Ѕ≥олог≥¤ > ¬≥дд≥л ѕапоротепод≥бн≥. «агальна характеристика

¬≥дд≥л ѕапоротепод≥бн≥. «агальна характеристика

÷е один з в≥дд≥л≥в вищих спорових рослин. ѕоширен≥ по вс≥й земн≥й кул≥, починаючи з пустель ≥ зак≥нчуючи болотами, багато вид≥в Ц мешканц≥ пр≥сних водойм. —учасн≥ папорот≥ в основному представлен≥ травТ¤нистими рослинами. ƒерево видн≥ папорот≥ зустр≥чаютьс¤ в троп≥чних л≥сах, утворюючи нер≥дко папоротев≥ джунгл≥. ÷е дерева до 25 м висоти з пучком величезних в≥чнозелених листк≥в на верх≥вц≥, так, що зовн≥ нагадують пальму. “равТ¤нист≥ троп≥чн≥ папорот≥ часто осел¤ютьс¤ на деревах. ÷е так зван≥ еп≥ф≥ти. –озм≥ри папоротей в≥д дек≥лькох мм до 25 м висотою.

—ильно розвинуте чергуванн¤ покол≥нь, причому спороф≥т ≥ гамет оф≥т абсолютно самост≥йн≥. —пороф≥т дос¤гаЇ сильного розвитку ≥ дом≥нуЇ над гамет оф≥том, ¤кий мало диференц≥йований ≥ розвинутий слабо.

ѕапорот≥ Ц це багатор≥чн≥ рослини з корен¤ми ≥ великими перисторозс≥ченими листками, що мають назву вайњ. ” молодому в≥ц≥ листки звичайно равликопод≥бно закручен≥ ≥ ростуть верх≥вкою, ¤к пагони; розм≥ри в≥д мм до 3 м в довжину, обТЇднуЇ дв≥ функц≥њ: спороношенн¤ ≥ фотосинтезу.

Д«авоюванн¤Ф папоротепод≥бними суш≥ ви¤вилось неповним, оск≥льки покол≥нн¤ гамет оф≥ту може ≥снувати лише при на¤вност≥ вологи ≥ т≥н≥, а дл¤ запл≥дненн¤ необх≥дна вода. —пороф≥т Ц типова сухопутна рослина.

–≥зноман≥тн≥сть папоротей.

–≥зноспоров≥: марсил≥¤, сальв≥н≥¤, азола.

–≥вноспоров≥: щитник чолов≥чий, без щитник ж≥ночий, орл¤к, багатон≥жка.

ƒо „ервоноњ книги ”крањни занесено: вудс≥ю альп≥йську, ад≥антум ¬енерине волосс¤, ключ-трава, сальв≥н≥¤ плаваюча. ¬уд≥¤ альп≥йська може швидко зникнути, оск≥льки дуже тонко реагуЇ на зм≥ну умов ≥снуванн¤, особливо на забрудненн¤ пов≥тр¤. јд≥антум ¬енерине волосс¤ зникаЇ внасл≥док порушенн¤ м≥сцезростань. ¬  арпатському запов≥днику охорон¤Їтьс¤ ключ-трава.

ўитник чолов≥чий (чолов≥ча папороть).

÷е багатол≥тн¤ травТ¤ниста рослина з добре розвиненим кореневищем (видозм≥нений п≥дземний паг≥н), в≥д ¤кого в≥дход¤ть численн≥ додатков≥ корен≥. Ћистки (вайњ) велик≥ до 1 м довжини, вони стеблового походженн¤ ≥ рост≥ть верх≥вкою, ¤к стебло. ¬ листках можна розр≥знити жилки, еп≥дерм≥с ≥ продихи. Ќа зиму листки в≥дмирають. “ак≥ рослини становл¤ть собою особини нестатевого покол≥нн¤ Ц спороф≥т.

Ќа нижньому боц≥ листкових пластинок розм≥щен≥ коричнев≥ горбки Ц соруси, в ¤ких м≥ст¤тьс¤ споранг≥њ Ц де дозр≥вають спори. ѕри утворенн≥ спор в≥дбуваЇтьс¤ редукц≥йний под≥л, внасл≥док ¤кого в ¤др≥ кожноњ спори гаплоњдний наб≥р хромосом. —пори розс≥юютьс¤ при розрив≥ ст≥нки споранг≥¤. „исло спор на одн≥й рослин≥ Ц сотн≥ м≥льйон≥в ≥нод≥ м≥ль¤рд≥в. ”творюютьс¤ спори в другу половину л≥та.

ѕотрапивши на вологий ірунт, спора проростаЇ у маленьку зелену серцепод≥бну пластинку величиною до 1 см2. ÷¤ пластинка називаЇтьс¤ заростком. ¬она прикр≥плюЇтьс¤ до ірунту ризоњдами. ÷е статеве покол≥нн¤ папорот≥ Ц гаметоф≥т. Ќа гаметоф≥т≥ утворюютьс¤ чолов≥ч≥ статев≥ органи Ц антерид≥њ, та ж≥ноч≥ статев≥ органи Ц архегон≥њ. «аросток щитника чолов≥чого Ц двостатевий. јле ¤йцекл≥тини та сперматозоњди на одному заростку дозр≥вають в р≥зний час, тому запл≥дненн¤ перехресне.

«апл≥дненн¤ в≥дбуваЇтьс¤ звичайно у водному середовищ≥ Ц п≥д час роси або дощу утворюЇтьс¤ диплоњдна зигота, ¤ка даЇ початок зародку, що проростаЇ в нову рослину нестатевого покол≥нн¤. ѕоки спороф≥т не почне самост≥йно синтезувати, в≥н живитьс¤ за рахунок гаметоф≥ту.

ќтже в життЇвому цикл≥ щитника чолов≥чого йде чергуванн¤ двох покол≥нь: гаметоф≥ту та спороф≥ту, ¤кий дом≥нуЇ. √аметоф≥т Ц пристосований до житт¤ в умовах зволоженн¤, а спороф≥т Ц сухопутна рослина.

¤йцекл≥тини ≥ запл≥днюЇ њњ, утворюючи зиготу, з ¤коњ розвиваЇтьс¤ зародок, а пот≥м дорослий хвощ Ц спороф≥т (2n).

” хвоща польового Ї ще ≥ л≥тн≥й паг≥н Ц галузистий асим≥люючий, ¤кий утворюЇтьс¤ за допомогою вегетативного розмноженн¤. ѕ≥сл¤ дозр≥ванн¤ спор, спороносний паг≥н в≥дмираЇ, а з кореневища виростаЇ л≥тн≥й паг≥н зелений. ÷ей паг≥н безпл≥дний. ѕо вс≥й довжин≥ пагона утворюютьс¤ мутовки г≥лочок. ÷≥ пагони тримаютьс¤ на прот¤з≥ всього л≥та. Ћистки розвинен≥ слабо. —тебло ≥ г≥лочки зелен≥ ≥ зам≥сть листк≥в беруть участь у процес≥ фотосинтезу.

¬имерл≥ форми хвощ≥в в≥д≥грали важливу роль в утворенн≥ камТ¤ного вуг≥лл¤.

’вощ≥ Ц ≥ндикатори кислих ірунт≥в.

’вощ≥ Ц зл≥сн≥ бурТ¤ни (розмножуютьс¤ кореневищем).

’вощ≥ Ц отруйн≥, бо м≥ст¤ть речовини, що руйнують де¤к≥ в≥там≥ни в орган≥змах тварин.

” де¤ких м≥сцевост¤х молод≥ спороносн≥ пагони та кореневища, багат≥ на крохмаль, вживають у њжу.

Ћ≥тн≥ пагони використовують ¤к сечог≥нний та кровоспинний зас≥б.

—тебла хвощ≥в використовують дл¤ шл≥фуванн¤ металу, чищенн¤ посуду.

¬≥дд≥л ѕлаунопод≥бн≥.

ѕлаунопод≥бн≥ Ц це багатор≥чн≥ травТ¤нист≥ рослини до 30 см у висоту, т≥ невитривал≥. —ередовище житт¤ Ц хвойн≥ л≥си, заболочен≥ луки, троп≥чн≥ райони. ¬ њх життЇвому цикл≥ переважаЇ спороф≥т (нестатеве покол≥нн¤). —еред плаун≥в Ї р≥вноспоров≥: плаун булавовидний; та р≥зноспоров≥: селаг≥нела, молодильник. ¬иникненн¤ р≥зноспоровост≥ спри¤ло пристосуванню та виживанню рослин на суш≥.

ѕлауни мають справжн≥ корен≥, пагони галуз¤тьс¤ дихотом≥чно (тобто вил часто розгалужуютьс¤) густо вкрит≥ маленькими вузькими ланцето видними листочками, що мають продихи ≥ одну жилку. ƒобре розвинен≥ пров≥дна та покривна тканина (кор≥нь, стебло).

ѕлаун булавовидний. ќсобливост≥ будови та процес≥в життЇд≥¤льност≥.

¬≥н маЇ дихотом≥чно розгалужене, густо вкрите др≥бними листочками стебло, що стелитьс¤ по земл≥. ¬≥д стебла в ірунт в≥дход¤ть корен≥. Ќов≥ наростаюч≥ пагони укор≥нюютьс¤ додатковими корен¤ми, стар≥ш≥ Ц поступово в≥дмирають. “ак вегетативно розмножуютьс¤ ≥ розсел¤ютьс¤ плауни. –≥ст плауна в≥дбуваЇтьс¤ лише в точц≥ росту, оск≥льки камб≥й в стебл≥ в≥дсутн≥й.

ƒом≥нуЇ в життЇвому цикл≥ спороф≥т (2n). …ого будова: на верх≥вц≥ стебла м≥ститьс¤ строб≥л (шишка), що складаЇтьс¤ з спороф≥л≥в (особлив≥ листки), на верхньому к≥нц≥ ¤ких м≥ст¤тьс¤ споранг≥њ, де дозр≥вають спори. —пори утворюютьс¤ редукц≥йним под≥лом ≥ мають гаплоњдний наб≥р хромосом. —пора висипаЇтьс¤ в ірунт ≥ через 5 рок≥в проростаЇ, утворивши заросток Ц гамет оф≥т (n) Ц невеличку п≥дземну бульбочку. “аких бульбочок у ірунт≥ буваЇ багато, але виживають лише т≥, ¤к≥ зустр≥чаютьс¤ з г≥фами гриба.  л≥тини заростка не мають хлороф≥лу ≥ тому розвиваютьс¤ п≥д землею 12-14 рок≥в ведучи спороф≥т ний спос≥б житт¤, живл¤чись за допомогою м≥коризи. Ќа верхн≥й сторон≥ гаметоф≥та знаход¤тьс¤ антерид≥њ ≥ архегон≥њ, тобто в≥н однодомний. ѕ≥сл¤ запл≥дненн¤ њх зиготи розвиваЇтьс¤ зародок, а з нього доросла рослина Ц спороф≥т. ќтже на утворенн¤ ≥з спори гамет оф≥ту ≥ розвитку з нього спороф≥ту потр≥бно 20 рок≥в.

«наченн¤ плаунопод≥бних.

¬имерл≥ форми плаунопод≥бних в≥д≥грали важливу роль в утворенн≥ камТ¤ного вуг≥лл¤.

ѕлауни утворюють у хвойних л≥сах суц≥льн≥ зелен≥ килими.

—пори плауна багат≥ на ол≥ю, тому њх використовують у металург≥њ при фасонному литт≥ (дл¤ гладкост≥ поверхонь) та при виготовленн≥ ракет дл¤ феЇрверк≥в.

ћедичн≥ препарати, виготовлен≥ з плаун≥в, використовують при л≥куванн≥ псих≥чних захворювань, при наркоз≥, при л≥куванн≥ запалень внутр≥шн≥х орган≥в, очних хвороб. –ан≥ше використовували дл¤ виготовленн¤ оболонок п≥гулок (спори).

—пори вход¤ть до складу медичних присипок.

ѕлауни використовують дл¤ виготовленн¤ букет≥в Ц ≥кебана.

ƒавн≥ папоротепод≥бн≥ та утворенн¤ камТ¤ного вуг≥лл¤.

ѕапоротепод≥бн≥ дос¤гли пом≥тного розвитку в камТ¤новуг≥льному пер≥од≥ палеозойськоњ ери.  л≥мат на «емл≥ був р≥вном≥рно теплим, пов≥тр¤ насичене вод¤ною парою ≥ вуглекислим газом, в≥тр≥в не було, але була висока хмарн≥сть. —аме так≥ умови спри¤ли бурхливому розвитков≥ папоротей. ѕервинн≥ папорот≥ (400 млн рок≥в тому) були представлен≥ видами, ¤к≥ лист¤ ще не мали або воно було дуже др≥бне. ѕ≥дземна частина складалась з дуже розвинених кореневищ, ≥нод≥ корен≥в не було зовс≥м, њх

«наченн¤ хвощепод≥бних

- зам≥н¤ли ризоњди, у де¤ких корен≥ щ≥льно обвивали стебло, перепл≥таючись м≥ж собою. —тебла потовщен≥ до 40 м висоти.

—аме ц≥ рослини-г≥ганти в≥д≥грали велику роль у створенн≥ та нагромадженн≥ камТ¤ного вуг≥лл¤, ¤ке зараз добуваЇтьс¤ з надр земл≥. ƒерева пер≥одично зносилис¤ ≥ падали на залитий водою ірунт, њх заносило п≥ском, глиною. ѕ≥д д≥Їю бактер≥й без доступу кисню дерева пов≥льно розкладалис¤, спресовувались ≥ за багато м≥льйон≥в рок≥в перетворювались на камТ¤не вуг≥лл¤.

¬ ”крањн≥ Ї велик≥ запаси камТ¤ного вуг≥лл¤. …ого використовують ¤к паливо ≥ сировину в р≥зних галуз¤х промисловост≥. ≤з нього отримують бензин, гас, горючий газ, р≥зн≥ барвники, лаки, пластмаси, ароматичн≥ л≥карськ≥ речовини.

«наченн¤ папоротепод≥бних.

1. Ѕеруть участь в утворенн≥ рослинних угрупувань.

2. ƒе¤к≥ види використовують ¤к декоративн≥ рослини (нефролепис, ад≥антум).

3. « кореневища щитника чолов≥чого добувають глистог≥нн≥ препарати (екстракт кореневища м≥стить кислоту ф≥л≥цин).

a) люч-трава використовуЇтьс¤ дл¤ швидкого за живленн¤ ран.

б)  ореневище орл¤ка багате на крохмаль, тому його використовують в пивовар≥нн≥, дл¤ виготовленн¤ клею.

Ћистки орл¤ка використовують ¤к зелену тару, ¤ка захищаЇ овоч≥ ≥ фрукти в≥д гнильних бактер≥й.

¬≥дд≥л ’вощепод≥бн≥.

’вощепод≥бн≥ Ц це багатор≥чн≥ травТ¤нист≥ рослини до 40 см у висоту. ’вощ≥ троп≥чних л≥с≥в велик≥ до 12 м. ѕоширен≥ хвощ≥ на вс≥х континентах, окр≥м јвстрал≥њ та Ќовоњ «еланд≥њ. –остуть на луках, болотах, берегах водойм, у л≥сах, на пол¤х. Ќа ”крањн≥ в≥домо 9 вид≥в, найб≥льш поширен≥: хвощ польовий, хвощ лучний, хвощ болотний, хвощ багновий, хвощ л≥совий.

1	2

Ќазва: ¬≥дд≥л ѕапоротепод≥бн≥. «агальна характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1330 прочитано)