Ѕ≥олог≥¤ > ¬≥дд≥л √олонас≥нн≥

¬≥дд≥л √олонас≥нн≥

¬ основному голонас≥нн≥ Ц це дерева ≥ кущ≥, травТ¤нистих рослин серед них немаЇ.

ѕоширен≥ по вс≥й земн≥й кул≥. √олонас≥нн≥ Ц вищ≥ рослини, що характеризуютьс¤ на¤вн≥стю нас≥нн¤ ≥ нас≥нного зачатка, ¤к≥ лежать в≥дкрито на лусочках шишок (зв≥дки ≥ назва в≥дд≥лу). ѕо¤ва нас≥нн¤, ¤ке маЇ запас поживних речовин ≥ захищене шк≥ркою, - значний ароморфоз, що зумовив широке ≥ швидке розповсюдженн¤ голонас≥нних рослин на суш≥. ¬ажливим пристосуванн¤м до житт¤ на суш≥ Ї можлив≥сть внутр≥шнього запл≥дненн¤ (без води). ѕилок голонас≥нних рослин переноситьс¤ пов≥тр¤ними теч≥¤ми. ѕотрапл¤ючи на розташований в≥дкрито нас≥невий зачаток, в≥н утворюЇ пилкову трубку, ¤ка дос¤гаЇ ¤йцекл≥тини ≥ забезпечуЇ злитт¤ гамет. ѕ≥сл¤ запл≥дненн¤ з нас≥нних зачатк≥в формуЇтьс¤ нас≥нн¤. Ќас≥нн¤ маЇ зародок з кор≥нцем, бруньками ≥ с≥мТ¤дол¤ми, запас поживних речовин, та вкрите нас≥нною шк≥ркою.

—тають досконал≥шими пров≥дн≥ ≥ покривн≥ тканини. ƒобре розвинутий камб≥й спри¤Ї росту стебла в товщину. —товбур м≥цний, бо потовщуЇтьс¤ внасл≥док розростанн¤ деревини, основна маса кл≥тин ¤коњ мертва.  ор≥нь закладаЇтьс¤ ще в зародку, з нього розвиваЇтьс¤ головний кор≥нь: в≥н формуЇ стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ірунт, добре закр≥плюючи в ньому рослину. ÷е допомагаЇ рослинам краще протисто¤ти в≥трам.

÷е переважно в≥чнозелен≥ рослини. ѓхн≥ листки живуть тривалий час й опадають поодинц≥, а не водночас. ¬ одних вид≥в листки велик≥, розс≥чен≥, у ≥нших Ц др≥бн≥, найчаст≥ше мають вигл¤д голок чи лусок.

¬ життЇвому цикл≥ голонас≥нних спороф≥т маЇ велике значенн¤: в≥н Ї нос≥Їм орган≥в спороношенн¤ ≥ дом≥вкою дл¤ гаметоф≥ту. √аметоф≥ти розвиваютьс¤ ≥ живуть на спороф≥т≥, живл¤чись за рахунок його поживних речовин.

—учасн≥ голонас≥нн≥ под≥л¤ютьс¤ на чотири класи: —аговников≥, √≥нкгов≥, √нетов≥ ≥ ’войн≥.

’войн≥ Ц найчисельн≥ш≥ ≥ найпоширен≥ш≥ сучасн≥ голонас≥нн≥ рослини. «а зовн≥шн≥м вигл¤дом Ц це дерева ≥ кущ≥ р≥зних розм≥р≥в: в≥д карликових сосон (1 м) до г≥гантських дерев (секвой¤ Ц 100 м).

Ћистки (хво¤, зв≥дки ≥ походить назва класу) мають вигл¤д голок. √олки на поперечному перер≥з≥ округл≥ або ребрист≥, або нагадують плоск≥ видовжен≥ луски. Ќевелика площа листк≥в та особливост≥ њхн≥х продих≥в† (вони заглиблен≥ у товщу листка) забезпечують майже повне припиненн¤ випаровуванн¤ вологи взимку.

” кор≥ та деревин≥ хвойних Ї багато канальц≥в, ¤к≥ називаютьс¤ смол¤ними ходами, вони заповнен≥ густою р≥диною Ц живицею. ѕри ушкодженн≥ стовбура на його поверхн≥ швидко зТ¤вл¤ютьс¤ крапл≥ клейкоњ живиц≥, ¤ка зат¤гуЇ рану.

’арактерною особлив≥стю б≥льшост≥ хвойних Ї верх≥вковий р≥ст. √≥лки цих рослин розм≥щуютьс¤ к≥льц¤ми, причому щороку утворюЇтьс¤ одне к≥льце. «а к≥льк≥стю цих к≥лець можна п≥драхувати в≥к рослини. ’войн≥ мають один або два типи пагон≥в (т≥льки видовжен≥ або видовжен≥ та вкорочен≥, листки при цьому розм≥щуютьс¤ на укорочених). ” б≥льшост≥ хвойних листки багатор≥чн≥, але у де¤ких вид≥в вони опадають щор≥чно (модрина).

ƒо хвойних належать сосна, ¤лина, ¤лиц¤, модрина, ту¤, ¤л≥вець, тис, кедр, кепарис, секвой¤.

—осна звичайна Ц св≥тлолюбиве, високе дерево до 40 м у висоту, зовн≥шн≥й вигл¤д ¤кого залежить в≥д умов зростанн¤. ¬ густому л≥с≥ сосни висок≥ й струнк≥, на в≥дкритих м≥сц¤х Ц розкидист≥ ≥ низьк≥, на болот≥ Ц приземист≥. —основ≥ л≥си зустр≥чаютьс¤ в р≥зноман≥тних умовах, у тому числ≥ на п≥щаних ірунтах, болотах, крейд¤них горах, голих скел¤х.

 оренева система стрижнева, добре розвинена.  р≥м головного корен¤ Ї ще й б≥чн≥ довг≥ та коротк≥ з м≥коризою. ƒодаткових корен≥в немаЇ. ‘орма кореневоњ системи залежить в≥д типу ірунту. Ќа п≥ску у сосни кр≥м глибоких корен≥в розростаютьс¤ численн≥ поверхнев≥ корен≥. Ќа болотах у нењ лише поверхнев≥ корен≥.

—товбур сосни маЇ тонку кору ≥ масивну деревину, ¤ка складаЇтьс¤ з трахењд (видовжен≥ кл≥тини з косими поперечними перетинками, ¤кими вони зТЇднуютьс¤ одна з одною, це мертв≥ кл≥тини ≥з здеревТ¤н≥лими ст≥нками). ѕаренх≥ми в деревин≥ дуже мало. ¬она розташовуЇтьс¤ навколо смол¤нистих ход≥в, ¤к≥ заповнен≥ еф≥рними маслами, смолою, бальзамом. ”с≥ ц≥ речовини вид≥л¤ютьс¤ кл≥тинами

7. ƒеревина голонас≥нних широко використовуЇтьс¤ ¤к буд≥вельний матер≥ал, сировина дл¤ целюлозно-паперовоњ промисловост≥.

8. ∆ивицю хвойних застосовують у медицин≥ дл¤ л≥куванн¤ ран, оп≥к≥в. « живиц≥ отримують камфору (знеболююч≥, хвороби серц¤, а також Ц скипидар, кан≥фоль. ≈ф≥рн≥ ол≥њ з живиц≥ Ц дл¤ виготовленн¤ парфум≥в, у кондитерськ≥й та медичн≥й промисловост¤х.

9. ’во¤ м≥стить аскорб≥нову кислоту (¬≥т. —), каротин (медицина).

10. Ќас≥нн¤ кедру використовують в њжу, а також ¤к джерело харчовоњ ол≥њ.

11. Ѕагато хвойних використовують ¤к декоративн≥ рослини (ту¤, тис, модрина, кипарис).

одношарового еп≥тел≥ю, ¤кий вистил¤Ї смол¤нистий х≥д. ” стовбурах сосни ч≥тко виражен≥ р≥чн≥ к≥льц¤ приросту деревини.

Ћистки сосни Ц сизо-зелен≥ голки (хво¤) Ц живуть 2-3 роки. –озташовуютьс¤ попарно на молодих г≥лках на верх≥вках вкорочених пагон≥в.

–озмножуЇтьс¤ сосна нас≥нн¤м. ѕлодоношенн¤ розпочинаЇтьс¤ на 30-40-х роках житт¤. ƒо цього часу на деревах формуютьс¤ шишки двох вид≥в: др≥бн≥ чолов≥ч≥ до 2,5 см у довжину ≥ крупн≥ ж≥ноч≥. —осна Ц однодомна рослина, оск≥льки чолов≥ч≥ ≥ ж≥ноч≥ шишки утворюютьс¤ на одн≥й рослин≥.

„ервонуват≥ ж≥ноч≥ шишки утворюютьс¤ на верх≥вках цьогор≥чних пагон≥в в к≥нц≥ весни. Ќа ос≥ такоњ шишки розташовано 2 види лусок: зовн≥шн≥ Ц покривн≥ ≥ внутр≥шн≥ Ц нас≥нн≥.

Ќа зовн≥шньому боц≥ нас≥нноњ луски розм≥щен≥ два нас≥нн≥ зачатки.  ожний нас≥нний зачаток м≥стить макроспоранг≥й, покриви та пилковх≥д. ¬ макроспоранг≥њ в результат≥ редукц≥йного под≥лу утворюЇтьс¤ макроспора, що даЇ початок гаплоњдному ж≥ночому заростку (гаметоф≥ту) з двома архегон≥¤ми. ¬ кожному архегон≥њ знаходитьс¤ по одн≥й ¤йцекл≥тин≥. „олов≥ч≥ шишки дозр≥вають на верх≥вках тогор≥чних пагон≥в. ” них до ос≥ прикр≥плен≥ жовтуват≥ листочки, що несуть на соб≥ по два м≥кроспоранг≥њ (пилков≥ м≥шки), в ¤ких дозр≥вають багато др≥бних м≥кроспор (пилкових зерен). ѕилкове зерно вкрите двома оболонками. ” двох м≥сц¤х зерна ц≥ оболонки мають м≥ж собою заповнен≥ пов≥тр¤м пов≥тр¤н≥ м≥шки, ¤к≥ полегшують пилок.

—осна запилюЇтьс¤ в≥тром. ѕ≥зньоњ весни або на початку л≥та нас≥нн≥ луски ж≥ночих шишок в≥дхил¤ютьс¤. ¬елика к≥льк≥сть пилку потрапл¤Ї м≥ж нас≥нн≥ луски ≥ затримуЇтьс¤, прилипаючи до густоњ р≥дини, що вид≥л¤Їтьс¤ через пилковх≥д. –≥дина змочуЇ пилков≥ зерна ≥ всмоктуЇ њх в середину нас≥нного зачатка прот¤гом 10 хв.

ѕ≥сл¤ запиленн¤ нас≥нн≥ луски зближуютьс¤ (залишаютьс¤ щ≥льно притисненими до достиганн¤ нас≥нн¤). ” сосни в≥д запиленн¤ до запл≥дненн¤ проходить 12-14 м≥с¤ц≥в. ѕилкове зерно (чолов≥чий заросток Ц гаметоф≥т) маЇ 2 кл≥тини: з вегетативноњ проростаЇ пилкова трубка, а з генеративноњ дв≥ сперм≥њ. ѕ≥д час росту пилковоњ трубки по н≥й до нас≥нного зачатка рухаютьс¤ дв≥ сперм≥њ. ќдин з сперм≥њв гине, а другий зливаЇтьс¤ з ¤йцекл≥тиною та утворюЇ диплоњдну зиготу, що даЇ початок зародку. ќтже, зародок нас≥нини диплоњдний, а запас поживних речовин гаплоњдний, покриви нас≥нного зачатка перетворюютьс¤ на нас≥нну шк≥рку. ƒозр≥ваЇ нас≥нн¤ в к≥нц≥ другого л≥та п≥сл¤ запиленн¤ або на початку осен≥. ” м≥ру дозр≥ванн¤ ж≥ноча шишка дуже розростаЇтьс¤, ≥з червоноњ вона стаЇ зеленою, а пот≥м бурою. ” дозр≥лоњ буроњ шишки взимку або напровесн≥ луски в≥дхил¤ютьс¤, нас≥нн¤ висипаЇтьс¤. Ќас≥нина сосни маЇ прозор≥ крильц¤ за допомогою ¤ких переноситьс¤ в≥тром.

¬исипанн¤ нас≥нн¤ в≥дбуваЇтьс¤ через 1,5 роки п≥сл¤ запиленн¤. Ќас≥нн¤ не вибагливе до умов довк≥лл¤ ≥ може проростати нав≥ть на скел¤х, витримувати значн≥ морози, але проростки не перенос¤ть зат≥ненн¤. —осонки швидко ростуть, зб≥льшуючись за р≥к на 30-40 см.

«наченн¤ хвойних (голонас≥нних).

1. ”творюють величезн≥ площ≥ хвойних та м≥шаних л≥с≥в.

2. «багачують пов≥тр¤ киснем.

3. ¬ид≥л¤ють ф≥тонциди Ц речовини (летк≥), ¤к≥ пригн≥чують д≥¤льн≥сть м≥кроорган≥зм≥в. —аме тому у хвойних л≥сах розм≥щують санатор≥њ та л≥карн≥ дл¤ людей ≥з захворюванн¤ми дихальноњ системи.

4. ’войн≥ л≥си регулюють таненн¤ сн≥гу, р≥вень води у р≥чках, поглинають шуми, послаблюють силу в≥тр≥в, закр≥плюють п≥ски.

5. Ћ≥си Ц дом≥вка багатьох тварин.

6. –≥зн≥ види тварин живл¤тьс¤ пагонами, нас≥нн¤м, шишками хвойних рослин.

1

Ќазва: ¬≥дд≥л √олонас≥нн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (880 прочитано)