ћедицина > ¬≥дб≥рков≥ реакц≥њ. ѓхн¤ роль в проф≥лактичному обстеженн≥ населенн¤ на сиф≥л≥с

¬≥дб≥рков≥ реакц≥њ. ѓхн¤ роль в проф≥лактичному обстеженн≥ населенн¤ на сиф≥л≥с

ѕЋјЌ

¬ступ.

≤сторичн≥ в≥домост≥ та запровадженн¤ в≥дб≥ркових реакц≥й.

¬исновки.

ƒовгий час за кордоном при масовому обстеженн≥ населенн¤ широко застосувались численн≥ м≥кро реакц≥њ флокул¤ц≥њ (р-ц≥њ  лайна, ћащин≥, „ед≥ака та ≥нш≥). ¬с≥ м≥крореакц≥њ близьк≥ по методиц≥ виконанн¤ ≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в основному по актигену, з ¤ким вони провод¤тьс¤ ≥ по др≥бним детал¤м постановки. –ан≥ше широко розповсюджена була реакц≥¤ з сухою кровТю розроблена ј.Chediak. ¬ останн≥х модиф≥кац≥¤х автор запропонував з одн≥Їю краплею висушеноњ кров≥ ставити м≥ркореакц≥ю на сиф≥л≥с, визначати групу кров≥ ≥ резус-фактор. –еакц≥ю ставили на склах з заглибленн¤м. ѕ≥зн≥ше в —Ўј в ¤кост≥ в≥дб≥ркових реакц≥й дл¤ серед≥агностики сиф≥л≥са стала застосовуватись реакц≥¤ ¬ƒ–Ћ. ¬она ж в к≥льк≥сному виконанн≥ використовуЇтьс¤ дл¤ контролю л≥куванн¤. ѓњ використовують разом з –ѕ√ј або –≤‘-абс. –ахуЇтьс¤, що вона найб≥льш чутлива, н≥ж реакц≥¤ ¬асермана (–¬) ≥ реакц≥¤  ана.

¬икористовуЇтьс¤ також активна модиф≥кац≥¤ з плазмою ≥ м≥кро реакц≥¤ з непрогр≥тою сироваткою. ÷≥ реакц≥њ в —Ўј широко вивчалис¤ ≥ получили високу оц≥нку.

¬раховуючи, що при м≥кро реакц≥њ з плазмою важко в≥дд≥лити плазму в≥д еритроцит≥в ≥ лейкоцит≥в, в 1962 р. запропонували метод, ¤кий даЇ змогу в≥дд≥лити форменн≥ елементи кров≥ на спец≥альних пластинах, дно ¤ких вкрито антикоагул¤нтом ≥ лектином дл¤ аглютинац≥њ лейкоцит≥в ≥ еритроцит≥в. ѕот≥м плазму переносили на д≥агностичну пластинку Ѕретера ≥ додавали до нењ кард≥ол≥п≥новий анте пен. ƒл¤ масових обстежень J.Portnoy зм≥нив цей метод тим, що на пластинках Ѕревера наносилось параф≥новане к≥льце 19 мм в д≥аметр≥ ≥ застосував зтрушувач.

¬ 1949 р. п≥д час проходженн¤ пленума серолог≥чноњ п≥дком≥с≥њ при ”чбов≥й ком≥с≥њ ———– проходила перев≥рка цих реакц≥й, при чому реакц≥ю ставив автор, ¤кий запропонував реакц≥ю, або особа, ¤к≥й в≥н дов≥р¤в. ¬ипробуванн¤ проводилос¤ на одних ≥ тих же зашифрованих сироватках. ¬ результат≥ перев≥рки було встановлено, що при первинному сиф≥л≥с≥ вс≥ м≥кро реакц≥њ були менш чутлив≥, н≥ж –— , при латентному сиф≥л≥с≥ реакц≥њ ÷ ¬≤ ≥ реакц≥¤ ћаксимова дали найб≥льшу к≥льк≥сть позитивних результат≥в. ѕри вс≥х ≥нших формах сиф≥л≥су –¬, реакц≥¤  ана, цитохолева, ÷ ¬≤ ≥ ћаксимова дали майже однаков≥ результати.

ѕо методиц≥ постановки м≥кро реакц≥њ дуже прост≥ ≥ Ї звичайними реакц≥¤ми на скл≥.

¬ звТ¤зку з р≥зким зб≥льшенн¤м проф≥лактичних м≥роприЇмств з метою боротьби з сиф≥л≥сом значно зб≥льшилась потреба в проведенн≥ серелог≥чних досл≥джень.  омплекс сер6лог≥чних реакц≥й дозвол¤Ї ви¤вити максимальну к≥льк≥сть людей хворих на сиф≥л≥с ≥ найб≥льш над≥йний, н≥ж ≥нш≥ реакц≥њ з л≥поњдними антигенами, але в≥н важкий, займаЇ багато часу, тому виникла необх≥дн≥сть використовувати дл¤ ц≥Їњ мети прискорен≥ реакц≥њ на скл≥ з кард≥ол≥п≥новим антигеном, але перш за все потр≥бно було вир≥шити р¤д питань:

розробити методику отриманн¤ доброго кард≥ол≥п≥нового антигена дл¤ м≥кро реакц≥њ;

пор≥вн¤льно вивчити на великому матер≥ал≥ р≥зн≥ методики постановки реакц≥й ≥ вибрати найб≥льш п≥дход¤щу.

Ќа даний час ’арк≥вське п≥дприЇмство не вироблено бактер≥йних препарат≥в ћ¬” п≥сл¤ роботи, проведеноњ разом з ’арк≥вським шк≥рно венеролог≥чним ≥нститутом, випускаЇ антиген високоњ ¤кост≥.

ѕри проведенн≥ багатьох досл≥джень ви¤вилось, що м≥кро реакц≥¤ з активною сироваткою була чутлив≥ша вс≥х реакц≥й стандартного комплексу при первинному сиф≥л≥с≥ ≥ у людей ¤к≥ л≥кувалис¤ в≥д сиф≥л≥су.

ѕор≥вн¤нн¤ результат≥в при використанн≥ сироваток показали, що на прешому м≥сц≥ по чутливост≥ була реакц≥¤ з плазмою (67,74%), на другому Ц м≥кро реакц≥¤ з кровТю (67,09%), на третьому Ц м≥крореакц≥¤ з ≥н активованою сироваткою (66,88%), на четвертому Ц м≥кро реакц≥¤ з активною сироваткою (65,36%), на пТ¤тому Ц –—  (64,93%), на шостому Ц реакц≥¤  ана (58,22%) ≥ на сьомому Ц реакц≥¤ «акса Ц ¬итебского (57,35%).

÷≥ роботи переконали в тому, що м≥кро реакц≥¤ з плазмою може бути рекомендована при необх≥дност≥ екстреного обстеженн¤ на сиф≥л≥с, а також при масових обстеженн¤х у в≥ддалених районах, де немаЇ централ≥зованих серолог≥чних лаборатор≥й. ћ≥кро реакц≥¤ з ≥н активованою сироваткою можна використовувати при масових обстеженн¤х в централ≥зованих серолог≥чних лаборатор≥¤х зам≥сть –—  ¤к в≥дб≥ркову реакц≥ю.

“аким чином було встановлено, що проф≥лактичне обстеженн¤ населенн¤ можуть проводитис¤ за допомогою експрес-метода або  —–. ¬с≥ орган≥зац≥йн≥ м≥роприЇмствах по застосуванн≥ даних реакц≥й проводитьс¤ в залежност≥ в≥д умов ≥ можливостей. —л≥д враховувати, що широке застосуванн¤ в практику експрес-метода розраховано не на зам≥ну  —–, а на зб≥льшенн¤ контингент≥в, проф≥лактичних обстеженуваних на сиф≥л≥с.

–—  з тр≥понемним актигеном б≥льш чутлива, н≥ж м≥кро реакц≥¤, особливо при п≥зн≥х формах сиф≥л≥су.

«а допомогою м≥кро реакц≥њ обстежують ос≥б, ¤к≥ п≥дл¤гають пер≥одичним медичним огл¤дам на венеричн≥ захворюванн¤, хворих соматичними захворюванн¤ми, а також ос≥б умовно осуджених, ос≥б ще сто¤ть на обл≥ку у воЇнкоматах.

ѕри ≥зольованому застосуванн≥ м≥ркореакц≥¤ Ї не д≥агностичним, а в≥дб≥рковим тестом, в звТ¤зку з чим на основ≥ його позитивност≥ д≥агноз сиф≥л≥су не встановлюють, а направл¤ють на обстеженн¤ до дерматовенеролога, ¤кий повинне зд≥йснити кл≥н≥чне обстеженн¤ ≥ орган≥зувати обстеженн¤ њх кров≥ в  —–, –≤“, –≤‘.

Ћ≤“≈–ј“”–ј:

Ќ.ћ. ќвчинников, ¬.Ќ. Ѕеднова, ¬.¬. ƒе лекторський. Ћабораторна д≥агностика захворювань, ¤к≥ передаютьс¤ статевим шл¤хом.

ћосква, видавництво УћедицинаФ, 1987.

—.ћ. ѕлотичер. Ћабораторна д≥агностика шк≥рних ≥ венеричних захворювань. ћедичне видавництво ”——–.  ињв Ц 1958.

1

Ќазва: ¬≥дб≥рков≥ реакц≥њ. ѓхн¤ роль в проф≥лактичному обстеженн≥ населенн¤ на сиф≥л≥с
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (636 прочитано)