ћедицина > ƒеф≥цит зал≥за у ваг≥тних

ƒеф≥цит зал≥за у ваг≥тних

Ќепоправна втрата зал≥за при кожн≥й ваг≥тност≥ складаЇ приблизно 1000 мг, з ¤ких 300 мг використовуЇтьс¤ плодом ≥ плацентою, 5000 мг втрачаЇтьс¤ на зб≥льшенн¤ маси материнського гемоглоб≥ну, близько 200 мг втрачаЇтьс¤ через шк≥ру, сечу ≥ кишечник. ќрган≥зм може в≥дновити запаси зал≥за на прот¤з≥ 4-5 рок≥в. якщо ж≥нка народжуЇ ран≥ше цього терм≥ну, у нењ неминуче розвиваЇтьс¤ анем≥¤. ƒеф≥цит зал≥за незм≥нно виникаЇ у ж≥нок, ¤к≥ мають б≥льше чотирьох д≥тей.

ќсновною причиною розвитку «ƒј Ї крововтрати р≥зноњ природи. ќкр≥м цього, серед ет≥олог≥чних фактор≥в «ƒј вид≥л¤ють:

ал≥ментарний;

гастрогенний;

ентерогенний;

порушенн¤ процес≥в транспортуванн¤ та депонуванн¤ зал≥за при захворюванн¤х печ≥нки.

” ваг≥тних ж≥нок розвитку «ƒј спри¤ють:

виснаженн¤ запас≥в зал≥за; недосконалий еритропоез при зб≥льшенн≥ у ваг≥тних ≥нг≥буючих еритропоезстероњд≥в;

незбалансована д≥Їта; мала к≥льк≥сть в рац≥он≥ сирих овоч≥в та фрукт≥в, тваринних б≥лк≥в (молока, мТ¤са, риби); втрата Fе ≥ в≥там≥н≥в при кул≥нарн≥й обробц≥;

порушенн¤ всмоктуванн¤ зал≥за при хрон≥чних захворюванн¤х Ў “ та хрон≥чних ≥нфекц≥йних захворюванн¤х (ревматизм, гепатохолецистит, п≥Їлонефрит);

виражене блюванн¤ ваг≥тних;

част≥ кровотеч≥ (передлежанн¤) плаценти;

багато ваг≥тностей в анамнез≥ з короткими ≥нтервалами м≥ж ними;

довготривала лактац≥¤;

багатопл≥дна ваг≥тн≥сть.

Ќеаби¤ке значенн¤ у розвитку «ƒј в≥д≥граЇ ≥ деф≥цит в≥там≥н≥в (аскорб≥нова кислота, т≥ам≥н, рибофлав≥н, п≥ридоксин), м≥кроелемент≥в (зал≥зо, кобальт, марганець, м≥дь, магн≥й) та протењн≥в.

–озр≥зн¤ють 2 групи анем≥й:

анем≥ю ваг≥тних Ц захворюванн¤ розвиваЇтьс¤ п≥д час ваг≥тност≥ (част≥ше п≥сл¤ 20 тижн≥в) ≥ зникаЇ п≥сл¤ полог≥ Ц УгемогестозФ;

анем≥ю у ваг≥тних Ц малок р≥вн¤ ≥снувало ще до гестац≥йного процесу; переб≥гаЇ легше, так ¤к, орган≥зм встиг адаптуватись до хвороби.

«ƒј Ц захворюванн¤, при ¤кому знижений вм≥ст зал≥за у сироватц≥ кров≥, к≥стковому мозку та депо, в результат≥ чого порушуЇтьс¤ утворенн¤ гемоглоб≥ну, розвиваЇтьс¤ г≥псохромна анем≥¤ та троф≥чн≥ розлади у тканинах.

јнем≥Їю ваг≥тних вважають зниженн¤ гемоглоб≥ну менше 100 г/л, гемотокриту менше 30%, к≥лькост≥ еритроцит≥в менше 3,2-1912/л.

” б≥льшост≥ ж≥нок до 28-30 тижн¤ ваг≥тност≥ розвиваЇтьс¤. “ак звана Уф≥з≥олог≥чна анем≥¤Ф, зумовлена нер≥вном≥рним зб≥льшенн¤м обТЇму циркулюючоњ плазми кров≥ та обТЇму еритроцит≥в. ѕри цьому показник гемоглоб≥ну не нижчий 110 г/л, нематокрит 0,32; к≥льк≥сть еритроцит≥в 3,5-1012/л; стан та самопочутт¤ ваг≥тноњ не порушен≥.

ѕро важк≥сть переб≥гу захворюванн¤ суд¤ть по р≥вню гемоглоб≥ну. Ћегка ступ≥нь анем≥њ характеризуЇтьс¤ зниженн¤м гемоглоб≥ну до 110-90 г/л, середн¤ ступ≥нь Ц в≥д 98 до 70 г/л; важка Ц 69 г/л ≥ нижче.  л≥н≥чна симптоматика зТ¤вл¤Їтьс¤ звичайно при середньому ступен≥ т¤жкост≥ анем≥њ, при легкому переб≥гу ваг≥тна може не подавати жодних скарг ≥ обТЇктивними ознаками захворюванн¤ служать т≥льки лабораторн≥ показники.

 л≥н≥чна картина «ƒј складаЇтьс¤ з симптом≥в:

повТ¤заних з низьким вм≥стом гемоглоб≥ну, що обумовлюЇ неповне кисневе забезпеченн¤ тканин (неспециф≥чних дл¤ «ƒј):

Ц загальна слабк≥сть; - задуха;

- головокруж≥нн¤; - запамороченн¤;

- головн≥ бол≥; - зниженн¤ працездатност≥;

- серцебитт¤; - безсонн¤;

викликаних деф≥цитом зал≥зовм≥сних фермент≥в (характерних т≥льки дл¤ «ƒј):

зм≥ни шк≥ри Ц вона стаЇ бл≥дою, сухою, зТ¤вл¤ютьс¤ тр≥щини, може бути легка жовтушн≥сть рук ≥ носо-губного трикутника (внасл≥док порушенн¤ обм≥ну каротину при деф≥цит≥ зал≥за);

тр≥щини в кутах рота (ангул¤рний стоматит);

зм≥ни н≥гт≥в Ц вони стають плоскими, ув≥гнутими, легко ламаютьс¤;

волосс¤ стаЇ ламким, сухим, тьм¤ним, надм≥рно випадаЇ;

почервон≥нн¤ та болюч≥сть ¤зика, атроф≥¤ сосочк≥в;

УголубизнаФ склер Ц внасл≥док дистроф≥чних зм≥н у рог≥вц≥ при деф≥цит≥ зал≥за просв≥дчують судинн≥ сплетенн¤;

мТ¤зева слабк≥сть; може виникати слабк≥сть сф≥нктер≥в ≥ внасл≥док цього мимов≥льний сечопуск (при в≥дсутност≥ дизур≥њ та зм≥н в сеч≥;

зм≥ни смаку та нюху: бажанн¤ њсти крейду, глину, п≥сок, сиру  рупу; нюхати речовини з р≥зким запахом: керосин, нафтал≥н, ацетон, бензин та ≥нш≥.

ѕеч≥нка та селез≥нка не зб≥льшен≥. ’арактерн≥ симптоми ураженн¤ ———: серцебитт¤, задуха, бол≥ в груд¤х, ≥нколи набр¤ки на ногах. јртер≥альний тиск може бути зниженим. Ќа верх≥вц≥ серц¤ ≥ в продукц≥њ легеневоњ артер≥њ вислуховуЇтьс¤ систол≥чний функц≥ональний шум.

ƒ≥агностуЇмо «ƒј на п≥дстав≥:

кл≥н≥чноњ картини;

зм≥н в анал≥з≥ кров≥:

низький кольоровий показник (нижче 0,85);

вм≥ст сироваткового зал≥за нижчий 12,% мк моль/л 10 мкг/л;

гематокрит нижче 33%;

Ќв нижче 100 г/л;

морфолог≥чн≥ зм≥ни еритроцит≥в: вони р≥зноњ форми (пог≥к≥лоцитоз), величини (ан≥зоцитоз), в мазку кров≥ зустр≥чаютьс¤ мал≥ кл≥тини (макроцитоз);

вм≥ст ретикулоцит≥в нормальний (1,2 %) або дещо п≥двищений;

Ц г≥попротењнем≥¤ та г≥поальбум≥нем≥¤.

”складненн¤ ваг≥тност≥ та полог≥в:

гестоз (у4-50%) приЇднуЇтьс¤;

передчасн≥ пологи (11-42%);

слабк≥сть пологовоњ д≥¤льност≥ (10-15%);

г≥потон≥чн≥ кровотеч≥ (10%);

гн≥йно-септичн≥ захворюванн¤ у п≥сл¤пологовому пер≥оду (12%);

г≥погалакт≥¤ (38%): при анем≥њ лактац≥¤ продовжуЇтьс¤ 3,5 м≥с. (у здорових пород≥ть Ц 6,8 м≥с.); у перш≥ 3 м≥с. обТЇм молока при анем≥њ 60 мл/добу ( у здорових 110 мл/добу).

«ƒј неблагоприЇмно впливаЇ на розвиток скоротливоњ д≥¤льност≥ матки, можлив≥ або тривал≥ зат¤жн≥ пологи, або швидк≥ та стр≥мк≥. ѕорушуютьс¤ коагул¤ц≥й н≥ властивост≥ кров≥, що Ї причиною масивних крововтрат.

¬плив «ƒј ваг≥тних на стан плода.

јнем≥¤ спри¤Ї розвитку синдрому затримки розвитку плода, хрон≥чноњ г≥покс≥њ плода, ¤ка може зак≥нчитись його загибеллю в пологах або в п≥сл¤пологовому пер≥од≥. ƒ≥ти народжуютьс¤ незр≥лими з низькою масою т≥ла. ƒеф≥цит зал≥за у матер≥ п≥д час ваг≥тност≥ впливаЇ на р≥с ≥ розвиток мозку у дитини, викликаЇ серйозн≥ в≥дхиленн¤ в розвитку ≥мунноњ системи, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ зниженн¤м р≥вн¤ ≥муноглобул≥н≥в основних клас≥в та комплементу, абсолютноњ та в≥дносноњ к≥лькост≥ ¬- ≥ “-л≥мфоцит≥в.

¬ пер≥од новонародженост≥ у д≥тей спостер≥гаЇтьс¤ велика втрата маси т≥ла ≥ б≥льш пов≥льне њњ в≥дновленн¤, зап≥зн≥ле в≥дпаданн¤ пуповидного залишку ≥ в≥дстрочена еп≥тел≥зац≥¤ пупковоњ ранки, тривалий переб≥г ф≥з≥олог≥чноњ жовт¤ниц≥. √н≥йно-септичн≥ захворюванн¤ у таких д≥тей розвиваютьс¤ у 2,2 рази част≥ше; часто розвиваЇтьс¤ анем≥¤.

Ћ≥куванн¤ «ƒј.

1. ’арчуванн¤ повинне бути повноц≥нним, з достатн≥м вм≥стом зал≥за та б≥лка. ќсобливо корисн≥ мТ¤сн≥ продукти. « мТ¤са всмоктуЇтьс¤ 6% зал≥за, з ¤Їць, риби Ц у 2 рази менше, аз рослинноњ њж≥ Ц т≥льки 0,2%.

ƒ≥Їта при «ƒј повинна м≥стити 120-200 г мТ¤са або 150-250 г риби на день, 1 ¤йце, до 1 кг молочних продукт≥в (сир, кеф≥р та н≥.), 80-100 г жир≥в; овоч≥в та фрукт≥в Ц б≥л¤ 800 г, частину з ¤ких треба зТњдати в сирому вигл¤д≥ (морква, капуста, ¤блука, р≥па).

Ѕагато зал≥за м≥ститьс¤ у баранин≥, ¤ловичин≥, печ≥нц≥, кураз≥, гранатах, гор≥хах, в≥двар≥ шипшини.

ѕоказан≥ в≥там≥нн≥ препарати У√ендев≥тФ, У”ндев≥тФ, УЋев≥тФ.

2. √емотрансфуз≥њ провод¤тьс¤ за життЇвими показами. ѕри цьому керуютьс¤ не р≥внем гемоглоб≥ну, а загальним станом та станом геодинам≥ки. ѕокази дл¤ гемотрансфуз≥њ можуть виникнути за 1-2 дн≥ до родорозр≥шенн¤ при р≥вн≥ гемоглоб≥ну 40-50 г/л.

3. Ћ≥куванн¤ «ƒј провод¤ть препаратами зал≥за, в основному дл¤ перорального застосуванн¤.

ѕоказами дл¤ призначенн¤ ≥нТЇкц≥йних препарат≥в Ї:

порушенн¤ всмоктуванн¤ Fe при захворюванн¤х Ў “;

≥ндив≥дуальна непереносим≥сть солей зал≥за;

загостренн¤ виразковоњ хвороби шлунку та ƒѕ ;

напередодн≥ операц≥њ.

ƒл¤ парентерального введенн¤ використовуютьс¤ препарати трьохвалентного зал≥за: феррум Ћек, ферб≥тол, ферковен.

–екомендуЇтьс¤ використовувати пероральн≥ препарати Fe2+ (зручн≥сть застосуванн¤, краща переносим≥сть), а не Fe3+ (краща абсорбц≥¤), сульфат зал≥за FeSO4 (краща абсорбц≥¤, ефективн≥сть, дешевше), препарати ≥з спов≥льненим вид≥ленн¤м Fe2+ (краща абсорбц≥¤, краща переносим≥сть).

÷им вимогам краще ≥нших препарат≥в в≥дпов≥дають тард≥ферон, г≥но - (м≥стить фал≥Їву кислоту, добова потреба 250 мкг) тард≥ферон, гемоферон пролангатум, сорб≥фер дурулес.

ћожна також призначити ферроплекс, конферон, актиферрин, ферроградумент, фенюльс.

ƒобова доза дл¤ проф≥лактики анем≥њ та л≥куванн¤ легкоњ форми 60 мг Fe2+,а дл¤ л≥куванн¤ вираженоњ анем≥њ 120 мг Fe2+.

¬смоктуЇтьс¤ т≥льки двохвалентне закисне зал≥зо. “рьохвалентне окисне зал≥зо, в органах травленн¤ повинне перейти у двохвалентне, щоб всмоктатись ≥ перетворившись в плазм≥ кров≥ в трьохвалентне зал≥зо, прийн¤ти участь у в≥дновленн≥ р≥вн¤ гемоглоб≥ну.

« л≥карських препарат≥в можна всмоктатись в 15-20 раз≥в б≥льше зал≥за, н≥ж з њж≥; поступивши в орган≥зм воно депонуЇтьс¤ в форм≥ ферритину та гемосидергину ≥ т≥льки пот≥м моб≥л≥зуЇтьс¤ дл¤ гемоглоб≥ноутворенн¤.

ѕосилають всмоктуванн¤ зал≥за: цистењн, аскорб≥нова та ¤нтарна кислоти.

Ћ≥куванн¤ препаратами зал≥за повинно бути тривалим. ѕ≥дйом ретикулоцит≥в (ретикулоцитарна криза) при адекватн≥й доз≥ зал≥за в≥дм≥чаЇтьс¤ на 8-12 день, вм≥сту гемоглоб≥ну на к≥нець 3-го тижн¤. Ќормал≥зац≥¤ показник≥в червоноњ кров≥ настаЇ т≥льки через 5-8 тижн≥в л≥куванн¤. «агальний стан хворих покращуЇтьс¤ ран≥ше.

1	2

Ќазва: ƒеф≥цит зал≥за у ваг≥тних
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1098 прочитано)