ћедицина > ќсобливост≥ збиранн¤ анамнезу у батьк≥в хвороњ дитини

—л≥д звернути увагу на на¤вн≥сть висипань на шк≥р≥, висипанн¤ можуть складатис¤ з р≥зних елемент≥в: пл¤ми, п≥двищенн¤ р≥зноњ будови (папули, вузлики, горбики), пухир≥, гн≥йники (пустули), к≥рочки, виразки. ќц≥нюють характер ≥ локал≥зац≥ю шк≥рних виси≠пань. ¬исипанн¤ на шк≥р≥ часто бувають одн≥Їю з ознак ≥нфекц≥йного захворюванн¤, тому, коли ви¤вл¤ють його, дитину ≥золюють в≥д ≥нших д≥тей до остаточного з'¤суванн¤ характеру висипанн¤ ≥ ви≠ключенн¤ ≥нфекц≥йного процесу.  р≥м ≥нфекц≥йних захворювань, причиною висипань можуть бути алерг≥чн≥ захворюванн¤, перегр≥≠ванн¤ (п≥тниц¤). ѕри багатьох захворюванн¤х, а також при пору≠шенн≥ правил догл¤ду за д≥тьми у них можуть з'¤вл¤тис¤ попр≥≠лост≥ в д≥л¤нц≥ шк≥рних складок. —л≥д звернути увагу на на¤вн≥сть крововилив≥в, рубц≥в, подр¤пин на шк≥р≥. ѕоверхнев≥ шк≥рн≥ вени, ледь пом≥тн≥ у здорових д≥тей, можуть розширюватис¤ ≥ впа≠дати у в≥ч≥ при де¤ких захворюванн¤х. ¬ д≥л¤нц≥ голови вони розши≠рюютьс¤ при вод¤нц≥ головного мозку та ≥нших станах, ¤к≥ супро≠воджуютьс¤ п≥двищенн¤м внутр≥шньочерепного тиску; при запален≠н≥ пупковоњ ранки розширюЇтьс¤ венозна с≥тка передньоњ черевноњ ст≥нки. –озширенн¤ цих вен особливо виражене при портальн≥й г≥пертенз≥њ (Ђголова медузиї).

ќгл¤нувши шк≥ру, треба досл≥дити њњ на дотик. «вертають увагу на гладк≥сть або шорстк≥сть, волог≥сть або сух≥сть шк≥ри, њњ тем≠пературу. «м≥на кольору шк≥ри, њњ температури, по¤ва висипань може мати ¤к загальний, так ≥ м≥сцевий характер, тобто про¤вл¤тис¤ т≥льки на обмежених д≥л¤нках шк≥ри. ≈ластичн≥сть шк≥ри досл≥джують, збираючи њњ в складку. ѕри зневодненн≥ ≥ виснаженн≥ шк≥ра втрачаЇ свою еластичн≥сть ≥ залишаЇтьс¤ ¤кийсь час з≥бра≠ною в складку п≥сл¤ того, ¤к в≥дпускають пальц≥.

ƒосл≥дивши шк≥ру, огл¤дають видим≥ слизов≥ оболонки порож≠нини рота, кон'юнктиви очей, зовн≥шн≥х статевих орган≥в. «верта≠ють увагу на кол≥р, волог≥сть, виражен≥сть судинноњ с≥тки, на¤в≠н≥сть нальот≥в, вид≥лень, висипань ≥ крововилив≥в. ¬ид≥ленн¤ мо≠жуть бути серозного, слизистого або гн≥йного характеру. ќгл¤да≠ють н≥гт≥, звертаючи увагу на њхню форму, ламк≥сть. ѕри хрон≥ч≠ному кисневому голодуванн≥, при вроджених пороках серц¤ н≥гт≥ можуть набувати форми годинникових скелець, а к≥нчики паль≠ц≥в Ч барабанних паличок.

”¤вленн¤ про розвиток п≥дшк≥рноњ основи можна д≥стати вже п≥д час загального огл¤ду дитини, оц≥нивши њњ вгодован≥сть, њњ по≠д≥л¤ють на нормальну, знижену або надм≥рну (еутроф≥¤, г≥потроф≥¤ або паратроф≥¤). “овщину п≥дшк≥рноњ основи можна визначити, з≥бравши шк≥ру пальц¤ми в складку разом з основою. ¬им≥рювати товщину складки потр≥бно на р≥зних д≥л¤нках т≥ла, оск≥льки п≥д≠шк≥рна основа може розпод≥л¤тис¤ нер≥вном≥рно. ” раз≥ порушенн¤ вгодованост≥ вона щезаЇ спочатку на тулуб≥ (г≥потроф≥¤ ≤ ступен¤), пот≥м на к≥нц≥вках (г≥потроф≥¤ II ступен¤) ≥, нарешт≥, на обличч≥ (г≥потроф≥¤ III ступен¤, атроф≥¤). ќстанн≥ми зникають жиров≥ т≥ла щ≥к. ѕри надм≥рному в≥дкладенн≥ жиру п≥дшк≥рна основа ≥нод≥ розпод≥л¤Їтьс¤ нер≥вном≥рно.

« р≥зних причин можуть виникати набр¤ки п≥дшк≥рноњ основи. ѕри натискуванн≥ на м'¤к≥ тканини пальцем утворюЇтьс¤ заглибленн¤, ¤ке зникаЇ, т≥льки-но припин¤ють натискуванн¤. як≠що заглибленн¤ залишаЇтьс¤ ще на де¤кий час, це св≥дчить про на¤вн≥сть набр¤к≥в. Ќабр¤ки можуть бути: ледь пом≥тними (њх ви¤вл¤ють описаним вище прийомом), наст≥льки вираженими, що спотворюють т≥ло хворого, загальними або обмеженими. «аглибленн¤ при натискуванн≥ не утворюЇтьс¤ при слизистому набр¤ку, ¤кий виникаЇ через зниженн¤ функц≥њ щитовидноњ залози.

ƒал≥ необх≥дно визначити тургор м'¤ких тканин, ¤кий оц≥ню≠Їтьс¤ в≥дчутт¤м опору при стисканн≥ пальц¤ми шк≥ри ≥ п≥дшк≥рноњ основи. ѕри нормальному тургор≥ тканини на дотик пружн≥, елас≠тичн≥, при зниженому Ч др¤бл≥, мл¤в≥. “ургор знижуЇтьс¤ при зневодненн≥, г≥потроф≥њ, паратроф≥њ.

«а допомогою огл¤ду ≥ пальпац≥њ досл≥джують також перифе≠ричн≥ л≥мфатичн≥ вузли. ƒл¤ досл≥дженн¤ у д≥тей дос¤жн≥ потилич≠н≥, шийн≥, п≥днижньощелепн≥, п≥дп≥дбор≥дн≥, надключичн≥, плечов≥, пахвов≥, л≥ктьов≥, м≥жреберн≥ та надчеревн≥ л≥мфатичн≥ вузли. ѕе≠риферичн≥ л≥мфатичн≥ вузли п≥дк≥шк≥рноњ основи досл≥джують вка≠з≥вним ≥ середн≥м пальц¤ми обох рук, симетрично обмацуючи њх. ƒл¤ найзручн≥шого обмацуванн¤ п≥дщелепних ≥ п≥дп≥дбор≥дних л≥мфатичних вузл≥в голову дитини потр≥бно дещо нахилити впе≠ред. ѕри обмацуванн≥ пахвових вузл≥в пальц≥ сл≥д ввести в глиб пахвовоњ ¤мки, де на грудн≥й ст≥нц≥ промацуютьс¤ л≥мфатичн≥ вуз≠ли. ўоб краще ви¤вити м≥жреберн≥ вузли, руки дитини п≥дн≥мають догори; залози в≥дшукують на грудн≥й ст≥нц≥, найчаст≥ше по перед≠н≥й пахвов≥й л≥н≥њ.

ѕ≥д час пальпац≥њ л≥мфатичних вузл≥в визначають; 1) к≥льк≥сть;

2) величину; 3) консистенц≥ю; 4) рухом≥сть; 5) в≥дношенн¤ до сус≥д≠н≥х вузл≥в ≥ до оточуючих тканин, шк≥ри ≥ п≥дшк≥рноњ основи; 6) бол≥сн≥сть. ќц≥нюючи результати обстеженн¤, особливо у новона≠роджених ≥ грудних д≥тей, необх≥дно пам'¤тати, що ≥ у здорових д≥≠тей Ї невелика к≥льк≥сть м'¤ких середньоњ величини вузл≥в на шињ, в пахвових ¤мках ≥ в надчеревних д≥л¤нках. «б≥льшенн¤ л≥мфатич≠них вузл≥в може бути множинним або мати м≥сцевий характер. ¬оно спостер≥гаЇтьс¤ у д≥тей при р≥зних ≥нфекц≥йних захворюванн¤х (грип, скарлатина, дифтер≥¤, краснуха, ≥нфекц≥йний мононуклеоз, туберкульоз, анг≥на та ≥н.), захворюванн¤х кров≥ (гострий ≥ хрон≥ч≠ний лейкоз, л≥мфогранулематоз, л≥мфосаркома, ретикулосаркома), при гострому л≥мфаден≥т≥. ƒл¤ д≥агностики використовуЇтьс¤ пунк≠ц≥¤ л≥мфатичного вузла з наступним досл≥дженн¤м пунктату. Ќай≠б≥льш доступн≥ дл¤ пункц≥њ шийн≥, пахвов≥ ≥ пахвинн≥ л≥мфатичн≥ вузли. ƒл¤ пункц≥њ застосовують шприц м≥стк≥стю 10 мл ≥ голку 3-4 см завдовжки. ѕрокол виконують голкою з приЇднаним шпри≠цом, заф≥ксувавши перед цим вузол в≥льною рукою. Ќасмоктують невелику к≥льк≥сть вм≥сту л≥мфатичного вузла, видувають його на предметне скельце ≥ робл¤ть тонк≥ мазки дл¤ цитолог≥чного досл≥≠дженн¤.

” здорових д≥тей основна маса пунктату л≥мфатичного вузла Ч це л≥мфоњдн≥ кл≥тини: л≥мфобласти (0-5 %), прол≥мфоцити (50-70 %) ≥ л≥мфоцити (25-30 %).

ћ'¤зову систему досл≥джують п≥сл¤ обстеженн¤ л≥мфатичних вузл≥в. ќц≥нюють ступ≥нь розвитку м'¤з≥в, пальпац≥Їю визначають пружн≥сть або в'¤л≥сть м'¤з≥в, на¤вн≥сть атроф≥њ або г≥потроф≥њ окремих м'¤зових груп. јтроф≥¤ м'¤з≥в, тобто њхнЇ нерозвиненн¤ ≥ переродженн¤, найчаст≥ше спостер≥гаЇтьс¤ внасл≥док периферичних парал≥ч≥в. Ќадм≥рний розвиток м'¤з≥в, або г≥пертроф≥¤, розвиваЇть≠с¤ внасл≥док тренованост≥, ф≥зичноњ роботи (у д≥тей буваЇ р≥дко). ѕсевдог≥пертроф≥¤ литкових м'¤з≥в спостер≥гаЇтьс¤ при прогресив≠н≥й м'¤зов≥й дистроф≥њ. ќц≥нюють м'¤зову силу та об'Їм рух≥в у суг≠лобах (див. Ђƒосл≥дженн¤ нервовоњ системиї, с. 89).

 ≥сткову систему досл≥джують за допомогою огл¤ду, пальпац≥њ, антропометр≥њ. ƒосл≥дженн¤ починають з визначенн¤ форми черепа, ступен¤ вираженост≥ лобових, т≥м'¤них, потиличних горб≥в. ¬ ре≠зультат≥ д≥њ родових сил або передчасного закритт¤ шв≥в череп може набувати незвичайних форм (наприклад, вежопод≥бний че≠реп). ‘орма його може зм≥нюватис¤ через розм'¤кшенн¤ к≥сток склеп≥нн¤ ≥ надм≥рний розвиток лобових, т≥м'¤них горб≥в при ра≠х≥т≥ (квадратна або с≥дницепод≥бна голова). ќбмацуванн¤м визнача≠ють щ≥льн≥сть к≥сток черепа, стан шв≥в ≥ т≥м'¤чок. ѕри вод¤нц≥ головного мозку (г≥дроцефал≥њ) шви можуть значно розходитис¤. ” доношених д≥тей п≥сл¤ народженн¤ в≥дкрите звичайно т≥льки переднЇ т≥м'¤чко. ¬ибуханн¤ його, напруженн¤ ≥ пульсац≥¤ спостер≥га≠ютьс¤ при п≥двищеному внутр≥шньочерепному тиску, при мен≥нг≥≠т≥. «апале т≥м'¤чко буваЇ при зневодненн≥. ¬ибуханн¤ переднього т≥м'¤чка можливе також у здоровоњ дитини п≥д час голосного крику.  рањ переднього т≥м'¤чка у здорового немовл¤ти щ≥льн≥, при рах≥т≥ ≥нод≥ розм'¤кшуютьс¤. ћоже спостер≥гатис¤ ≥ б≥льш поширене роз≠м'¤кшенн¤ плоских к≥сток черепа Ч к р а н ≥ о т а б е с, найчас≠т≥ше в лусц≥ потиличноњ та т≥м'¤ноњ к≥сток. ¬и¤вл¤ють його таким чином: голову дитини охоплюють двома руками так, що пальц≥ до≠сл≥джуючого знаход¤тьс¤ на потилиц≥, ≥ натискують ними на скле≠п≥нн¤ черепа. ѕри кран≥отабес≥ к≥стки при натискуванн≥ легко прогинаютьс¤, а пот≥м повертаютьс¤ в попереднЇ положенн¤.

«вертають увагу на на¤вн≥сть деформац≥й грудноњ кл≥тки ≥ дов≠гих трубчастих к≥сток, а також хребта ≥ суглоб≥в. Ќайчаст≥ше зу≠стр≥чаЇтьс¤ дзвонопод≥бна грудна кл≥тка при рах≥т≥: вона розширю≠Їтьс¤ донизу, реберн≥ дуги потовщуютьс¤. ¬ тому м≥сц≥, де грудна кл≥тка починаЇ розширюватис¤, утворюЇтьс¤ гарр≥сонова бороз≠на Ч деформац≥¤ грудноњ кл≥тки у вигл¤д≥ поперечного заглиблен≠н¤, розм≥щеного в≥дпов≥дно до л≥н≥њ прикр≥пленн¤ д≥афрагми. Ќа меж≥ переходу к≥стковоњ частини ребер у хр¤щову з'¤вл¤ютьс¤ потовщенн¤ Ч реберн≥ чотки. ƒещо р≥дше зустр≥чаютьс¤ ≥нш≥ де≠формац≥њ грудноњ кл≥тки: Ђкур¤ч≥ї груди, н≥би стиснен≥ з бок≥в, ≥з зб≥льшеним передньозадн≥м розм≥ром, Ђгрудна кл≥тка шевц¤ї, що характеризуЇтьс¤ заглибленн¤м у д≥л¤нц≥ мечовидного в≥дростка грудини. ѕри г≥пертроф≥њ серц¤, особливо при вроджених пороках, спостер≥гаЇтьс¤ випинанн¤ грудноњ кл≥тки в д≥л¤нц≥ грудини або парастернально Ч так званий серцевий горб.

ћожуть виникати викривленн¤ хребта. якщо в≥н викривлю≠Їтьс¤ у вигл¤д≥ дуги, опуклоњ наперед, то такий вигин називають лордозом, ¤кщо дуга повернена опукл≥стю назад Ч к≥фо≠зом, викривленн¤ хребта вб≥к Ч скол≥озом.

¬икривленн¤ к≥нц≥вок найчаст≥ше спостер≥гаютьс¤ при рах≥т≥! деформуютьс¤ переважно нижн≥ к≥нц≥вки, внасл≥док чого вони стають ќ-под≥бними або ’-под≥бними. ѕри запу≠щеному, нел≥кованому рах≥т≥ викривленн¤ н≥г можуть набирати потворних форм. ¬икривленн¤ великогом≥лкових к≥сток може бути також при природженому сиф≥л≥с≥: шаблепод≥бн≥ го≠м≥лки. ѕ≥д час огл¤ду сл≥д звернути увагу на можлив≥ потовщен≠н¤ к≥сток. ¬ окремих випадках у новонароджених д≥тей спостер≥га≠Їтьс¤ природжена клишоног≥сть. ÷¤ та ≥нш≥ к≥стков≥ аномал≥њ ≥нод≥ Ї результатом внутр≥шньоутробноњ деформац≥њ.

1	2	3

Ќазва: ќсобливост≥ збиранн¤ анамнезу у батьк≥в хвороњ дитини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (942 прочитано)