ћедицина > √арбуз звичайний Ц корисна л≥карська рослина

√арбуз звичайний Ц корисна л≥карська рослина

ѕлан

«агальна характеристика рослини.

’≥м≥чний склад.

Ћ≥карська рослинна сировина, њњ основна л≥кувальна д≥¤.

√арбузове нас≥нн¤.

«астосуванн¤ у медицин≥ мТ¤куш≥ та черешк≥в гарбуза.

CUCURBITA PEPO L. Ч гарбуз звичайний

"–ос≥йська назва Ч тыква обыкновенна¤

ќднор≥чна трав'¤ниста рослина з повзучим стеблом, п'¤тилопате≠вими листками та великими жовтими кв≥тками. ¬ирощують њњ на горо≠дах ≥ баштанах. «бирають восени достигл≥ плоди ≥ сушать.

—ировина. ƒл¤ виготовленн¤ л≥к≥в використовують м'¤куш гарбуза, нас≥нн¤ ≥ окремо черешки.

Ќас≥нн¤ заготовл¤Їтьс¤ й в≥дпускаЇтьс¤ аптеками.

’≥м≥чний склад. ћ'¤куш гарбуза м≥стить воду (майже 90%), б≥лки (1 %), ферменти, цукри (4-11 %), кл≥тковину (1,2%), м≥неральн≥ ре≠човини: кремн≥й, фосфат кал≥ю, магн≥ю та зал≥за (0,7 %), а також каро≠тин, аскорб≥нову кислоту, т≥ам≥н, рибофлав≥н, н≥котинову кислоту та ≥нш≥ речовини.

Ќас≥нн¤ гарбуза м≥стить жирну ол≥ю (близько 20%), особливий ф≥тостерин кукурб≥тол, смолу (до складу ¤коњ входить оксицеротинова кислота), б≥лков≥ речовини, л≥цетин.

ƒ≥¤: жовчог≥нна, сечог≥нна, глистог≥нна.

‘армаколог≥чн≥ властивост≥ ≥ застосуванн¤ в медицин≥. √арбузовий м'¤куш зб≥льшуЇ жовчовид≥ленн¤, пол≥пшуЇ функц≥ю кишок при спастич≠ному кол≥т≥, посилюЇ водний та сольовий обм≥н, ф≥льтрац≥йну функц≥ю нирок, забезпечуЇ ≤нтенсивне вид≥ленн¤ ними хлору (спри¤Ї сечовид≥≠ленню).

Ќас≥нн¤ гарбуза вживають ¤к ефективний зас≥б проти р≥зних стьожкових глист≥в (сол≥тера, карликового ц≥п'¤ка). «а глистог≥нною д≥Їю воно поступаЇтьс¤ чолов≥ч≥й папорот≥, але не ви¤вл¤Ї токсичного впливу на орган≥зм.

” народн≥й медицин≥ гарбузове нас≥нн¤ використовують ¤к зас≥б, що допомагаЇ при хворобах сечостатевих орган≥в, особливо коли в сеч≥ ви¤вл¤Їтьс¤ кров ≥ коли спазми перешкоджають сечовипусканню. ƒл¤ цього гарбузове нас≥нн¤ поЇднують з конопл¤ним с≥м'¤м ≥ готують з них емульс≥ю (так зване молоко).

ўоб позбутис¤ стьожкових глист≥в, застосовують св≥же або вису≠шене на св≥жому пов≥тр≥ й очищене в≥д лушпинн¤ (з с≥ро-зеленою шк≥рочкою) гарбузове нас≥нн¤. …ого розтирають у ступц≥ невеликими порц≥¤ми з додаванн¤м води або молока, до утворенн¤ кашки. ¬жи≠вають по 1-1/2 скл¤нки (доросл≥) або по 1/2-1 скл¤нц≥ (д≥ти) натще (лежачи). «'њдають цю порц≥ю частинами, прот¤гом 2 год. „ерез 3-4 год п≥сл¤ того, ¤к усе нас≥нн¤ вжите, випивають 1/2 столовоњ ложки послаблюючоњ сол≥, розведеноњ 1/2 скл¤нки теплоњ води, а ще через 30 хв. обов'¤зково ставл¤ть кл≥зму.

ћ. ≤. —оломченко (1968) рекомендуЇ готувати в≥двар гарбузового нас≥нн¤ (дорослим Ч 500 г, д≥т¤м Ч50-150 г). « ц≥Їю метою нас≥нн¤ разом з лушпинн¤м подр≥бнюють на м'¤сорубц≥, заливають подв≥йною к≥льк≥стю води ≥ випаровують прот¤гом 2 год. на вод¤н≥й бан≥ (на лег≠кому вогн≥), не довод¤чи до кип≥нн¤. ¬≥двар ф≥льтрують, з його по≠верхн≥ зн≥мають ол≥њсту пл≥вку. ¬есь в≥двар вживають натще за 20-30 хв. ѕослаблюючу с≥ль приймають через 2 год. п≥сл¤ вживанн¤ в≥двару.

√арбузове нас≥нн¤ можна њсти разом з рисовою кашею, цукром, медом або варенн¤м (по 1/2 скл¤нки). Ћ≥куванн¤ гарбузовим нас≥нн¤м потребуЇ попередньоњ п≥дготовки: за 2 дн≥ до цього сл≥д щоранку ста≠вити кл≥зму, а напередодн≥ увечер≥ прийн¤ти послаблюючу с≥ль.

як сечог≥нний зас≥б рекомендуЇтьс¤ з'њдати 2-3 скл¤нки нас≥нн¤ на день, вживати гарбузову кашу або пити с≥к сирого гарбузового м'¤куша Ч по 2 столов≥ ложки 3 рази на день.

ћ'¤куш гарбуза корисно вживати сирим (по 0,5 кг на день), пече≠ним ≥ вареним (до 1,5-2 кг на день) прот¤гом усього сезону (3-4 м≥с). “аке л≥куванн¤ рекомендують при хрон≥чних формах п≥Їлонефриту ≥ холециститу, подагр≥ та хворобах серц¤, що супровод¤тьс¤ набр¤ками.

ƒе¤к≥ досл≥дники пов≥домл¤ють про досить виражену сечог≥нну здатн≥сть в≥двару гарбузових черешк≥в. √отують його так: 15-20 г подр≥бнених черешк≥в кип'¤т¤ть прот¤гом 15 хв. у 2 скл¤нках води ≥ вживають прот¤гом дн¤. ƒ≥ю такого в≥двару можна посилити, ¤кщо додати до гарбузових черешк≥в 1-2 г трави горицв≥ту весн¤ного. ѕри поЇднанн≥ ц≥Їњ сум≥ш≥ з омелою б≥лою знижуЇтьс¤ артер≥альний тиск. ÷ей в≥двар вважають сильним сечог≥нним засобом при ниркових та серцевих захворюванн¤х з набр¤ками, при г≥пертон≥чн≥й хвороб≥, пору≠шенн≥ обм≥ну речовин.

ѕро ефективн≥сть д≥уретичноњ д≥њ в≥двару гарбузових черешк≥в св≥д≠чать багатор≥чн≥ кл≥н≥чн≥ спостереженн¤ ћ. ≤. —оломченка (1968).

ћ'¤куш гарбуза прикладають до обпечених м≥сць, екзем та запаль≠них вогнищ на шк≥р≥. –езультати при цьому завжди бувають позитивн≥.

« л≥кувальною метою вживають мТ¤куш гарбуза ¤к зас≥б проносний, а також проти блюванн¤ у ваг≥тних ≥ в≥д морськоњ хвороби.

Ќайчаст≥ше гарбузовий мТ¤куш вживають у вигл¤д≥ каш з пшона, рису та манноњ крупи на молоц≥ з додаванн¤м цукру за смаком.

√арбузове пюре допомагаЇ маленьким д≥т¤м вир≥шити проблеми з закренами ≥ забезпечуЇ њх в≥там≥нами. √арбузова каша зменшуЇ в≥дкладанн¤ атеросклеротичних бл¤шок на судинах.

¬икористана л≥тература:

‘.≤. ћамчур У÷≥люще зелоФ.

¬.¬.  архут УЋ≥ки навколо насФ.

‘.≤. ћамчур Уƒов≥дник з ф≥тотерап≥њУ.

√азета У—ундучок корисних порадФ.

1

Ќазва: √арбуз звичайний Ц корисна л≥карська рослина
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (797 прочитано)