ћаркетинг > ћаркетингов≥ досл≥дженн¤

ћаркетингов≥ досл≥дженн¤

ѕроцес маркетингових досл≥джень

¬ажливим значенн¤м в реал≥зац≥њ ц≥лей орган≥зац≥њ мають м≥сце використанн≥ управл≥нським апаратом функц≥њ маркетингу.

јнал≥з зовн≥шнього середовища в ц≥лому дозвол¤Ї ви¤вити чи маЇ ф≥рма внутр≥шн≥ сили, щоб використати можливост≥, ¤к≥ внутр≥шн≥ слабк≥ м≥сц¤ можуть ускладнити майбутн≥ проблеми, ¤к≥ повТ¤зан≥ з зовн≥шн≥ми непередбаченост¤ми. ћетод, ¤кий використовують дл¤ д≥агностики внутр≥шн≥х проблем називають управл≥нським досл≥дженн¤м, ¤ке базуЇтьс¤ на комплексному досл≥дженн≥ р≥зних функц≥ональних зон орган≥зац≥њ ≥ в залежност≥ в≥д поставленоњ задач≥ може бути методично простим або складн≥шим .

ƒл¤ ви¤вленн¤ внутр≥шн≥х слабких м≥сць проанал≥зуЇмо дв≥ функц≥ональн≥ зони Ц маркетинг ≥ торг≥влю.

ѕри анал≥з≥ функц≥й маркетингу було вид≥лено пТ¤ть основних елемент≥в:

1.  онкурентноздатн≥сть. ќрган≥зац≥¤ маЇ свого споживача оск≥льки частина товар≥в Ї ун≥кальною, але вона маЇ також численних др≥бних конкурент≥в. —лабким м≥сцем тут Ї проблема часткового постачанн¤ друкованих видань до споживач≥в. ” конкурент≥в дан≥ товари зТ¤вл¤ютьс¤ на день ран≥ше. ÷ю проблему вир≥шити поки що неможливо.

3. –озмањтт¤ та ¤к≥сть послуг. ÷е елемент багато в чому визначаЇ ст≥йк≥сть орган≥зац≥њ. ќрган≥зац≥¤ повинна визначити ¤к≥ послуги та товари принос¤ть б≥льше прибутку.

4. –еклама, та наданн¤ послуг в д≥¤льност≥ “овариства .

÷≥ показники Ї основними в анал≥з≥ функц≥њ маркетингу. ќрган≥зац≥¤ може розраховувати на усп≥х лише в тому випадку, коли вона проводить агресивну творчо - орган≥зовану рекламу ≥ просуванн¤ товар≥в. «а спостереженн¤м автора “овариством була проведена реклама орган≥зац≥њ њњ д≥¤льност≥ у вигл¤д≥ наклейок, ¤к≥ були розклеЇн≥ в громадському транспорт≥, в газетах та журнал у м≥ст≥.

5. ѕрибуток. ÷е узагальнюючий показник ефективност≥ д≥¤льност≥ комерц≥йноњ орган≥зац≥њ. “ому саме маркетолог повинен зд≥йснювати пост≥йний контроль за прибутком в≥д реал≥зац≥њ товару.

ѕри анал≥з≥ д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ в сфер≥ торг≥вл≥ необх≥дно звернути увагу на можлив≥сть м≥н≥м≥зац≥њ витрат ≥ рац≥онального використанн¤ на¤вних ресурс≥в. « ц≥Їю метою розгл¤немо штатний розклад “овариства.

ўоб досл≥дити чи ≥снуЇ проблема перевитрат в орган≥зац≥њ, сл≥д застосувати економ≥чну теор≥ю Фвитрати Ц ц≥на - варт≥стьФ.

ƒ≥лов≥ р≥шенн¤ будуютьс¤ на трьох стовпах Ц витратах, ц≥нностей, ц≥н≥. ¬итрати Ц це те що орган≥зац≥¤ повинна сплатити своњм прац≥вникам ≥ постачальникам дл¤ забезпеченн¤ продажу товар≥в ≥ послуг. ÷≥нн≥сть Ц ступ≥нь, в ¤к≥й, на думку покупц≥в так≥ товари ≥ послуги робл¤ть њх житт¤ кращим н≥ж ¤кщо б вони обходились без них. ј ц≥на Ц це те, що плат¤ть користувач≥. ÷е три суттЇв≥ елементи повс¤кденного вибору, ¤к≥ робл¤ть управл≥нц≥. ћан≥пул¤ц≥¤ цими елементами Ц те, за що њм плат¤ть. √оловна користь економ≥чноњ теор≥њ Увитрати Ц ц≥на Ц варт≥стьУ в тому, що вона змушуЇ людей ¤к≥ приймають р≥шенн¤, безперервно збирати основн≥ дан≥ про д≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ, без ¤ких вони не можуть прийн¤ти правильн≥ р≥шенн¤. Ћог≥ка сп≥вставленн¤ ТТвитрати Цварт≥стьТТ корисна дл¤ вим≥ру ц≥нност≥ управл≥нц≥в в пор≥вн¤нн≥ з витратами на њх оплату, тобто ск≥льки коштують управл≥нц≥, чим вони ц≥нн≥. ÷ей спос≥б вим≥ру розроблений б≥знес - консультантом ѕолем —трассманом. ¬≥н вим≥рюЇ ц≥нн≥сть вкладу управл≥нц≥в в компан≥ю тим, що характеризуЇ њњ ¤к Уварт≥сть додану управл≥нн¤мФ тобто що управл≥нц≥ додають своЇю працею ц≥нн≥сть ф≥рми, це р≥зниц¤ м≥ж тим ск≥льки вони коштують компан≥њ, ≥ тим, що вони њй принос¤ть. ”правл≥нська додана варт≥сть - частина загальноњ доданоњ б≥знесом вартост≥, що не може бути приписана прац≥внику ф≥рми або кап≥талу акц≥онера. ўоб њњ розрахувати необх≥дно визначити загальну додану б≥знесом варт≥сть. ¬она дор≥внюЇ загальним доходам ф≥рми за п≥драхунком вс≥х податк≥в ≥ закуп≥вель.

Ќе вс¤ додана б≥знесом варт≥сть створюЇтьс¤ управл≥нц¤ми, б≥льша њњ частина забезпечуЇтьс¤ кап≥талом акц≥онер≥в. ƒодана акц≥онерами варт≥сть дор≥внюЇ загальн≥й вартост≥ кап≥талу акц≥онер≥в помножену на варт≥сть цього кап≥талу, що виражаЇтьс¤ в ставц≥ в≥дсотку. ќтже, щоб вирахувати управл≥нську додану варт≥сть, необх≥дно вирахувати з доданоњ б≥знесом вартост≥ варт≥сть, ¤ка була забезпечена кап≥талом акц≥онер≥в. ƒл¤ подальшого вид≥ленн¤ управл≥нського вкладу в додану варт≥сть необх≥дно вирахувати ще один компонент - операц≥йн≥ витрати. ¬они включають фонд зароб≥тноњ плати ≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, а також витрати на все, що необх≥дно дл¤ отриманн¤ сьогодн≥шн≥х товар≥в та послуг. ¬ирахуЇмо також управл≥нськ≥ витрати - зароб≥тну плату управл≥нц≥в включаючи додатков≥ виплати. ÷е виражаЇтьс¤ формулою:

—ƒ”=—ƒЅ - ¬ќ - ¬”, (1)

де:

—ƒ” - варт≥сть додана управл≥нн¤м ≥ дор≥внюЇ продаж≥ за вирахунком закуп≥вл≥;

—ƒЅ - варт≥сть додана б≥знесом;

¬ќ - операц≥йн≥ витрати;

¬” - управл≥нськ≥ витрати.

¬арт≥сть додана б≥знесом даноњ орган≥зац≥њ складаЇ 92655 грн., операц≥йн≥ витрати складають 95185 грн., а управл≥нськ≥ витрати складають 7677грн. «робивши розрахунки за формулою одержали в≥дТЇмний показник вартост≥ доданоњ управл≥нн¤м, що становить -10207 грн.

—трассман пропонуЇ уважно розгл¤нути в≥дношенн¤ управл≥нськоњ доданоњ вартост≥ до управл≥нських витрат, ¤ке в≥н називаЇ рентабельн≥стю управл≥нн¤. якщо рентабельн≥сть управл≥нн¤ Ї в≥дТЇмною величиною значить на ф≥рм≥ ≥снують проблеми з продуктивн≥стю

÷е виражаЇтьс¤ формулою:

—ƒ”

–”ѕ=------*100%,

¬”

де: –”ѕ - рентабельн≥сть управл≥нн¤.

¬иди маркетингу.

ћаркетинговою д≥¤льн≥стю на п≥дприЇмствах, у ф≥рмах, ¤к правило, займаютьс¤ п≥дрозд≥ли, ¤к≥ зд≥йснюють продаж, рекламу, досл≥дженн¤, обслуговуванн¤ споживач≥в ≥ кл≥Їнт≥в, а також управл¤юч≥, що в≥дпов≥дають за певн≥ територ≥альн≥ ринки ≥ товарн≥ групи, в≥це - президент, ¤кий зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво маркетингом. ¬они виконують певн≥ обовТ¤зки, що стосуютьс¤ маркетинговоњ д≥¤льност≥ Ц плануванн¤, ц≥ноутворенн¤, розпод≥л, просуванн¤ товару на ринку, комун≥кац≥њ ринку, реклама тощо.

„асто людину, що керуЇ маркетинговою д≥¤льн≥стю у¤вл¤ють ¤к таку, метою ¤коњ Ї лише стимулюванн¤ попиту на продукц≥ю ф≥рми. Ќасправд≥ ж коло њњ завдань значно ширше. —л≥д забезпечити так≥ р≥вень, час предТ¤вленн¤ ≥ характер попиту, за ¤ких можливо дос¤гти ц≥лей, що постають перед ф≥рмою, п≥дприЇмством.

” п≥дприЇмства, ф≥рми завжди ≥снуЇ певне у¤вленн¤ про бажаний р≥вень попиту на ринку. Ќа практиц≥ ж не завжди попит, ¤кий предТ¤вл¤Їтьс¤, в≥дпов≥даЇ цьому р≥вню. ћожна ч≥тко вид≥лити девТ¤ть ситуац≥й, що характеризують стан попиту.  ожн≥й так≥й ситуац≥њ в≥дпов≥даЇ ц≥лком певне завданн¤ щодо управл≥нн¤ маркетингом та його вид.

1	2

Ќазва: ћаркетингов≥ досл≥дженн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (5182 прочитано)