ћаркетинг > ћаркетинг у сфер≥ виробничого ≥ торг≥вельного б≥знесу

ћаркетинг у сфер≥ виробничого ≥ торг≥вельного б≥знесу

¬ основ≥ пон¤тт¤ Ђмаркетингї (англ. marketing) лежить терм≥н Ђринокї ( англ. market). ÷е пон¤тт¤ в найб≥льш загальному вид≥ припускаЇ ринкову д≥¤льн≥сть. ѕ≥д маркетингом розум≥Їтьс¤ такий вид ринковоњ д≥¤льност≥, при ¤кому виробником використовуЇтьс¤ системний п≥дх≥д ≥ програмно-ц≥льовий метод вир≥шенн¤ господарських проблем, а ринок, його вимоги ≥ характер реакц≥њ Ї критер≥Їм ефективност≥ д≥¤льност≥.

ћаркетингова д≥¤льн≥сть повинна забезпечити:

над≥йну, достов≥рну ≥ своЇчасну ≥нформац≥ю про ринок, структур≥ ≥ динам≥ц≥ конкретного попиту, смаках ≥ перевагах покупц≥в, тобто ≥нформац≥ю про зовн≥шн≥ умови функц≥онуванн¤ ф≥рми;

створенн¤ такого товару, набору товар≥в (асортименту), що б≥льш повно задовольн¤Ї вимогам ринку, чим товари конкурент≥в;

необх≥дний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечуЇ максимально можливий контроль сфери реал≥зац≥њ.

” чому пол¤гають основн≥ принципи маркетингу?

¬ основ≥ д≥¤льност≥ виробник≥в, що працюють на основ≥ принцип≥в маркетингу, лежить дев≥з: робити т≥льки те, що вимагають ринок, покупець. ¬их≥дним моментом, що лежить в основ≥ маркетингу, виступаЇ ≥де¤ людських нестатк≥в, потреб, запит≥в. «в≥дси сутн≥сть маркетингу гранично коротко перебуваЇ в наступному: варто робити т≥льки те, що безумовно знайде збут, а не намагатис¤ нав'¤зати покупцю Ђнеузгодженуї попередньо з ринком продукц≥ю.

≤з сутност≥ маркетингу випливають основн≥ принципи, що включають:

Ќац≥лен≥сть на дос¤гненн¤ к≥нцевого практичного результату виробничо-збутовоњ д≥¤льност≥. ≈фективна реал≥зац≥¤ товару на ринку в нам≥чених к≥лькост¤х означаЇ, по сут≥, оволод≥нн¤ його визначеноњ долей в≥дпов≥дно до довгостроковоњ мети, нам≥ченоњ п≥дприЇмством.

 онцентрац≥ю досл≥дницьких, виробничих ≥ збутових зусиль на вир≥шальних напр¤мках маркетинговоњ д≥¤льност≥.

—пр¤мован≥сть п≥дприЇмства не на сиюминутный, а на довгостроковий результат маркетинговоњ роботи. ÷е вимагаЇ особливоњ уваги до прогнозних досл≥джень, розробки на основ≥ њхн≥х результат≥в товар≥в ринковоњ новизни, що забезпечують високоприбуткову господарську д≥¤льн≥сть.

«астосуванн¤ в Їдност≥ ≥ взаЇмозв'¤зку стратег≥њ ≥ тактики активного пристосуванн¤ до вимог потенц≥йних покупц≥в з одночасним ц≥леспр¤мованим впливом на них.

ћетоди маркетинговоњ д≥¤льност≥ пол¤гають у тому, що провод¤тьс¤:

анал≥з зовн≥шньоњ (стосовно п≥дприЇмства) середовищ, у ¤кому входить не т≥льки ринок, але ≥ пол≥тичн≥, соц≥альн≥, культурн≥ й ≥нш≥ умови. јнал≥з дозвол¤Ї ви¤вити чинники, що спри¤ють комерц≥йному усп≥ху або перешкоджають йому. ” п≥дсумку анал≥зу формуЇтьс¤ банк даних дл¤ оц≥нки навколишнього середовища ≥ њњ можливостей;

анал≥з споживач≥в, ¤к реальних, так ≥ потенц≥йних. ƒаний анал≥з пол¤гаЇ в досл≥дженн≥ демограф≥чних, економ≥чних, соц≥альних, географ≥чних ≥ ≥нших характеристик людей, що приймають вир≥шенн¤ про покупку, а також њхн≥х потреб у широкому зм≥ст≥ цього пон¤тт¤ ≥ процес≥в придбанн¤ ними ¤к нашого, так ≥ конкуруючих товар≥в;

вивченн¤ ≥снуючих ≥ плануванн¤ майбутн≥х товар≥в, тобто розробка концепц≥й створенн¤ нових товар≥в ≥/або модерн≥зац≥њ старих, включаючи њхн≥й асортимент ≥ параметричн≥ р¤ди, упакуванн¤ ≥ т.д. «астар≥л≥, що не дають розрахункового прибутку товари наймаютьс¤ з виробництва ≥ ринку.

плануванн¤ товарорух ≥ збуту, включаючи створенн¤, при необх≥дност≥, що в≥дпов≥дають власних збутових мереж ≥з складами ≥ магазинами ≥/або агентських мереж;

забезпеченн¤ формуванн¤ попиту ≥ стимулюванн¤ збуту (‘ќ——“»—) шл¤хом комб≥нац≥њ реклами, особистого продажу, некомерц≥йних престижних заход≥в (Ђпаблик рилейшнзї) ≥ р≥зного роду матер≥альних стимул≥в, спр¤мованих на покупц≥в, агент≥в ≥ конкретних продавц≥в;

забезпеченн¤ ц≥новоњ пол≥тики, що пол¤гаЇ в плануванн≥ систем ≥ р≥вн≥в ц≥н на товари, що поставл¤ютьс¤, визначенн≥ Ђтехнолог≥њї використанн¤ ц≥н, кредит≥в, знижок ≥ т.п.

задоволенн¤ техн≥чних ≥ соц≥альних норм реі≥ону, у ¤кому збуваЇтьс¤ продукц≥¤, що означаЇ обов'¤зок забезпечити належну безпеку використанн¤ товару ≥ захисти навколишнього —ередовища, в≥дпов≥дн≥сть морально-етичним правилам, належний р≥вень споживчоњ ц≥нност≥ товару;

керуванн¤ маркетинговою д≥¤льн≥стю (маркетингом) ¤к системою, тобто плануванн¤, виконанн¤ ≥ контроль маркетинговоњ програми й ≥ндив≥дуальних обов'¤зк≥в кожного учасника роботи п≥дприЇмства, оц≥нка ризик≥в ≥ прибутк≥в, ефективност≥ маркетингових вир≥шень.

¬ажливе м≥сце в ринкових в≥дносинах належить маркетингу саме у сфер≥ виробничого ≥ торговельного б≥знесу, оск≥льки тут стоњть питанн¤ реал≥зац≥њ товару (продукц≥њ) та послуг. ”сп≥шна маркетингова д≥¤льн≥сть у цих сфера даЇ змогу отримувати висок≥ результати.

ћаркетингова д≥¤льн≥сть саме у цих галуз¤х повинна забезпечити:

над≥йну, достов≥рну ≥ своЇчасну ≥нформац≥ю про ринок, структур≥ ≥ динам≥ц≥ конкретного попиту, смаках ≥ перевагах покупц≥в, тобто ≥нформац≥ю про зовн≥шн≥ умови функц≥онуванн¤ ф≥рми;

створенн¤ такого товару, набору товар≥в (асортименту), що б≥льш повно задовольн¤Ї вимогам ринку, чим товари конкурент≥в;

необх≥дний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечуЇ максимально можливий контроль сфери реал≥зац≥њ.

¬ основ≥ д≥¤льност≥ виробник≥в, що працюють на основ≥ принцип≥в маркетингу, лежить дев≥з: робити т≥льки те, що вимагають ринок, покупець. ¬их≥дним моментом, що лежить в основ≥ маркетингу, виступаЇ ≥де¤ людських нестатк≥в, потреб, запит≥в. «в≥дси сутн≥сть маркетингу гранично коротко перебуваЇ в наступному: варто робити т≥льки те, що безумовно знайде збут, а не намагатис¤ нав'¤зати покупцю Ђнеузгодженуї попередньо з ринком продукц≥ю.

≤з сутност≥ маркетингу випливають основн≥ принципи, що включають:

Ќац≥лен≥сть на дос¤гненн¤ к≥нцевого практичного результату виробничо-збутовоњ д≥¤льност≥. ≈фективна реал≥зац≥¤ товару на ринку в нам≥чених к≥лькост¤х означаЇ, по сут≥, оволод≥нн¤ його визначеноњ дол≥ в≥дпов≥дно до довгостроковоњ мети, нам≥ченоњ п≥дприЇмством.

 онцентрац≥ю досл≥дницьких, виробничих ≥ збутових зусиль на вир≥шальних напр¤мках маркетинговоњ д≥¤льност≥.

—пр¤мован≥сть п≥дприЇмства не на короткочасний, а на довгостроковий результат маркетинговоњ роботи. ÷е вимагаЇ особливоњ уваги до прогнозних досл≥джень, розробки на основ≥ њхн≥х результат≥в товар≥в ринковоњ новизни, що забезпечують високоприбуткову господарську д≥¤льн≥сть.

«астосуванн¤ в Їдност≥ ≥ взаЇмозв'¤зку стратег≥њ ≥ тактики активного пристосуванн¤ до вимог потенц≥йних покупц≥в з одночасним ц≥леспр¤мованим впливом на них.

ћетоди маркетинговоњ д≥¤льност≥ пол¤гають у тому, що провод¤тьс¤:

анал≥з зовн≥шньоњ (стосовно п≥дприЇмства) середовищ, у ¤кому входить не т≥льки ринок, але ≥ пол≥тичн≥, соц≥альн≥, культурн≥ й ≥нш≥ умови. јнал≥з дозвол¤Ї ви¤вити чинники, що спри¤ють комерц≥йному усп≥ху або перешкоджають йому. ” п≥дсумку анал≥зу формуЇтьс¤ банк даних дл¤ оц≥нки навколишнього середовища ≥ њњ можливостей;

анал≥з споживач≥в, ¤к реальних, так ≥ потенц≥йних. ƒаний анал≥з пол¤гаЇ в досл≥дженн≥ демограф≥чних, економ≥чних, соц≥альних, географ≥чних ≥ ≥нших характеристик людей, що приймають вир≥шенн¤ про покупку, а також њхн≥х потреб у широкому зм≥ст≥ цього пон¤тт¤ ≥ процес≥в придбанн¤ ними ¤к нашого, так ≥ конкуруючих товар≥в;

вивченн¤ ≥снуючих ≥ плануванн¤ майбутн≥х товар≥в, тобто розробка концепц≥й створенн¤ нових товар≥в ≥/або модерн≥зац≥њ старих, включаючи њхн≥й асортимент ≥ параметричн≥ р¤ди, упакуванн¤ ≥ т.д. «астар≥л≥, що не дають розрахункового прибутку товари наймаютьс¤ з виробництва ≥ ринку.

плануванн¤ товарорух ≥ збуту, включаючи створенн¤, при необх≥дност≥, що в≥дпов≥дають власних збутових мереж ≥з складами ≥ магазинами ≥/або агентських мереж;

забезпеченн¤ формуванн¤ попиту ≥ стимулюванн¤ збуту (‘ќ——“»—) шл¤хом комб≥нац≥њ реклами, особистого продажу, некомерц≥йних престижних заход≥в (Ђпаблик рилейшнзї) ≥ р≥зного роду матер≥альних стимул≥в, спр¤мованих на покупц≥в, агент≥в ≥ конкретних продавц≥в;

забезпеченн¤ ц≥новоњ пол≥тики, що пол¤гаЇ в плануванн≥ систем ≥ р≥вн≥в ц≥н на товари, що поставл¤ютьс¤, визначенн≥ Ђтехнолог≥њї використанн¤ ц≥н, кредит≥в, знижок ≥ т.п.

задоволенн¤ техн≥чних ≥ соц≥альних норм реі≥ону, у ¤кому збуваЇтьс¤ продукц≥¤, що означаЇ обов'¤зок забезпечити належну безпеку використанн¤ товару ≥ захисти навколишнього —ередовища, в≥дпов≥дн≥сть морально-етичним правилам, належний р≥вень споживчоњ ц≥нност≥ товару;

керуванн¤ маркетинговою д≥¤льн≥стю (маркетингом) ¤к системою, тобто плануванн¤, виконанн¤ ≥ контроль маркетинговоњ програми й ≥ндив≥дуальних обов'¤зк≥в кожного учасника роботи п≥дприЇмства, оц≥нка ризик≥в ≥ прибутк≥в, ефективност≥ маркетингових вир≥шень.

якщо на початку XX ст. виробники та торговц≥ витрачали грош≥ на просуванн¤ товару до споживача за допомогою реклами, то у друг≥й половин≥ XX ст. значного поширенн¤ набули заходи з≥ стимулюванн¤ продажу товар≥в. ™ дан≥, що р≥чний обс¤г витрат на стимулюванн¤ продажу становить 125 млрд долар≥в. «а р≥к ви≠трати на стимулюванн¤ зростають на 12% проти зб≥льшенн¤ ви≠трат на рекламу лише на 7,6%.

“аке швидке зростанн¤ Ї результатом к≥лькох фактор≥в. ѕо-перше, стимулюванн¤ продажу Ї ефективним ≥нструментом зб≥ль≠шенн¤ обс¤г≥в продажу товар≥в; по-друге, у зв'¤зку з≥ зростанн¤м конкуренц≥њ з'¤вл¤ютьс¤ все нов≥ товари однакового призначенн¤ ≥ майже однакових характеристик, тому стимулюванн¤ продажу кожноњ конкретноњ марки даЇ змогу покупц¤м ¤кось ор≥Їнтувати≠с¤ в цьому мор≥ товар≥в; по-третЇ, ефективн≥сть рекламних захо≠д≥в знизилась у зв'¤зку з≥ зростанн¤м вартост≥ послуг, надзвичай≠них навантажень на засоби ≥нформац≥њ та правових обмежень ≥, по-четверте, роздр≥бн≥ торговц≥ вимагають в≥д виробник≥в усе нових ≥ нових п≥дход≥в до стимулюванн¤ продажу товар≥в.

1	2

Ќазва: ћаркетинг у сфер≥ виробничого ≥ торг≥вельного б≥знесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2454 прочитано)