ћедицина > ƒ≥абетична кома, патогенез, кл≥н≥ка, ет≥олог≥¤. ƒ≥агностика. ≈кстрена медична допомога на до госп≥тальному етап≥

ƒ≥абетична кома, патогенез, кл≥н≥ка, ет≥олог≥¤. ƒ≥агностика. ≈кстрена медична допомога на до госп≥тальному етап≥

 етоацидотична (д≥абетична) кома, або г≥перкетонем≥чна. Ц небезпечне ускладненн¤ цукрового д≥абету, виникаЇ внасл≥док абсолютноњ або в≥дносноњ ≥нсул≥новоњ недостатност≥ ≥ р≥зкого зниженн¤ засвоЇнн¤ глюкози тканинами орган≥зму. –озвиваЇтьс¤ част≥ше у молодому в≥ц≥ при в≥дсутност≥ л≥куванн¤ нерозп≥знаного д≥абету, припиненн≥ ≥нсул≥нотерап≥њ, гостр≥й гн≥йн≥й ≥нфекц≥њ, оперативних втручанн¤х, ф≥зичних або псих≥чних травмах, ваг≥тност≥, голодуванн≥, багаторазовому блюванн≥.

¬ основ≥ патогенезу коми лежить ≥нсул≥нова недостатн≥сть, ¤ка, в свою чергу призводить до порушенн¤ обм≥ну речовин:

зниженн¤ утил≥зац≥њ глюкози тканинами, неповного окисленн¤ жир≥в ≥з накопиченн¤м кетонових т≥л;

г≥пергл≥кем≥њ, п≥двищенн¤ осмотичного тиску м≥жкл≥тинноњ р≥дини, кл≥тинноњ дег≥дратац≥њ ≥з втратою кл≥тинами кал≥ю ≥ фосфору;

глюкозур≥њ, пол≥ур≥њ, ацидозу.

 л≥н≥ка. –озвиваЇтьс¤ поступово в≥д 12 годин до 3 д≥б. –озр≥зн¤ють 3 стад≥њ д≥абетичноњ коми:

≤ Ц пом≥рного нетоацидозу;

≤≤ Ц декомненсованого кето ацидозу або стад≥¤ прекоми;

≤≤≤ Ц стац≥¤ коми.

—тад≥¤ пом≥рного кетоацидозу.

’арактеризуЇтьс¤ п≥двищеною втомлюван≥стю, вТ¤л≥стю, сонлив≥стю, зниженн¤м апетиту, нудотою, болем у живот≥, спрагою, частим сечовипусканн¤м, запахом ацетону з рота, зсувом –Ќ кров≥ до 7.3.

ѕрекома. ќзнаки: в≥дсутн≥сть апетиту, пост≥йно нудота, блюванн¤. –≥зка слабк≥сть, пог≥ршенн¤ зору, розлитий б≥ль у живот≥, задишка, сильна спрага, порушенн¤ св≥домост≥ Ц ступор. Ўк≥ра суха, холодна, ¤зик сухи, малинового кольору, з в≥дбитками зуб≥в по кра¤х.

 ома. «Т¤вл¤Їтьс¤ глибоке, шумне диханн¤ ( усемацул¤) з р≥зким запахом ацетону у видиханому пов≥тр≥. јртер≥альний тиск падаЇ, особливо г≥столог≥чний. ѕульс частий, малого наповненн¤. «никають сухожилков≥ рефлекси. “емпература т≥ла знижена. ¬ окремих випадках д≥абетична кома переб≥гаЇ ≥з симптомами гострого живота Ц абдом≥нальна форма, або з симптомами колапсу Ц колаптоњдна форма.

Ћабораторна д≥агностика.

 ров: г≥пергл≥кем≥¤ (норма до 5.5 ммоль/л)

г≥перкреатин≥нем≥ (норма до 0,132 ммоль/л)

г≥перкен≥онем≥¤ (норма до 1,72 ммоль/л)

г≥покал≥Їм≥¤ (норма до 3,6-5,3 ммоль/л)

«ниженн¤ лужного резерву кров≥ (норма до 70 об.% —ќ2).

ѕ≥двищенн¤ осмол¤рност≥ кров≥ (норма 285-310 ммоль/л).

—еча: глюкозур≥¤, альбум≥нур≥¤. Ћейкоцитур≥¤, цил≥ндрур≥¤.

Ќев≥дкладна допомога.

1.≤нсул≥нотерап≥¤: використовують два широко вживан≥ методи ≥нсул≥нотерап≥њ з використанн¤м невеликих доз ≥нсул≥ну:

а) в/м введенн¤ невеликих доз ≥нсул≥ну. ’ворому ввод¤ть спочатку 20 ќƒ ≥нсул≥ну;

в/м (при колапс≥ Ц 20 ќƒ ≥нсул≥ну в/м), а пот≥м, щогодини Ц по 10 ќƒ ≥нсул≥ну в/м з одночасним щогодинним визначенн¤м р≥вн¤ глюкози в кров≥ та сеч≥ ≥ ацетону в сеч≥. ѕ≥сл¤ зниженн¤ гл≥кем≥њ до 11 ммоль/л Ц ≥нсул≥н ввод¤ть п≥дшк≥рно до 6 ќƒ кожн≥ 4 години.

б) пост≥йна в/в ≥н фуз≥¤ невеликих доз ≥нсул≥ну. ѕростий ≥нсул≥н розвод¤ть в 0,9% ≥зотон≥чному розчин≥ NaCl ≥ ввод¤ть ≥з швидк≥сть 10 ќƒ/год.

ѕеред початком ввод¤ть 10 ќƒ ≥нсул≥ну в/в струменев≥. ѕри зниженн≥ гл≥кем≥њ до 11 ммоль/л переход¤ть на п≥дшк≥рне введенн¤ по 6 ќƒ кожн≥ 4 год. ѕри дос¤гненн≥ гл≥кем≥њ в 11 ммоль/л зам≥сть 0,9% ≥зотон≥чного розчину натр≥ю хлориду внутр≥шньо венно застосовують 5% розчин глюкози з подв≥йною дозою ≥нсул≥ну дл¤ в≥дновленн¤ запас≥њ гл≥когену.

2.–ег≥дратац≥йна терап≥¤.

Ќайкраще вводити розчин «≥нгера, але застосовувати можна й 0,9% розчин NaCl. ” звТ¤зку з небезпекою розвитку набр¤ку мозку, гостроњ л≥вошлунковоњ недостатност≥, набр¤ку мозку, гостроњ л≥вошлуночковоњ недостатност≥, набр¤ку легень, ≥н фуз≥йну терап≥ю сл≥д проводити з обережн≥стю. ѕри р≥зкому зниженн≥ ј“ (до 80 мм.рт.ст.) спочатку ввод¤ть плазму, а пот≥м 0,9% ≥зотон≥чний розчин NaCl Ц 2 л≥три за 1годину. ¬сього за добу хворий отримуЇ 6-8 л≥тр р≥дини.

3. орекц≥¤ електрол≥тних порушень, головним чином деор≥циту кал≥ю. ¬вод¤ть розчини кал≥ю через 3 години в≥д початку ≥нсул≥нотерап≥њ.  ≥льк≥сть кал≥ю розраховують на 1 г чистоњ речовини на 1 годину (п≥д контролем вм≥ст≥ кал≥ю в кров≥). ѕри дос¤гненн≥ р≥вн¤ кал≥ю в кров≥ 5 ммоль/л ≥ поверненн¤ хворого до притомност≥ дають пити соки багат≥ на кал≥й (томатний, моркв¤ний, апельсиновий) або молоко.

4.« метою боротьби з ацидозом (рпи зниженн≥ –Ќ артер≥альноњ кров≥ менше 7.0) вод¤ть 2,5% розчин г≥дрокарбонату натр≥ю до зникненн¤ диханн¤  усмаул¤ ≥ нормал≥зац≥њ –Ќ.

5.ƒл¤ покращенн¤ переб≥гу окисних процес≥в внутр≥шньо-венно крапельно ввод¤ть 100 мг кокарбоксилази, 5 мл 5%-розчин аскорб≥новоњ кислоти, 20 мкг в≥там≥ну ¬12, 1 мл 5% розчин в≥таму ¬6.

6.ѕри безперервному блюванн≥ дл¤ поповненн¤ деф≥циту б≥лк≥в ≥ боротьби з голодуванн¤м через 4-6 годин в≥д початку л≥куванн¤ ввод¤ть 200-300 мл плазми.

7.√епаринотерам≥¤. 25.000 ќƒ на добу безперервно з розрахунку 1.000-1.500 ќƒ/год. або 12.5 тис. ќƒ 2 рази на добу п≥дшк≥рно.

8.—имптоматичне л≥куванн¤. ѕри артер≥альн≥й г≥потон≥њ Ц внутр≥венно ввод¤ть плазму, плазмозам≥нники, в/м 1-2 мл 0,5% ƒока, при виражен≥й тах≥кард≥њ Ц серцев≥ гл≥козиди, бета-адреноблокатори, антигон≥ст≥с кальц≥ю групи верапам≥лу або дилт≥азему.

9.ќксигенотерап≥¤.

10. орн толь цукру кров≥ кожн≥ 2-3 години.

√осп≥тал≥¤зац≥¤ терм≥нова у в≥дд≥ленн¤ реан≥мац≥њ та ≥нтенсивноњ терап≥њ. “ранспортують на носилках у положенн≥ лежачи.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

ƒ≥агностика та л≥куванн¤ нев≥дкладних стан≥в у загострень параневтичних захворювань. Ќ.ћ. —ереюк.

Ўвидка медична допомога. Ѕ.√. јтенасенка. Ћ.√.„епкого.

1

Ќазва: ƒ≥абетична кома, патогенез, кл≥н≥ка, ет≥олог≥¤. ƒ≥агностика. ≈кстрена медична допомога на до госп≥тальному етап≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (589 прочитано)