ћедицина > ≈тика взаЇмин у медичному колектив≥

≈тика взаЇмин у медичному колектив≥

ƒл¤ середнього медичного прац≥вника культура сп≥лкуванн¤ з≥ сп≥вроб≥тниками в колектив≥ Ч одне з необх≥дн≥ умов високоњ ефективност≥ прац≥, морального задоволенн¤ в≥д нього.

”сп≥х л≥куванн¤ хворого, догл¤д за ним багато в чому визначаЇтьс¤ зм≥стом ≥ формою д≥лових взаЇмин середн≥х медичних прац≥вник≥в один з одним, л≥кар¤ми, сан≥тарками, кер≥вниками установи.

‘ельдшеру, акушерц≥, медичн≥й сестр≥, сан≥тару легше працювати в дружному ≥ споЇному колектив≥ з≥ здоровим психолог≥чним кл≥матом, високою трудовою дисципл≥ною, загальним прагненн¤м виконувати службовий борг ≥з максимальною в≥ддачею сил, знань, досв≥ду. —оц≥ологи ≥ психологи установили пр¤му залежн≥сть м≥ж моральним кл≥матом у колектив≥ ≥ продуктивн≥стю прац≥, плинн≥стю кадр≥в.

” гарному колектив≥ робота створюЇтьс¤ завд¤ки прагненню кожного допомогти ≥ншому, ви¤вити увагу до товариша по робот≥, розд≥лити з ним ус≥ приЇмн≥ ≥ рад≥сне, лиха ≥ негоди.

Ќавпаки, ¤кщо колектив конфл≥ктуЇ через пост≥йн≥ непорозум≥нн¤ у взаЇминах м≥ж його членами ≥нтриг, сварок, неповаги один до одного, знижуЇтьс¤ ефективн≥сть прац≥ колективу в ц≥лому, ¤к≥сть роботи окремих сп≥вроб≥тник≥в. ” такому колектив≥ неприЇмно працювати, з'¤вл¤Їтьс¤ бажанн¤ залишити роботу. Ќенормальна обстановка в колектив≥ ≥нод≥ зв'¤зана з хворобливим самолюбством окремих його член≥в, з небажанн¤м прислухатис¤ до корисних рад ≥ в той же час ≥з грубими помилками в робот≥, порушенн¤м трудовоњ дисципл≥ни, що волаЇ поводженн¤м.

“аке поводженн¤ част≥ше порозум≥ваЇтьс¤ низькою культурою людини, його невихован≥стю, а часом Ї прикритт¤м л≥н≥ ≥ небажанн¤ трудитис¤ в повну силу, з повною в≥ддачею своњх можливостей. Ќа жаль, у де¤ких медичних колективах ще не зжит≥ випадки брутальност≥, хамства, безцеремонност≥. “аким шл¤хом де¤к≥ люди прагнуть до самоствердженн¤. «вичайно, терп≥ти под≥бну Ђ≥ржуї, що роз'њдаЇ нер≥дко гарний колектив, неприпустимо. ѕорушники пор¤дку, порушники морально-психолог≥чного кл≥мату в колектив≥ повинн≥ одержувати одностайну в≥дс≥ч, а ¤кщо це не допомагаЇ, њх необх≥дно ≥золювати в≥д колективу.

™ таке слово Ђколегиї.  олегами називають товариш≥в по робот≥ чи прац≥ навчанню, людей, об'Їднаних сп≥льн≥стю д≥лових ≥нтерес≥в.  олег≥альн≥сть Ч це устремл≥нн¤ людей вир≥шувати вс≥ питанн¤ сп≥льно на принципах взаЇмоповаги ≥ взаЇмодопомоги. Ѕути колегами Ч це значить дотримувати принципу взаЇмодопомоги, а не взаЇмного всепрощенн¤ ≥ покриванн¤, взаЇмно збагачувати коло друга знанн¤ми, ум≥нн¤м, досв≥дом, щиросердечною щир≥стю ≥ красою, ≥ в той же час не прощати друг дружу егоњзму, користолюбства, байдужост≥, недбалост≥ в робот≥, профес≥йного неуцтва ≥ всього ≥ншого, що заважаЇ людин≥ нормально жити ≥ працювати.

ћолодому фельдшеру, що починаЇ чи акушерц≥ медичн≥й сестр≥, що робить перш≥ кроки, особливо необх≥дна св≥дом≥сть того, що Ї поруч людину, на ¤кий можна обпертис¤ у важку хвилину, одержати в≥д нього допомогу, ≥ раду. —початку своЇњ д≥¤льност≥ практично кожен медик в≥дчуваЇ недол≥к необх≥дних знань, ум≥нь, навичок. ќбовТ¤зок б≥льш досв≥дчених колег Ч допомогти своњм молодим товаришам за профес≥Їю ≥ роботою, п≥дбадьорити њх, уселити впевнен≥сть, оптим≥зм, направити по правильному шл¤ху.

Ћюдин≥ легко ≥ просто працювати в колектив≥, ¤кщо в≥н ум≥Ї поважати ≥нших, з дов≥рою ≥ доброзичлив≥стю в≥дноситис¤ до колег. ј. ѕ. „ехов у своЇму щоденнику писав: Ђяку насолоду поважати людиниї. ѕоважати ≥нших Ч це значить вважатис¤ з њхньою думкою ≥ переконанн¤ми, ≥нтересами ≥ нестатками, тобто бути уважним ≥ чуйноњ до навколишнього люд¤м, вв≥чливим ≥ дел≥катний скромним ≥ справедливоњ. ÷≥нн≥сть людськоњ особистост≥ визначаЇтьс¤ ≥ тим, наск≥льки людина здатна поважати самого себе. ¬.√.ЅЇл≥нський затверджував: ¤кщо людина поважаЇ власне достоњнство, в≥н н≥коли не п≥де на угоду з власною сов≥стю. “ака людина не поставить особист≥ ≥нтереси вище ≥нтерес≥в колективу ≥ сусп≥льства, не стане егоњстом ≥ п≥длабузником, ошуканцем ≥ кар'Їристом, не буде прагнути жити за рахунок ≥нших, перекладати своњ обов'¤зки на колег.

ѕоважне в≥дношенн¤ медичних прац≥вник≥в один до одного ви¤вл¤Їтьс¤ насамперед у форм≥ звертанн¤. Ќе припустимою фам≥ль¤рн≥стю з боку л≥кар¤ ви¤вл¤Їмо звертанн¤ до сестер, акушеркам, сан≥таркам по ≥мен≥.

Ќормою здорових взаЇмин медичних прац≥вник≥в один з одним Ї дбайливе в≥дношенн¤ до авторитету Ч своЇму ≥ товариш≥в. «овс≥м справедливий думка, що пац≥Їнт ≥ його родич≥ своЇ в≥дношенн¤ медицин≥ нер≥дко будують на основ≥ спостережень за взаЇминами м≥ж медичними прац≥вниками.

—убординац≥¤ в робот≥ л≥кар¤ ≥ медичноњ сестри необх≥дна, але вона н≥чого загального не маЇ з зарозум≥лим; в≥дношенн¤м одного вищого прац≥вника до прац≥вника рангом нижче. –азом з тим ще зустр≥чаютьс¤ л≥кар≥, част≥ше молод≥, котр≥ повод¤тьс¤ з медичною сестрою некоректно, фам≥ль¤рно.

–обота в колектив≥, великому чи малому, спри¤Ї розвитку в медичного прац≥вника сусп≥льноњ св≥домост≥, учить його бути принциповим, непримиренним до недол≥к≥в у робот≥, створюЇ умови дл¤ колег≥ального (а виходить, ≥ найб≥льш правильного) р≥шенн¤ складних питань проф≥лактики, д≥агностики ≥ л≥куванн¤ хворих. —аме в колектив≥ кожен прац≥вник може учитис¤ глибоко осмислювати сусп≥льне значенн¤ своЇњ повс¤кденноњ д≥¤льност≥, краще зрозум≥ти њњ роль у державному масштаб≥.

¬ ≥нтересах хворого нер≥дко необх≥дно колективне обговоренн¤ його стану ≥ додаток сп≥льних зусиль ц≥лоњ групи медичних прац≥вник≥в. якщо в медичного прац≥вника виникають сумн≥ву, непевн≥сть у правильност≥ заход≥в щодо наданн¤ хворим допомоги, варто в≥дкинути чи самовпевнен≥сть помилкову соромлив≥сть ≥ звернутис¤ за порадою до колег, насамперед до б≥льш досв≥дчених ≥ знаючих, ≥ з њхньою допомогою перебороти виникл≥ труднощ≥.

ѕосп≥шн≥ ≥ необдуман≥ вчинки медичного прац≥вника, ≥гноруванн¤ њм принципу колег≥ального п≥дходу до р≥шенн¤ складних питань медичноњ практики можуть запод≥¤ти хворим непоправну шкоду.

” боротьб≥ з недол≥ками в робот≥ не останнЇ м≥сце займаЇ товариська, здорова критика. Ќетерпиме в≥дношенн¤ до критики в середовищ≥ медичних прац≥вник≥в св≥дчить про слаб≥сть виховноњ роботи в колектив≥. “≥льки низьким р≥внем сусп≥льноњ св≥домост≥, невимоглив≥стю до себе можна по¤снити поводженн¤ де¤ких л≥кар≥в ≥ середн≥х медичних прац≥вник≥в, що сприймають критику ¤к особисту образу. ќднак у присутност≥ хворих критика на адресу будь-¤кого медичного прац≥вника неприпустима. якщо медичний прац≥вник ум≥Ї переборювати своњ слабост≥, самокритичний, то ≥ справедлив≥й критиц≥ на його адресу з боку колег сприймаЇтьс¤ њм не ¤к особиста образа, а ¤к необх≥дна допомога. “овариська критика змушуЇ ретельно проанал≥зувати причини дефект≥в у своњй робот≥, в≥дм≥тити шл¤х њхнього усуненн¤, зробити визначен≥ висновки, п≥дсилити самоконтроль.

 ритика Ч не Їдина ≥ не основна форма допомоги колег один одному. ѕочинаючий прац≥вник маЇ потребу в сп≥вчутливому в≥дношенн≥ старших ≥ б≥льш досв≥дчених товариш≥в по робот≥, у њхн≥й допомоз≥.

ѕ≥двищенн¤ д≥лового р≥вн¤ середнього медичного прац≥вника повинне бути пост≥йною турботою л≥кар¤. ѕ≥сл¤ обходу л≥кар повинний розпов≥сти сестр≥ про зм≥ни в стан≥ хворих, дати њй по¤сненн¤ до призначень, при необх≥дност≥ звернути увагу медичноњ сестри на де¤к≥ об'Їктивн≥ ≥ суб'Їктивн≥ зрушенн¤ в стан≥ хворого, ¤к≥ варто врахувати при п≥дготовц≥ ≥ п≥д час проведенн¤ д≥агностичних ≥ л≥кувальних процедур.

ѕ≥двищенню д≥ловоњ квал≥ф≥кац≥њ сестри спри¤Ї участь (хоча б пер≥одичне) у л≥карських обходах.

ћедичн≥ сестри з великим стажем роботи звичайно з почутт¤м под¤ки згадують л≥кар≥в, що не т≥льки вимоглив≥, але ≥ чуйн≥ до њхн≥х запит≥в ≥ нестатк≥в, допомагають п≥двищити профес≥йний р≥вень, д≥лову квал≥ф≥кац≥ю в широкому зм≥ст≥ слова.

Ѕоргом кожного л≥кар¤ ≥ медичноњ сестри Ї взаЇмне збагаченн¤ накопиченим досв≥дом, п≥дсумками своњх спостережень ≥ м≥ркувань. Ћ≥кар може навчити фельдшера, чи акушерку медичну сестру, але нер≥дко ≥ середн≥й медичний прац≥вник под≥л¤Їтьс¤ з л≥карем своњм досв≥дом. ƒ≥йсно, молодий л≥кар може перейн¤ти в досв≥дченого чи фельдшера сестри не т≥льки методику виконанн¤ ¤коњ-небудь д≥агностичноњ чи л≥кувальноњ процедури, але ≥ здатн≥сть умовити, переконати хворого прийн¤ти л≥ки, погодитис¤ на зондуванн¤ ≥ т.д.

Ћ≥кар одержуЇ в≥д медичноњ сестри необх≥дну ≥нформац≥ю про зм≥ни в стан≥ хворого, про його реакц≥ю на л≥куванн¤, тому що сестра пост≥йно знаходитьс¤ в постел≥ хворого, безпосередньо зд≥йснюЇ в≥дх≥д за ним, виконуЇ терапевтичн≥ процедури. якщо л≥кар ви¤вл¤Ї ц≥кав≥сть до ц≥Їњ ≥нформац≥њ, заохочуЇ прагненн¤ медичноњ сестри пом≥чати нав≥ть найменш≥ зрушенн¤ в стан≥ хворого, учить цьому сестру, п≥двищуЇтьс¤ ефективн≥сть л≥куванн¤.

ћедична сестра зобов'¤зана ≥нформувати л≥кар¤ про в≥дмовленн¤ хворого в≥д чи л≥к≥в процедури, про неможлив≥сть виконати ¤ке-небудь призначенн¤, про необх≥дн≥сть зам≥ни одних л≥к≥в ≥ншими ≥ т.д.

якщо л≥кар не знаЇ про раптове пог≥ршенн¤ стану хворого (наприклад, п≥д час н≥чного чергуванн¤), про скарги хворого й ≥нших важливих ознак динам≥ки захворюванн¤, в≥н може припуститис¤ д≥агностичноњ помилки, недооц≥нити вагу стану хворого, призначити неправильне л≥куванн¤. ќтже, одн≥Їю з найважлив≥ших умов ефективного л≥куванн¤ Ї Їдн≥сть д≥й л≥куючого л≥кар¤ ≥ палатноњ сестри. ÷е стосуЇтьс¤ л≥кар≥в ≥ сестер, що працюють на л≥карськ≥й д≥л¤нц≥, у санатор≥њ ≥ т. д.

” дит¤чих, терапевтичних, х≥рург≥чних ≥ ≥нших в≥дд≥ленн¤х завжди Ї важко хвор≥, що потребують ц≥лодобовоњ уваги л≥кар¤ ≥ медичноњ сестри. —тан хворих ≥з захворюванн¤ми серц¤, бронх≥альною астмою й ≥н. може раптово пог≥ршитис¤, ≥нод≥ виникаЇ загроза життю хворого. якщо стан хворого пог≥ршилос¤ в н≥чний час, медична сестра зобов'¤зана негайно викликати до хворого чергового л≥кар¤. Ќа жаль, де¤к≥ л≥кар≥ п≥д час чергуванн¤ вноч≥ л¤гають спати, а чергов≥ сестри соромл¤тьс¤ њх будити. Ќамагаючись у так≥й ситуац≥њ допомогти хворим самост≥йно, медична сестра може допустити велику, ≥нод≥ фатальну помилку.

1	2

Ќазва: ≈тика взаЇмин у медичному колектив≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1018 прочитано)