ћатематика > ≤стор≥¤ розвитку системи одиниць величин

« того часу минуло понад 80 рок≥в. ”с≥ ц≥ роки еталони старанно збер≥галис¤. јдже це особлив≥ ц≥нност≥ державноњ ваги. Ќаш≥ еталони збер≥гаютьс¤ в Ћен≥нград≥, ≥ спец≥ально побудованому дл¤ них будинку. ¬середин≥ будинку ≥зольован≥ к≥мнати з масивними ст≥нами. ¬ одн≥й з к≥мнат вогнетривка камера. ƒвер≥ њњ замкнен≥ на три замки.  люч≥ збер≥гаютьс¤ у р≥зних людей. ”середин≥ вогнетривкоњ камери сейф. ¬≥н також замкнений на три р≥зн≥ замки. ќсь саме в ньому ≥ збер≥гаютьс¤ платно ≥рид≥Їв≥ метр та к≥лограм.

” 1960 роц≥ метр визначили через строго пост≥йну величину, що залишаЇтьс¤ незм≥нною в будь-¤ких умовах Ц довжину св≥тлових хвиль.

” наш≥й крањн≥ новий метр затверджений 12 с≥чн¤ 1968 року.

ћил¤ Ц одиниц¤ в≥дстаней, ¤кою користуютьс¤ тис¤ч≥ рок≥в на вс≥й земл≥. Ќазва њњ походить в≥д латинського слова Дм≥л≥аФ Ц Дтис¤чаФ.

 олись були спец≥альн≥ ходаки, котр≥ допомагали складати карти: вони в≥дм≥р¤ли в≥дстан≥, л≥чачи кроки. “ис¤ча подв≥йних крок≥в називалас¤ милею. ¬еличина њњ була в≥д 1,4 до 1,9 к≥лометра.

ќднак згодом цим словом почали називати найр≥зноман≥тн≥ш≥ в≥дстан≥, аж н≥¤к не повТ¤зан≥ з тис¤чею крок≥в. ” багатьох крањнах з'¤вилис¤ своњ мил≥, часом не одна, а к≥лька. ” Ќ≥меччин≥, наприклад, було 6 р≥зних миль Ц в≥д 7,5 од 9 к≥лометр≥в завдовжки. –ос≥йська мил¤ становила 7 верст ≥ дор≥внювала 7,5 к≥лометра.

≤снують мил≥ ≥ нин≥. ѕравда, в≥дстан≥ на суш≥, у пов≥тр≥ ≥ в косм≥чному простор≥ мил¤ми вим≥рюють т≥льки в крањнах, де користуютьс¤ англ≥йськими м≥рами. ≤ т≥льки в англ≥йських книжках можна прочитати, що довжина земного екватора 24900 миль, а в≥дстань в≥д «емл≥ до ћ≥с¤ц¤ 239000 миль. –озм≥р такоњ мил≥ Ц 1,6 к≥лометра, ≥ називаЇтьс¤ вони статуткою.

—татутна мил¤ застосовуЇтьс¤ лише в крањнах, де користуютьс¤ англ≥йською системою м≥р. ѕроте Ї ще одна мил¤ Ц морська, сп≥льна дл¤ вс≥х крањн. Ѕудь-¤кий корабель, хоч би п≥д ¤ким прапором в≥н плавав, за кормою лишаЇ не к≥лометри простору, а мил≥. ћорська мил¤ дор≥внюЇ 1,85 к≥лометра.

“ому ≥нш≥ назва њњ - четверть.

—ажень Ц м≥ра довжини. ≤снувала вона ще в —тародавн≥й √рец≥њ. як сажень ц¤ м≥ра в≥дома близько 900 рок≥в. ѓњ розм≥р повТ¤заний з людиною: сажень Ц це розмах рук.

” —тародавн≥й –ус≥ в≥дстань м≥р¤ли м≥ж великими пальц¤ми вит¤гнутих у сторони рук. ј зв≥дки ми знаЇмо ¤кого розм≥ру був давньоруський сажень? –озпов≥в про це Д“мутараканський кам≥ньФ.

” переклад≥ на сучасну мову кам≥нь пов≥домл¤в що в 1068 роц≥ за розпор¤дженн¤м √л≥ба, кн¤з¤ “мутараканського, була вим≥р¤на по льоду ширина  ерченськоњ протоки. ¬они ви¤вилас¤ р≥вною 14000 сажн¤м. ќсь ≥з чого пов≥домленн¤ кн¤з¤, що д≥йшло до нас через сотн≥ рок≥в, ≥ була вирахувана величина давнього сажн¤.

” наш≥й крањна давно н≥хто н≥чого не вим≥рюЇ сажн¤ми, кр≥м мор¤к≥в, ¤к≥ й дос≥ користуютьс¤ морським чи англ≥йським сажнем завдовжки 183 сантиметри. ќднак про могутню людину рос≥¤ни ≥ тепер кажуть: Д—аженного ростаФ, Дкоса¤ сажень в плечахФ.

јнгл≥йський сажень, на в≥дм≥ну в≥д рос≥йського, вм≥щуЇ на 7, а 6 фут≥в. Ќа американських ≥ англ≥йських картах, у таких одиниц¤х вказан≥ глибини мор≥в ≥ океан≥в.

—ажень дор≥внюЇ 213 сантиметрам 3,6 м≥л≥метра.

—ажень дор≥внюЇ 3 аршинам.

—ажень дор≥внюЇ 7 футам.

‘ут Ц м≥ра довжини, ¤кою користуютьс¤ вже тис¤ч≥ рок≥в. ѕоходить вона в≥д англ≥йського слова foot Ц Дступн¤Ф, тобто фут Ц це довжина ступн≥ людини.

” р≥зних крањнах ≥снують р≥зн≥ фути Ц в≥д 28 до 33 сантиметр≥в, але най головн≥ший фут Ц англ≥йський, що дор≥внюЇ 30,48 сантиметра. “акоњ самоњ величини був ≥ рос≥йський фут, котрий ≥снував до переходу нашоњ крањни на метричну систему м≥р.

ќдиниц≥ маси

√рам Ц одиниц¤ маси у метричн≥й систем≥ м≥р.

«устр≥чаЇмос¤ ми з грамом щодн¤.

” крамниц≥, коли купуЇмо 200 грам≥в масла або 100 грам≥в цукерок.

Ќав≥ть кожна м≥дна монета важить ст≥льки грам≥в, ¤кий њњ ном≥нал (позначенн¤ вартост≥ на монетах). 5 коп≥йок Ц 5 грам≥в, 2 коп≥йки Ц 2 грами ≥ т.д. ўоразу, коли ми тримаЇмо м≥дну монету, ми маЇмо справу з грамами.

√рам дор≥внюЇ 1/1000 к≥лограма.

√ран Ц дуже маленька одиниц¤ маси. ћайже в 20 раз≥в менша, н≥ж грам.

—лово ДгранФ означаЇ ДзерноФ. ¬≥д маси зерна ≥ походить його величина.

 ористуютьс¤ ц≥Їю одиницею, коли потр≥бна велика точн≥сть.

¬ јнгл≥њ, јмериц≥ та ≥нших крањнах, де прийн¤та англ≥йська система м≥р, у гранах зважують л≥ки ≥ коштовн≥ метали. ¬ цих крањнах гран дор≥внюЇ 65 м≥л≥грамам.

≤снуЇ й ≥нший гран, що дор≥внюЇ 50 м≥л≥грамам. Ќим користуютьс¤ в усьому св≥т≥, коли зважують коштовний дарунок мор¤ Ц перли.

—лово ДгранФ вживають ≥ в переносному значенн≥.

ѕро щось малоймов≥рне, наприклад, кажуть: Д” цьому немаЇ жодного грана правдиФ.

«олотник Ц рос≥йська одиниц¤ маси. ¬≥дома вона на –ус≥ з давн≥х час≥в. —ама назва св≥дчить про њњ звТ¤зок з золотом. —правд≥, походить ц¤ одиниц¤ в≥д золотоњ в≥зант≥йськоњ монети, що важила близько чотирьох грам≥в.

«олотник складав 1/96 частину фунта ≥, в свою чергу, под≥л¤вс¤ на 96 др≥бн≥ших одиниць-долей.

«олотниками ≥ дол¤ми вим≥рювалас¤ маса золотих вироб≥в ≥ таких привезених здалеку товар≥в, ¤к чай ≥ перець. Ќедаремно ≥снувало в рос≥йськ≥й мов≥ присл≥вТ¤ Дћал золотник, до дорогФ.

“акими самими одиниц¤ми визначали ≥ вм≥ст золота абр ср≥бла в металах Ц њхню пробу. Ќа кожному вироб≥ з цих метал≥в Ц ложц≥, чарц≥ або каблучц≥ Ц стоњть клеймо.

„исло 84 на ср≥бн≥ ложц≥ показуЇ, що кожен фунт сплаву, з ¤кого вона виготовлена, м≥стить 84 золотники чистого ср≥бла. ј число 566 на золот≥й каблучц≥ Ц що у фунт≥ сплаву м≥ститьс¤ 56 золотник≥в чистого золота.

–еч≥ з двозначними числами Ц старовинн≥. Ќа нових речах, виготовлених п≥сл¤ переходу на метричну систему м≥р, числа тризначн≥. ¬они показують, ск≥льки грам≥в чистого золота або ср≥бла м≥ститьс¤ в к≥лограм≥ сплаву.

«олотник дор≥внюЇ 4 грама 266 м≥л≥грамам.

 ≥лограм Ц головна одиниц¤ маси. Ќародивс¤ в≥н наприк≥нц≥ ’V≤≤≤ стол≥тт¤ у ‘ранц≥њ, водночас ≥з метром. ѕроте њх не можна братати. Ўвидше, метр Ц батько к≥лограма. Ѕо найголовн≥ша одиниц¤ метричноњ системи Ц метр, м≥ра довжини. ј вс≥ ≥нш≥ Ц гектар, л≥тр, к≥лограм Ц молодш≥ члени родини.

ј ¤к же повТ¤заний з метром к≥лограм? —кладно.  р≥м батька Ц метра, у нього була ще й мати - вода.  ≥лограм Ц це вага одного куб≥чного дециметра дуже чистоњ води.

јле ¤к зберегти таку м≥ру? ¬ода може забруднитис¤, випаритис¤ або розплескатис¤. ≤ вага стане б≥льша або менша попередньоњ. “ому найкращий майстер ‘ранц≥њ зробив гирю, ¤ка за масою точно дор≥внювала к≥лограмов≥. ¬ 1799 роц≥ вона була урочисто передана на збер≥ганн¤ в арх≥в ‘ранцузькоњ республ≥ки ≥ почала називатис¤ Дарх≥вний к≥лограмФ.

ћинали роки. “ехн≥ка вдосконалювалась. ¬аги ставали дедал≥ точн≥шими. ≤ одного разу ви¤вилос¤, що арх≥вний к≥лограм трохи важкий, н≥ж куб≥чний дециметр води. ўо ж вибрати за одиницю? ¬ибрати гирю.

« того часу к≥лограм перестав залежати в≥д метра, став самост≥йним. « того часу к≥лограм Ц це маса гир≥, ¤ка з багатьма запоб≥жними заходами збер≥гаЇтьс¤ у ‘ранц≥њ, в м≥ст≥ —евр≥. Ќаприк≥нц≥ ’≤’ стол≥тт¤ з нењ зробили 43 точн≥ коп≥њ ≥ роздали њх у р≥зн≥ крањни. Ќевеликий цил≥ндр ≥з сплаву платини та ≥рид≥ю стоњть на пластинц≥ з г≥рського кришталю ≥ накритий двома скл¤ними ковпаками.

“акий к≥лограм Ц головна одиниц¤ маси.

ѕуд Ц м≥ра маси, в≥дома на –ус≥ з найдавн≥ших час≥в. —кладавс¤ пуд з 40 фунт≥в.

ƒавно вже перейшла наша крањна на метричну систему м≥р. «ник з ужитку фунт. ј пуд живе й дос≥. ѕо-перше, в мудрому присл≥вТњ: Дўоб узнати людину, треба з нею пуд сол≥ зТњстиФ. ѕо-друге, у зв≥тах про врожай.  ≥льк≥сть зерна, з≥браного в крањна, м≥р¤ють пудами. ÷≥каво, що пудами м≥р¤ють т≥льки зерно. ¬с≥ ≥нш≥ с≥льськогосподарськ≥ культури Ц ≥ бавовну, в картоплю, ≥ цукров≥ бур¤ки, ≥ овоч≥ Ц вим≥рюють не пудами, а тоннами.

ѕуд дор≥внюЇ 16 к≥лограмам 380 грамам.

‘унт Ц м≥ра маси, ¤кою користуютьс¤ вже багато стол≥ть. ѓњ назва походить в≥д латинського слова ДпондусФ Ц ДмасаФ, Дгир¤Ф. ¬≥д маси гир≥, ¤ка колись використовувалас¤, п≥шла ≥ величина фунта. ¬ р≥зних крањнах фунти неоднаков≥ Ц в≥д 320 до 560 грам≥в. ” де¤ких це просто п≥вк≥лограма, 500 грам≥в.

як ≥ багато ≥нших давн≥х м≥р, у нас фунт, лишивс¤ т≥льки у таких висловах, ¤к: Д÷е тоб≥ не фунт ≥зюмуФ Ц так кажуть про складне д≥ло, або: Д¬≥н узнав, почому фунт лихаФ Ц так кажуть про людину, ¤ка багато зазнала гор¤.

ƒл¤ нас фунт - старовина. ѕроте в јмериц≥ в≥н ≥ нин≥ основна м≥ра маси. ‘унтами вим≥рюють ≥ продукти, ≥ людей, ≥ машини.

–ос≥йський фунт дор≥внюЇ 409 ½ грама.

јнгл≥йський фунт дор≥внюЇ 453 ½ грама.

ќдиниц≥ часу

ƒень ≥ н≥ч Ц дуже пом≥тн≥ м≥ри часу, витворен≥ самою природою. ≤ хоч по-науковому треба л≥чити час добами, у звичайному житт≥ ми завжди вим≥рюЇмо його дн¤ми. ј день Ц це час в≥д сходу до заходу сонц¤.

ћи звикли до того, що дн≥ ≥ ноч≥ пост≥йно зм≥нюють одне одного. ƒень був учора ≥ буде завтра. ћи знаЇмо, що вл≥тку дн≥ довг≥, ноч≥ коротк≥, а взимку навпаки Ц н≥ч триваЇ без к≥нц¤-краю. ѕроте ми впевнен≥, що кожного ранку сонце з≥йде ≥ кожного вечора зайде.

јле ж так в≥дбуваЇтьс¤ не всюди. Ќа ѕ≥вноч≥ Ц у ћурманську, на “аймир≥ ≥ „укотц≥, на островах Ћьодовитого океану Ц сонце взимку не з'¤вл¤Їтьс¤ багато-багато дн≥в. ћ≥с¤ц¤ми триваЇ там темна пол¤рна н≥ч.

«ате вл≥тку на ѕ≥вноч≥ ноч≥ не маЇ. ƒень триваЇ тижн≥ ≥ м≥с¤ц≥. —онце на сходить ≥ не заходить, а кружл¤Ї ≥ кружл¤Ї по небу невисоко над горизонтом.

Ќа ѕ≥вноч≥ день або н≥ч може тривати багато д≥б п≥др¤д. ј буваЇ, що одна доба м≥стить у соб≥ к≥лька дн≥в ≥ ночей? Ќин≥ в св≥т≥ вже Ї дес¤тки людей ¤к≥ бачили таке диво на власн≥ оч≥. ÷е Ц космонавти.

1	2	3	4

Ќазва: ≤стор≥¤ розвитку системи одиниць величин
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2261 прочитано)