ћенеджмент > «агальн≥ положенн¤ етики б≥знесу

«агальн≥ положенн¤ етики б≥знесу

¬ ц≥лому св≥т≥ б≥знес-д≥¤льн≥сть асоц≥юЇтьс¤ ¤кщо не з жорстокою, то принаймн≥ з жорсткою повед≥нкою њњ суб'Їкт≥в по в≥дношенню один до одного. ћовл¤в, ¤к узагал≥ можна вести мову про етику в умовах конкуренц≥њ, боротьби за виживанн¤, пресингу з боку владних структур ≥ т. д.?

ѕроте в основ≥ таких спотворених п≥дход≥в, ¤к завжди, лежать неправильн≥ у¤вленн¤, ¤к про смисл б≥знесу взагал≥, так ≥, тим б≥льше, про етику. ¬решт≥, десь на р≥вн≥ здорового глузду ми вс≥ розум≥Їмо, що дл¤ зростанн¤ ефективност≥ б≥знес-д≥¤льност≥ сл≥д Ддобре ставитис¤ до людейФ, принаймн≥ до де¤ких з них. Ѕ≥знес, ¤кий в принцип≥ базуЇтьс¤ на дов≥р≥, завжди залишаЇтьс¤ соц≥альною д≥¤льн≥стю Ч тобто, неодм≥нно зд≥йснюватиметьс¤ м≥ж людськими особистост¤ми, ¤к≥ завжди ц≥нуватимуть турботу, дружбу, чесн≥сть тощо.

«агалом кажучи, людськ≥ особистост≥, ¤к вчить ф≥лософ≥¤, над≥лен≥ ц≥нност¤ми (будь-що, що ми визнаЇмо ¤к варте), структурованими в Дкодекси ц≥нностейФ. ƒехто нав≥ть вчить, що саме т≥ ц≥нност≥, ¤к≥ ми приймаЇмо, робл¤ть нас т≥Їю чи ≥ншою особист≥стю. ≤ навпаки, без ц≥нностей неможливо нав≥ть у¤вити людину.  ожен з нас маЇ наб≥р того, що вважаЇ ДдобримФ. Ѕез у¤вленн¤ про варт≥сть ми нав≥ть не починаЇмо д≥¤ти Ч за кожним людським актом можна завжди в≥днайти у¤вленн¤ про ДблагеФ, ¤ке й змушуЇ людину д≥¤ти певним чином. “обто, людина ≥ пальцем не поворухне, ¤кщо не бачитиме за ц≥Їю д≥Їю ¤когось блага. ÷е означаЇ, наприклад, що ≥ палити, ≥ њсти, ≥ пити гор≥лку, ≥ допомагати нем≥чним, ≥ писати закони, ≥ працювати, ≥ займатис¤ спортом, ≥ жертвувати собою, ≥ т. д. люди будуть лише тод≥, коли бачитимуть за цим ¤кесь благо, передус≥м дл¤ самих себе, пот≥м дл¤ своњх близьких, ≥ т. д. Ч аж до р≥вн¤ всього сусп≥льства. «вичайно, вид≥л¤ють суб'Їктивний та об'Їктивний аспект блага. —уб'Їктивно людина може вважати благом, у принцип≥, що завгодно, а в об'Їктивному значенн≥ благом дл¤ нењ буде лише те, що в≥дпов≥даЇ њњ Дприрод≥Ф, ¤к в≥домо з ф≥лософськоњ спадщини. Ќаприклад, природно людин≥ потр≥бна певна к≥льк≥сть њж≥, чуттЇвих насолод, речей дл¤ волод≥нн¤ (що в≥дбирають час) ≥ т. д., ≥ ц¤ к≥льк≥сть н≥коли не Ї неск≥нченною, хоча й р≥зною дл¤ природно р≥зних людей. —аме дл¤ визначенн¤ ц≥Їњ к≥лькост≥ людин≥ даЇтьс¤ розум Ч зг≥дно з класичним у¤вленн¤м мудр≥сть пол¤гаЇ у розумному розпор¤дженн≥ речами (благами).

Ћюдська особист≥сть, ¤к вчить нас б≥льш≥сть мислител≥в, над≥лена також волею. —аме ресурси розуму та вол≥ вона ≥ маЇ застосовувати дл¤ вибору мети власноњ д≥њ ≥ способу њњ дос¤гненн¤. –озум маЇ знанн¤, вол¤ Ч свободу, ≥ ц≥ риси стають вир≥шальними в прийн¤тт≥ р≥шенн¤. «нанн¤ застосовуЇтьс¤ розумом у р≥зноман≥тних ракурсах дл¤ ознайомленн¤ з ситуац≥Їю, перебору альтернатив ≥ вибору найкращоњ серед них, але сам виб≥р зд≥йснюЇ вол¤, ¤ка спонукаЇ до початку, власне, д≥њ. ѕри цьому життЇво важливо, щоб м≥ж д≥¤льн≥стю розуму та вол≥ був м≥н≥мальний розрив, ≥накше людина приречена на Днеефективн≥сть власноњ особистост≥Ф, коли розум мислитиме про щось одне, а в реальност≥ д≥њ особистост≥ цим планам не в≥дпов≥датимуть. ¬ ситуац≥¤х, близьких до кл≥н≥чних, людина в такому випадку починаЇ жити в мр≥¤х розуму, ¤к≥ не мають жодного в≥дпов≥дника в реальност≥. ≤ навпаки, за умови на¤вност≥ достатнього р≥вн¤ славнозв≥сноњ Дсили вол≥Ф людина отримуЇ здатн≥сть не лише пасивно приймати Дудари дол≥Ф, але й, застосовуючи дан≥ розуму, зм≥нювати реальн≥сть на б≥льш прийн¤тну дл¤ себе. ѕод≥бн≥ м≥ркуванн¤, до-реч≥, за аналог≥Їю можна застосувати на р≥вн≥ ф≥рми.

ѕроте тут ≥ з'¤вл¤Їтьс¤ перша проблема. “е, що Ї прийн¤тним дл¤ мене, не обов'¤зково Ї прийн¤тним дл¤ тебе, ¤к в≥домо з банального життЇвого досв≥ду. “обто, жодна людська вол¤, ¤к ви¤вл¤Їтьс¤, не маЇ абсолютноњ свободи, бо свобода одн≥Їњ людини (чи групи людей у випадку колективних д≥й) обмежена свободою ≥ншоњ. Ќасл≥док простий Ч хтось маЇ поступитис¤ своЇю свободою. јле чому хтось ≥з них маЇ це робити? ≤ що робити у випадку двох (чи б≥льше) егоњст≥в, коли жоден з них не хоче поступатис¤? ” цьому випадку найчаст≥ше маЇ м≥сце своЇр≥дна моральна суперечка, коли кожна з≥ стор≥н намагаЇтьс¤ представити своЇ суб'Їктивне баченн¤ блага ¤к об'Їктивне (прийн¤тне дл¤ вс≥х) ≥ найб≥льш правильне. ∆иттЇвий досв≥д под≥бних суперечок, ¤к≥ в своњй б≥льшост≥ лишаютьс¤ нерозв'¤заними до к≥нц¤, призводить де¤ких людей до т. з. етичного рел¤тив≥зму, коли просто заперечуЇтьс¤ сама на¤вн≥сть будь-¤кого об'Їктивного блага. ѕроте вже сам процес моральноњ суперечки до певноњ м≥ри спростовуЇ етичний рел¤тив≥зм, адже кожна з≥ стор≥н при цьому застосовуЇ пон¤тт¤ про об'Їктивне благо, ≥ без цього пон¤тт¤, ¤к ви¤вл¤Їтьс¤, неможливо н≥кого переконати в своњй правот≥, чи, тим б≥льше, розсудити людей Дпо правд≥Ф. ƒо-реч≥, сл≥д правильно розставити акценти Ч закони (принаймн≥, створен≥ людьми) в вибор≥ у¤вленн¤ про об'Їктивне благо не дуже допомагають, адже вс≥ вони були створен≥ вже з огл¤ду на певне у¤вленн¤ про благо.

јле залишаЇтьс¤ головне питанн¤ Ч що ж таке це об'Їктивне добро. ÷им ≥ займаЇтьс¤ етика, в Ївропейському вар≥ант≥ Ч вже прот¤гом двадц¤ти п'¤ти стол≥ть. ƒисципл≥нарно етика Ї п≥дрозд≥лом ф≥лософ≥њ. ≤ хоча терм≥н ≥нод≥ вживають ≥ дл¤ позначенн¤ Дморальност≥Ф, найчаст≥ше п≥д етикою мають на уваз≥ вивченн¤ (теор≥ю) моральност≥. ≈тика б≥знесу Ї одн≥Їю з р¤ду Дприкладних етикФ, таких ¤к етика мас-мед≥а, б≥оетика ≥ т. п. ¬живаючи терм≥н Дприкладна етикаФ переважно мають на уваз≥ те, що загальна теор≥¤ повинна прикладатис¤ (застосовуватис¤) до конкретного типу людськоњ д≥¤льност≥ ≥ слугувати критер≥Їм њњ вивченн¤ з точки зору морал≥ ≥ розв'¤занн¤ типових проблем. јле дуже часто процес маЇ зворотн≥й характер Ч типов≥ ситуац≥њ певного роду людськоњ д≥¤льност≥ (такого, ¤к б≥знес) спонукають теоретик≥в до њхнього переосмисленн¤ ≥ усв≥домленн¤. ¬решт≥-решт, головною рисою ф≥лософ≥њ завжди лишатиметьс¤ створенн¤ (чи в≥днайденн¤) сенсу будь-чого, що потрапл¤Ї в поле зору мислител¤.

≈тика б≥знесу, ¤к в≥домо, Ї дуже молодою спец≥альн≥стю, ≥ дос≥ дуже багато людей схильн≥ до скептичного баченн¤ насл≥дк≥в поЇднанн¤ теор≥њ (чи тим б≥льше практики) б≥знесу з етикою ¤к галуззю ф≥лософ≥њ. ѕроте, останн≥м часом ц≥лий р¤д фактор≥в призводить до все зростаючого зац≥кавленн¤ б≥знесмен≥в етичними питанн¤ми.

—постер≥гаЇтьс¤ ≥нтенсивне зростанн¤ боротьби за ≥нвестиц≥њ, причому у св≥товому масштаб≥. ÷е призводить до зростанн¤ рол≥ ≥нвестиц≥йних фонд≥в, ¤к≥, в свою чергу, зац≥кавлен≥ в додаткових гарант≥¤х поверненн¤ своњх ≥нвестиц≥й з прибутком. “ому набуваЇ поширенн¤ практика створенн¤ Дкодекс≥в етики б≥знесуФ. ≤нод≥ так≥ кодекси п≥дписуютьс¤ одн≥Їю компан≥Їю, ≥нод≥ Ч дек≥лькома, здеб≥льшого ц≥ документи не мають додатковоњ до ≥снуючих нормативних акт≥в юридичноњ сили, але можуть означати дл¤ ≥нвестора набагато б≥льше, н≥ж дес¤тки закон≥в.  р≥м того, ¤к ви¤вл¤Їтьс¤, через Дкодекс етики б≥знесуФ, дотриманн¤ ¤кого вимагають в≥д кожного прац≥вника компан≥њ, можна дуже ефективно формулювати м≥с≥ю ф≥рми, њњ в≥з≥њ ≥ способи дос¤гненн¤ стратег≥чних ц≥лей.

–озвиток ≥нформац≥йних технолог≥й (≥ пов'¤заний з ним розвиток мас-мед≥а) робить кап≥тал все б≥льш в≥дкритим дл¤ контролю, ≥ тому Ч все важче стаЇ назавжди приховати ≥нформац≥ю про мах≥нац≥њ ≥ т. п.

Ѕ≥знес стаЇ набагато вразлив≥шим в≥д свого ≥м≥джу, а дл¤ його формуванн¤ просто необх≥дно Дбути хорошимФ, чи принаймн≥ таким здаватис¤ Ч а оск≥льки про це краще скажуть д≥њ, то в ¤кост≥ проф≥лактики в≥д шизофрен≥њ все-таки краще бути хорошим, а не лише таким здаватис¤. Ќаприклад, останн≥ гучн≥ скандали навколо р¤ду великих американських компан≥й у своњй б≥льшост≥ стосувалис¤ нав≥ть не ск≥льки порушень закону, ск≥льки порушенн¤ принцип≥в етики б≥знесу, ≥ ¤к насл≥док Ч зруйнуванн¤ загальноњ дов≥ри, ¤коњ дос¤гали прот¤гом дес¤тк≥в рок≥в.

–ел≥г≥йний та культурний плюрал≥зм (особливо останн≥м часом) призводить до зруйнуванн¤ ≥ розмиванн¤ у¤вленн¤ про критер≥й добра ≥ зла (при цьому вс≥ люди оперують цими пон¤тт¤ми), що саме по соб≥ викликаЇ зац≥кавленн¤ в цих терм≥нах та њхньому правильному використанн≥.

ќстанн¤ особлив≥сть дуже сильно формуЇ особливост≥ сучасноњ етики б≥знесу: дл¤ б≥льшост≥ людей стаЇ очевидною, з одного боку, необх≥дн≥сть певноњ кодиф≥кац≥њ етичних принцип≥в сучасного св≥тового б≥знесу, а з ≥ншого Ч неможлив≥сть використати дл¤ ц≥Їњ рол≥ жодну, нав≥ть достатньо розвинену рел≥г≥йну чи культурну платформу внасл≥док того, що жодна з таких платформ не маЇ Дкультурноњ етичноњ монопол≥њФ на св≥товому р≥вн≥. Ќав≥ть незважаючи на глобал≥зац≥ю ≥ зростанн¤ зац≥кавленн¤ св≥ту в американськ≥й етиц≥ п≥дприЇмництва, що своњми корен¤ми с¤гаЇ протестанськоњ (зокрема, пуританськоњ) етики. “обто, сучасна етика б≥знесу не може бути жодним морал≥заторством чи пропов≥дництвом, що, до-реч≥, лише стимулюЇ в н≥й розвиток справжн≥х ф≥лософських рис внасл≥док потреби апелювати до Дзагальнолюдськоњ рац≥ональност≥Ф, саме до того, що у ф≥лософ≥њ стол≥тт¤ми називалос¤ Длюдською природоюФ, основою ¤коњ залишаЇтьс¤ рац≥ональне начало ≥ того, що, власне ≥ об'ЇднуЇ вс≥х людей незалежно в≥д њхньоњ культурноњ приналежност≥.

—л≥д зауважити, що поЇднанн¤ етики ≥ теор≥њ б≥знесу в≥дбулос¤ вдало. Ќа даний момент етика б≥знесу Ї до певноњ м≥ри незалежною дисципл≥ною, що використовуЇ дан≥ емп≥ричних ≥ теоретичних досл≥джень практично вс≥х галузей сучасного б≥знесу з метою ¤кщо ≥ не надати б≥знес-д≥¤льност≥ нового смислу, то принаймн≥, зд≥йснити Дрозширенн¤ св≥домост≥Ф суб'Їкт≥в б≥знесу. ѕод≥бне розширенн¤, ¤к ви¤вл¤Їтьс¤, н≥коли не проходить без насл≥дк≥в Ч найкраще њх видно в галуз≥ стратег≥чного менеджменту: менеджери отримують здатн≥сть краще адаптувати д≥¤льн≥сть своњх компан≥й до вимог часу в довгостроковому режим≥. ÷е, в свою чергу, пов'¤зане з основним принципом етики б≥знесу Ч в довгостроковому режим≥ етична повед≥нка виг≥дна компан≥њ, а неетична Ч невиг≥дна. ¬≥дбуваЇтьс¤ це через формуванн¤ того ж ≥м≥джу, налагодженн¤ зв'¤зк≥в, що базуютьс¤ на дов≥р≥, турбот≥ ≥ чесност≥ (дл¤ чого завжди потр≥бен певний час ≥ в≥дпов≥дний досв≥д). ѕотр≥бно просто по-новому промислити менеджмент ≥ маркетинг компан≥њ з точки зору названих ДлюдськихФ пон¤ть, що завжди лише призводить до зростанн¤ загальноњ ефективност≥ орган≥зац≥њ, особливо Ч ефективност≥ людського кап≥талу, формуванн¤ ст≥йкоњ дов≥ри до бренду тощо.

1	2

Ќазва: «агальн≥ положенн¤ етики б≥знесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2158 прочитано)