ћедицина > јборт ≥ його насл≥дки

јборт ≥ його насл≥дки

јборт

Ќа кожну новонароджену дитину приходитьс¤ двоЇ, що не з'¤вилис¤ на св≥т в результат≥ аборту, ≥ цей показник росте р≥к в≥д року. Ѕагато фах≥вц≥в вважають, що дл¤ в≥дображенн¤ реального положенн¤ речей ц≥ показники випливаЇ ¤к м≥н≥мум подвоњти.

ѕри цьому говор¤ть ≥ пишуть про аборти в ”крањн≥ дуже мало - наст≥льки мало, що далеко не кожна ж≥нка взагал≥ знаЇ що-небудь про аборт - кр≥м того, що в≥н ≥снуЇ. ћожливо, причина цього досить проста - т≥, хто може ≥ повинний говорити ≥ писати про аборти, не хочуть робити цього, п≥дсв≥домо почуваючи свою провину за причетн≥сть до цього д≥¤нн¤ в т≥м або ≥ншому вид≥. Ќ≥хто не заперечуЇ, що проблема ц¤ "неприЇмна", тому варто говорити про що-небудь б≥льш приЇмному. јле ¤кщо керуватис¤ таким п≥дходом, те потр≥бно почати запевн¤ти хвороњ людини в т≥м, що в≥н здоровий, зам≥сть того, щоб почати л≥кувати його. “ому варто спробувати розпов≥сти про аборти, показавши цю проблему з р≥зних точок зору й осв≥тивши њњ ¤к можна обТЇктивн≥ше.

’то ≥ нав≥що це робить.

ћожна вид≥лити три групи ж≥нок, що йдуть на цю варварську, але порою необх≥дну процедуру:

1. —ексуально неграмотн≥ п≥дл≥тки- молоденьк≥ д≥вчинки (15% в≥д вс≥х, аборт≥в), що недавно п≥знали "доросле" житт¤. як правило, вони ц≥лком залежн≥ в≥д батьк≥в, соц≥ально неспроможн≥. ” д≥вчат - п≥дл≥тк≥в 15-17 рок≥в 75% ваг≥тностей зак≥нчуЇтьс¤ абортом, тобто на 1 пологи приходитьс¤ близько 5 аборт≥в. «-за те що д≥вчинки бо¤тьс¤покаранн¤ з боку мам. як≥, у б≥льшост≥ випадк≥в, дов≥даютьс¤ про ваг≥тност≥ чаду п≥зно.

2. ∆≥нки з Убезвих≥дноюФ ситуац≥Їю. ” цю групу вход¤ть б≥льш ф≥зично ≥ морально зр≥л≥ ж≥нки. Ќа аборт њх змушуЇ п≥ти не планована ваг≥тн≥сть виникла в результат≥, неефективност≥ таблеток або ≥нших засоб≥в в≥д ваг≥тност≥, зівалтуванн¤ або при неможливост≥ продовжувати ваг≥тн≥сть у зв'¤зку з важкою гостро виниклою хворобою, з≥ смертю або розводом з чолов≥ком, при в≥дсутност≥ соц≥альних умов дл¤ вихованн¤ дитини.

3. ∆≥нки, що св≥домо використовують аборт, ¤к зас≥б дл¤ "запоб≥ганн¤ в≥д ваг≥тност≥". ѕод≥бно нашим 60 -70 л≥тн≥м бабус¤м, що не знали ≥ншого засобу захисту в≥д ваг≥тност≥, ¤к аборт, њхньоњ сучасниц≥, у силу своЇњ неосв≥ченост≥, низького соц≥ального й осв≥тнього р≥вн¤, убогост≥, йдуть на аборт.

¬иди аборт≥в.

≤снують р≥зн≥ види виконанн¤ операц≥њ по перериванню ваг≥тност≥, при цьому кожна операц≥¤ призначена дл¤ виконанн¤ лише на визначеному терм≥ну ваг≥тност≥ ≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ своњми особливост¤ми й ускладненн¤ми.

ћ≥н≥-аборт - цей метод застосовуЇтьс¤ до терм≥ну 4 тижн≥в ваг≥тност≥. ” ход≥ такоњ операц≥њ в шийку матки посл≥довно ввод¤тьс¤ металев≥ розширники, при цьому кожен наступний ≥нструмент б≥льше попереднього по д≥аметр≥. ѕ≥сл¤ цих ман≥пул¤ц≥й у матку вводитьс¤ трубка в≥д вакуумного асп≥ратора. Ќегативний тиск, що створивс¤, спри¤Ї в≥дсмоктуванню внутр≥шнього шару матки (ендометр≥¤) ≥ орган≥зму дитини. якщо аборт виконуЇтьс¤ при терм≥н≥ б≥льш 4 тижн≥в, орган≥зм дитини при цьому розриваЇтьс¤ на частини.

¬важаЇтьс¤, що м≥н≥-аборт був винайдений ще в 1927 роц≥ рос≥¤нином ученим.

” 60-х роках нашого стор≥чч¤ стали робити аборт шл¤хом в≥дсмоктуванн¤ ум≥сту ваг≥тноњ матки за допомогою металевих цил≥ндричних наконечник≥в з б≥чними отворами ≥ електровакуумним насосом. ÷ей спос≥б ви¤вивс¤ значно краще, тому що дозволив скоротити тривал≥сть операц≥њ ≥ зменшив можлив≥сть ускладнень: перфорац≥њ матки, кровотеч, занесенн¤ ≥нфекц≥њ. „им б≥льше терм≥н ваг≥тност≥, тим ≥мов≥рн≥ше ускладненн¤ п≥сл¤ операц≥њ.

«≥ зб≥льшенн¤м терм≥ну ваг≥тност≥ в ж≥ночому орган≥зм≥ починаЇтьс¤ гормональна перебудова, що аборт порушуЇ, в≥дбуваЇтьс¤ зб≥й, дл¤ в≥дновленн¤ потр≥бен час. “ому чим менше розм≥р порожнини матки ≥ плодового ¤йц¤, тим, природно, менше ушкоджуютьс¤ судини, а виходить, менш драматично прот≥каЇ аборт.

Ќайкраще проводити його при 4-5-тижнев≥й ваг≥тност≥. ѕри м≥н≥-аборт≥ в≥д металевих розширник≥в в≥дмовл¤ютьс¤, тобто не п≥ддають ризиков≥ травми м'¤зовий апарат шийки матки, тод≥ р≥дше виникають ускладненн¤, що надал≥ нер≥дко стають причиною невинесенн¤, ¤кщо ж≥нка захоче родити. ѕри аборт≥ на ранн≥й стад≥њ ваг≥тност≥ не потр≥бен загальний наркоз, що сам по соб≥ - досить серйозне втручанн¤ в орган≥зм ж≥нки. ћ≥н≥-аборт ж≥нкам провод¤ть п≥д м≥сцевою анестез≥Їю.

ѕ≥сл¤ м≥н≥-аборту ж≥нц≥ необх≥дно хвилин 30-40 полежати, а через 2-3 години вона може повернутис¤ до повс¤кденного житт¤.

”складнень п≥сл¤ м≥н≥-аборт≥в у 5-6 раз≥в менше, н≥ж п≥сл¤ аборт≥в, проведених традиц≥йним способом. јле, на жаль, ≥ при м≥н≥-аборт≥ ускладненн¤ все-таки трапл¤ютьс¤.

“ому три-чотири дн¤ п≥сл¤ аборту варто уникати переохолоджень, виключати ф≥зичн≥ перевантаженн¤. ѕрот¤гом трьох тижн≥в заборон¤Їтьс¤ статеве житт¤. ƒл¤ того щоб скороченн¤ матки проходило нормально, важливо стежити за своЇчасним спорожнюванн¤м кишечнику ≥ сечового м≥хура.

„ерез два тижн≥ п≥сл¤ операц≥њ обов'¤зково потр≥бно показатис¤ г≥некологов≥, тому що в одного в≥дсотка п≥сл¤ м≥н≥-аборту все-таки можливе продовженн¤ розвитку ваг≥тност≥ - част≥ше в матц≥, р≥дше - поза нею. ѕричина в т≥м, що аборт проводивс¤ при малому терм≥ну ≥ перервати ваг≥тн≥сть усе-таки не удалос¤ або ж не розп≥знали позаматкову ваг≥тн≥сть.

ѕротипоказанн¤ми до проведенн¤ м≥н≥-аборту можуть бути г≥неколог≥чн≥ або загальзапальн≥ й ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤.

 ласичний аборт.

Ќа жаль дл¤ багатьох ж≥нок ”крањни цей метод Ї головним засобом запоб≥ганн¤ в≥д ваг≥тност≥. «а р≥к у св≥т≥ 60 000 000 представниць прекрасноњ стат≥ проходить через абортар≥й. « трьох ваг≥тностей лише одна зак≥нчуЇтьс¤ родами, а два - аборти.

ѕроцес п≥дготовки б≥льш складний:

” стац≥онар≥ л≥кар - г≥неколог огл¤даЇ ж≥нку на г≥неколог≥чному кр≥сл≥, уточнюЇ терм≥н останньоњ менструац≥њ, установлюЇ передбачуваний терм≥н ваг≥тност≥. «аводитьс¤ спец≥альна медична картка. ¬≥д ж≥нки виходить письмове п≥дтвердженн¤ про згоду на операц≥ю ≥ про те, що вона попереджена про можлив≥ ускладненн¤.

ѕот≥м ж≥нку консультуЇ л≥кар - анестез≥олог, ц≥кавитьс¤ алерг≥¤ми. ƒ≥стаЇ письмову згоду на проведенн¤ анестез≥њ.

∆≥нка проходить у малу операц≥йну, од¤гаЇ бах≥ли, л¤гаЇ на кр≥сло. ѕоруч знаходитьс¤ л≥кар, що робить аборт ≥ анестезистка. Ћ≥кар у присутност≥ сестри востаннЇ пропонуЇ ж≥нц≥ в≥дмовитис¤ в≥д проведенн¤ штучного перериванн¤ ваг≥тност≥. якщо ж ж≥нка, незважаючи на домовленост≥, усе-таки хоче зробити аборт, анестезистка вводить  етам≥н або  ал≥псол. „ерез 20-30 секунд ж≥нка непритомн≥Ї!

—уть аборту пол¤гаЇ у видаленн≥ з матки запл≥дненоњ ¤йцекл≥тини. —початку п≥хву знезаражують спиртом ≥ йодом. ѕот≥м спец≥альними "кульовими" щипц¤ми за верхню губу назовн≥ з п≥хви вит¤гають шейков≥ матки.

ўоб потрапити усередину матки, розт¤гують канал шийки матки спец≥альними розширниками, по - науковому розширниками, що називаютьс¤, √егара. ”вод¤ть спочатку самий тонкий розширник, пот≥м зам≥н¤ючи його на б≥льш товст≥.

Ќа «аход≥ близько 10 рок≥в використовуютьс¤ одноразов≥ сх≥дчаст≥ дил¤татори. ” нас у силу росту гепатиту ≥ ¬≤„ - ≥нфекц≥њ т≥льки почали задумуватис¤ про застосуванн¤ одноразового ≥нструментар≥ю. Ќа жаль в≥дносна дорожнеча одноразового г≥неколог≥чного ≥нструментар≥ю обмежуЇ його широке застосуванн¤.

ѕ≥сл¤ проникненн¤ в матку доктор бере в руки кюретку ( мал.3). “реба пом≥тити, що внутр≥шн¤ сторона кюретки гостр≥ше леза бритви. —аме ц≥Їю гострою стороною л≥кар зр≥зуЇ, внутр≥шн≥й шар матки (ендометр≥й) разом ≥з запл≥дненою ¤йцекл≥тиною (плодовим ¤йцем). ј ¤кщо велик≥ шматки внутр≥шнього шару не хочуть в≥др≥затис¤, те за допомогою абортних щипц≥в /абортцанг/ њх попросту в≥дкушують. ѕро те, що аборт зак≥нчений, св≥дчить специф≥чних хруск≥т, що створюЇтьс¤ при терт≥ кюретки об внутр≥шню поверхню матки (камб≥альний шар ендометр≥¤). Ќа останньому етап≥ ввод¤тьс¤ л≥карськ≥ засоби, що скорочують матку.

ѕ≥сл¤ вискоблюванн¤ провод¤ть очищенн¤ порожнини матки за допомогою вакуум - екстрактора. ¬ ≥деал≥ п≥сл¤ проведенн¤ аборту потр≥бно зробити г≥стероскоп≥ю або контрольний ультразвук, щоб переконатис¤, що аборт пройшов добре. “акож необх≥дний масаж матки, особливо при першому аборт≥ ≥ призначенн¤ д≥адинам≥чних струм≥в. ƒодатков≥ досл≥дженн¤ ≥ ф≥з≥отерапевтичн≥ процедури дозвол¤ють попередити ускладненн¤ аборту.

Ќаркотичн≥ засоби, призначен≥ дл¤ анестез≥олог≥чного забезпеченн¤ аборту мають коротку д≥ю (5-10 хвилин).  оли операц≥¤ зак≥нчуЇтьс¤, ж≥нку привод¤ть у почутт¤. ѕот≥м на каталц≥ з малоњ операц≥йноњ перевод¤ть у палату. Ќа жив≥т з метою проф≥лактики кровотеч≥ кладуть м≥хур з льодом. 2-3 години ж≥нка знаходитьс¤ п≥д спостереженн¤м. ѕот≥м п≥сл¤ обстеженн¤, виписуЇтьс¤ додому.

≤нш≥ види аборт≥в.

Ќа терм≥ну 18-27 тижн≥в часто застосовуЇтьс¤ метод ≥нтраамн≥ального введенн¤ р≥дин. ѕ≥сл¤ розширенн¤ шийного каналу в матку вводитьс¤ довга товста голка, що проколюЇ плодовий м≥хур ≥ в≥дсмоктуЇ де¤ку к≥льк≥сть плодових вод. ѕ≥сл¤ цього по ц≥й голц≥ в матку вводитьс¤ р≥вний обс¤г концентрованого розчину повареноњ сол≥ ≥ глюкози. «г≥дно з науковими даними, на цих терм≥нах у дитини вже з'¤вл¤Їтьс¤ чутлив≥сть, ≥ смерть под≥бним чином Ї дл¤ нього найб≥льш бол≥сною. “≥льц¤ дитини чорн≥ють ≥ зморщуютьс¤ в≥д зневоднюванн¤ й оп≥ку концентрованим розчином сол≥. „ерез к≥лька годин п≥сл¤ загибел≥ дитини починаЇтьс¤ родова д≥¤льн≥сть, ≥ орган≥зм ж≥нки р¤туЇтьс¤ в≥д мертвого плоду.

ѕри терм≥ну ваг≥тност≥ до 27 тижн≥в може застосовуватис¤ метод внутр≥шньовенного введенн¤ простогландин≥в, що викликають родову д≥¤льн≥сть. Ќа такому терм≥ну дитини нер≥дко з'¤вл¤ютьс¤ на св≥тло жив≥ ≥ життЇздатними, але врач≥ не застосовують н≥¤ких терапевтичних заход≥в щодо в≥дношенн¤ до них, залишаючи дитину умирати. «астосуванн¤ простагландин≥в у потр≥бних дозах часто викликаЇ р≥зк≥ порушенн¤ в орган≥зм≥ ж≥нки.

1	2	3

Ќазва: јборт ≥ його насл≥дки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4325 прочитано)