ћаркетинг > ќсновн≥ фактори ц≥ноутворенн¤

ќсновн≥ фактори ц≥ноутворенн¤

¬с≥ товари та послуги мають ¤к ц≥ну, так ≥ варт≥сть. Ѕ≥льш≥сть некомерц≥йних та вс≥ комерц≥йн≥ орган≥зац≥њ повинн≥ встановлювати своњ ц≥ни, будь то в≥дом≥ Уграб≥жницьк≥Ф ц≥ни The Times, ц≥на вх≥дного квитка на остр≥в, де похоронена принцеса ƒ≥ана, чи то ц≥на квитк≥в на „емп≥онат св≥ту по футболу дл¤ тих, хто не взмоз≥ купити њх оф≥ц≥йним шл¤хом. ћи зустр≥чаЇмо ц≥ну в р≥зних м≥сц¤х. ¬и вносите квартплатню, платню за навчанн¤, сплачуЇте рахунок вашого л≥кар¤. јв≥акомпан≥њ ≥ автокомпан≥њ беруть ≥з вас плату за проњзд, ком-службиЧ плату за послуги, банкЧ в≥дсотки за грош≥, одержавшим хабар, щоб допомогти т≥ньов≥й особ≥ прикарманити взнос, з≥бран≥ провсоюзом. Ф÷≥наФ керуючого - зарплатн¤, продавц¤Ч ком≥с≥йн≥, ≥ нак≥нець, хоча економ≥сти з цим ≥ не погод¤тьс¤, б≥льш≥сть вважають подоходний податок платою за можлив≥сть заробл¤ти грош≥.

” найвужчому розум≥нн≥, ц≥наЧце к≥льк≥сть грошей, що надаютьс¤ за товар чи послугу. ” б≥льш широкому розум≥нн≥Чце сума тих ц≥нностей, ¤к≥ споживач в≥ддаЇ в обм≥н на право волод≥ти чи використовувати товар чи послугу.

ќсновними задачами маркетингового розрахунку ц≥н Ї врахуванн¤ в≥дпов≥дних обмежень, тобто фактор≥в, ¤к≥ зменшують чи розширюють можливий ≥нтервал вар≥ац≥й ц≥н на той чи ≥нший товар. «наченн¤ фактора ц≥ни в маркетингу--одна з головних проблем маркетингу взагал≥ ≥ промислового маркетингу зокрема. ÷е по¤снюЇтьс¤ р¤дом обставин: ц≥наЧнайб≥льш важливий показник дл¤ компан≥њ, оск≥льки њњ головна функц≥¤ пол¤гаЇ в забез-печенн≥ доходу в≥д продажу товар≥в; вс≥ ф≥рми, кр≥м тих, що продають стандартн≥ вироби на ринку чистоњ конкуренц≥њ, змушен≥ приймати р≥шенн¤ по ц≥нах; визначенн¤ ц≥ни часто залежить в≥д труднощ≥в, що виникли у ф≥рм≥ в попередн≥й пер≥од ≥ не в≥дображають зм≥н, ¤к≥ в≥дбулис¤ за цей час; в р¤д≥ галузей (де панують монопол≥њ або мають м≥сце так≥ тенденц≥њ) ц≥ноутворенн¤ в≥д≥граЇ вир≥шальну роль в комплексн≥й програм≥ маркетингу ≥, кр≥м того, Ї обТЇктом пильноњ уваги, а нер≥дко ≥ пр¤мого впливу законодавства ≥ державних служб. ¬загал≥ фактори под≥л¤ють на зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥..

–ис. є1.

¬нутр≥шн≥ фактори: «овн≥шн≥ фактори:

÷≥л≥ маркетингу ’арактер ринку та попиту

—тратег≥¤ комплексу –≥шенн¤ по  онкуренц≥¤

маркетингу ц≥ноутворенню ≤нш≥ фактори зовн. серед.

¬итрати (екон-ка,торгов≥ посер-ки,

ќрган≥зац≥¤ ур¤д).

ц≥ноутворенн¤

–ис. 1. ‘актори, що впливають на ц≥ноутворенн¤

ѕроте дан≥ фактори п≥дл¤гають б≥льш розширеному розпод≥лу та утворюють систему ц≥ноутворюючих фактор≥в.

ќсновними ц≥ноутворюючими факторами Ї величина ≥ динам≥ка попиту та пропонуван-н¤ продукц≥њ. –инок та попит встановлюють верхню границю р≥вн¤ ц≥н, а витратиЧнижн≥й.  ≥нцев≥ споживач≥ та закупщики промислових товар≥в вр≥вноважують ц≥ну на товари та види послуг ≥з врахуванн¤м отриманоњ вигоди в≥д можливост≥ мати чи користуватис¤ товаром чи послугою. ѕроте степ≥нь свободи формуванн¤ продавцем ц≥ни зм≥нюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д типу ринку. ≈коном≥сти вид≥лили чотири тип≥в ринк≥в, кожний ≥з ¤ких вказуЇ на своњ вимоги в ц≥ноутворенн≥. явище у св≥т≥ р≥дк≥сне, однак ц≥лком реальне, коли монопол≥стом виступаЇ державна орган≥зац≥¤ або компан≥¤ з товаром-новинкою, аналога ¤кому поки що немаЇ. …детьс¤ про чисту монопол≥ю. ” ц≥й ситуац≥њ орган≥зац≥¤ поводить себе по-р≥зному. ћоже в≥дпускати продукц≥ю за ц≥ною, нижчою за соб≥варт≥сть. ѕокриваЇ збитки за рахунок дотац≥й з бюджету, що маЇ м≥сце при продажу де¤ких контролюючих державою промислових товар≥в. ƒопускаЇтьс¤ вар≥ант, коли держава чи сама ф≥рма встановлюЇ певну м≥н≥мальну або так звану справедливу норму прибутку. ÷е даЇ змогу забезпечувати нормальну роботу виробничих структур. «устр≥чаЇтьс¤ вар≥ант, коли ф≥рма-монопол≥ст встановлюЇ високу ц≥ну (аби лише сприйн¤в њњ ринок), одержуючи прибуток. “рапл¤Їтьс¤ це р≥дко, адже через податки держава обмежуЇ встановленн¤ високоњ ц≥ни, та й конкуренти завжди напоготов≥Чтут же почнуть пропонувати ≥дентичн≥ товари за нижчою ц≥ною. ќтже, чиста монопол≥¤ маЇ м≥сце на ринку одного продавц¤. –≥зновидом монопол≥й Ї ур¤дова монопол≥¤, торг≥вельнорегулююча монопол≥¤ та торг≥вельно-нерегулююча монопол≥¤.

ѕри монопол≥стичн≥й конкуренц≥њ ринок м≥стить велику к≥льк≥сть покупц≥в та продавц≥в, при чому останн≥ зм≥нюють окрем≥ характеристики товар≥в ≥, в≥дпов≥дно, њх ц≥ну. ѕродавц≥ можуть розмножити характеристики ≥ ¤к≥сть самого товару, його стилю чи супроводжуючого обслуговуванн¤, що призводить до винекненн¤ де¤кого д≥апазону ц≥н. ѕокупц≥ готов≥ платити р≥зн≥ суми, беручи до уваги в≥дм≥нн≥ ¤кост≥ товару. ѕродавц≥ намагаютьс¤ ≥ндив≥дуал≥зувати пропозиц≥ю дл¤ р≥зних споживчих сегмент≥в, ≥ за вийн¤тком ц≥ни, широко використовують дл¤ цього торгов≥ марки, рекламу та персональний продаж. Ќаприклад, компан≥њ DanoneТs Lea ≥ Perrins та де¤к≥ ≥нш≥ марки скл¤ноњ тари змагаютьс¤ з багатьма нац≥ональними та ≥ноземними марками, що в≥др≥зн¤ютьс¤ по ц≥новим та нец≥новим факторам. ќск≥льки на ринку д≥Ї багато конкурент≥в, кожна окрема компан≥¤ попадаЇ п≥д менший вплив маркетингових стратег≥й ≥нших конкурент≥в, н≥ж на ол≥гопол≥стичних ринках.

ѕри ол≥гопол≥стичн≥й конкуренц≥њ ринок складаЇтьс¤ ≥з дек≥лькох продавц≥в, кожен з ¤ких надто в≥дчуваЇ вплив ц≥новоњ пол≥тики та маркетинговоњ стратег≥њ ≥ншого. ѕродукц≥¤ може бути однор≥дною (сталь, алюм≥н≥й) чи неоднор≥дною (автомоб≥л≥, компТютери). Ќа ринку функц≥онуЇ незначна к≥льк≥сть продавц≥в, оск≥льки новим продавц¤м проникнути на такий ринок нелегко.  ожний продавець пост≥йно сл≥дкуЇ за зм≥нами стратег≥й та д≥¤ми конкурент≥в. якщо сталелет≥йна компан≥¤ знизить ц≥ну на 10%, покупц≥ швидко переметнутьс¤ до цього постачальника. ≤нш≥ виробники стал≥ повинн≥ в≥дпов≥сти зниженн¤м своњх ц≥н чи зб≥льшенн¤м р≥вн¤ обслуговуванн¤. ќл≥гопол≥ст н≥коли не впевнений в тому, що, знижуючи ц≥ну в≥н отримаЇ пост≥йн≥ переваги. ≤ навпаки, ¤кщо ол≥гопол≥ст зб≥льшуЇ своњ ц≥ни, його конкуренти можуть не посл≥дувати його прикладу, ≥ йому прийдетьс¤ вибирати: повертатис¤ до попередн≥х ц≥н чи втратити своњх покупц≥в на користь конкурент≥в.

ѕри чист≥й конкуренц≥њ ринок складаЇтьс¤ ≥з великоњ к≥лькост≥ продавц≥в та покупц≥в однор≥дних товар≥в. ∆оден покупець чи продавець не маЇ великого впливу на ≥снуючу ринкову ц≥ну. ѕродавець не в змоз≥ встановити ц≥ну вище ≥снуючоњ, тому що покупц≥ можуть знайти будь-¤ку необх≥дну к≥льк≥сть такого товару по б≥льш низьк≥й ц≥н≥. якщо ц≥на та прибуток зб≥льшуютьс¤, на ринку можуть легко зТ¤витис¤ нов≥ продавц≥. Ќа ринку чистоњ конкуренц≥њ роль маркетингових досл≥д≥в, розвитку виробництва, ц≥ноутворенн¤, реклами та стимулюванн¤ збуту Ї м≥н≥мальною або взагал≥ пр¤муЇ до нул¤. “аким чином, продавц≥ на цьому ринку не гають багато часу на створенн¤ маркетинговоњ стратег≥њ.

ќтже, виход¤чи з короткоњ характеристики р≥зних тип≥в ринку, можна переконатис¤ в тому, що у кожному з них, за вин¤тком ринку чистоњ конкуренц≥њ, ф≥рм≥ сл≥д передус≥м зайн¤тись п≥дготовкою продуманоњ методики розрахунку ц≥н на вироблену продукц≥ю, чи на ту, ¤ка т≥льки народжуЇтьс¤ у досл≥дних лаборатор≥¤х. як правило, методика розрахунку вих≥дноњ ц≥ни передбачаЇ так≥ етапи:

–ис. є3

1	2

Ќазва: ќсновн≥ фактори ц≥ноутворенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2270 прочитано)