Ѕ≥олог≥¤ > ¬≥домост≥ про найпрост≥ш≥ х≥м≥чн≥ засоби захисту рослин

¬≥домост≥ про найпрост≥ш≥ х≥м≥чн≥ засоби захисту рослин

ƒо простих х≥м≥чних засоб≥в захисту рослин можна см≥ло в≥днести добрива. ќск≥льки вони п≥двищують не т≥льки урожай, а ≥ його ¤к≥сть, ст≥йк≥сть рослин проти хвороб, спри¤ють њх швидшому росту ≥ розвитку, зб≥льшують ефективн≥сть використанн¤ вологи тощо.

¬ажливою характеристикою добрив Ї вм≥ст у них поживного елементу або д≥ючоњ речовини, що виражаЇтьс¤ у в≥дсотках до загальноњ маси добрива.

ƒобрива под≥л¤ють на р≥зн≥ групи, беручи до уваги: орган≥зац≥йно-господарськ≥ умови њх одержанн¤ ≥ застосуванн¤, х≥м≥чний склад, конструкц≥ю, характер д≥њ на рослину ≥ ірунт, ф≥зичний стан тощо.

«а орган≥зац≥йно-господарськими умовами виготовленн¤ ≥ використанн¤ вид≥л¤ють: а) м≥сцев≥ добрива - виготовл¤ють ≥ використовують безпосередньо в господарств≥ (орган≥чн≥ добрива, вапно); б)  промислов≥ - виготовл¤ютьс¤ спец≥ально на промислових п≥дприЇмствах або Ї в≥дходами ≥нших виробництв (м≥неральн≥, бактер≥альн≥ добрива).

«а х≥м≥чним складом добрива Ї орган≥чн≥ (гн≥й, компости, торф, сеча та ≥н.), м≥неральн≥ (ам≥ачна сел≥тра, суперфосфат, кал≥йна с≥ль ≥ ≥н.), бактер≥альн≥ (н≥траг≥н, азотобактерин, фосфоробактерин ≥ ≥н.).

«а конструкц≥Їю м≥неральн≥ добрива под≥л¤ють на прост≥, комплексн≥ ≥ м≥кродобрива.

ѕрост≥ добрива - це добрива, ¤к≥ м≥ст¤ть у своЇму склад≥ один поживний елемент (прост≥ азотн≥, фосфорн≥, кал≥йн≥ добрива).

 омплексн≥ - м≥ст¤ть к≥лька елемент≥в живленн¤ в складових частинках: повн≥, або потр≥йноњ д≥њ, - м≥ст¤ть NPK; неповн≥, або подв≥йноњ д≥њ, - м≥ст¤ть два елементи, ≥ част≥ше всього це N ≥ P.  р≥м того, комплексн≥ добрива под≥л¤ютьс¤ на комплексн≥ складн≥ - поживн≥ елементи вход¤ть до складу одн≥Їњ х≥м≥чноњ сполуки (амофос, кал≥йна сел≥тра) та комплексн≥ складнозм≥шан≥ - добрива, ¤к≥ м≥ст¤ть один або два основних елементи живленн¤, не в одн≥й сполуц≥, але в одн≥й гранул≥ (н≥трофос, н≥трофоска, н≥троамофоска та ≥н.).

ћ≥кродобрива - добрива, ¤к≥ м≥ст¤ть м≥кроелементи ≥ застосовуютьс¤ у невеликих к≥лькост¤х (борна кислота, бура, м≥дний ≥ цинковий купороси тощо).

«а характером д≥њ добрива Ї пр¤моњ та опосередкованоњ д≥њ.

ѕр¤моњ д≥њ - це добрива, з ¤кими в ірунт безпосередньо внос¤тьс¤ поживн≥ елементи (м≥неральн≥ добрива).

ќпосередкованоњ д≥њ - збагачують ірунт поживними елементами опосередковано, в тому числ≥ через покращенн¤ його властивостей (орган≥чн≥, бактер≥альн≥ добрива, вапно, г≥пс).

«алежно в≥дносноњ швидкост≥ вбиранн¤ рослинами кат≥он≥в ≥ ан≥он≥в та впливу на реакц≥ю ірунтового розчину вид≥л¤ють: а) ф≥з≥олог≥чно кисл≥ добрива - це сполуки, п≥д час розчиненн¤ ¤ких ≥з ірунтового розчину швидше вбираютьс¤ кат≥они, н≥ж ан≥они (ам≥ачна сел≥тра, ам≥ачна вода, суперфосфат та ≥н.); б)  лужн≥ - ан≥они вбираютьс¤ швидше в≥д кат≥он≥в (натр≥Їва ≥ кальц≥Їва сел≥три, фосфоритне борошно, томасшлак); в) нейтральн≥ - добрива, кат≥они ≥ ан≥они ¤ких рослини поглинають з приблизно однаковою швидк≥стю (комплексн≥ м≥неральн≥ добрива, сечовина, значна частина орган≥чних).

«а ф≥зичним станом добрива Ї р≥дк≥ (ам≥ачна вода, сеча, гноњвка ≥ ≥н.) та тверд≥ (ам≥ачна та ≥нш≥ види сел≥тр, суперфосфат, хлористий кал≥й, пташиний посл≥д).

јзотн≥ добрива. «наченн¤ цих добрив зумовлене тим, що азот входить до складу рослинних б≥лк≥в, ам≥нокислот, нуклењнових кислот та ≥нших життЇво важливих сполук.

–ослини засвоюють лише м≥неральний азот у форм≥ ≥он≥в амон≥ю (NH4+) та н≥трат-≥он≥в (NO3-).

«а нестач≥ азоту спостер≥гаЇтьс¤ гальмуванн¤ росту рослин, послаблюЇтьс¤ утворенн¤ бокових пагон≥в ≥ корен≥в, спостер≥гаЇтьс¤ др≥бнолистков≥сть тощо. ќсновною зовн≥шньою ознакою деф≥циту азоту Ї бл≥до-зелене забарвленн¤ листк≥в, по¤ва некроз≥в, висихань ≥ в≥дмирань тканин.

ƒл¤ оптим≥зац≥њ азотного живленн¤ рослин у с≥льському господарств≥ широко використовуютьс¤ азотн≥ м≥неральн≥ добрива. ћайже вс≥ вони, за виключенн¤м натр≥Ївоњ ≥ кальц≥Ївоњ сел≥три, Ї ф≥з≥олог≥чно кислими. ƒл¤ нейтрал≥зац≥њ њх кислотност≥ встановлено норми вапна. –≥дк≥ ам≥ачн≥ азотн≥ добрива (ам≥ачна вода, р≥дкий ам≥ак) мають властив≥сть втрачати ам≥ак, тому њх необх≥дно збер≥гати в герметичних м≥сткост¤х.

«алежно в≥д форми сполуки азоту азотн≥ добрива под≥л¤ютьс¤ на н≥тратн≥, амон≥йн≥, ам≥ачн≥, амон≥йно-н≥тратн≥ та ам≥дн≥.

” н≥тратних азотних добривах азот м≥ститьс¤ у вигл¤д≥ ан≥ону азотноњ кислоти. ƒо таких добрив в≥днос¤тьс¤ натр≥Їва ≥ кальц≥Їва сел≥три. ƒо амон≥йних азотних добрив належать хлористий амон≥й, сульфат амон≥ю, ам≥ачна вода, безводний ам≥ак, ам≥акати, ¤к≥ м≥ст¤ть азот у форм≥ кат≥ону амон≥ю ≥ ам≥аку. ќсновним амон≥йно-н≥тратним азотним добривом Ї ам≥ачна сел≥тра, ¤ка м≥стить азот у форм≥ ≥он≥в амон≥ю та н≥трат-≥он≥в. јм≥дн≥ добрива м≥ст¤ть азот в ам≥до- та ам≥носполуках. ƒо них в≥днос¤тьс¤ сечовина та ц≥анам≥д кальц≥ю.

ќкрему групу азотних добрив складають карб≥до-ам≥ачн≥ сум≥ш≥ ( ј—) та вуглеамон≥йн≥ сол≥ (¬ј—).

Ќайб≥льш поширеними азотними добривами в сучасному с≥льськогосподарському виробництв≥ Ї ам≥ачна вода, ам≥ачна сел≥тра та ≥нш≥.

јм≥ачна вода (водний ам≥ак - NH4OH) випускаЇтьс¤ двох сорт≥в: 1-й сорт - вм≥ст азоту 20,5%, 2-й - 18%. ÷е безкол≥рна або жовтувата р≥дина з р≥зким запахом ам≥аку. јзот знаходитьс¤ переважно у форм≥ ам≥аку, а також у вигл¤д≥ амон≥ю. «бер≥гають ≥ транспортують ам≥ачну воду в закритих резервуарах дл¤ запоб≥ганн¤ втрат ам≥аку.

ѕеревагою вс≥х р≥дких азотних добрив Ї те, що њх виробництво в 1,5-2 рази, а внесенн¤ - в 2-3 рази дешевше, н≥ж твердих.

јм≥ачна сел≥тра (н≥трат амон≥ю, або азотнокислий амон≥й, - NH4NO3). ¬м≥ст д≥ючоњ речовини 34%. ÷е б≥ла кристал≥чна речовина, ¤ка випускаЇтьс¤, у зв'¤зку з високою г≥гроскоп≥чн≥стю ≥ злежуван≥стю, переважно у гранульованому вигл¤д≥. «а багаторазового внесенн¤ може п≥дкислюватись ірунт. ÷≥нн≥сть ам≥ачноњ сел≥три пол¤гаЇ в тому, що вона не маЇ шк≥дливих дл¤ рослин ≥ ірунту баластних речовин ≥ м≥стить дв≥ форми азоту - швидкод≥ючу - н≥тратну та менш рухому - амон≥йну. ¬икористовують сел≥тру практично на вс≥х типах ірунт≥в п≥д р≥зн≥ культури.

ќсобливост¤ми використанн¤ азотних добрив Ї те, що ам≥ачний азот вбираЇтьс¤ ірунтовим вбирним комплексом, ≥ тому ам≥ачн≥ азотн≥ добрива можна вносити п≥д з¤блеву оранку. Ќ≥тратн≥ ≥они залишаютьс¤ у в≥льному вигл¤д≥ в ірунтовому розчин≥ ≥ можуть вимиватись зв≥дти, тому н≥тратн≥ азотн≥ добрива доц≥льн≥ше вносити у п≥дживленн¤, п≥д час пос≥ву чи у припос≥вний оброб≥ток ірунту.

–≥дк≥ ам≥ачн≥ добрива необх≥дно вносити на глибину не менше 10-12 см, а на легких ірунтах ≥ на 14-18 см, щоб запоб≥гти значним втратам ам≥аку в≥д випаровуванн¤. Ѕ≥льш≥сть твердих азотних добрив можна вносити поверхневим розкиданн¤м.

‘осфор, ¤к ≥ азот, - важливий елемент живленн¤ рослин, ¤кий засвоюЇтьс¤ ними у форм≥ фосфат-≥он≥в (PO43-) та ортофосфату H2PO4-. Ѕ≥льша ж частина сполук фосфору знаходитьс¤ у важкорозчинн≥й форм≥, що обмежуЇ њх засвоЇнн¤ рослинами.

‘осфор у рослинному орган≥зм≥ входить до складу б≥лк≥в, нуклењнових кислот, фосфол≥п≥д≥в, фосфорних еф≥р≥в цукр≥в, нуклеотид≥в (ј“‘, Ќјƒ‘), в≥там≥н≥в тощо. «овн≥шн≥ми ознаками нестач≥ фосфору Ї синювато-зелене з бронзовим в≥дт≥нком забарвленн¤ листк≥в, ¤к≥ стають др≥бними та вузькими, гальмуЇтьс¤ р≥ст та дозр≥ванн¤ урожаю.

ƒжерелом отриманн¤ фосфорних добрив Ї природн≥ поклади фосфорит≥в ≥ апатит≥в, а також багат≥ на фосфор в≥дходи металург≥йноњ промисловост≥.

«а ступенем розчинност≥ фосфорн≥ добрива под≥л¤ють на три групи: водорозчинн≥ (суперфосфати); нерозчинн≥ у вод≥ ≥ добре розчинн≥ в слабких кислотах ≥ лугах (фосфатшлак, знефторений фосфат, прецип≥тат); нерозчинн≥ у вод≥ ≥ важкорозчинн≥ в слабких кислотах (фосфоритне та к≥сткове борошно).

Ќайб≥льш поширеними з цих добрив у сучасному с≥льському господарств≥ Ї простий суперфосфат, подв≥йний суперфосфат, фосфоритне борошно тощо.

—уперфосфат (Ca(H2PO4)2). ¬ипускаЇтьс¤ промислов≥стю простий ≥ подв≥йний суперфосфати. ѕростий суперфосфат м≥стить 14-20% засвоюваного фосфору, а подв≥йний - 42-49%. —уперфосфати виготовл¤ютьс¤ переважно у гранульованому вигл¤д≥, вони не злежуютьс¤, збер≥гають добру сипуч≥сть.

‘осфоритне борошно (Ca3(PO4)2) - др≥бнозернистий розмелений порошок фосфорит≥в темно-с≥рого кольору з вм≥стом фосфору в≥д 19 до 30%. ‘осфор знаходитьс¤ в нерозчинн≥й у вод≥ форм≥ ≥ тому малодоступний рослинам. Ѕ≥льш≥сть рослин (зернов≥, льон, бур¤ки, картопл¤) можуть використовувати ефективно фосфор ≥з фосфоритного борошна лише на ірунтах з досить високою кислотн≥стю, п≥д д≥Їю ¤коњ фосфат кальц≥ю борошна перетворюЇтьс¤ в доступну рослинам сполуку - CaHPO4. Ќа кислих ірунтах за ефективн≥стю фосфоритне борошно не поступаЇтьс¤ суперфосфатам. Ћише де¤к≥ рослини (люпин, гречка, г≥рчиц¤, частково горох, еспарцет) можуть засвоювати фосфор фосфоритного борошна за нейтральноњ реакц≥њ ірунтового розчину.

¬несенн¤ фосфорних добрив у ірунт пов'¤зане з њх розчинн≥стю. “ак, нап≥врозчинн≥ ≥ важкорозчинн≥ добрива сл≥д вносити п≥д основний оброб≥ток ірунту, а фофоритне борошно - бажано ще ≥ в ірунти з кислою реакц≥Їю. ƒ≥¤ фосфоритного борошна триваЇ 5-8 рок≥в ≥ веде до де¤кого зниженн¤ кислотност≥ ірунту. ƒуже ефективно використовувати фосфоритне борошно у вигл¤д≥ компост≥в з торфом ≥ гноЇм. –озчинн≥ суперфосфати про¤вл¤ють найвищу ефективн≥сть за умови њх внесенн¤ у передпос≥вний оброб≥ток, п≥д час с≥вби у р¤дки та п≥дживленн≥.

” рослинних тканинах м≥ститьс¤ багато кал≥ю - 0,5-1,2% до сухоњ маси. ќсобливо його багато в молодих тканинах. ќсновними функц≥¤ми ≥он≥в кал≥ю Ї стаб≥л≥зац≥¤ структури м≥тохондр≥й ≥ хлоропласт≥в, регулюванн¤ колоњдно-х≥м≥чних властивостей цитоплазми, активац≥¤ багатьох ферментних систем, в≥д≥граЇ важливу роль у поглинанн≥ ≥ транспорт≥ води тощо. –ослини засвоюють кал≥й з ірунту у форм≥ ≥ону  +.

1	2

Ќазва: ¬≥домост≥ про найпрост≥ш≥ х≥м≥чн≥ засоби захисту рослин
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1896 прочитано)