Ѕ≥олог≥¤ > √енетичний код та його властивост≥

√енетичний код та його властивост≥

√енетичний код Ц це система триплет≥в нуклеотид≥в, ¤к≥ визначають ам≥нокислотну посл≥довн≥сть пол≥пептидного ланцюга.

ƒосл≥дженн¤ генетичного коду розкрили його основн≥ властивост≥:

- “риплетн≥сть Ц кожна ам≥нокислота кодуЇтьс¤ посл≥довн≥стю ≥з трьох нуклеотид≥в Ц триплетом або кодоном (серед 64 кодон≥в 61 Ц зм≥стовний ≥ 3 незм≥стовн≥ кодони Ц ”јј, ”√ј та ”ј√).

- —пециф≥чн≥сть Ц один кодон в≥дпов≥даЇ лише одн≥й ам≥нокислот≥.

- ¬ироджен≥сть (надлишков≥сть) Ц одн≥й ам≥нокислот≥ в≥дпов≥дають к≥лька кодон≥в (наприклад серину чи лейцину в≥дпов≥дають 6 кодон≥в, метион≥ну Ц всього 1).

-  ол≥неарн≥сть Ц посл≥довн≥сть нуклеотид≥в в молекул≥ ≥-–Ќ  точно в≥дпов≥даЇ ам≥нокислотн≥й посл≥довност≥ у пол≥пептидному ланцюгу.

- ќдноспр¤мован≥сть Ц зчитуванн¤ ≥нформац≥њ в процес≥ транскрипц≥њ ≥ трансл¤ц≥њ в≥дбуваЇтьс¤ лише в напр¤мку 5' - 3' к≥нець.

- ЌеперекриваЇм≥сть Ц останн≥й нуклеотид попереднього кодону не належить наступному триплету.

- Ѕезперервн≥сть Ц м≥ж триплетними ДсловамиФ в≥дсутн≥ Дрозд≥лов≥ знакиФ.

- ”н≥версальн≥сть Ц в ус≥х орган≥змах одн≥ ≥ т≥ сам≥ ам≥нокислоти кодуютьс¤ одними ≥ тими ж нуклеотидами (проте така властив≥сть характерна лише дл¤ ¤дерного генетичного коду; м≥тохондр≥альний генетичний код маЇ де¤к≥ в≥дм≥нност≥ в≥д ¤дерного).

Ќа р≥вн≥ генетичного коду та процесу б≥осинтезу б≥лка реал≥зуЇтьс¤ центральна догма молекул¤рноњ б≥олог≥њ: ƒЌ  → –Ќ  → б≥лок.

ѕон¤тт¤ про реакц≥њ матричного синтезу.

ћатриц¤ Ц це зразок, на ¤кому можна створити певну к≥льк≥сть коп≥й.

ћатричний синтез Ц специф≥чна особлив≥сть молекул¤рних процес≥в живих орган≥зм≥в зд≥йснювати б≥осинтез на матриц¤х.

–еакц≥¤ми матричного синтезу Ї: репл≥кац≥¤ ƒЌ , транскрипц≥¤ та трансл¤ц≥¤. ” процес≥ репл≥кац≥њ ƒЌ  матриц¤ми виступають л≥дируючий та в≥дстаючий ланцюги материнськоњ ƒЌ , з ¤коњ за принципом коплементарност≥ та за нап≥вконсервативним шл¤хом утворюютьс¤ дв≥ ≥дентичн≥ доч≥рн≥ ƒЌ . ” процес≥ транскрипц≥њ матрицею виступаЇ один з ланцюг≥в ƒЌ , з ¤кою за принципом комплементарност≥ синтезуЇтьс¤ незр≥ла про-≥–Ќ .

” процес≥ трансл¤ц≥њ матрицею виступаЇ зр≥ла ≥–Ќ , з ¤коњ ≥нформац≥¤ за принципом кол≥неарност≥, переноситьс¤ на ам≥нокислотну посл≥довн≥сть пол≥пептидного ланцюга. ћономерами матричного синтезу в процес≥ репл≥кац≥њ та транскрипц≥њ Ї нуклеотиди, а трансл¤ц≥њ Ц ам≥нокислоти. ћатричний синтез забезпечуЇ точн≥сть в≥дтворенн¤ коп≥й.

ћатричний синтез забезпечуЇ дуже швидке Дкоп≥юванн¤Ф ≥ нарощуванн¤ к≥лькост≥ необх≥дних компонент≥в (б≥лк≥в, нуклењнових кислот).

” кл≥тин≥ пор¤д з в≥льними рибосомами ≥снують пол≥соми Ц ланцюги рибосом на молекул≥ –Ќ , ¤к≥ дозвол¤ють синтезувати к≥лька молекул даного пол≥пептиду з одн≥Їњ матриц≥ ≥–Ќ . ћатриц¤ може багаторазово використовуватис¤.

¬иведенн¤ з орган≥зм≥в продукт≥в обм≥ну речовин.

” процес≥ обм≥ну речовин в орган≥зм≥ утворюютьс¤ продукти, ¤к≥ можуть негативно впливати на процеси життЇд≥¤льност≥ кл≥тин ≥ ц≥лого орган≥зму: ам≥ак, сечовина, сечова кислота, вуглекислий газ, фосфати та ≥нш≥ сполуки;

- ≤з тканин ц≥ продукти дисим≥л¤ц≥њ переход¤ть в кров, перенос¤тьс¤ нею до орган≥в вид≥ленн¤ ≥ вивод¤тьс¤ ≥з орган≥зму.

- ” виведенн≥ к≥нцевих продукт≥в метабол≥зму беруть участь леген≥, шк≥ра, травний апарат ≥ органи сечовид≥льноњ системи.

- „ерез шк≥ру вивод¤тьс¤ ≥з секретом потових залоз надлишок води, м≥неральних солей, сечовина, де¤к≥ метали.

- „ерез леген≥ вивод¤тьс¤ вуглекислий газ, ам≥ак, летк≥ орган≥чн≥ сполуки (спирти, еф≥ри).

- „ерез органи травного тракту можуть виводитис¤: надлишок води, м≥неральн≥ сол≥, де¤к≥ метали, неперетравлен≥ орган≥чн≥ рештки, продукти гнитт¤.

- Ѕ≥льша частина продукт≥в дисим≥л¤ц≥њ виводитьс¤ через нирки.

- Ќирки беруть участь у п≥дтриманн≥ сталост≥ обТЇму р≥дин т≥ла, њхнього осмотичного тиску та ≥онного складу регул¤ц≥њ кислотно-лужноњ р≥вноваги.

1

Ќазва: √енетичний код та його властивост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (783 прочитано)