ћакроеконом≥ка > ‘≥нансова система держави

ƒл¤ того щоб л≥кв≥дувати деф≥цит бюджету, треба неухильно про≠вадити л≥н≥ю на випередженн¤ зростанн¤ доход≥в пор≥вн¤но з видат≠ками держави. ” наш≥й крањн≥ ц¤ л≥н≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ за такими напр¤≠мами:

Х зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва, зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ;

Х зб≥льшенн¤ грошових надходжень завд¤ки випереджаючому зро≠станню виробництва товар≥в народного споживанн¤;

Х подальше скороченн¤ видатк≥в на оборону ≥ управл≥нн¤;

Х обмеженн¤ зростанн¤ централ≥зованих ≥нвестиц≥й у виробничу сферу;

Х л≥кв≥дац≥¤ збитковост≥ у народному господарств≥;

Х проведенн¤ активноњ пол≥тики в галуз≥ ресурсозбер≥ганн¤, по≠силенн¤ боротьби з втратами, непродуктивними видатками ≥ понад≠нормативними запасами у народному господарств≥.

3. ‘≤ЌјЌ—ќ¬ј —»—“≈ћј , Ѕёƒ∆≈“, Ѕёƒ∆≈“Ќ»… ƒ≈‘≤÷»“ ≤ Ѕёƒ∆≈“Ќ»… Ѕќ–√

√оловною ланкою ф≥нансовоњ системи Ї бюджетна система, ¤ка орган≥зац≥йно залежить в≥д форми державного устрою ≥, ¤к правило, складаЇтьс¤ з державного та м≥сцевих бюджет≥в. ¬≥дношенн¤ м≥ж державним ≥ м≥сцевими бюджетами будуютьс¤ на основ≥ Їдност≥ бюджетноњ системи ≥ ф≥нансовоњ пол≥тики держави.

«м≥ни в економ≥ц≥, кер≥вництв≥ господарством держави ≥ зм≥ни у структур≥ й функц≥¤х державноњ влади та управл≥нн¤ стосуютьс¤ ≥ бюджетноњ системи, зм≥нюють сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж р≥зними ланками бюджет≥в, зм≥нюють њх обс¤г ≥ внутр≥шню структуру.

—труктура бюджетноњ системи визначаЇтьс¤  онституц≥Їю. ¬ н≥й та в «акон≥ про бюджетн≥ права закр≥плюютьс¤ права держави та м≥сцевих орган≥в влади ≥ управл≥нн¤ на затвердженн¤ своњх бюджет≥в, на диференц≥юванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж р≥зними ланками бюджетноњ системи, пор¤док њх складанн¤, розгл¤ду та затвердженн¤.

Ќов≥ економ≥чн≥ в≥дносини, ¤к≥ запроваджуютьс¤ в ”крањн≥, потребують зм≥н ≥ в бюджетн≥й систем≥. ўодо вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми ≥снують р≥зн≥ п≥дходи:

зберегти бюджетну систему ≥ бюджетний устр≥й до виходу з економ≥чноњ кризи, щоб моб≥л≥зувати використанн¤ ф≥нанс≥в у держав≥ з метою подоланн¤ кризових ¤вищ за рахунок розвитку пр≥оритетних напр¤м≥в виробництва, стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ валюти;

при збереженн≥ централ≥зованоњ бюджетноњ системи надати право м≥сцевим органам влади ≥ управл≥нн¤ розпор¤джатис¤ коштами, що надход¤ть в≥д комунальноњ власност≥ п≥дприЇмств через податки, регулюючи бюджети за рахунок загальнодержавних податк≥в та доход≥в;

надати самост≥йн≥сть м≥сцевим бюджетам, консол≥дувавши у бюджет≥ ”крањни вс≥ бюджети, що становл¤ть бюджетну систему.

–озгл¤даючи питанн¤ стосовно збереженн¤ бюджетноњ системи та бюджетного устрою, треба зазначити, що в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки продовжують збер≥гатис¤ затратн≥ функц≥њ держави, супроводжуван≥ спадом виробництва, ≥нфл¤ц≥йними процесами ≥ зменшенн¤м доход≥в. Ќестача кошт≥в на ф≥нансуванн¤ соц≥ально-культурноњ сфери, буд≥вництво, оборону та ≥нш≥ заходи у державному бюджет≥ поповнюЇтьс¤ за рахунок кредит≥в Ќац≥онального банку та шл¤хом централ≥зованого розпод≥лу кошт≥в м≥ж ланками бюджетноњ системи, що, безперечно, Ї позитивним моментом. Ќегативним Ї те, що централ≥зований пор¤док складанн¤, розгл¤ду, затвердженн¤ ≥ виконанн¤ бюджет≥в, ¤к≥ вход¤ть до бюджетноњ системи ”крањни, породжуЇ в органах влади ≥ вс≥х ланках управл≥нн¤ споживацьке ставленн¤ до них ≥ не стимулюЇ њх д≥¤льн≥сть на вишукуванн¤ додаткових кошт≥в у господарствах областей, м≥ст ≥ район≥в. —аме м≥сцев≥ органи влади й управл≥нн¤ повинн≥ розробл¤ти в≥дпов≥дн≥ заходи щодо пол≥пшенн¤ економ≥чного стану своњх с≥л, селищ, район≥в, м≥ст ≥ областей та вишукуванн¤ можливостей додаткового залученн¤ кошт≥в в њх бюджети на п≥дтримку д≥ючих установ охорони здоровТ¤, осв≥ти, культури та ф≥нансуванн¤ ≥нших заход≥в, передбачених бюджетами. јдже ¤кщо держава моб≥л≥зуЇ кошти дл¤ ф≥нансуванн¤ пр≥оритетних напр¤м≥в економ≥чного розвитку, вона не може достатньо забезпечувати позики, субвенц≥њ ≥ субсид≥њ м≥сцевим бюджетам, ≥ останн≥ змушен≥ будуть скорочувати видатки саме за рахунок мереж≥ установ культури, осв≥ти, охорони здоров'¤, що дуже небезпечно.

–еформуванн¤ спонукаЇ органи м≥сцевоњ влади ≥ управл≥нн¤ до розробки нев≥дкладних заход≥в щодо пошуку засоб≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ ≥нфраструктури. « ƒержавного бюджету м≥сцевим органам влади та њх бюджетам вид≥л¤Їтьс¤ м≥н≥мум допомоги.

ѕрийн¤тт¤ консол≥дованого бюджету, до складу ¤кого вход¤ть ус≥ види бюджет≥в бюджетноњ системи, повТ¤зане з≥ значним навантаженн¤м на м≥сцев≥ органи влади ≥ управл≥нн¤, вимагаЇ в≥д них повноњ в≥дпов≥дальност≥ за виконанн¤ бюджету. ѕозитивним у консол≥дуюч≥й схем≥ бюджету Ї те, що бюджетна система спираЇтьс¤ на економ≥чно ≥ юридичне врегульовану сукупн≥сть ƒержавного бюджету ”крањни, республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласних, м≥ських, районних, селищних та с≥льських бюджет≥в. ѕри цьому передбачаЇтьс¤ повна самост≥йн≥сть м≥сцевих бюджет≥в ≥ вс≥х њхн≥х ланок, зумовлена на¤вн≥стю власних та закр≥плених доходних джерел ≥ правом визначенн¤ напр¤м≥в њх використанн¤. Ќегативним моментом Ї те, що в умовах пост≥йного скороченн¤ виробництва ≥ доход≥в повна самост≥йн≥сть м≥сцевих рад при формуванн≥ бюджет≥в ще б≥льше поглиблюЇ кризов≥ ¤вища в економ≥ц≥ рег≥он≥в.

як бачимо, бюджет Ї формою планом≥рного накопиченн¤ ≥ використанн¤ кошт≥в дл¤ забезпеченн¤ функц≥й, зд≥йснюваних органами державноњ влади, рег≥онального та м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ѕланом≥рне накопиченн¤ кошт≥в в≥дбуваЇтьс¤ у галуз¤х виробництва, а тому п≥дприЇмства ус≥х форм власност≥ Ї ведучою ланкою в утворенн≥ ф≥нанс≥в держави, оск≥льки ф≥нанси п≥дприЇмств опосередковують грошов≥ в≥дносини, що виникають при створенн≥ ≥ використанн≥ грошових доход≥в дл¤ формуванн¤ основних ≥ об≥гових фонд≥в, розрахунк≥в з державою через систему податк≥в та обслуговуванн¤ кругооб≥гу кошт≥в п≥дприЇмств ≥ зм≥ну форм вартост≥ у процес≥ цього кругооб≥гу. якщо ф≥нанси п≥дприЇмств обслуговують процес виробництва сусп≥льного продукту, його розпод≥л всередин≥ п≥дприЇмств ≥ нагромадженн¤ кап≥талу дл¤ розширеного в≥дтворенн¤ та розрахунк≥в з державою через податкову систему, то загальнодержавн≥ ф≥нанси використовуютьс¤ дл¤ розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу з метою задоволенн¤ потреб загальнодержавного споживанн¤ через державний та м≥сцев≥ бюджети й численн≥ централ≥зован≥ позабюджетн≥ фонди: соц≥ального страхуванн¤, пенс≥йний фонд тощо.

“аким чином, ф≥нансову систему ”крањни утворюють:

1) ф≥нанси п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥, в≥драхуванн¤ до бюджету та р≥зних фонд≥в;

2) державний ≥ м≥сцевий бюджети, або консол≥дований бюджет;

3) централ≥зован≥ державн≥ та ≥нш≥ фонди;

4) фондовий ринок.

¬ умовах переходу до ринковоњ економ≥ки активно вживаЇтьс¤ у ф≥нансову систему ф≥нансовий ринок.

« утворенн¤м незалежноњ ”крањни жодного року до складу державного бюджету не входив державний фонд соц≥ального страхуванн¤, що використовуЇтьс¤ дл¤ виплати допомоги при тимчасов≥й непрацездатност≥, дл¤ оплати пут≥вок до санатор≥ю, допомоги д≥т¤м та ≥н.

¬≥дпов≥дно до чинного законодавства на ѕенс≥йний фонд ”крањни, ¤к централ≥зований державний фонд, покладаЇтьс¤ завданн¤ забезпеченн¤ ф≥нансуванн¤ витратна виплату пенс≥й громад¤нам, ¤ким виповнилась необх≥дна дл¤ призначенн¤ пенс≥й к≥льк≥сть рок≥в, на виплату допомоги на д≥тей, соц≥альну п≥дтримку пенс≥онер≥в та ≥нш≥ заходи.

ќсобливоњ уваги заслуговуЇ фондовий ринок, ¤кий ц≥леспр¤мовано розвиваЇтьс¤ ≥ з плином часу стане важливим елементом ф≥нансовоњ системи.

 онтролювати процеси становленн¤ ринку ц≥нних папер≥в та фондовоњ б≥рж≥ маЇ ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, ¤ка видаЇ л≥ценз≥йна продаж ц≥нних папер≥в, реЇструЇ нов≥ випуски в об≥г ц≥нних папер≥в, виконуЇ нагл¤д за роботою фондовоњ б≥рж≥ та рийку ц≥нних папер≥в Ч ¤к б≥ржового, так позаб≥ржового.

–озширенн¤ мереж≥ об'Їкт≥в приватизац≥њ даЇ могутн≥й поштовх розвитков≥ ринку ц≥нних папер≥в. —ьогодн≥ в ”крањн≥ мало ≥нвестор≥в. „≥тко прогл¤даЇтьс¤ недостатн¤ к≥льк≥сть заруб≥жних ≥нвестиц≥й. ќднак ≥нтерес зах≥дних ≥нвестор≥в до ”крањни зросте, ¤кщо вони зможуть своњм кап≥талом брати участь у приватизац≥њ. Ўирокого розвитку набув ринок банк≥вського та м≥жбанк≥вського кредиту, актив≥зувалась д≥¤льн≥сть валютноњ б≥рж≥.

–еформуванн¤ ф≥нансовоњ системи ”крањни потребуЇ ≥ структурноњ перебудови системи управл≥нн¤ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в. ѓ така перебудова зд≥йснюЇтьс¤, створена нова структурна одиниц¤ Ч ƒержавне  азначейство.
4. √–ќЎ≤ , √–ќЎќ¬ј —»—“≈ћј “ј ѕќƒј“ ќ¬ј —»—“≈ћј

як св≥дчить одна древньоримська максима, Ђлише грош≥ привод¤ть все в нашому св≥т≥ в рухї. ÷¤ думка може бути ≥ не безперечна, але, проте, навр¤д чи хто-небудь буде заперечувати значенн¤ грошей дл¤ економ≥ки. √рош≥ це нев≥д'Їмна частина нашого повс¤кденного житт¤, одне з найважлив≥ших чинник≥в, що визначають не т≥льки благополучч¤ окремоњ людини або с≥м'њ, але ≥ здоров'¤, ≥ процв≥танн¤ будь-¤коњ економ≥чноњ системи.

√рошова система форма орган≥зац≥њ грошового об≥гу в крањн≥, що склалас¤ ≥сторично ≥ закр≥плена нац≥ональним законодавством. √рошов≥ системи сформувалис¤ в XVI XVII ст., хоч окрем≥ њх елементи з'¤вилис¤ в б≥льш ранн≥й пер≥од. ” грошових системах по м≥р≥ њх розвитку в≥дбувалис¤ ≥стотн≥ зм≥ни.

–инок неможливий без грошей ≥ грошового об≥гу. ќстаннЇ ¤вл¤Ї собою рушенн¤ грошей, опосередкованих оборот товар≥в, послуг. √рошовий об≥г обслуговуЇ куп≥влю-продаж товар≥в ≥ послуг, а також рушенн¤ ф≥нансового ринку. ” —Ўј 3/5 плат≥жного обороту доводитьс¤ на ф≥нансов≥ операц≥њ. “акий зв'¤зок грошового об≥гу з ф≥нансами служить основою дл¤ де¤ких економ≥ст≥в визначати грошовий об≥г ¤к регульовану законодавчу систему ф≥нанс≥в в крањн≥. “ип грошовоњ системи залежить в≥д того, в ¤к≥й форм≥ функц≥онують грош≥. ≤снують р≥зн≥ системи грошового об≥гу, ¤к≥ склалис¤ ≥сторично ≥ закр≥плен≥ законодавче кожною державою.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансова система держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (5148 прочитано)