Ѕ≥олог≥¤ > Ѕудова та функц≥њ кровоносних судин (артер≥й, вен, кап≥л¤р≥в), л≥мфатична система

Ѕудова та функц≥њ кровоносних судин (артер≥й, вен, кап≥л¤р≥в), л≥мфатична система

јртер≥њ Ц цил≥ндричн≥ трубки по ¤ких кров тече в≥д серц¤ до орган≥в ≥ тканин. —т≥нки артер≥й складаютьс¤ з трьох шар≥в:

1.«овн≥шньоњ Ц сполучнотканинноњ оболонки.

2.—ереднього Ц гладк≥ мТ¤зев≥ волокна м≥ж ¤кими Ї еластичн≥ волокна.

√ладк≥ мТ¤зов≥ волокна скорочуючись та розслаблюючись. «вужують та розширюють артер≥њ, таким чином регулюють пот≥к кров≥ в них. ≈ластичн≥ волокна надають артер≥¤м пружних властивостей.

ѕер≥одичне вштовхуванн¤ кров≥ шлуночком завд¤ки пружност≥ артер≥й перетворюЇтьс¤ в безперервний рух кров≥ по судинах.

«овн≥шн≥й ≥ середн≥й шари мають ≥ колагенов≥ волокна, ¤к≥ зд≥йснюють оп≥р при розт¤гненн≥ судин.

1.¬нутр≥шн≥й Ц ендотемальний шар.

 рупн≥ артер≥њ (аорта, п≥дключичн≥ ≥ сонн≥ артер≥њ) мають товст≥ ст≥нки, тому витримують великий тиск кров≥. ƒр≥бн≥ артер≥њ Ц артер≥оли, середн≥й шар м≥стить т≥льки гладк≥ мТ¤зи.

¬ени Ц збирають кров в≥д орган≥в ≥ несуть њњ до серц¤. ѓхн≥ ст≥нки складаютьс¤ з тих самих оболонок, що ≥ ст≥нки артер≥й, але мають менше гладких мТ¤зових ≥ еластичних волокон (ст≥нки тонш≥, д≥аметр б≥льший). ћенш еластичн≥ ≥ легко розт¤гуютьс¤. ћають п≥вм≥с¤цев≥ клапани (за вин¤тком порожнистих), ¤к≥ забезпечують теч≥ю кров≥ т≥льки в одному напр¤мку (до серц¤)

 ров у венах тече п≥д невеликим тиском тому на рух кров≥ у венах великий вплив зд≥йснюють оточуюч≥ тканини, особливо скелетн≥ мТ¤зи.  р≥м того, руху кров≥ до серц¤ спри¤Ї розт¤гуванн¤ порожнистих вен у грудн≥й кл≥тц≥ п≥д час вдиху.

¬енули Ц др≥бн≥ вени.

 ап≥л¤ри Ц найдр≥бн≥ш≥ кровоносн≥ судини розташован≥ в ус≥х тканинах м≥ж артер≥¤ми ≥ венами. ќсновна функц≥¤ кап≥л¤р≥в Ц забезпеченн¤ обм≥ну газами ≥ поживними речовинами м≥ж кровТю ≥ тканинами. “онка ст≥нка кап≥л¤р≥в утворена лише одним шаром плоских ендотел≥альних кл≥тин. „ерез нењ легко проход¤ть гази кров≥, продукти обм≥ну речовин, поживн≥ речовини, в≥там≥ни, гормони ≥ лейкоцити (за потреби).

Ѕагато кап≥л¤р≥в в залозах, мозку; мало в сухожилл¤х.

 ап≥л¤ри можуть в≥дкриватись ≥ закриватись, зм≥нюючи кровопостачанн¤ тканин.

–ух кров≥ по судинам, кровТ¤ний тиск в них. ѕульс.

 ров рухаЇтьс¤ по судинах в результат≥: ритм≥чноњ роботи серц¤, р≥зниц≥ тиск≥в у р≥зних частинах кровоносноњ системи, присисноњ д≥њ грудноњ порожнини.

–итм≥чна робота серц¤ створюЇ ≥ п≥дтримуЇ р≥зницю тиску в судинах. ѕ≥д час скороченн¤ серц¤ кров п≥д тиском виштовхуЇтьс¤ в артер≥њ. «а час проходженн¤ кров≥ по судинах енерг≥¤ тиску витрачаЇтьс¤. “ому тиск кров≥ поступово зменшуЇтьс¤. ¬ аорт≥ в≥н найвищий 120-150 мм.рт.ст., в артер≥¤х Ц до 120 мм.рт.ст., в кап≥л¤рах до 20, а в порожнистих венах в≥д 3-8 мм.рт.ст. до м≥н≥мального (-5) (нижче атмосферного). «г≥дно з законами ф≥зики р≥дина рухаЇтьс¤ в≥д д≥л¤нки з вищим тиском до д≥л¤нки з нижчим.

јртер≥альний кровТ¤ний тиск не Ї сталою величиною. ¬≥н пульсуЇ в такт ≥з скороченн¤ми серц¤: в момент систоли тиск п≥двищуЇтьс¤ до 120-130 мм.рт.ст. (систол≥чний тиск), а п≥д час д≥астоли знижуЇтьс¤ до 80-90 мм.рт.ст. (д≥астол≥чний). ÷≥ пульсов≥ коливанн¤ тиску в≥дбуваютьс¤ одночасно з пульсовими коливанн¤ми артер≥альноњ ст≥нки.

 ровТ¤ний тиск у людини вим≥рюють у плечов≥й артер≥њ, з≥ставл¤ючи його з атмосферним. ƒл¤ цього на плече од¤гають гумову манжетку сполучену з манометром. ” манжетку нагн≥тають пов≥тр¤ поки пульс на запТ¤стку не зникне. ÷е означаЇ, що плечова артер≥¤ стиснута б≥льшим зовн≥шн≥м тиском ≥ кров по н≥й не тече. ѕот≥м, поступово випускаючи пов≥тр¤ з манжетки, сл≥дкують за по¤вою пульсу. ¬ цей момент тиск в артер≥њ стаЇ трохи б≥льшим, н≥ж тиск у манжетц≥, ≥ кров, а разом з нею ≥ пульсова хвил¤ починають доходити до запТ¤стка. ѕоказники манометра в цей час ≥ будуть характеризувати кровТ¤ний тиск у плечов≥й артер≥њ.

” норм≥ судини перебувають в стан≥ де¤кого напруженн¤ Ц тонусу. ѕри де¤ких захворюванн¤х тонус судини порушуЇтьс¤.  оли зб≥льшуЇтьс¤ тонус, судини звужуютьс¤. “иск у кровоносн≥й систем≥ п≥двищуЇтьс¤ (г≥пертон≥¤). ѕри цьому зб≥льшуЇтьс¤ навантаженн¤ на серце. ѕонижений тиск Ц г≥потон≥¤. ” цьому раз≥ порушуЇтьс¤ кровопостачанн¤ орган≥в. ѕог≥ршуютьс¤ умови њхньоњ роботи.

ѕульс. ѕри скороченн≥ шлуночк≥в кров викидаЇтьс¤ в аорту, п≥двищуючи в н≥й тиск. ’вил¤, ¤ка виникаЇ при цьому в њњ ст≥нц≥, поширюЇтьс¤ з певною швидк≥стю в≥д аорти до артер≥й. –итм≥чн≥ коливанн¤ ст≥нки артер≥й. ¬икликан≥ п≥двищенн¤м тиску в аорт≥ п≥д час систоли, називаЇтьс¤ пульсом.

ѕульс можна визначити у м≥сц¤х, де велик≥ артер≥њ п≥дход¤ть близько до поверхн≥ т≥ла (запТ¤сток, скрон≥, боки шињ).  ожне коливанн¤ в≥дпов≥даЇ скороченню серц¤. “ому за пульсом можна визначити частоту серцевих скорочень за 1 хв. „астота пульсу ≥ндив≥дуальна ( у дорослих в норм≥ 60-75 уд/хв.).

Ўвидк≥сть руху кров≥.

ѕри частот≥ серцевих скорочень 72 уд/хв. кров по судинах великого ≥ малого к≥л кровооб≥гу перет≥каЇ за 25 сек. ѕроте њњ швидк≥сть не скр≥зь однакова. ¬ аорт≥ вона найб≥льша ≥ становить 0,5 м/с, а в кап≥л¤рах найменша Ц 0,5-1,0 мм/с. ÷е повТ¤зано з тим, що поперечний перер≥з ус≥х кап≥л¤р≥в перевищуЇ б≥льш ¤к у 500 раз≥в д≥аметр аорти. ћала швидк≥сть руху кров≥ в кап≥л¤рах забезпечуЇ достатн≥й час дл¤ обм≥ну речовин м≥ж кровТю ≥ кл≥тинами.

” венах швидк≥сть кров≥ 0,2 м/с. Ўвидк≥сть руху по судинах забезпечуЇ тиск, ¤кий виник при скороченн≥ л≥вого шлуночка. Ўвидк≥сть регулюють також ≥ просв≥ти кровоносних судин, ¤к≥ зм≥нюютьс¤ при скороченн≥ мТ¤з≥в судин, залежно в≥д умов зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього середовища орган≥зму.

Ќейрогуморальна регул¤ц≥¤ кровооб≥гу.

–егул¤ц≥¤ кровооб≥гу зд≥йснюЇтьс¤ нервовою системою та гуморальними чинниками. Ќервов≥ волокна симпатичного в≥дд≥лу автономноњ нервовоњ системи ≥ннервують б≥льш≥сть судин. ѕри њхньому збудженн≥ в≥дбуваЇтьс¤ скороченн¤ мТ¤з≥в ст≥нки б≥льшост≥ артер≥й ≥ вони звужуютьс¤, а судини серц¤ ≥ мозку навпаки розширюютьс¤.

 ровоносн≥ судини, ¤к правило, не отримують ≥ннервац≥њ з парасимпатичного в≥дд≥лу вегетативноњ нервовоњ системи (кр≥м судин слинних залоз, п≥дшлунковоњ залози, слизовоњ оболонки шлунка та зовн≥шн≥х статевих орган≥в Ц розширюютьс¤).

Ќа просв≥т судин впливають речовини, ¤к≥ рознос¤тьс¤ кровТю. јдренал≥н звужуЇ судини шк≥ри ≥ черевноњ порожнини, а судини мозку ≥ серц¤ розширюЇ.

«ак≥нченн¤ де¤ких нерв≥в вид≥л¤ють речовину Ц ацетилхол≥н розширюЇ кровоносн≥ судини.

¬азопресин (гормон задньоњ дол≥ г≥поф≥зу) Ц звужуЇ кров судини..

√≥стам≥н (утворюЇтьс¤ в ст≥нках шлунку (метабол≥т), кишечнику та ≥нших внутр≥шн≥х орган≥в) Ц розширюЇ кап≥л¤ри.

ѕорушенн¤ д≥¤льност≥ серцево-судинноњ системи.

’вороби серц¤: ≥нфаркт м≥окарда, ≥шем≥чна хвороба Ц пог≥ршенн¤ постачанн¤ мТ¤за серц¤ кровТю, аритм≥¤.

’вороби артер≥й: дистон≥¤ Ц порушенн¤ мозкового кровооб≥гу, атеросклероз, г≥пертон≥¤.

’вороби вен: варикозне розширенн¤ вен, тромбофлеб≥т Ц запаленн¤ ст≥нок вен з утворенн¤м тромбу.

ѕричини: г≥подинам≥¤, шк≥длив≥ звички (пал≥нн¤, алкоголь, наркотики), психоемоц≥йн≥ стреси, нерац≥ональне харчуванн¤, забрудненн¤ навколишнього середовища, ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤.

Ћ≥мфатична система, л≥мфооб≥г.

Ћ≥мфатична система: л≥мфатичн≥ кап≥л¤ри,

л≥мфатичн≥ судини, л≥мфатичн≥ вузли (700).

—клад, утворенн¤ та функц≥њ л≥мфи.

Ћ≥мфа (lympha Ц волога) Ц легко-жовтувата р≥дина б≥лковоњ природи . прот≥каЇ в л≥мфатичних кап≥л¤рах ≥ судинах, вона м≥стить воду, м≥неральн≥ сол≥, глюкозу, ам≥нокислоти, ќ2, —ќ2. ¬м≥ст б≥лк≥в у л≥мф≥ в 3-4 раз≥в менший н≥ж у плазм≥ кров≥ Ц все це л≥мфоплазма. ƒо формених елемент≥в л≥мфи належать ≥ л≥мфоцити, моноцити ≥нод≥ еритроцити. —клад л≥мфи не пост≥йний ≥ залежить в≥д органа, з ¤кого вона вит≥каЇ.

Ћ≥мфа утворюЇтьс¤ в л≥мфатичних кап≥л¤рах (замкнених з одного к≥нц¤) завд¤ки ф≥льтрац≥њ з тканинноњ р≥дини.

—л≥п≥ к≥нц≥ кап≥л¤р≥в переход¤ть у л≥мфатичн≥ судини, ¤к≥ поступово зб≥льшуютьс¤, зливаючись одна з одною. Ќарешт≥, вони утворюють дв≥ л≥мфатичн≥ протоки, ¤к≥ у верхн≥й частин≥ грудноњ порожнини впадають у вени великого кола кровооб≥гу. Ћ≥мфатичн≥ судини на своЇму шл¤ху проход¤ть через л≥мфатичн≥ вузли. “еч≥¤ л≥мфи у вузлах спов≥льнюЇтьс¤, тут утворюютьс¤ л≥мфоцити.

якщо у л≥мф≥, ¤ка проходить кр≥зь вузол Ї бактер≥њ, вони тут затримуютьс¤ ≥ знищуютьс¤ л≥мфоцитами. ¬ такому випадку може наступити запаленн¤ вузла ≥ розм≥щених навколо нього судин. ¬они набр¤кають, шк≥ра в њх д≥л¤нц≥ червон≥Ї ≥ стаЇ болючою. (” л≥мфатичних судинах Ї багато клапан≥в вен. «авд¤ки клапанам забезпечуЇтьс¤ одноб≥чний рух л≥мфи).

ќтже, л≥мфатичн≥ вузли виконують подв≥йну роль: це кровотворн≥ органи та внутр≥шн≥ барТЇри орган≥зму.

Ћ≥мфатичн≥ вузли розташован≥ групами. ™ шийн≥, п≥дщелепн≥, пахвов≥, бронхо-легенев≥, пахвинн≥ та ≥нш≥ групи вузл≥в. ”творен≥ л≥мфатичн≥ вузли з л≥мфоњдноњ тканини ≥ покрит≥ щ≥льною сполучнотканинною оболонкою.

«а добу у людин утворюЇтьс¤ 2-4 л л≥мфи. ѕроход¤чи кр≥зь тканини орган≥зму л≥мфа вбираЇ в себе продукти обм≥ну кл≥тин ≥ проникаЇ в кап≥л¤ри. «авд¤ки цьому л≥мфатична система виконуЇ так≥ функц≥њ: дренажу Ц в≥дведенн¤ з тканин р≥дини ≥ б≥лк≥в, що всмокталис¤ у кров, кап≥л¤ри ≥ поверненн¤ њх у кровТ¤не русло; захисну Ц знешкодженн¤ м≥кроорган≥зм≥в, токсин≥, ф≥льтрац≥ю сторонн≥х часточок; кровотворну (утворенн¤ л≥мфоцит≥в) ≥ поживну (в≥дведенн¤ з кишок жир≥в).

1

Ќазва: Ѕудова та функц≥њ кровоносних судин (артер≥й, вен, кап≥л¤р≥в), л≥мфатична система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1599 прочитано)