ћедицина > Ћ≥карськ≥ рослини. ƒерев≥й тис¤чолистий, альте¤ л≥карська, оман високий

Ћ≥карськ≥ рослини. ƒерев≥й тис¤чолистий, альте¤ л≥карська, оман високий

ƒерев≥й тис¤чолистий (Achillea millefolium L.). –ос≥йська назва Чтыс¤челистник; м≥сцева Ч б≥логоловник, гул¤виц¤, деревей, деревець, деревень кр≥вавник, дерев≥й женський, дерев≥й кр≥вавник, дерев≥й мужеський, дерев≥й польовий, дерев≥нь, деревл¤ник, деревник, деревиц¤, дирв≥й, диревец, загазьовка, зеленець, кашка, кервавник, кирвавчник, корвавник, кравник, крвавник, кревавник, кречка, кр≥вавниц¤, кровавник, кровник, кровоспирач, моращ≥вник, муральник, мурачуник, мурашина, муращ≥вник, мурашник, мура≥даник, муращатник, муращуник, мурущун, мурющувник, мур¤нга, мур¤нджник, мур¤щ≥вник, мур¤щульник, мур¤щаник, подб≥лка, пупки д≥воч≥, ранник, румер, сербор≥з, серп≥й, серп≥вник, серпник, серпор≥з, тис¤ченець.

«астосуванн¤. « л≥кувальною метою використовують траву дерев≥ю (Herba millefolii, Herba millefolii cum floribus). ¬она м≥стить в соб≥ ще мало вивчену аморфну речовину Ч ахњллењн, еф≥рне масло (0,1Ч0,4%), ф≥тонциди, дубильн≥ речовини, орган≥чн≥ кислоти (зокрема, ах≥ллеову), в≥там≥н  - ¬ еф≥рних маслах Ї борнеол, ц≥неол, п≥нен, туйон, азулеп та ≥нш≥.

ѕрот¤гом багатьох в≥к≥в дерев≥й застосовували ¤к над≥йний зас≥б при р≥зних захворюванн¤х, поганому апетит≥, л≥куванн≥ ран ≥ кровотеч. « л≥топис≥в в≥домо, що внука ƒмитр≥¤ ƒонського, ¤кий був обезсилений в≥д носових кровотеч, вил≥кували соком дерев≥ю.

Ћистки й суцв≥тт¤ дерев≥ю широко використовують при в≥дсутност≥ апетиту, слабому травленн≥, л≥куванн≥ кровотеч, кров'¤них понос≥в, геморою, при аномал≥¤х менструац≥й, хворобах печ≥нки, кам'¤них хворобах, катар≥ ≥ виразц≥ шлунка тощо.

Ќаст≥й дерев≥ю (0,8 г на 200 г води) по столов≥й ложц≥ 2Ч3 рази на день п'ють дл¤ пол≥пшенн¤ апетиту ≥ травленн¤.

—оком, а також напаром з сухих кв≥т≥в дерев≥ю з дом≥шкою (1/3 за вагою) кв≥т≥в ромашки вмивають обличч¤. Ўк≥ра набуваЇ матового кольору.

ƒл¤ заспокоЇнн¤ сильних болей у шлунку (спазм) п'ють чай з дерев≥ю та кв≥т≥в ромашки Ч по столов≥м ложц≥ на скл¤нку кип'¤тку. ѕри цьому на область шлунка кладуть гр≥лку.

„ай з кв≥т≥в дерев≥ю п'ють (по 3 скл¤нки на день) при маткових кровотечах ≥ при кровохарканн≥.

–оз≥м'¤т≥ св≥ж≥ листки рослини прикладають до ран.

«биранн¤. “раву, лист¤ ≥ кв≥тки збирають в пер≥од цв≥т≥нн¤, в червн≥Чжовтн≥. ѕри збиранн≥ рослину п≥др≥зують приблизно наполовину; листки обривають, коли вони досить розвинен≥, в кв≥тках ц≥нн≥ т≥льки кошики.

—ушать у теплому, добре пров≥трюваному прим≥щенн≥, на горищ≥ п≥д зал≥зним дахом.

јльте¤ л≥карська (Althaea officinalis L.). –ос≥йська назва Ч алте¤ лекарственна¤; м≥сцева Ч альтей, альте¤, бешишник, буй, вологл≥д, гордовл¤, гордовл¤ л≥карська, калачики, лопухан¤, маков≥йник, мальва л≥карська, па-ланиц¤, пац≥рник, пацурник, просвирн¤к, проскурець, проскурки, проскурн¤к, рожа городн¤, рожа кошача, рожа собача, слиз, слиз городовий, слиз л≥карський, слизник, сл≥з, слюз, ц¤тки, шльоз.

«астосуванн¤. « л≥кувальною метою використовують листки (Folia althaeac), кв≥тки (Flos althaeae) ≥ корен≥ (Radix althaeae). Ћистки м≥ст¤ть слиз ≥ еф≥рне масло; кв≥тки Ч також слиз, цукор, крохмаль, сахарозу, ≥нвертний цукор, ол≥ю ≤ аспараг≥н; корен≥ Ч слиз, крохмаль, пектинов≥ речовини, цукор, аспараг≥н.

«астосовуЇтьс¤ ¤к слизовий ≥ в≥дхаркувальний засоби при запаленн≥ дихальних орган≥в ≥ при поносах.

јльте¤ вживаЇтьс¤ у вигл¤д≥ порошк≥в, сиропу, в≥двару. Ќаст≥й, виготовлений на холодн≥й вод≥ (10Ч20 г на 200 г води), призначають по столов≥й ложц≥ 3Ч4 рази на день.

«биранн¤.  орен≥ збирають весною, в березн≥ Ч кв≥тн≥, або восени, в серпн≥Чвересн≥, коли в них накопичуЇтьс¤ найб≥льше слизу. ¬л≥тку збирають кв≥тки ≥ листки. ѕросушувати потр≥бно ¤комога швидше в теплому ≥ добре пров≥трюваному прим≥щенн≥, на звичайн≥й печ≥ або в сушарках при температур≥ до 35∞.

ќман високий (Inula helenium L.). –ос≥йська назва -дев¤сил высокий, лекарственный; м≥сцева Ч аман, аман луговий, вухо медвеже, г≥льт¤йз≥лл¤, дивосил, д≥восил, з≥лл¤ солодке, капотка, коров'¤н, кров'¤к, майник, об-мил, оман правдивий, оман справедливий, оман, п≥дсолнок дикий, стар≥вник, трава животна, умен, ухо ведмеже, хл≥б новий.

«астосуванн¤. ¬ медицин≥ застосовують корен≥ з кореневищами (Rhizoma et Radix inulae helenium), ¤к≥ м≥ст¤ть 1Ч3% еф≥рноњ ол≥њ, до складу ¤коњ входить геленњн; алантол, проазулен; кр≥м того, в корен¤х ≤ ко≠реневищах ще знайдено ≥нул≥н (44%), жеудо≥нул≥н, ≥нулен≥н.

¬живають в≥двар кореневища ≥ корен¤ ¤к добрий в≥дхаркувальний зас≥б при р≥зних захворюванн¤х дихальних шл¤х≥в (в тому числ≥ й бронх≥альн≥й астм≥), ¤к заспок≥йливий зас≥б при бронх≥альних спазмах, ¤к протизапальне; в≥н здатний п≥двищувати функц≥ональну д≥¤льн≥сть шлунка й кишок (при њх запаленн≥, пронос≥), вживаЇтьс¤ ¤к жовчог≥нний, легкий потог≥нний зас≥б, дл¤ пол≥пшенн¤ обм≥ну речовин ≥ в г≥неколог≥чн≥й практиц≥ (викликаЇ м≥с¤чн≥). ¬живаЇтьс¤ кор≥нь ¤к зовн≥шнЇ при л≥куванн≥ захворювань шк≥ри (короста, екзема).

¬ народн≥й медицин≥, зг≥дно з даними ќ. ѕ. ѕопова, кор≥нь оману усп≥шно застосовують при гострому та хрон≥чному ревматизм≥. ќсобливий ефект даЇ вживанн¤ всередину корен≥в оману й лопуха.

ќман в≥домий ≥ ¤к протиглистний зас≥б.

ќ. ѕ. ѕопов пропонуЇ так≥ рецепти: при ревматизм≥ Ч в≥двар корен¤ оману у сп≥вв≥дношенн≥ 20 : 200 (краще пополам з коренем лопуха), насто¤ний прот¤гом 20 хв. ¬живати по столов≥й ложц≥ 3 рази на день. ѕри катар≥ кишок ≥ понижен≥й кислотност≥ Ч вино оманове (на пл¤шку кагору або портвейну вз¤ти 12 г св≥жого корен¤ й варити прот¤гом 10 хв., бажано додати столову ложку меду; вживати 2Ч3 чарки (по 50 г) на день п≥сл¤ њди.

«биранн¤. «аготовл¤ють кореневища з корен¤ми восени, п≥сл¤ в≥дмиранн¤ надземних частин (вересеньЧ жовтень) або рано навесн≥ (кв≥тень). —ушать в добре пров≥трюваних прим≥щенн¤х.

¬ медицин≥ використовують також оман британський (Inula britannk'a L.). –ос≥йська назва Ч дев¤сил британский; м≥сцева Ч варах≥¤, горкуша, губушник, заболоточник, золотуха, золотушник, крок≥с жовтий, оман заболоточник, оман луковий, оман пильчастий, пожарки, цв≥т жовтий.

“рав'¤ниста рослина, дос¤гаЇ 60Ч70 см у висоту, з тонким повзучим кореневищем. —тебло м'¤копухнасте. Ћистки звичайно ланцетовидн≥, суц≥льнокрањ або з р≥дкими др≥бними зубчиками. –осте на бере≥ах р≥чок, канав, на луках, ¤к бур'¤н вздовж дор≥г, р≥дше на пол¤х в л≥сов≥й зон≥.

1

Ќазва: Ћ≥карськ≥ рослини. ƒерев≥й тис¤чолистий, альте¤ л≥карська, оман високий
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1412 прочитано)