ћедицина > ¬плив алкоголю на орган≥зм людини

¬плив алкоголю на орган≥зм людини

јлкогол≥зм завдаЇ великоњ шкоди сусп≥льству: в≥н руй≠нуЇ с≥м'ю, шк≥дливо позначаЇтьс¤ на вихованн≥ д≥тей, ве≠де до порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни, до травматизму, штовхаЇ людей на аморальн≥ вчинки, породжуЇ злочин≠н≥сть.

„ому ж у наш≥й крањн≥ Ї люди, ¤к≥ зловживають спирт≠ними напо¤ми?

—л≥д зазначити, що до пи¤цтва схильн≥ насамперед т≥, у кого духовн≥ запити обмежен≥. “ак≥ люди не вм≥ють ра≠ц≥онально використати в≥льний в≥д роботи час. ≤ не дивно, що Їдиним джерелом Ђрадост≥ї дл¤ них Ї випивка. ѕи≠¤цтво Ч це результат поганого вихованн¤, насл≥дуванн¤ поганим звичкам минулого.

јлкоголь маЇ здатн≥сть прит¤гувати воду. ¬насл≥док цього кл≥тини, з ¤кими в≥н вступаЇ в сполуку, зневодню≠ютьс¤ й гинуть. ƒ≥ючи таким чином на б≥лок живого ор≠ган≥зму, алкоголь викликаЇ його згоранн¤. ≤з шлунка й кишок алкоголь швидко всмоктуЇтьс¤ в кров, розноси≠тьс¤ по всьому орган≥зму. ¬же через к≥лька хвилин п≥сл¤ вживанн¤ спиртного людина починаЇ в≥дчувати його д≥ю. ¬ орган≥зм≥ алкоголь окислюЇтьс¤, перетворюючись у шк≥длив≥ продукти Ч оцтову й п≥ровиноградну кислоти, альдег≥ди й кетони.

¬ орган≥зм≥ людини утил≥зуЇтьс¤ в середньому 95 про≠цент≥в алкоголю. –ешта його виводитьс¤ в незм≥неному ви≠гл¤д≥ ≥з сечею, потом, видихуваним пов≥тр¤м.

 оли людина вип'Ї одну-дв≥ чарки спиртного, у нењ червон≥Ї обличч¤ ≥ з'¤вл¤Їтьс¤ в≥дчутт¤ тепла. “ому дех≠то неправильно вважаЇ, що алкоголь маЇ здатн≥сть з≥гр≥≠вати орган≥зм. Ќасправд≥ ж п≥д д≥Їю алкоголю розширю≠ютьс¤ судини шк≥ри, а температура т≥ла при цьому зни≠жуЇтьс¤ на 1 Ч 2∞ —.; ќдночасно про¤вл¤Їтьс¤ д≥¤ алкоголю на центральну нервову систему: у людини знижуЇтьс¤ критичне ставленн¤ до навколишнього середовища, з'¤в≠л¤Їтьс¤ благодушн≥сть, притуплюЇтьс¤ в≥дчутт¤ небез≠пеки.

ƒоведено, що найб≥льше страждаЇ в≥д алкоголю нер≠вова система людини. «а нормальних умов у кор≥ великого мозку в≥дбувають≠с¤ два протилежн≥ процеси Ч гальмуванн¤ ≥ збудженн¤.

”чен≥ довели, що нав≥ть невелика к≥льк≥сть спиртного порушуЇ злагоджену роботу кори великого мозку. јлко≠голь посилюЇ процес збудженн¤ ≥ послаблюЇ процес галь≠муванн¤. ќтже, п'¤на людина не може контролювати свою повед≥нку.

јлкоголь отруюЇ кл≥тини мозку, зменшуЇ к≥льк≥сть кисню в них, заважаЇ зд≥йсненню нормального процесу обм≥ну речовин. ƒ≥¤льн≥сть кори великого мозку р≥зко по≠рушуЇтьс¤.

¬насл≥док тривалого вживанн¤ спиртних напоњв знижуЇтьс¤ здатн≥сть самокритично оц≥нювати своњ вчинки. Ћюдина не може збагнути глибину свого пад≥нн¤, причину с≥мейних скандал≥в, невдач на робот≥. Ќавпаки, алкогол≥к намагаЇтьс¤ звинуватити ≥нших Ч дружину, д≥тей, товари≠ш≥в, але не себе. ¬≥н стаЇ дратливим, брехливим, безжал≥с≠ним, схильним до сварок, аморальних вчинк≥в. јлкогол≥к втрачаЇ трудов≥ навички, а пот≥м розумове деградуЇ.

” де¤ких ос≥б зловживанн¤ алкоголем призводить до псих≥чних розлад≥в. Ќайчаст≥ше трапл¤ютьс¤ так≥ псих≥ч≠н≥ розлади, ¤к б≥ла гар¤чка, алкогольний галюциноз, алко≠гольне маренн¤ ревнощ≥в, корсаковський психоз.

јлкоголь шк≥дливо д≥Ї ≥ на внутр≥шн≥ органи. “ак, попадаючи в шлунок, спиртн≥ напоњ спри¤ють вид≥ленню ве≠ликоњ к≥лькост≥ шлункового соку. јле цей с≥к б≥дний на пепсин Ч фермент, що спри¤Ї переварюванню њж≥. ¬ цьо≠му соку багато слизу, ¤кий перешкоджаЇ нормальному пе≠реварюванню њж≥. ”се це призводить до запаленн¤ слизо≠воњ оболонки шлунка. “ому в ос≥б, ¤к≥ зловживають спирт, ними напо¤ми, часто буваЇ гастрит.

ƒавно в≥домо, що в ос≥б, ¤к≥ зловживають спиртним, розвиваютьс¤ т¤жк≥ захворюванн¤ печ≥нки. јдже печ≥нка очищаЇ кров в≥д отруйних речовин, що потрапили до ор≠ган≥зму, зокрема в≥д алкоголю. Ѕеручи участь у знешко≠дженн≥ спирту, печ≥нка сама зазнаЇ його шк≥дливоњ д≥њ. јлкоголь викликаЇ запальну реакц≥ю в кл≥тинах печ≥нки, вони зневоднюютьс¤, зморщуютьс¤, ущ≥льнюютьс¤ ≥ ги≠нуть. ¬≥дбуваЇтьс¤ часткова зам≥на цих кл≥тин щ≥льними сполучнотканинними рубц¤ми. “аким чином, алкогольний гепатит (запаленн¤ печ≥нки) переходить у гр≥зне необо≠ротне захворюванн¤, ¤ке називаЇтьс¤ цирозом.

јлкоголь шк≥дливо д≥Ї ≥ на п≥дшлункову залозу. ¬≥до≠мо, що с≥к п≥дшлунковоњ залози багатий на ферменти, ¤к≥ розщеплюють б≥лки, жири й вуглеводи. “ривале вживан≠н¤ алкоголю спричин¤Їтьс¤ до ураженн¤ залозистих кл≥≠тин п≥дшлунковоњ залози, крововилив≥в у њњ паренх≥му. ѕроцес розщепленн¤ жир≥в, б≥лк≥в ≥ вуглевод≥в порушу≠Їтьс¤. “ак≥ хвор≥ в≥дчувають р≥зкий опо¤суючий б≥ль, швидко худнуть.

Ќе залишаЇтьс¤ байдужою до отруйноњ д≥њ спиртного ≥ серцево-судинна система. якщо невелик≥ дози алкоголю зумовлюють короткочасне прискоренн¤ ритму серцевоњ д≥¤льност≥, п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, ≥нод≥ незнач≠ний б≥ль у д≥л¤нц≥ серц¤ ≥ т. ≥н., то систематичне зловжи≠ванн¤ спиртним призводить до необоротних зм≥н у судин≠н≥й систем≥ й м'¤з≥ серц¤, до грубих дефект≥в судинних ст≥нок. ћ'¤зов≥ волокна серц¤ п≥д д≥Їю алкоголю перероджуютьс¤ ≥ гинуть. ¬они зам≥щуютьс¤ сполучною тканиною ≥ жиром. јлкогольних зм≥н зазнають ≥ ст≥нки судин. “ак≥ серйозн≥ зм≥ни в серцево-судинн≥й систем≥ призвод¤ть до передчасного розвитку атеросклерозу й г≥пертон≥чноњ хвороби, переб≥г ¤ких часто ускладнюЇтьс¤ крововиливом у мозок та ≥нфарктом м≥окарда.

—пиртн≥ напоњ шк≥дливо д≥ють на леген≥, нирки, ендок≠ринн≥ залози, знижують оп≥рн≥сть орган≥зму до ≥нфекц≥й. ¬≥домо, що алкогол≥зм часто поЇднуЇтьс¤ з туберкульозом легень.

” с≥м'¤х, де хоча б один ≥з подружж¤ хворий на алко≠гол≥зм, д≥ти часто бувають кволими, хворобливими, розумово в≥дсталими, схильними до р≥зних захворювань. –е≠гул¤рне вживанн¤ спиртних напоњв може призвести до безпл≥дност≥.

ƒ≥ти алкогол≥к≥в част≥ше хвор≥ють на шизофрен≥ю, бу≠вають недоумкуватими, народжуютьс¤ глухон≥мими, з т¤ж≠кими розладами функц≥њ залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ тощо.

1

Ќазва: ¬плив алкоголю на орган≥зм людини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2184 прочитано)