤ потреб ринку чи споживача ≥ одержанн¤ завд¤ки цьому максимально можливого прибутку.

ƒл¤ забезпеченн¤ даноњ мети п≥дприЇмства маЇ д≥¤ти на принципах господарського (або комерц≥йного) розрахунку.

ƒв≥ найважлив≥ш≥ сторони господарського розрахунку так≥:

1) отриманн¤ прибутку на основ≥ створенн¤ необх≥дних сусп≥льству товар≥в ≥ послуг та п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва;

2) економ≥чна в≥дпов≥дальн≥сть за невм≥нн¤ господарюванн¤, неефективне використанн¤ ресурс≥в. –езультатом такого господарюванн¤ може стати банкруцтво. “ому зах≥дн≥ вчен≥ називають свою економ≥ку системою прибутк≥в збитк≥в. Ќаприклад, в —Ўј ≥з 600 тис. нових, ¤к правило, малих ф≥рм, ¤к≥ виникають щор≥чно, розробл¤Їтьс¤ близько 400 тис.

ќрган≥зац≥¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ п≤д-ва повинна бути спр¤мована на приведенн¤ в д≥ю вс≥х його резерв≥в, всеб≥чне п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, забезпеченн¤ рентабельност≥ ви-ва. ѕринципи економ≥чноњ д≥¤льност≥ Ї так≥:

њ. —амоокупн≥сть ≥ рентабельн≥сть. ÷ей принцип вимагаЇ точного обл≥ку витрат ≤ результат≥в, повного в≥дшкодуванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ.

1. —амоф≥нансуванн¤ «акр≥пленн¤ частини одержаного прибутку за п≥дприЇмством у його повне розпор¤дженн¤. ѕ≥дприЇмство розвиваЇтьс¤ за рахунок власних кошт≥в, кредит≥в банку ≥ валютноњ виручки.

2. ћатер≥альна за≥нтересован≥сть у к≥нцевих результатах прац≥. ѕодоланн¤ зр≥вн¤л≥вки в оплат≥ прац≥, створенн¤ умов дл¤ заохоченн¤ ≥н≥ц≥ативи.

3. √рошовий контроль за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства. Ѕанк зд≥йснюЇ вс≥ види розрахунк≥в п≥дприЇмства, кредитн≥ й касов≥ операц≥њ. якщо п≥дприЇмство систематично не виконуЇ своњ зобов'¤занн¤ за розрахунками, то може бути оголошене банком неплатоспроможним, тобто банкрутом.

4. ѕовна економ≥чна в≥дпов≥дальн≥сть за к≥нцев≥ результати господарюванн¤, виконанн¤ договор≥в. ќсновною формою реал≥зац≥њ цого принципу Ї економ≥чн≥ санкц≥њ-вилученн¤ незаконно одержаних доход≥в, в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, штрафи, неустойки, пен≥, зменшенн¤ або позбавленн¤ прем≥й.

5. √осподарська самост≥йн≥сть у межах чинного законодавства. ќрган≥чною складовою орган≥зац≥њ економ≥чноњ д≥¤льност≥ п≥д-ва Ї внутр≥шньогосподарський'розрахунок. ¬≥н охоплюЇ систему економ≥чних в≥дносин внутр≥шн≥х п≥дрозд≥л≥в - цех≥в , в≥дд≥л≥в, д≥льниць - м≥ж собою ≥ п≥д-вами у ц≥лому. …ого основою Ї в≥дпов≥дальн≥сть структурних п≥дрозд≥л≥в п≤д-ва за п≥двищенн¤ ¤кост≥ вироб≥в ≥ послуг та њх економ≥чну ефективн≥сть. —ьогодн≥ необх≥дно податки колективу широк≥ повноваженн¤ у прийн¤тт≥ р≥шень.

¬нутр≥шньогосподарський розрахунок удосконалюЇтьс¤ на основ≥ застосуванн¤ системи

фондоутворючих показник≥в. ¬они дл¤ цеху обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤. ¬они Ї основою оц≥нки

його роботи, визначають розм≥р прем≥й ≥ заохочень. ÷е так≥ показники:

Х «ростанн¤ продуктивност≥ прац≥, %;

Х «ниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, %;

Х ‘ондов≥ддача, грн.;

Х Ќорматив незавершеного ви-ва , %;

Х –итм≥чн≥сть здач≥ продукц≥њ. %;

Х ¬иробництво прод\ кц≥њ з урахуванн¤м комплексноњ здач≥ њњ на склад, нормо-год.

ƒл¤ ви¤вленн¤ резерв≥в ≥ ро≥робки заход≥в щодо п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва застосовуютьс¤ розрахунков≥ показники:

Х „исельн≥сть працюючих;

Х ‘онд зарплати;

Х ќбс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ, послуг;

Х —ередньор≥чна варт≥сть ќ‘¬.