ћедицина > ’олера аз≥атська

’олера аз≥атська

’олера Ц гостра кишкова ≥нфекц≥¤ з ураженн¤м ферментних систем кишкового еп≥тел≥ю, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ проносом, блюванн¤м та гемодинам≥чними розладами з розвитком дег≥дратац≥њ, дем≥нерал≥зац≥њ, ацидозу.

«будниками холери Ї в≥бр≥они Ц б≥овари класичний ≥ ≈ль-“ор, кожний з ¤ких маЇ 3 сировани Ц ќгава, ≤наба ≥ √≥кошима. «устр≥чаютьс¤ Ќј√-в≥бр≥они (не аглютинуютьс¤ типовими холерними сироватками), ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д холерних тим, що належать до ≥нших ќ Ц груп.

≈п≥дем≥олог≥¤. ƒавн≥м ендем≥чним осередком аз≥атськоњ холери Ї басейни р≥чок √ангу ≥ Ѕрахмапутри на п≥востров≥ ≤ндостан. ≈ндем≥чний осередок холери ≈ль-“ор сформувавс¤ на ≤ндонез≥йськ≥й земл≥ на початку ’’ стол≥тт¤.

’олера Ц типовий антропоноз. ƒжерелом ≥нфекц≥њ Ї хвора людина, реконвалесцент ≥ здоровий нос≥й. ’вор≥ з ман≥фестною формою вид≥л¤ють 10 л випорожнень ≥ б≥льше на добу. ¬ 1мл. цих випорожнень м≥ститьс¤ 107-109 в≥бр≥он≥в. « цього стаЇ очевидною велика еп≥дем≥олог≥чна небезпека хворих. Ќебезпечн≥ дл¤ оточуючих хвор≥ з≥ стертими ≥ атиповими формами холери, ¤к≥ залишаютьс¤ в колектив≥, а також в≥бр≥ононос≥њ, к≥льк≥сть ¤ких п≥д час спалаху класичноњ холери дос¤гаЇ 20%, а при холер≥ ≈ль-“ор- 50%. “ривал≥сть в реконвал≥сцент≥в в≥бр≥ононос≥йства р≥дко перевищуЇ 2-4 тижн≥, у здорових ос≥б Ц 9-14 дн≥в.

ћехан≥зм зараженн¤ лише фекально-оральний. ƒо фактор≥в передач≥ збудника належить: забруднен≥ вода, харчов≥ продукти (переважно молоко), руки, мухи.

–озр≥зн¤ють водн≥, ал≥ментарн≥ та контактно-побутов≥ спалахи ≥нфекц≥њ. «ахворюван≥сть маЇ певн≥ сезони коливанн¤. —прийн¤тлив≥сть висока. Ќа початку еп≥дем≥њ част≥ше хвор≥ють особи, котр≥ не дотримуютьс¤ сан≥тарних норм житт¤. ’вор≥ на хрон≥чний гастрит з≥ зниженою кислотн≥стю. —учасна пандем≥¤ холери, ¤ка розпочалас¤ на початку 60-х рок≥в маЇ так≥ особливост≥: захворюванн¤ зумовлюють так≥ в≥бр≥они ¤к ≈ль-“ор.; к≥льк≥сно переважають атипов≥ ≥ стерт≥ форми, п≥сл¤ перенесеного захворюванн¤ часто збер≥гаЇтьс¤ тривала в≥бр≥ононос≥йство; здорових в≥бр≥ононос≥њв у 10 кл раз≥в б≥льше, н≥ж хворих. «будник характеризуЇтьс¤ значною ст≥йк≥стю до д≥њ неспри¤тливих фактор≥в зовн≥шнього середовища. ўороку хвор≥ють в≥д12 до 65 тис. людей.

«Т¤вл¤ютьс¤ спрага, сух≥сть ¤зика, або геодинам≥чних порушень немаЇ.

” випадку прогресуванн¤ хвороби виникаЇ блюванн¤, частота випорожнень дос¤гаЇ 10 раз≥в на добу ≥ б≥льше вони набирають вигл¤ду рисового в≥двару. ѕрофузний пронос ≥ блюванн¤ призвод¤ть до ≤≤ ступен¤ зневодненн¤ орган≥зму хворого. ¬≥дзначають сух≥сть шк≥ри, знижуЇтьс¤ тургор њњ, сух≥сть ¤зика, ц≥аноз губ, сиплий голос. ЌаростаЇ мТ¤зова слабк≥сть, зТ¤вл¤ютьс¤ короткочасн≥ клон≥чн≥ судоми литкових мТ¤з≥в, ступн≥в, кистей. ѕульс част≥шаЇ, ј/т знижуЇтьс¤, зменшуЇтьс¤ д≥урез. ѕри в≥дсутност≥ л≥куванн¤ продовжуЇтьс¤ втрата р≥дини. «Т¤вл¤ютьс¤ кл≥н≥чн≥ ознаки дег≥дратац≥њ ≤≤ ступен¤: шк≥ра суха, на слизових оболонках тр≥щини, риси обличч¤ загострюютьс¤, оч≥ ≥ щоки западають. √олос сиплий аж до афон≥њ. “ургор шк≥ри значно знижений, на кист¤х рук вона зморшкувата, суха (Уруки крал≥Ф).  лон≥чн≥ судоми зм≥нюютьс¤ на тон≥чн≥. ¬насл≥док зменшенн¤ обТЇму циркулюючоњ кров≥ зТ¤вл¤ютьс¤ геодинам≥чн≥ розлади: г≥потон≥¤, прискоренн¤ пульсу, задишка, ц≥аноз шк≥ри, слизових оболонок, н≥гтьових фаланг. «ростаЇ ал≥гур≥¤. ¬и¤вл¤ютьс¤ згущенн¤ кров≥ зб≥льшенн¤ в н≥й вм≥сту кал≥ю ≥ б≥лка.

«неводненн¤ ≤V ступен¤ призвод¤ть до розвитку декомпесованого дег≥дратац≥йного шоку. —тан хворих дуже важкий. ѕронос та блюванн¤ спостер≥гаютьс¤ р≥дке, або припин¤ютьс¤. ’вор≥ зневоднен≥, риси обличч¤ загострен≥, оч≥ глибоко западаютьс¤, закочуютьс¤ догори, пов≥ки нап≥вв≥дкрит≥. Ќавколо очей синюшн≥сть (Усимптом окул¤р≥вФ), на обличч≥ вираз стражданн¤, благанн¤ допомоги (hacies cholerica). Ўк≥ра синьо-синюшна.  ≥нчик носа, вушн≥ раковини, фаланги, пальц≥, губи ф≥олетового кольору. “≥ло вкрите холодним липким потом. Ўк≥ра легко збираЇтьс¤ у складки, ¤к≥ не розгладжуютьс¤. ѕульс ниткопод≥бний. ј/т падаЇ. “они серц¤ глух≥. «ростаЇ задишка (до 50-60 дихальних рух≥в за 1Т).  орч≥ захоплюють ус≥ групи мТ¤з≥в. ∆ив≥т запалий, мТ¤кий. јнур≥¤. “емпература т≥ла 35о— ≥ ѕ. якщо не провести ≥нтенсивного л≥куванн¤, розвиваЇтьс¤ кома ≥ настаЇ смерть. ” хворих зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть еритроцит≥в до (6-8). 1012/л, лейкоцити 1,038-1,050, ≥ндекса гематокриту до 60-70%. ’арактерн≥ г≥покал≥Їм≥¤, некомпенсований метабол≥чний ацидоз, п≥двищенн¤ ф≥бринал≥зу.

–еЇструютьс¤ атипов≥ форми захворюванн¤ Ц суха, блитскавична та септична. —уха холера характеризуЇтьс¤ гострим токсикозом, переважанн¤м симптом≥в ураженн¤ нервовоњ системи (судомний симптом, симптоми  ерн≥га, Ѕрудзинського). Ўк≥ра багрово-синього кольору. ѕульс наткопод≥бний. ѕоки серц¤ глух≥, ј/“ низький. ∆ив≥т мТ¤кий безбол≥сний. Ѕлюванн¤ ≥ пронос в≥дсутн≥. Ѕлискавична форма нагадуЇ суху, але супроводжуЇтьс¤ проносом ≥ блюванн¤м. ѕри обох формах смерть настаЇ прот¤гом 1-њ доби. —епсис розвиваЇтьс¤ на фон≥ типовоњ холери внасл≥док приЇднанн¤ вторинноњ ≥нфекц≥њ. “емпература т≥ла до 38-40о—. —в≥дом≥сть затьмарюЇтьс¤, нер≥дко виникають маренн¤, галюцинац≥њ. Ќа шк≥р≥ зТ¤вл¤Їтьс¤ розеольозна висипка. «б≥льшен≥ печ≥нка ≥ селез≥нка.

ƒ≥агностика. Ќеобх≥дно зТ¤сувати, чи сп≥лкуванн¤ хворих прот¤гом останн≥х 5 дн≥в з особами, ¤к≥ прибули з крањн, де реЇструЇтьс¤ холера, чи отримував зв≥дти продукти. ¬ажливо знати стан здоровТ¤ член≥в с≥мТњ хворого, сан≥тарно-г≥гаЇн≥чних умови побуту ≥ водопостачанн¤. ƒл¤ лабораторного досл≥дженн¤ при п≥дозр≥ на холеру забирають випорожненн¤ ≥ блювотинн¤ хворого. ќбстежують обТЇкти зовн≥шнього середовища. –езультати бактер≥олог≥чного обстеженн¤ можна отримати через 12-36 год. ќр≥Їнтовними Ї прискорен≥ способи д≥агностики: ≥моб≥л≥зац≥њ та м≥крофлат≥нац≥њ в≥бр≥он≥в. ѕротихолерно ќ-сироваткою (досл≥дженн¤ займаЇ к≥лька хвилин) та ≥мунофлюоресцентний (в≥дпов≥дь через 2 год.).

ƒиференц≥альний д≥агноз. ’олеру сл≥д диференц≥ювати з хворобами, ¤к≥ супроводжуютьс¤ проносом ≥ блюванн¤м.

–ото в≥русний гастроентерит;

—таф≥лококовий ентерокол≥т;

ќтруЇнн¤ мишТ¤ком, або сол¤ми ≥нших важких метал≥вФ

ќтруЇнн¤ нењст≥вними грибами;

’арчова токсико≥нфекц≥¤, сальмонельоз, етерих≥оз.

Ћ≥куванн¤. ’вор≥ на холеру п≥дл¤гають обовТ¤зков≥й госп≥тал≥зац≥њ в холер≥ в≥дд≥ленн¤. √оловним у л≥куванн≥ Ї призначенн¤ патогетичних препарат≥в з метою компенсац≥њ втрати р≥дини, електрол≥т≥в ≥ корекц≥њ метабол≥тичних зрушень. ¬икористовують ≥зотон≥чн≥ пол≥онн≥ розчини трисоль, (ацесоль, њх ввод¤ть в/в струйно, пот≥м швидк≥сть введенн¤ зменшуЇтьс¤. ’ворим з дег≥дратац≥Їю ≤ ≥ ≤≤ ступен¤ при в≥дсутност≥ блюванн¤ рекомендуЇтьс¤ пероральне введенн¤ розчин≥, також глюкосол, ре г≥дрон.

Ћ≥куванн¤ провод¤ть на шл¤ху до л≥карн≥. ќск≥льки у хворих з важким переб≥гом холери розвиваЇтьс¤ згущенн¤ кров≥, призначенн¤ корд≥ам≥ну, кофењну адренал≥ну противопоказано. ѕри холер≥ з антиб≥отик≥в використовуючи тетрацикл≥н 5 дн≥в.

ќсобам, ¤к≥ перехвор≥ли на холеру, або були в≥бр≥онос≥¤ми ≥ виписан≥ ≥з стац≥онару, п≥дл¤гають диспансеризац≥њ зг≥дно з У≤нструкц≥Їю до орган≥зац≥њ ≥ проведенн¤ протихолерних заход≥вФ в≥д 28.03.91 року. Ќагл¤ду п≥дл¤гають вс≥ особи з осередку холери, ¤к≥ перенесли будь-¤к≥ гостр≥ кишков≥ розлади невстановленоњ ет≥олог≥њ, ≥ нос≥њ Ќј√ Цв≥бр≥он≥в.

Ќа кожного складають карту (форма є 30а) ≥ встановлюють спостереженн¤ на терм≥н до 3 м. ѕрот¤гом 1-го м≥с¤ц¤ спостереженн¤ щодекади провод¤ть л≥карське обстеженн¤ ≥ бактер≥олог≥чне досл≥дженн¤ калу, одноразово досл≥джують жовч.

” наступн≥ 2 м≥с. кал досл≥джують 1 р. у м≥с¤ць. ” тих, хто в еп≥дем≥олог≥чному осередку перен≥с гостре кишкове захворюванн¤ на встановленн¤ ет≥олог≥њ, бак. досл≥дженн¤ зд≥йснюють 1 р. на м≥с¤ць прот¤гом кварталу ≥ 1 раз перед завершенн¤м диспансеризац≥њ.

ѕерший заб≥р калу провод¤ть п≥сл¤ прийн¤тт¤ хворими сульфату магн≥ю (доросл≥ Ц 30 г, д≥ти в≥дпов≥дно до в≥ку). ѕ≥сл¤ повного одужанн¤ хворих зн≥мають з обл≥ку. ÷е робить ком≥с≥¤ у склад≥ головного л≥кар¤ пол≥кл≥н≥ки, ≥нфекц≥он≥ста ≥ еп≥дем≥олога.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од триваЇ в≥д к≥лькох годин до 2-5 дн≥в.  л≥н≥чно виражен≥ форми починаютьс¤ гостро з проносу. ¬ипорожненн¤ част≥, р¤сн≥, досить швидко втрачають кол≥р ≥ консистенц≥ю калу, специф≥чний запах. ѕронос не супроводжуЇтьс¤ болем у живот≥ та тенезмами. ” хворих можуть бути в≥дчутт¤ дискомфорту в д≥л¤нц≥ еп≥гастр≥ю, бурчанн¤, плеск≥т. “емпература т≥ла до норми, або субфебрильна. ” випадку прогресуванн¤ хвороби випорожненн¤ стають част≥шими (до 15 раз≥в на добу), приЇднуЇтьс¤ багаторазове блюванн¤, нер≥дко фонтаном, без нудоти. ¬трата великоњ к≥лькост≥ р≥дини з блювотою ≥ випорожненн¤ми зумовлюЇ виникненн¤ кл≥н≥чних ознак зневодненн¤. –озр≥зн¤ють 4 ступен≥ зневодненн¤ орган≥зму: ≤-втрата р≥дини складаЇ 1-3% маси т≥ла, ≤≤ Ц 6% маси т≥ла, ≤≤≤-7-9% м/м, ≤V Ц 10% маси т≥ла ≥ б≥льше.

«алежно в≥д цього холера може мати легкий, середньоњ важкост≥ важкий ≥ дуже важкий переб≥г. ѕри легкому переб≥гу хвороби (≤ ступ≥нь зневодненн¤) пронос продовжуЇтьс¤ лише 1-2 доби, блюванн¤ немаЇ. ¬ипорожненн¤ к≥лька раз≥в на добу, р¤сн≥, спочатку калов≥, пот≥м вод¤нист≥ жовт≥ або зелен≥ з пласт≥вц¤ми.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку

’олера належить до карантинних ≥нфекц≥й. Ћокал≥зац≥¤ ≥ л≥кв≥дац≥¤ осередку холери зд≥йснюЇтьс¤ п≥д кер≥вництвом надзвичайноњ протиеп≥дем≥чноњ ком≥с≥њ (району, м≥ста, обл.). ƒо складу бригади входить й медичний прац≥вник ≥ 4-5 актив≥ст≥в або студент≥в. ¬с≥ хвор≥ з дисфункц≥Їю кишок п≥дл¤гають пров≥зорний госп≥тал≥зац≥њ. ¬≥бр≥ононос≥њв знаход¤ть серед контактних ос≥б, ¤ких у 1-шу добу досл≥джують трикратно бактер≥олог≥чно. ≤золюють ос≥б, котр≥ були в т≥сному контакт≥ з хворим або нос≥Їм. «а ними зд≥йснюють медичне спостереженн¤ прот¤гом 5 дн≥в ≥ в 1-й день 3 рази беруть кал дл¤ бактер≥олог≥чного досл≥дженн¤. ’ворих, в≥бр≥онос≥њв ≥ контактних ос≥б госп≥тал≥зую транспортом дезинфекц≥йноњ станц≥њ, в≥дд≥лу або в≥дд≥ленн¤ санеп≥дстанц≥њ, а також бригадами Ушвидкоњ допомогиФ. —илами дезинфекц≥йноњ служби зд≥йснюють проф≥лактичну ≥ заключну дезинфекц≥ю в межах еп≥дем≥чного осередку.

1	2

Ќазва: ’олера аз≥атська
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (681 прочитано)