ћенеджмент > ћаркетингов≥ концепц≥њ в менеджмент≥, сутн≥сть, класиф≥кац≥¤, особливост≥ застосуванн¤

ћаркетингов≥ концепц≥њ в менеджмент≥, сутн≥сть, класиф≥кац≥¤, особливост≥ застосуванн¤

—учасний менеджмент просто не мислимий без участ≥ маркетингових п≥дход≥в, метод≥в тощо. “ому маркетингов≥ концепц≥њ досить широко використовуютьс¤ в менеджмент≥, адже завд¤ки ним можна б≥льш ретельн≥ше та ефективн≥ше розробл¤ти стратег≥ю впливу на споживач≥в, обходити конкурент≥в, впливати на ≥нш≥ сфери д≥¤льност≥.

 онцепц≥¤ маркетингу Ч це ор≥Їнтац≥¤ на нестатки ≥ запити споживач≥в, дос¤гненн¤ мети б≥льш ефективним, н≥ж у конкурента способом.

 онцепц≥¤ маркетингу зв'¤зана з прийн¤тт¤м р≥шень у вс≥х сферах д≥¤льност≥ п≥дприЇмства з позиц≥њ забезпеченн¤ загального усп≥ху на ринку, що в≥дбиваЇтьс¤ в р≥зноман≥тних видах орган≥заторськоњ, управл≥нськоњ ≥ збутовоњ роботи.  онцепц≥¤ маркетингу м≥стить у соб≥ комплекс наступних д≥й:

Ч виробництво продукц≥њ, що користаЇтьс¤ попитом;

Ч перебуванн¤ ринку збуту продукц≥њ;

Ч визначенн¤ шл¤х≥в продажу безпосередньо чи споживачу через оптову ≥ роздр≥бну торг≥влю;

Ч визначенн¤ потенц≥йного покупц¤.

ћаркетинг ¤к управл≥нська д≥¤льн≥сть м≥стить у соб≥:

Ч вивченн¤ попиту (поточного ≥ перспективного) на конкретних товар на визначеному ринку чи його сегмент≥, вимог споживач≥в до товару: його ¤кост≥, новизн≥, р≥вню ц≥ни й ≥н.;

Ч складанн¤, виход¤чи з комплексного обл≥ку ринкового попиту, програми

маркетингу по продукт≥, у ¤к≥й на основ≥ анал≥зу вс≥х необх≥дних фактор≥в розгл¤даютьс¤ можлив≥ витрати виробництва конкретного продукту;

Ч установленн¤ верхньоњ меж≥ ц≥ни товару ≥ рентабельност≥ його виробництва;

Ч розробку на основ≥ програм маркетингу ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики ф≥рми, розрахунок повних витрат виробництва ≥ р≥вн¤ рентабельност≥ по ф≥рм≥ в ц≥лому;

Ч визначенн¤ к≥нцевого результату господарськоњ д≥¤льност≥ ф≥рми: валових доход≥в ≥ чистого прибутку, п≥сл¤ в≥драхуванн¤ вартост≥ матер≥альних витрат, оплати прац≥, податк≥в ≥ в≥дсотк≥в за кредит.

ќсоблив≥сть маркетингу ¤к управл≥нськоњ д≥¤льност≥ пол¤гаЇ в тому, що в≥н пропонуЇ прийн¤тт¤ р≥шень на баз≥ р≥зноман≥тних економ≥чних розрахунк≥в з використанн¤м комп'ютерноњ техн≥ки й ор≥Їнтований на створенн¤ орган≥зац≥йних, економ≥чних ≥ юридичних умов дл¤ ефективного функц≥онуванн¤ ≥ розвитку ф≥рми в ц≥лому. “ому найважлив≥ше значенн¤ мають виробленн¤ ≥ прийн¤тт¤ обірунтованих р≥шень по конкретних видах маркетинговоњ д≥¤льност≥:

Ч про доц≥льн≥сть розробки ≥ випуску продукц≥њ на конкретний ринок ≥ конкретного покупц¤;

Ч про доц≥льн≥сть проведенн¤ Ќ≤ќ –;

Ч про доц≥льн≥сть освоЇнн¤ ≥ випуску продукц≥њ у встановлених обс¤гах;

Ч про буд≥вництво нового п≥дприЇмства й ≥н.

ћј– ≈“»Ќ√ќ¬ј  ќЌ÷≈ѕ÷≤я - ≥нтегрована ц≥льова ф≥лософ≥¤ б≥знесу, ор≥Їнтована на споживача ≥ прибуток.

«вичайно вид≥л¤ють п'¤ть концепц≥й маркетингу:

1) виробнича (концепц≥¤ удосконалюванн¤ виробництва). ќр≥ЇнтуЇтьс¤ на р≥ст об'Їкт≥в виробленоњ продукц≥њ ≥ зниженн¤ витрат на виробництво. ѕриваблива дл¤ покупц¤ доступними ц≥нами, але не передбачаЇ в≥дновленн¤ товарного асортименту;

2) товарна (концепц≥¤ удосконалюванн¤ товару) також прид≥л¤Ї основну увагу виробництву продукц≥њ, але акцент переноситьс¤ з к≥льк≥сних параметр≥в виробництва на ¤к≥сн≥ характеристики товару: пол≥пшенн¤ споживчих властивостей товар≥в, дизайн, упакуванн¤, реклама, а головне - пост≥йне в≥дновленн¤ асортименту. ÷≥на товар≥в тут звичайно буваЇ високою;

3) збутова (концепц≥¤ ≥нтенсиф≥кац≥њ комерц≥йних зусиль продавц¤): зусилл¤ зосереджуютьс¤ на стад≥њ збуту. √оловна задача - удосконалювати канали просуванн¤ товару в≥д виробника до споживача, стимулювати збут, формувати попит. ¬икористовуЇтьс¤ при малорухомому поточному попит≥, на стад≥њ в≥дмиранн¤ конкретного товару, а також на етап≥ зародженн¤ товару.

4) ринкова (концепц≥¤ власне маркетингу) вивчаЇ конкретний ринок даного покупц¤. √оловне в н≥й - ор≥Їнтац≥¤ на споживача. ÷е сама розповсюджена в розвитих крањнах маркетингова концепц≥¤;

концепц≥¤ соц≥ально-етичного маркетингу. ќр≥Їнтована на гармон≥зац≥ю не т≥льки ≥нтерес≥в п≥дприЇмц¤ ≥ споживача, але ≥ сусп≥льних ≥нтерес≥в. Ќаприклад, велика увага повинна прид≥л¤тис¤ еколог≥чн≥й чистот≥ продукц≥њ. ÷е маркетинг майбутнього.

 онцепц≥¤ маркетингу з'¤вилас¤ в —Ўј в 10-≥ Ч 20-роки ’’ стол≥тт¤. ћаркетинг виник ¤к реакц≥¤ на негативн≥ про¤ви бурхливо розвиваЇтьс¤ Ђдикогої ринку: надм≥рну стих≥йн≥сть, непередбачуван≥сть розвитку, неупор¤дковану конкуренц≥ю з т¤гою до вседозволеност≥, тенденц≥¤ми до росту монопол≥зац≥њ ≥ т.п., що грозили серйозними економ≥чними ≥ соц≥альними потр¤с≥нн¤ми. јле, кер≥вники п≥дприЇмств усерйоз звернулис¤ до цього напр¤мку т≥льки на початку 50-х рок≥в у зв'¤зку з≥ значним насиченн¤м ринку (насамперед маЇтьс¤ на уваз≥ —Ўј) ≥ жорстк≥стю конкуренц≥њ. ƒана обставина викликала значний науковий ≥нтерес, що у свою чергу бути поштовхом до по¤ви за рубежем великоњ к≥лькост≥ публ≥кац≥й на дану тему. «'¤вилис¤ так≥ публ≥кац≥њ й у наш≥й крањн≥. Ѕагато хто з них ірунтувалис¤ на чистому коп≥юванн≥ зах≥дних п≥дход≥в ≥ концепц≥й. ќднак зустр≥чалис¤ ≥ публ≥кац≥њ з де¤кими ориг≥нальними ≥де¤ми ≥ трактуванн¤ми. ”насл≥док бурхливого еволюц≥онуванн¤ маркетингу до д≥йсного моменту в ц≥й област≥ нагромадилас¤ велика к≥льк≥сть визначень, терм≥н≥в, концепц≥й ≥ т.д. ÷е привело до м≥шанини, коли пор¤д ≥з сучасними положенн¤ми ≥снують ≥ пропагуютьс¤ вже застар≥л≥.

“ерм≥н Ђмаркетингї (в≥д англ. Ђmarketї Ч ринок), буквально означаючу ринкову д≥¤льн≥сть, роботу з ринком, з'¤вивс¤ в економ≥чн≥й л≥тератур≥ —Ўј на початку ’’ стор≥чч¤. «а цей час була розроблена безл≥ч визначень маркетингу: в≥д самих коротких до розгорнутих ≥ детал≥зованих, що охоплюють мети, принципи, функц≥њ ≥ методи маркетингу.

—уть сучасного маркетингу розкриваЇтьс¤ в принципах, правилах д≥й, що охоплюють ¤к п≥знавальний (вивченн¤ ринк≥в), так ≥ операц≥йний (проникненн¤ на ринки) аспект≥в д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства, ф≥рми. ” публ≥кац≥¤х по маркетингу, особливо в≥тчизн¤них автор≥в, досить часто можна зустр≥ти велик≥ перел≥ки так званих принцип≥в. ѕри цьому до принцип≥в маркетингу в≥днос¤ть часом несуттЇв≥ аспекти ≥ правила активних чи анал≥тичних д≥й орган≥зац≥њ. ¬идимо, з метою б≥льшоњ наочност≥ й ориг≥нальност≥ формулюють њх образно, вит≥ювато, ≥нод≥ з визначеною часткою гумору. Ќаприклад, Ђу гост¤х добре, а будинку кращеї. “аким принципом намагаютьс¤ по¤снити необх≥дн≥сть орган≥зац≥њ шукати свою ринкову н≥шу, щоб Ђв≥дчувати себе ¤к удомаї. „и, Ђлюбите не св≥й товар, а свого покупц¤ї, Ђспоживач Ч корольї, Ђми не в≥дчуЇмо задоволенн¤, поки його не випробуЇте ¬иї (турбота про споживач≥в), Ђне важливо, що ви думаЇте про св≥й товар, важливо Ч що думаЇ споживач про свою покупку, ¤к в≥н оц≥нюЇ своЇ придбанн¤ї (задача позиц≥онуванн¤ товару) ≥ т.д. “ак≥ моменти в≥дбивають, на наш погл¤д, скор≥ше функц≥њ, орган≥зац≥йн≥ прийоми ринковоњ д≥¤льност≥, чим принципи маркетингу.

ћаркетинг Ї одн≥Їњ з найважлив≥ших функц≥й керуванн¤ п≥дприЇмством, пор¤д з такими, ¤к ф≥нанси, обл≥к господарських операц≥й, п≥дбор ≥ розм≥щенн¤ кадр≥в (керуванн¤ персоналом). ” той же час спроби зробити з маркетингу економ≥чну теор≥ю ми вважаЇмо неправом≥рними. ¬≥н не може претендувати, принаймн≥ сьогодн≥, на роль самост≥йноњ науки, оск≥льки не маЇ специф≥чного, властивого т≥льки йому предмета ≥ методу. јле це не принижуЇ рол≥ маркетингу в керуванн≥ п≥дприЇмством.

Ѕ≥льш того, маркетинг одержуЇ усе б≥льш широке визнанн¤. ≤сторично розвиваючись, в≥н перер≥с функц≥ю керуванн¤ збутом. Ќа визначеному етап≥ п≥дприЇмц≥ стали в≥дмовл¤тис¤ в≥д збутового маркетингу, усв≥домлюючи, що неможливо ефективно керувати збутом без внесенн¤ своЇчасних зм≥н у виробництво. ” результат≥ не т≥льки збутова д≥¤льн≥сть, але ≥ сфера виробництва стала об'Їктом додатка маркетингу. ѕри цьому його стал≥ називати ≥нтегрованим маркетингом. ѕоширивши св≥й вплив на ≥нш≥ сфери економ≥чного житт¤ п≥дприЇмства (ц≥ноутворенн¤, ф≥нанси, кадри), повноц≥нний сучасний маркетинг стаЇ системним. ” такий спос≥б з функц≥њ керуванн¤ збутом маркетинг перетворивс¤ у функц≥ю Ђкеруванн¤ виробничою, збутовою ≥ торговою д≥¤льн≥стю ф≥рмиї, тобто в одну з найважлив≥ших функц≥й керуванн¤ п≥дприЇмством. ѕретенз≥њ маркетингу на пр≥оритет у сфер≥ керуванн¤ ц≥лком об'Їктивн≥, тому що в≥н забезпечуЇ п≥дприЇмству р≥шенн¤ найважлив≥шоњ проблеми Ч виживанн¤ на ринку. —ьогодн≥ визнанн¤ цього на практиц≥ виражаЇтьс¤ в над≥ленн≥ маркетинговоњ служби широкими повноваженн¤ми ≥ великою в≥дпов≥дальн≥стю, п≥дпор¤дкован≥стю њњ пр¤мо одному з перших (а ≥нод≥ ≥ першому) обличч¤ в керуванн≥ п≥дприЇмством. ћаркетинг не в≥дразу знайшов своЇ вт≥ленн¤ в систем≥ керуванн¤ п≥дприЇмством. ÷ьому передувало к≥лька ≥сторичних етап≥в становленн¤ управл≥нськоњ теор≥њ. Ќа думку багатьох досл≥дник≥в, кожному етапу в≥дпов≥даЇ сво¤ чи методолог≥¤ концепц≥¤ менеджменту.

ƒо початку 50-х рок≥в у теор≥њ ≥ практиц≥ керуванн¤ п≥дприЇмством переважав метод бюджетного контролю. —труктура доход≥в ≥ витрат п≥дприЇмства коректувалас¤ в м≥ру виникненн¤ потреби в зв'¤зку з≥ зм≥ною поточноњ ринковоњ ситуац≥њ. ќчевидно, що таке управл≥нське втручанн¤ в структуру виробництва ≥ збуту не могло бути досить ефективним ≥ безв≥дмовноњ, оск≥льки зап≥знювалос¤ за часом. ќсобливо, ¤кщо ринок починав динам≥чно розвиватис¤.

Ќа зм≥ну бюджетному контролю прийшло довгострокове плануванн¤, побудоване на ≥дењ прогнозу основних показник≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ѕрогнозуванн¤ зд≥йснювалос¤, ¤к правило, за допомогою екстрапол¤ц≥њ динам≥чних р¤д≥в фактичних показник≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за тривалий минулий пер≥од. ѕриродно, що перенесенн¤ тенденц≥й минулого в майбутнЇ було головним недол≥ком такого п≥дходу в керуванн≥.

1	2

Ќазва: ћаркетингов≥ концепц≥њ в менеджмент≥, сутн≥сть, класиф≥кац≥¤, особливост≥ застосуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2963 прочитано)