ћедицина > ѕринципи взаЇмов≥дносин середн≥х медичних прац≥вник≥в з родичами хворого (дитини ≥ дорослого)

ѕринципи взаЇмов≥дносин середн≥х медичних прац≥вник≥в з родичами хворого (дитини ≥ дорослого)

Ѕатьки, родич≥ звичайно важко переживають через хворобу близьких. якщо хвора дитина, особливо гостро переживають батьки. ѕост≥йна напруга псих≥ки, що нер≥дко виникаЇ при цьому, безсонн¤ виснажують њхню нервову систему, насамперед матер≥.

” зв'¤зку з тим що безпосередн≥й догл¤д за важко хворою дитиною в стац≥онар≥ зд≥йснюЇтьс¤ звичайно мат≥р'ю, необх≥дно зробити все можливе, щоб чи хоча б зменшити псих≥чна напруга матер≥: створити њй умови дл¤ повноц≥нного в≥дпочинку, подбати про рац≥ональне харчуванн¤, при необх≥дност≥ запропонувати седативн≥ засоби, переконати мати в т≥м, що њњ дитина одержуЇ повноц≥нне всеб≥чне л≥куванн¤.

якщо медичним прац≥вникам не вдаЇтьс¤ завоювати поваги ≥ дов≥ри батьк≥в, направити думки ≥ моб≥л≥зувати њхню енерг≥ю, особливо матер≥, у бажаному напр¤мку, виникають додатков≥ труднощ≥ в зд≥йсненн≥ всього процесу л≥куванн¤.

«ат¤жний переб≥г хвороби, тривала в≥дсутн≥сть терапевтичного ефекту при р¤д≥ захворювань (особливо в грудному в≥ц≥) приводить ≥нод≥ батьк≥в хворого до висновку про те, що дитини л≥кують чи неправильно недостатньо ≥нтенсивно. Ѕатьки починають сумн≥ватис¤ в можливост¤х л≥куючого л≥кар¤, з п≥дозрою в≥днос¤тьс¤ до його квал≥ф≥кац≥њ, стають причепливими до проведеного л≥куванн¤, вимагають виклику чи консультанта напр¤мку дитини в столичну кл≥н≥ку. ÷е може бути насл≥дком граничноњ нервовоњ напруги, зриву вищоњ нервовоњ д≥¤льност≥.

ќсобливо драт≥вливими ≥ пригнобленими част≥ше стають батьки д≥тей, що страждають важкими хрон≥чними чи невил≥ковними захворюванн¤ми; при цьому в них можуть виникати бурхлив≥, неадекватн≥ реакц≥њ на сам≥ звичайн≥ подразники.

‘ельдшери ≥ медичн≥ сестри повинн≥ знайти ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д до матер≥ ≥ батька. ¬≥дсутн≥сть такого п≥дходу, байдужне в≥дношенн¤ медичного персоналу до псих≥чних зрушень у батьк≥в веде нер≥дко до важких насл≥дк≥в: усупереч здоровому глузду мати забираЇ хвороњ дитини з≥ стац≥онару додому, обмежуЇ обс¤г медичноњ чи допомоги зовс≥м в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д њњ.

«устр≥чаютьс¤ ще так називан≥ важк≥ батьки, що ≥ в пол≥кл≥н≥ц≥, ≥ в стац≥онар≥ без ус¤коњ причини вступають у конфл≥кт, розраховуючи таким. Ўл¤хом домогтис¤ особливоњ уваги медичних прац≥вник≥в до њхньоњ дитини. Ќер≥дко медична сестра з працею стримуЇ себе, щоб не з≥рватис¤, на брутальн≥сть не в≥дпов≥сти брутальн≥стю. —аме стриман≥сть ≥ зовн≥шн≥й спок≥й медичного прац≥вника робл¤ть найб≥льше враженн¤ на таких людей, дозвол¤ють переконати њх у необірунтованост≥ претенз≥й ≥ некоректност≥ њхнього поводженн¤.

ќтже, фельдшеру ≥ медичн≥й сестр≥ необх≥дно навчитис¤ волод≥ти в таких ситуац≥¤х своњми емоц≥¤ми, зам≥сть того щоб висловлювати особиста думка про неварте поводженн¤ батьк≥в ≥ родич≥в хворого. ≈моц≥њ в таких випадках Ч поганий пом≥чник.

¬ипливаЇї однак, в≥др≥зн¤ти брутальн≥сть батьк≥в ≥ родич≥в в≥д обірунтованого збурюванн¤, висловленого в р≥зк≥й форм≥.  ожен випадок збурюванн¤ чи батьк≥в родич≥в хворого необх≥дно ретельно проанал≥зувати, з'¤сувати його причини ≥ пов≥домити њм про це.

—ерйозн≥ непорозум≥нн¤ у взаЇминах м≥ж медичними прац≥вниками ≥ близькими хворих виникають звичайно в тих дит¤чих л≥кувальних установах, де запущена виховна робота в колектив≥, немаЇ належноњ трудовоњ дисципл≥ни, систематично не п≥двищуЇтьс¤ д≥лова квал≥ф≥кац≥¤ л≥кар≥в ≥ медсестер, не удосконалюЇтьс¤ майстерн≥сть ≥ . техн≥ка проведенн¤ д≥агностичних ≥ л≥кувальних процедур, порушуЇтьс¤ охоронний режим, не завжди виконуютьс¤ призначенн¤ ≥ розпор¤дженн¤ л≥кар¤.

¬ивченн¤ скарг хворих ≥ њхн≥х родич≥в, що надход¤ть в органи охорони здоров'¤ й ≥нш≥ оф≥ц≥йн≥ ≥нстанц≥њ, показуЇ, що в б≥льшост≥ випадк≥в причинами скарг чи Ї ≥стотн≥ дефекти в медичному обслуговуванн≥ хворого, чи груб≥ порушенн¤ медичними прац≥вниками профес≥йноњ етики. якщо скарги необірунтован≥, варто роз≥братис¤ в ситуац≥њ ≥ за допомогою факт≥в довести неспроможн≥сть пред'¤влених претенз≥й.

¬ взаЇминах м≥ж медичними, прац≥вниками ≥ батьками хворих д≥тей немаЇ др≥б'¤зк≥в. Ќемаловажне значенн¤ маЇ форма звертанн¤ фельдшера ≥ медичноњ сестри до батьк≥в. «овс≥м неприпустимою формою Ї звертанн¤ Ђмамашаї чи Ђпапашаї. „и фельдшер медсестра в чи стац≥онар≥ пол≥кл≥н≥ц≥ повинн≥ звертатис¤ до батьк≥в по ≥мен≥ ≥ по батьков≥, тим б≥льше, що в ≥стор≥њ хвороби дитини маютьс¤ дан≥ про батьк≥в (пр≥звище, ≥м'¤ ≥ по батьков≥).

якщо фельдшер ≥ сестра називають мат≥р ≥ батька дитини по ≥мен≥ ≥ по батьков≥, то ≥ батьки прагнуть також дов≥датис¤ њхн≥ ≥мена ≥ по батьков≥; це створюЇ б≥льш тепл≥ взаЇмини м≥ж ними. ѕри перш≥й зустр≥ч≥ фельдшер ≥ сестра можуть називати батьк≥в ≥ на пр≥звище, наприклад Ђтовариш ≤вановаї, але н≥ в ¤кому раз≥ просто Ђ≤вановаї, тому що под≥бна форма звертанн¤ також Ї фам≥ль¤рноњ. “им часом у дит¤чих стац≥онарах ≥ пол≥кл≥н≥ках нер≥дко можна чути: Ђѕетрова! Ќес≥ть дитини на процедуру...ї ≥ т, д.

ƒе¤к≥ фельдшери ≥ медичн≥ сестри л≥тнього в≥ку дозвол¤ють соб≥ називати молодих матер≥в на Ђтиї, ви¤вл¤ючи цим ¤к би заступницьке в≥дношенн¤. ѕод≥бна в≥льн≥сть суперечить етиц≥ взаЇмин.

Ѕатьки ≥ родич≥ хвороњ людини (дитини чи дорослого) нер≥дко розпитують медичну сестру про характер захворюванн¤ (д≥агноз≥), л≥куванн≥ ≥ передбачуваному прогноз≥. ¬≥дпов≥дати на так≥ питанн¤ може т≥льки чи л≥кар фельдшер, ¤кщо в≥н самост≥йно займаЇтьс¤ л≥куванн¤м хворого вдома чи в стац≥онар≥. ћедичн≥й сестр≥ варто ухил¤тис¤ в≥д под≥бних бес≥д з родичами хворого, тому що це виходить за рамки њњ обов'¤зк≥в. ¬она може розпов≥сти близьким хворого про самопочутт¤, настр≥й, апетит, поводженн≥, бажанн¤х, проханн¤х. ћедична сестра не маЇ права ≥нформувати батьк≥в ≥ родич≥в хворого про результати рентгенолог≥чного, ≥нструментального, лабораторного досл≥дженн¤.

‘ельдшер, що працюЇ самост≥йно, ≥нформуЇ про стан хворого зам≥сть л≥кар¤. Ѕатьки хвороњ дитини звичайно хочуть знати ступ≥нь небезпеки хвороби дл¤ здоров'¤ ≥ житт¤ њхньоњ дитини, прос¤ть роз'¤снити, ¤к д≥Ї на орган≥зм хворого т≥ чи ≥нш≥ л≥ки, та чи ≥нша терапевтична процедура. ”никати в≥дпов≥дей на так≥ питанн¤ не випливаЇ, тому що батько ≥ мати Ч найближч≥ союзники ≥ пом≥чники фельдшера в боротьб≥ за видужанн¤ хвороњ дитини. –азом з тим батьки хворого дитини повинн≥ мати реальне представленн¤ про ефективн≥сть засоб≥в сучасного л≥куванн¤, недостатн≥х компенсаторних можливост¤х дит¤чого орган≥зму ≥ своЇр≥дност≥ переб≥гу хвороби в д≥тей, про тих труднощ≥в, що повинний переборювати чи л≥кар фельдшер у процес≥ р≥шенн¤ складних питань д≥агностики ≥ л≥куванн¤ дитини.

Ѕатькам ≥ родичам можна пов≥домл¤ти т≥льки остаточно встановлений д≥агноз. якщо д≥агноз сумн≥вний, не п≥дтверджений об'Їктивними даними, пов≥домл¤ти про нього не випливаЇ, тому що це може нанести псих≥чну травму родин≥ хворого.

ќсобливий такт необх≥дний у тих випадках, коли дитина невигойно хвора ≥ про цьому потр≥бно пов≥домити родичам.

–етельно продуман≥ слова ≥ щир≥ сп≥вчутт¤ фельдшера близьким безнад≥йно хворого людини допоможуть зм'¤кшити нанесену псих≥чну травму.

ѕов≥домл¤ючи родичам про невил≥ковне захворюванн¤ (лейкоз, новотвори, необоротна форма нирковоњ чи серцевоњ недостатност≥ й ≤н.), необх≥дно уникати таких сл≥в ≥ виражень, ¤к Ђсмертьї, Ђнеминучий смертельний результатї ≥ т.п.; доц≥льн≥ше говорити про Ђбезусп≥шн≥сть л≥куванн¤ї, Ђсерйозност≥ прогнозуї ≥ т.д.

ќсобливо ретельно варто п≥дготуватис¤ до опов≥щенн¤ родич≥в про смерть члена њхньоњ родини. ” зв'¤зку з тим що в так≥й ситуац≥њ можлива бурхлива психоемоц≥йна реакц≥¤ близьких (лемент, плач, голос≥нн¤), що може зробити психотравмуюч≥ вплив на хворих, що знаход¤тьс¤ в стац≥онар≥, дл¤ пов≥домленн¤ про смерть хворого родич≥в варто запросити в каб≥нет, вилучений в≥д в≥дд≥ленн¤, посадити њх у чи кр≥сла на ст≥льц≥ (через можлив≥сть непритомност≥). Ќеприпустимо спов≥щати про це Ђна ходуї у коридор≥, вестибул≥, у двор≥ л≥карн≥.

ѕри виписц≥ хворого родич≥, випробують почутт¤ глибокоњ вд¤чност≥ ≥ вд¤чност≥, намагаютьс¤ ¤кось в≥дд¤чити медичних прац≥вник≥в. –обитьс¤ це по-р≥зному: одн≥ вимовл¤ють гар¤ч≥ слова любов≥ ≥ поваги, дарують кв≥ти, ≥нш≥ пишуть про чуйн≥сть л≥кар≥в ≥ медсестер у газети. «р≥дка родич≥ хворого прагнуть зробити медичному прац≥внику коштовний чи подарунок п≥д ¤ким-небудь приводом дати грош≥. Ќеобх≥дно тактовно й у той же час р≥шуче в≥дмовитис¤ в≥д такоњ Ђпод¤киї.  р≥м того, медичн≥ прац≥вники не повинн≥ звертатис¤ до родич≥в хворого з ¤ким-небудь проханн¤м особистого характеру.

—кажемо к≥лька сл≥в про специф≥ку взаЇмин акушерки з пород≥ллею ≥ њњ чолов≥ком. ѕ≥сл¤ народженн¤ дитини акушерка повинна поздоровити з немовл¤м не т≥льки мати, але ≥ батька, а також родич≥в. «робити це можна чи усно за допомогою в≥тальноњ лист≥вки. ≤нод≥ ж≥нка в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д дитини лише тому, що не Ї одруженим з його батьком. як над≥йти в такому випадку акушерц≥ й ≥ншим медичним прац≥вникам? «а згодою ж≥нки, ¤ка прийн¤ла р≥шенн¤ в≥дмовитис¤ в≥д дитини, акушерка повинна спов≥стити про це нам≥р≥ батьку немовл¤ти. якщо батько в≥дгукнетьс¤ на виклик з л≥карн≥, варто поговорити з ним ≥ мат≥р'ю дитини, спробувати переконати њх укласти шлюб ≥ не в≥дмовл¤тис¤ в≥д дитини.

Ќемовл¤ти показують матер≥ вже в родильному зал≥. ќднак в≥д такого правила варто в≥дступити, ¤кщо дитина народилас¤ нежиттЇздатним чи з важкими пороками розвитку (особливо множинними), тому що це може привести до псих≥чноњ травми пород≥лл≥.

ѕов≥домити матер≥ про уроджену патолог≥ю дитини випливаЇ п≥зн≥ше, коли вона зм≥цн≥Ї п≥сл¤ полог≥в, ≥ лише в загальних словах; дл¤ цього њњ варто запросити в каб≥нет. Ќеприпустимо обговорювати дефекти немовл¤ти в присутност≥ ≥нших матер≥в.

1	2

Ќазва: ѕринципи взаЇмов≥дносин середн≥х медичних прац≥вник≥в з родичами хворого (дитини ≥ дорослого)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (516 прочитано)