ћедицина > Ћ≥кувально-охороннии режим

Ћ≥кувально-охороннии режим

Ћ≥кувально-охоронний режим Ч це система л≥кувальних та проф≥лактичних заход≥в, ¤к≥ усувають або обмежують неспри¤тливий вплив подразник≥в, що можуть зустр≥тис¤ в умовах л≥карн≥, обер≥гають псих≥ку хворого, позитивно впли≠вають на весь орган≥зм ≥ спри¤ють швидкому одужанню.

’вороба порушуЇ нормальну взаЇмод≥ю людини ≥ сере≠довища, що њњ оточуЇ. ” м≥цному загартованому орган≥зм≥ хвороба розвиваЇтьс¤ р≥дше, а ¤кщо й виникаЇ, то переб≥г њњ легший ≥ швидше настаЇ одужанн¤. ’воробливий процес охоплюЇ один ¤кий-небудь орган людини, але оск≥льки в орган≥зм≥ вс≥ органи т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою, то порушенн¤ життЇд≥¤льност≥ одного з них негативно позначаЇтьс¤ на орган≥зм≥ в ц≥лому. « цього положенн¤ випливаЇ важливий висновок: дл¤ того, щоб хворий одужав, необх≥дно впливати на весь його орган≥зм, особливо на центральну нервову систему, ¤ка регулюЇ вс≥ взаЇмозв'¤зан≥ життЇв≥ процеси в орган≥зм≥.

ќсновою л≥кувально-охоронного режиму Ї суворе дотри≠манн¤ розпор¤дку дн¤, ¤кий забезпечуЇ ф≥зичний ≥ псих≥чний спок≥й хворого.

Ќеобх≥дно вимагати в≥д хворих дотриманн¤ розпор¤дку дн¤ у в≥дд≥ленн≥ ≥ самим його не порушувати, вчасно вими≠кати телев≥зор, не будити хворих ран≥ше встановленого часу (за вин¤тком випадк≥в, коли це необх≥дно дл¤ досл≥джень). «м≥на персоналу, прибиранн¤ палат, термометр≥¤ мають проводитис¤ п≥сл¤ 7 год. ранку.

—при¤тливо впливаЇ на псих≥ку хворого добрий сан≥≠тарний стан у в≥дд≥ленн≥, затишна обстановка в палатах, коридорах (зручн≥ мебл≥, чиста б≥лизна, к≥мнатн≥ рослини).

“урбуючись про чистоту палат ≥ хворих, медичн≥ сестри повинн≥ сам≥ бути охайними, чисто та акуратно од¤гненими ≥ виконувати вс≥ вимоги особистоњ г≥г≥Їни, не зловживати косметикою, носити чист≥ халат ≥ шапочку. ¬олосс¤ на голов≥ маЇ бути сховане п≥д б≥лою шапочкою або косинкою. –уки необх≥дно мити щ≥ткою з милом, н≥гт≥ коротко стригти. ћедичним сестрам не сл≥д носити персн≥ на пальц¤х, оск≥льки п≥д ними скупчуютьс¤ численн≥ м≥кроорган≥зми, в тому числ≥ й патогенн≥. ¬зутт¤ маЇ бути м'¤ким, щоб не створювати шуму ≥ стуку при ходьб≥. ќсоба, ¤ка догл¤даЇ хворого повинна бути завжди п≥дт¤гнутою, спок≥йною, стриманою, терпл¤чою ≥ в той же час вимогливою до виконанн¤ вс≥х призначень л≥кар¤.

явл¤ючись вз≥рцем чистоти та охайност≥, медична сестра не повинна бути гидливою ≥ в≥дмовл¤тис¤ в≥д ман≥пул¤ц≥й, що пов'¤зан≥ з неприЇмними в≥дчутт¤ми.

¬ажливо запоб≥гати негативним емоц≥¤м, що виникають через вигл¤д предмет≥в л≥карн¤ного догл¤ду (брудн≥ бинти, невимите судно, шприци тощо). ƒогл¤даючи за важкохворим п≥д час ф≥з≥олог≥чних в≥дправлень, його сл≥д в≥дгородити ширмою.

ћедична сестра повинна спри¤ти зменшенню негативного впливу шум≥в на псих≥чний стан хворого. “иха спок≥йна розмова медичного персоналу м≥ж собою та з хворими, до≠триманн¤ основних принцип≥в медичноњ етики та деонтолог≥њ пол≥пшують настр≥й хворого, допомагають йому швидше оду≠жати.

—л≥д пам'¤тати, що тривога хворого за своЇ житт¤, зм≥на життЇвоњ ситуац≥њ, в≥дчутт¤ залежност≥ в≥д навколишн≥х, не≠обх≥дн≥сть в≥дмови в≥д попередн≥х звичок справл¤ють трав≠муючий вплив на його, псих≥ку. “ому не варто надм≥рно драматизувати ситуац≥ю, ви¤вл¤ти надм≥рне п≥клуванн¤ про хворого. .“реба створити навколо хворого спри¤тливий емо≠ц≥йний кл≥мат з оптим≥стичним настроЇм. ƒуже важливо пробудити волю хворого до одужанн¤ ≥ бажанн¤ брати ак≠тивну участь у процес≥ в≥дновленн¤ свого здоров'¤. ¬ той же час не сл≥д створювати фальшивих, необгрунтованих ≥люз≥й ≥ райдужних перспектив, ¤кщо мова йде про неви≠л≥ковне захворюванн¤. “реба обер≥гати хворого в≥д частих, тривалих ≥ втомлюючих в≥дв≥дин родич≥в, знайомих ≥ товариш≥в по робот≥. ¬≥дв≥дувач≥ нер≥дко своЇю повед≥нкою порушують встановлений дл¤ хворого л≥кувальний режим. „асто невм≥ло висловлюючи своњ сп≥вчутт¤ чи навод¤чи приклади т¤жких насл≥дк≥в при под≥бних захворюванн¤х, вони всел¤ють у хворих неспок≥й ≥ хвилюванн¤.

ќсоби, ¤к≥ догл¤дають хворих, повинн≥ забезпечити њм душевний спок≥й. ’ворих треба обер≥гати в≥д р≥зних зв≥сток, ¤к≥ можуть схвилювати, викликати збудженн¤ або приг≠н≥ченн¤ нервовоњ системи. ¬с≥ма доступними засобами сл≥д п≥дтримувати у хворих бадьорий настр≥й, в≥двол≥кати њх в≥д думок про захворюванн¤.

ƒл¤ в≥дпочинку хворих у л≥карн≥ обладнують окрему к≥мнату або частину коридора, де розм≥щують кр≥сла, жур≠нальний столик з журналами, газетами, стенди, телев≥зор. .“ут ход¤ч≥ хвор≥ можуть зустр≥чатис¤ з в≥дв≥дувачами. ” в≥льний час хвор≥ можуть читати, плести, вишивати. ” теплу пору року з дозволу л≥кар¤ хвор≥ можуть де¤кий час про≠водити на св≥жому пов≥тр≥. ƒл¤ цього територ≥¤ л≥карн≥ маЇ бути впор¤дкованою та озелененою.

ѕриродною потребою кожного живого орган≥зму, тим б≥льше хворого, Ї повноц≥нний сон. —он в≥дновлюЇ захисн≥ сили нервовоњ системи ≥ орган≥зму в ц≥лому. ’вор≥ мають л¤гати спати в один ≥ той самий час, тод≥ в них виробитьс¤ звичка швидко засинати. Ѕудити хворих дл¤ прийманн¤ або введенн¤ л≥к≥в можна лише за вказ≥вкою л≥кар¤. ѕри безсонн≥ перед сном добре прийн¤ти теплу н≥жну ванну, в ¤ку кожн≥ 2 хв. п≥дливають трохи гар¤чоњ води. ¬ домашн≥х умовах можна застосувати теплу (35Ч36∞—) загальну ванну. —нотворн≥ засоби можна приймати лише за призначенн¤м л≥кар¤.

ѕсих≥ка хворих зазнаЇ значного травмуванн¤ на вс≥х етапах л≥куванн¤, починаючи в≥д пол≥кл≥н≥ки ≥ зак≥нчуючи палатами стац≥онару. ћедичн≥ прац≥вники повинн≥ пам'¤тати про шкоду, ¤коњ може завдати орган≥зму хворого псих≥чна травма, ≥ запоб≥гати њй. ” пол≥кл≥н≥ц≥, на амбулаторному прийом≥ недопустимо пов≥домл¤ти хворого про зло¤к≥сну пухлину, ви¤влену у нього, чи про запущений стан хвороби. ќб'Їктивна дов≥дка з точним д≥агнозом може бути видана родичам ≥ медпрац≥вникам дл¤ передач≥ њњ в стац≥онар або переслана туди поштою. ” стац≥онар≥ хвор≥ не повинн≥ мати доступу до медичноњ документац≥њ. ѕри на¤вност≥ у них зло¤к≥сних пухлин використовують ≥нш≥ формулюванн¤ д≥аг≠нозу, так≥ ¤к Ђновоутворенн¤ї, Ђвиразковий ≥нф≥льтратї тощо. ¬ажк≥ порушенн¤ псих≥ки хворого можуть спричинити необережн≥ розмови медичних сестер ≥ сан≥тарок. ѕозитивний вплив на настр≥й хворого маЇ неоф≥ц≥йне в≥дв≥дуванн¤ палати л≥карем або сестрою з дружньою розмовою.

ќсобливого п≥дходу потребують хвор≥, ¤к≥ прот¤гом ба≠гатьох рок≥в страждають на р≥зн≥ хрон≥чн≥ захворюванн¤. ¬они, ¤к правило, не потребують активного л≥куванн¤ ≥ повс¤кденного л≥карського спостереженн¤. “ак≥ хвор≥ краще почуваютьс¤ в спок≥йн≥й звичн≥й домашн≥й обстановц≥ за умови, ¤кщо родич≥ можуть створити њм спри¤тлив≥ побутов≥ умови з дотриманн¤м г≥г≥Їн≥чних вимог ≥ виконанн¤м роз≠пор¤джень л≥кар¤ щодо л≥куванн¤, харчуванн¤ ≥ догл¤ду.

1

Ќазва: Ћ≥кувально-охороннии режим
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (429 прочитано)