ћедицина > ≈ндокринна система та њњ ф≥з≥олог≥¤

≈ндокринна система та њњ ф≥з≥олог≥¤

≈ндокринна система регулюЇ багато р≥зноман≥тних функц≥й орган≥зму через видов≥ х≥м≥чн≥ речовини вироблен≥ залозами в кровооб≥г. «алози розташован≥ в р≥зних частинах т≥ла. ’≥м≥чн≥ речовини, ¤к≥ називаютьс¤ гормонами можуть зм≥нити стан, структуру орган≥в ≥ тканин. ƒе¤к≥ гомони стимулюють р≥ст к≥сток, ≥нш≥ можуть контролювати обм≥н речовин в кл≥тинах т≥ла. ™ залози внутр≥шньоњ секрец≥њ (ендокринн≥) та залози зовн≥шньоњ секрец≥њ (екзокринн≥ залози). ≈ндокринн≥ залози вид≥л¤ють гормони пр¤мо в кровооб≥г, а екзокринн≥ в протоки (залози), що ведуть на поверхню (зовн≥) т≥ла.

ѕридаток мозку (г≥поф≥з), щитовидна залоза, паращитовидн≥ залози, статев≥ залози (¤Їчники та ¤њчка) шишковидн≥ залози, ≥ п≥дгрудинн≥ залози належать до ендокринних залоз. ћолочн≥ залози, слизов≥, слинн≥, сл≥зн≥ ≥ потов≥ залози належать до залоз зовн≥шньоњ секрец≥њ (екзокринних). ѕридаток мозку (г≥поф≥з) Ї досить малою залозою, що складаЇтьс¤ з двох дольок (передньоњ та задньоњ) аденог≥поф≥зу та нейрог≥проф≥зу, розташованих в основ≥ мозку. јденог≥поф≥з виробл¤Ї гормони, ¤к≥ називаютьс¤ соматотроп≥н (гормон росту) (STH), ¤кий стимулюЇ протењн синтезу в органах ≥ тканинах ≥ спричин¤Ї р≥ст. —екрец≥¤ гормону росту продовжуЇтьс¤ на прот¤з≥ всього житт¤ орган≥зму. ѕеревироб≥ток соматотроп≥ну в дитинств≥ приводить до г≥гантизму ≥ в дорослому житт≥ це може спричинити акромегал≥ю (зб≥льшенн¤ пальц≥в рук, н≥г, кистей рук, ступн≥в, челюстей, носа). √ормони, що стимулюють щитовидну залозу також виробл¤ютьс¤ аденог≥поф≥зом. ÷ей гормон (т≥ротроп≥н) стимулюЇ р≥ст щитовидноњ залози. “≥ротроп≥н вид≥л¤Їтьс¤ пост≥йно в невеликих к≥лькост¤х. « охолодженн¤м т≥ла вид≥ленн¤ т≥ротроп≥ну зб≥льшуЇтьс¤ ≥ зб≥льшуЇтьс¤ виробленн¤ тепла. ÷ей феномен Ї дуже важливий при загартуванн≥ т≥ла так ¤к це означаЇ, що оп≥р т≥ла до холоду можна зб≥льшити тренуванн¤м. јденог≥поф≥з також в≥дпов≥даЇ за виробленн¤ адренокорт≥котроп≥чних гормон≥в. ¬они стимулюють р≥ст наднирковоњ кори ≥ актив≥зуЇ гормони синтезу в н≥й. ¬ид≥ленн¤ адренокорт≥котроп≥чних гормон≥в придатком мозку (г≥поф≥зом) зб≥льшуЇтьс¤ при стрес≥. ѕередн≥й придаток мозку виробл¤Ї також статев≥ гормони. ¬они стимулюють р≥ст ¤йцекл≥тини в ¤њчниках ж≥нок. ќдин з гормон≥в називаЇтьс¤ фол≥кулостимулюючим гормоном. ≤нший, стимулюЇ секрец≥ю гормону, що спри¤Ї збереженню ваг≥тност≥ (прогестерон) ≥ називаЇтьс¤ мотен≥зуючим гормоном (LH). √ормон, що стосуЇтьс¤ жовтого т≥ла ¤Їчника, ¤кий зб≥льшуЇ виробленн¤ молока в молочних залозах називаЇтьс¤ ютеотроп≥ном (що стосуЇтьс¤ жовтого т≥ла ¤Їчника. ¬≥н також належить до гонадотроп≥чних гормон≥в (статевих), ¬ чолов≥к≥в, гонадотроп≥ни впливають на розвиток сперматозоњд≥в в ¤њчниках. √ормон, що стосуЇтьс¤ жовтого т≥ла ¤Їчника (пролакт≥н) розкладаЇтьс¤ п≥д д≥Їю травних ензим≥в ≥ тому може вводитись п≥дшк≥рно або внутр≥венно.

ўитовидна залоза, ¤ка розташована по обидва боки трахењ, нижче, щитовидно залози складаЇтьс¤ з правоњ ≥ л≥воњ зубчасто-округленоњ частки залози постачають кров у л≥мфатичн≥ вузли. √ормональна секрец≥¤ цих залоз називаЇтьс¤ щитовид≥ленн¤. ’арактерною ознакою щитовидних гормон≥в Ї њх вплив на енергетичний метабол≥зм. ќтже, де¤к≥ з цих гормон≥в гостро реагують окислювальним процесам.

ўитовидна ≥нтенсиф≥куЇ постачанн¤ карбог≥драт≥в, жир≥в та протењну.

ѕара щитовидн≥ залози розташован≥ в спинн≥й частин≥ за щитовидними залозами.

ѕара щитовидн≥ гормони (–“Ќ) регулюють постачанн¤ кальц≥ю в кров та мозкову р≥дину.

ѕ≥дшлункова залоза розташована позаду зуб≥в. ¬она виробл¤Ї гормони, ¤к≥ називаютьс¤ остр≥вц¤ми Ћангерханса (в честь вченого, ¤кий њх в≥дкрив). √ормони п≥дшлунковоњ залози це ≥нсул≥н ≥ глюкагон, ¤к≥ регулюють належним чином р≥вень цукру ≥ структуру т≥ла.

Ќаднирков≥ залози, ¤к≥ ще також називають... «алози розм≥щен≥ на вершин≥ кожноњ нирки. ¬они включають по дв≥ частини медула? ≤ кортекс? Ќаднирковий кортекс виробл¤Ї групу гормон≥в, таких ¤к м≥нералокорт≥коњди, глюкокортикоњди, с≥мТ¤н≥ гормони (андрогени ≥ оестрогени). Ѕ≥льш≥сть м≥неральних солей регулюютьс¤ м≥нералокортикоњдами. ¬м≥ст цукру, жир≥в ≥ вуглевод≥в контролюють глюкокортикоњди. јндрогени ≥ оестреогени грають дуже важливу роль в розвитку ген≥в дитини ≥ п≥зн≥ше основною другор¤дного характеристикою стат≥ важливою дл¤ репродукц≥њ. Ќадниркова медула вид≥л¤Ї адренал≥н (ен≥нефр≥н) ≥ норадренол≥н (норен≥нефр≥н).

1

Ќазва: ≈ндокринна система та њњ ф≥з≥олог≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1135 прочитано)