ћедицина > Ћ≥куванн¤ ультразвуком

ќск≥льки пов≥тр¤ створюЇ перешкоду дл¤ поширенн¤ звукових коливань, то дл¤ хорошого њх проникненн¤ при контактн≥й методиц≥ шк≥ру вс≥Їњ д≥л¤нки впливу змащують' гл≥церином з водою, вазел≥новою або параф≥новою ол≥Їю.

” раз≥ використанн¤ рухомоњ методики апл≥катором спочатку виконують пов≥льн≥ погладжуюч≥ л≥н≥йн≥ рухи, а пот≥м колов≥. ѕоверхн¤ апл≥катора маЇ щ≥льно прил¤гати до шк≥ри.

” раз≥ застосуванн¤ нерухомоњ методики апл≥катор п≥д час процедури перебуваЇ весь час в одн≥й д≥л¤нц≥. “ри≠вал≥сть та ≥нтенсивн≥сть впливу мають бути меншими, н≥ж у раз≥ застосуванн¤ рухомоњ методики. Ќерухомою мето≠дикою користуютьс¤ р≥дко, щоб уникнути перегр≥ванн¤ тканин та по¤ви болю. Х

¬икористовуючи п≥дводну методику, в≥дпов≥дну к≥нц≥вку та в≥братор занурюють у ванночку з п≥д≥гр≥тою до +32.Д4-36∞ — пр≥сною водою (така вода м≥стить менше бульбашок газу). ¬≥братор установлюють нерухомо або перем≥щують його п≥д водою вздовж д≥л¤нки впливу на в≥дстан≥ 1Ч2 см в≥д нењ |(мал. 83).

Х^¬плив може бути пр¤мий або непр¤мий. ” першому випадку впливають безпосередньо на в≥дпов≥дн≥ органи ≥ тканини (м'¤зи, суглоби тощо), в другомуЧ на уражений орган через в≥дпов≥дн≥ рефлекторн≥ зони (кор≥нц≥ спинного мозку та симпатичн≥ вузли Ч сегментарний вплив).

ƒл¤ д≥њ на окрем≥ д≥л¤нки т≥ла (око, верхньощелепна пазуха, н≥с тощо) застосовують додатков≥ насадки, або тубуси, прикр≥плен≥ до в≥братора ≥ наповнен≥ водою.

ѕроцедури ультразвуку виконують на обмежених д≥≠л¤нках т≥ла, що мають площу в середньому 150Ч200 см2. якщо виникаЇ необх≥дн≥сть впливу на велику поверхню, њњ под≥л¤ють на окрем≥ пол¤, впливаючи по черз≥ на 2Ч3 по≠л¤.

ѕроцедури дозують за ≥нтенсивн≥стю ультразвуку та њх тривал≥стю. ≤нтенсивн≥сть вим≥рюють у ватах на 1 см2 поверхн≥ апл≥катора (¬т/см2). —лабкою зви≠чайно вважають ≥нтен≠сивн≥сть 0,2Ч0,4 ¬т/см2, середньою Ч 0,6 Ч 0,8 ¬т/см2, сильною Ч 0,9Ч1,2 ¬т/см2. “рива≠л≥сть ультразвуковоњ процедури, ¤к правило, залежить в≥д площ≥ по-

л¤: вона становить 5Ч17 хв, але не б≥льше ¤к 10Ч15 хв на вс≥ пол¤. ѕроцедури призначають через день, на курс 10Ч15 процедур. ѕри стаб≥льн≥й методиц≥ ≥нтенсивн≥сть ультразвуку знижують до 0,05Ч0,02 ¬т/см2, а тривал≥сть процедури зменшують.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ процедури з апл≥катора видал¤ють контактну речовину, витирають його насухо ≥ закр≥плюють на б≥чн≥й ст≥нц≥ апарата.

ўоб уникнути ≥нтенсивноњ тепловоњ д≥њ ультразвуку, особливо п≥д час використанн¤ нерухомоњ методики, ульт≠развук посилають окремими ≥мпульсами через певн≥ про≠м≥жки часу (≥мпульсний режим).

¬еликого поширенн¤ набуло застосуванн¤ ультразвуку в поЇднанн≥ з де¤кими л≥карськими речовинами у вигл¤д≥ емульс≥њ, що одночасно Ї контактним середовищем Ч уль-трафонофорез. ” цих методиках зам≥сть вазел≥новоњ ол≥њ контактним середовищем можуть бути в≥дпов≥дн≥ розчини та маз≥ (г≥дрокортизон, предн≥золон, анальг≥н, б≥цил≥н то≠що). ƒ≥¤ ультразвуку посилюЇтьс¤ фармаколог≥чним впливом в≥дпов≥дного л≥карського препарату.

”льтрафонофорез з г≥дрокортизоном застосовують у хворих ≥з вираженим алерг≥чним компонентом.

«алежно в≥д загального стану орган≥зму, ≥нтенсивност≥ та характеру патолог≥чного процесу ультразвук признача≠ють щоденно, р≥дше Ч через день. ѕ≥д час л≥куванн¤ уль≠тразвуком сл≥д утриматис¤ в≥д застосуванн¤ рентгенора≠д≥отерап≥њ. ”льтразвуков≥ процедури можна поЇднувати з л≥кувальною ф≥зкультурою, а у в≥льн≥ дн≥ Ч з ваннами.

¬раховуючи те, що п≥сл¤д≥¤ ультразвукових процедур Ї тривалою, не рекомендуЇтьс¤ повторювати курс проце≠дур ран≥ше н≥ж через 3Ч5 м≥с.√

\÷оказанн¤. ƒеформуючий артроз, м≥жхребцевий ос≠теохондроз, радикул≥т, плечелопатковий пер≥артрит, хво≠роба ЅехтерЇва, бурсит, контрактура ƒюпю≥трена (почат≠кова стад≥¤), невралг≥¤, неврит, травми суглоб≥в, перифе≠ричних нерв≥в, рубц≥ та спайки поверхневих ≥ глибоких тканин, виразкова хвороба шлунка ≥ дванадц¤типалоњ кишки (за вин¤тком перфоруючих ≥ кальозних виразок), астматичний бронх≥т, нейродерм≥т, мастит, де¤к≥ г≥неко≠лог≥чн≥ та хвороби очей.

ѕротипоказанн¤. «ло¤к≥сн≥ пухлини, хвороби4 кров≥, схильн≥сть до кровотеч, ваг≥тн≥сть, г≥пертон≥чна хвороба III стад≥њ, виражений атеросклероз, коронаросклероз, ар≠тер≥альна г≥потон≥¤, д≥енцефальний синдром, р≥зко вира≠жен≥ психоневрози, захворюванн¤ центральноњ нервовоњ

системи, в тому числ≥ порушенн¤ мозкового кровооб≥гу, сиф≥л≥с, цукровий д≥абет, тромбоз, заст≥й у венах таза.

”льтразвуком не сл≥д д≥¤ти на д≥л¤нку голови, серц¤, виразку шлунка, ¤ка кровоточить, ваг≥тну маткуЋ

—ѕ≈÷≤јЋ№Ќ≤ ћ≈“ќƒ» » ”Ћ№“–ј«¬” ќ¬ќѓ “≈–јѕ≤ѓ

ƒ≥¤ на хвор≥ суглоби. ѕроцедуру призначають на ура≠жений суглоб ≥ на паравертебральн≥ зони хребта. ’ворий маЇ перебувати у положенн≥ сид¤чи (мал. 84). ќпром≥ню-вач перем≥щують коловими рухами в д≥л¤нц≥ суглоба, п'¤тковоњ к≥стки,, п≥дошовноњ поверхн≥ стопи ≥ т. д. ћетоди≠ка лаб≥льна.  онтактним середовищем може бути вазел≥≠нова ол≥¤, анальг≥н або г≥дрокортизонова мазь. –ежим безперервний. ≤нтенсивн≥сть ультразвуку в раз≥ д≥њ на д≥л¤нку плечового суглоба становить 0,2Ч0,4 ¬т/см2, л≥ктьового суглоба ≥ кист≥ Ч 0,2Ч0,6 ¬т/см2, на кол≥но Ч 0,4Ч0,6 ¬т/см2, на д≥л¤нку тазових к≥сток ≥ стегна Ч 0,4Ч0,6 ¬т/см2,- п'¤ткових к≥сток Ч 0,4Ч0,6Ч0,8 ¬т/см2. “ривал≥сть процедури 3Ч5 хв на кожну зону, щоденно або через день. Ќа курс л≥куванн¤ 8Ч10Ч15 процедур. Ќа др≥бн≥ суглоби можна д≥¤ти безпосередньо через воду (мал. 85).

ƒ≥¤ на д≥л¤нку хребта (мал. 86). ’ворий може сид≥ти або лежати. ƒ≥¤ ультразвуком на паравертебральн≥ зони виконуЇтьс¤ на 2Ч3 см вправо ≥ вл≥во в≥д остистих в≥дростк≥в хребта. ≤нтенсивн≥сть маЇ бути 0,2Ч0,4 ¬т/см2, тривал≥сть процедури 3Ч5 хв на поле, ¤кщо режим безпе≠рервний, ≥ 6Ч8 хв, ¤кщо ≥мпульсний.

ƒ≥¤ при виразков≥й хвороб≥ шлунка ≥ дванадц¤типалоњ кишки (мал. 87). ѕеред процедурою хворий випиваЇ 1 Ч 2 скл¤нки р≥дини (кип'¤ченоњ води, чаю) дл¤ витисненн¤ газового м≥хура у верхн≥ в≥дд≥ли шлунка. ƒ≥ють ультра-

звуком на еп≥гастральну д≥л¤нку ≥ паравертебральн≥ на р≥вн≥ “п Ч“пхп. ’ворий лежить спочатку на спин≥, пот≥м на живот≥. –ежим роботи на еп≥гастральну д≥л¤нку Ч без≠перервний, паравертебрально Ч ≥мпульсний:  онтактним середовищем маЇ бути вазел≥н або вазел≥нова ол≥¤. ≤нтен≠сивн≥сть складаЇ 0,2Ч0,4 ¬т/см2. ћетодика лаб≥льна. “ривал≥сть процедури 3Ч5 хв на поле, 4Ч5 процедур про≠вод¤ть через день, пот≥м щоденно. Ќа курс л≥куванн¤ 10Ч 12Ч15 процедур.

”льтрафонофорез г≥дрокортизону при хворобах статевих орган≥в (мал. 88). Ўк≥ру проекц≥њ внутр≥шн≥х статевих ор≠ган≥в змащують г≥дрокортизоновою маззю. ќзвучуванн¤ провод¤ть коловими рухами головки ультразвукового опром≥нювача при ≥нтенсивност≥ 0,6Ч0,8 ¬т/см2. „ас про≠цедур поступово зб≥льшуЇтьс¤ в≥д 5 до 10 хв. —егментарне (паравертебральне) озвучуванн¤ триваЇ 3Ч5 хв при ≥нтенсивност≥ 0,2Ч0,4 ¬т/см2. Ќа курс л≥куванн¤ 15Ч20 процедур.

Ћ≥куванн¤ адено≠ми простати (мал. 89). ѕ≥сл¤ випорож≠ненн¤ кишок у пр¤му кишку через катетер увод¤ть 2 мл ол≥йноњ емульс≥њ, в ¤к≥й м≥с≠титьс¤ 0,25 г 12,5% розчину оксипроге-

стерону капронату. ”льтразвукову головку розташовують над проекц≥Їю простати. –ежим ≤мпульсний, ≥нтенсив≠н≥сть 0,4 ¬т/см2, тривал≥сть 5Ч8 хв, щоденно. Ќа курс 8Ч10 процедур.

Ћ≥куванн¤ псор≥азу. ћ≥сце локал≥зац≥њ псор≥атичних бл¤шок змащують г≥дрокортизоном ≥ лаб≥льно озвучують у безперервному режим≥, ≥нтенсивн≥сть 0,6Ч0,8 ¬т/см2, тривал≥сть 6Ч10 хв. «а цей час озвучують 2Ч3 пол¤, за≠лежно в≥д зони ураженн¤. ѕот≥м провод¤ть паравертебра-льне озвучуванн¤ в≥дпов≥дних вогнищу ураженн¤ сег≠мент≥в спинного мозку: ¤кщо псор≥атичний процес лока≠л≥зуЇтьс¤ на верхн≥х к≥нц≥вках, то д≥ють на —||(Чќи, на нижн≥х Ч на ÷Ч— ≤нтенсивн≥сть 0,2Ч0,4 ¬т/см2, трива≠л≥сть 3Ч5 хв на поле.  онтактне'середовище Ч вазел≥но≠ва ол≥¤ (в раз≥ д≥њ на сегменти спинного мозку). Ќа курс л≥куванн¤ 10Ч15 процедур.

^” механ≥зм≥ ц≥њ ультразвуку на орган≥зм головне зна≠ченн¤ мають механ≥чний, тепловий ≥ ф≥зико-х≥м≥чний фак≠тори. ћехан≥чний фактор, ¤кий спричин¤Їтьс¤ зм≥нним акустичним тиском, ви¤вл¤Їтьс¤ своЇр≥дним Ђмшромаса-жемї на кл≥тинному ≥ субкл≥тинному р≥вн¤х. ѕри цьому в≥дбуваЇтьс¤ п≥двищенн¤ проникност≥ кл≥тинних мембран, г≥стогематичних бар'Їр≥в та посиленн¤ проникненн¤ речо≠вин через шк≥ру; маЇ значенн¤ ≥ депол≥меризуюча д≥¤ уль≠тразвуку на г≥алуронову кислоту. ¬иникаЇ активац≥¤ елек≠трок≥нетичних (електрокап≥л¤рних) ¤вищ, що спостер≥гаю≠тьс¤ на меж≥ середовищ з р≥зним акустичним опором ≥ мають велике значенн¤ при фонофорез≥. «'¤вл¤ютьс¤ аку≠стичн≥ м≥кропотоки в протоплазм≥, перем≥щенн¤ внутр≥≠шньокл≥тинних включень, зм≥на њх просторового взаЇмо-положенн¤, що викликаЇ стимул¤ц≥ю функц≥њ кл≥тинних елемент≥в ≥ кл≥тини в ц≥лому.

“епловий фактор ультразвуку пов'¤заний ≥з поглинан≠н¤м енерг≥њ ультразвукових хвиль ≥ перетворенн¤м њњ в тепло. –ан≥ше у раз≥ використанн¤ великих ≥нтенсивностей ультразвуку спостер≥гали значне п≥двищенн¤ температури тканин, ≥ тому цей фактор вважали найважлив≥шим у ме≠хан≥зм≥ д≥њ ультразвуку. ѕри використанн≥ невеликих ≥нтенсивностей ≥ лаб≥льноњ методики впливу значного п≥двищенн¤ температури тканин не спостер≥гаЇтьс¤. Ќин≥, не заперечуючи значенн¤ теплового фактора, за ним не визначають головного значенн¤. Ќасл≥дком тепловоњ д≥њ ультразвуку можна вважати зм≥ну дифузних процес≥в, швидкост≥ б≥ох≥м≥чних реакц≥й, виникненн¤ температурних град≥Їнт≥в, що врешт≥-решт про¤вл¤Їтьс¤ в життЇд≥¤ль≠ност≥ озвучених тканин.

‘≥зико-х≥м≥чний фактор ультразвуку ви¤вл¤Їтьс¤ зм≥ною б≥ох≥м≥чних реакц≥й ≥ б≥оф≥зичних процес≥в; у гене-

рац≥њ в≥льних радикал≥в, активац≥њ окисно-в≥дновних про≠цес≥в, утворенн≥ б≥олог≥чно активних речовин, зм≥н≥ рЌ, п≥двищенн≥ колоњд≥в кл≥тини. –≥зн≥ аспекти б≥олог≥чноњ д≥њ ультразвуку взаЇмопов'¤зан≥. ¬плив ультразвукових ко≠ливань на ф≥зико-х≥м≥чн≥ ≥ б≥оф≥зичн≥ процеси т≥сно пере≠пл≥таЇтьс¤ з механ≥чним ≥ тепловим компонентами його д≥њ.

1	2

Ќазва: Ћ≥куванн¤ ультразвуком
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1086 прочитано)