ћенеджмент > –оль бюджетуванн¤ в процес≥ менеджменту

–оль бюджетуванн¤ в процес≥ менеджменту

¬ умовах веденн¤ ринкового господарства докор≥нно зм≥нюютьс¤ п≥дходи, що до плануванн¤ та його рол≥ в процес≥ розширеного в≥дтворенн¤ в пор≥вн¤нн≥ з централ≥зовано керованою економ≥кою, а це породжуЇ нов≥ форми плануванн¤ ф≥нансово Ц господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств.

Ќин≥ п≥дприЇмства сам≥ зац≥кавлен≥ в тому, щоб реально у¤вл¤ти своЇ ф≥нансове становище не т≥льки сьогодн≥, а й на найближчу перспективу. ÷е необх≥дно дл¤ того, щоб ефективно розвивати свою господарську д≥¤льн≥сть ≥ своЇчасно виконувати своњ зобовТ¤занн¤ перед державою, партнерами по б≥знесу та ≥ншими господарськими субТЇктами.

¬ систем≥ нових форм плануванн¤ ф≥нансово Ц господарськоњ д≥¤льност≥ важливе м≥сце в≥дводитьс¤ систем≥ складанн¤ бюджет≥в п≥дприЇмств, ¤к≥ ор≥Їнтован≥ на отриманн¤ оптимального прибутку ≥ збереженн¤ позиц≥й п≥дприЇмства на ринку товар≥в та послуг.

¬ основ≥ побудови системи бюджет≥в п≥дприЇмств повинн≥ лежати науково Ц обірунтован≥ принципи тому, що вони визначають характер та зм≥ст д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, створюють умови дл¤ њх ефективноњ роботи ≥ зменшуЇтьс¤ можлив≥сть впливу негативних фактор≥в на процес виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ.

—л≥д зазначити, що нин≥ серед в≥тчизн¤них та заруб≥жних вчених та практик≥в економ≥ст≥в не маЇ Їдиноњ точки зору, що до принцип≥в, ¤к≥ сл≥д покласти в основу складанн¤ бюджет≥в п≥дприЇмств, а це в значн≥й м≥р≥ впливаЇ на ¤к≥сть процесу бюджетуванн¤, ¤ке все ширше починаЇ застосовуватись п≥дприЇмствами ”крањни.

ѕроведений анал≥з точок зору ведучих в≥тчизн¤них ≥ заруб≥жних економ≥ст≥в, що до принцип≥в побудови бюджет≥в п≥дприЇмств та практичний досв≥д роботи п≥дприЇмств дозвол¤Ї стверджувати, що процесу бюджетуванн¤ притаманн≥ сл≥дуючи принципи: Їдност≥, координац≥њ, участ≥, безперервност≥, гнучкост≥, точност≥, пристосуванн¤ до потреб ринку, повноти, в≥дпов≥дальност≥ ≥ матер≥альноњ зац≥кавленост≥,

- принцип Їдност≥, передбачаЇ що плануванн¤ повинно мати системний характер ≥ ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть взаЇмозвТ¤заних елемент≥в, ¤к≥ розвиваютьс¤ в одному напр¤мку заради сп≥льноњ мети;

- принцип координац≥њ, ¤кий ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що неможливо планувати д≥¤льн≥сть одного п≥дрозд≥лу ф≥рми без взаЇмозвТ¤зку з ≥ншими п≥дрозд≥лами ≥ вс≥л¤к≥ зм≥ни в планах одн≥Їњ структурноњ одиниц≥ повинн≥ в≥добразитись в планах ≥нших;

- принцип участ≥ означаЇ, що кожен структурний п≥дрозд≥л та кожен спец≥ал≥ст компан≥њ незалежно в≥д посади, ¤ку в≥н займаЇ ≥ виконуваних ним обовТ¤зк≥в приймаЇ участь в складанн≥ бюджет≥в п≥дприЇмств;

- принцип безперервност≥ в≥дображаЇтьс¤ в тому, що плануванн¤ повинно зд≥йснюватись систематично в межах встановленого циклу ≥ розроблен≥ плани повинн≥ безперервно зм≥нювати один одного;

- принцип гнучкост≥ т≥сно повТ¤заний з попередн≥м принципом ≥ про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що надаЇ планам можлив≥сть зм≥нюватись при виникненн≥ непередбачених обставин;

- принцип точност≥, передбачаЇ, що плани п≥дприЇмства повинн≥ бути конкретизован≥ ≥ детал≥зован≥ до такоњ степен≥, до ¤коњ дозвол¤ють зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥ умови д≥¤льност≥ п≥дприЇмства;

- принцип пристосуванн¤ до потреб ринку Ц важливо враховувати конТюнктуру ринку ≥ залежн≥сть п≥дприЇмства в≥д наданих кредит≥в;

- принцип повноти пол¤гаЇ в тому, що розробленн¤ бюджету маЇ охоплювати вс≥ сторони д≥¤льност≥ та ус≥ п≥дрозд≥ли п≥дприЇмства. Ќа п≥дприЇмств≥ можуть розробл¤тис¤ р≥зн≥ види бюджет≥в;

- принцип в≥дпов≥дальност≥, концентруЇтьс¤ виключно не величинах, ¤к≥ п≥ддаютьс¤ впливу ≥ передбачаЇ передачу кожному п≥дрозд≥лу в≥дпов≥дальност≥ за виконанн¤ його частини бюджету разом з повноваженн¤ми втручанн¤ в необх≥дному випадку в ситуац≥њ з в≥дпов≥дними коректуючими заходами.

Ѕезумовно принцип в≥дпов≥дальност≥ спри¤Ї усв≥домленню прац≥вниками свого обовТ¤зку перед компан≥Їю ≥ розум≥нн¤ сут≥ ≥ значенн¤ своњх вчинк≥в, узгодженн¤ њх з обовТ¤зками ≥ завданн¤ми, що виникають в звТ¤зку з потребами компан≥њ.

—л≥д зазначити, що принцип в≥дпов≥дальност≥, з нашоњ точки зору, повинен поЇднуватись з принципом матер≥альноњ зац≥кавленост≥ тому, що матер≥альне стимулюванн¤ спри¤Ї трудов≥й ц≥леспр¤мован≥й д≥¤льност≥ колектив≥в, бо створюЇ ≥мпульси, ¤к≥ спонукають прац≥вник≥в п≥дприЇмств до б≥льш ¤к≥сноњ прац≥ в розрахунку на винагороду.

«астосуванн¤ в практичн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств вище приведених принцип≥в складанн¤ бюджет≥в дозволить значно покращити ¤к≥сн≥ параметри њх д≥¤льност≥.

Ѕюджет маЇ бути. Ќав≥ть ¤кщо в компан≥њ працюЇ лише 5-6 ос≥б. ÷е ≥нструмент пол≥пшенн¤ виживанн¤, ¤ким н≥коли не п≥зно оволод≥ти. Ѕюджет насправд≥ - це ваша пут≥вна мапа, з ¤кою ви зв≥р¤Їтес¤, чи не збилис¤ з правильного шл¤ху. як вим≥р¤ти правильн≥сть роботи компан≥њ? “≥льки зв≥р¤ючи отриман≥ ф≥нансов≥ результати з бюджетом. —аме з бюджетом ви порiвнюЇте квартальн≥ чи р≥чн≥ прибутки та витрати ≥ в такий спос≥б контролюЇте роботу. ѕоширений погл¤д: наша ф≥нансова та бухгалтерська зв≥тн≥сть робитьс¤ бухгалтерами дл¤ податковоњ та маЇ суто ф≥скальний характер. ѓњ анал≥з - справа, що не маЇ жодного сенсу.

ѕроте бюджетуванн¤ - це можлив≥сть розмовл¤ти одн≥Їю мовою з ≥ноземним чи внутр≥шн≥м ≥нвестором. якщо п≥дприЇмство не може надати ф≥нансовий зв≥т дл¤ анал≥зу кредитору чи ≥нвестору, той, в≥дпов≥дно, не може зрозум≥ти, ¤к орган≥зовано справу ≥ чи варто вкладати грош≥ в п≥дприЇмство, нав≥ть ¤кщо воно зовн≥ маЇ пристойний вигл¤д.

≤нвестору на в≥дм≥ну в≥д податковоњ не потр≥бен ф≥скальний зв≥т, цей "посмертний зл≥пок п≥дприЇмства". …ого ц≥кавить майбутнЇ п≥дприЇмства.

ўе 10 рок≥в у нас ≥снувало "рад¤нське" розум≥нн¤ бюджетуванн¤, зг≥дно з ¤ким бюджет був ≥нструментом "дл¤ когось", а не дл¤ самого п≥дприЇмства. ÷е призводило до специф≥чних особливостей роботи. Ќаприклад, не витратити вс≥ грош≥ зг≥дно з бюджетом було так само погано, ¤к ≥ перевитратити њх.

ѕитанн¤, "¤к заробити грош≥ ≥ отримати прибутки", кер≥вництво ц≥кавило мало, бо ж було пон¤тт¤ планово-розрахункового прибутку, ¤кий отримували не за продан≥ на ринку товари, а вираховували на папер≥, виход¤чи з вироблених товар≥в.

ƒо того ж бюджети завжди спускалис¤ "згори" до планових в≥дд≥л≥в, тобто середн¤ ≥ найнижча управл≥нськ≥ ланки п≥дприЇмства не брали участ≥ в бюджетному процес≥.

”с≥ ц≥ звички ф≥нансисти принесли iз собою у 1991-92 рр. до б≥знес-сфери.

 оли ж п≥дприЇмцю сл≥д братис¤ до бюджетуванн¤?

¬загал≥, п≥дприЇмц≥ робл¤ть це завжди, нав≥ть не усв≥домлюючи цього. „ерез прост≥ розрахунки на пальц¤х. ≤ уникнути цього процесу неможливо. ѕам'¤таЇте висл≥в: "якщо ви не займаЇтес¤ пол≥тикою, то вона займетьс¤ вами"? “ак ≥ з бюджетом: ¤кщо основа б≥знесу - п≥дприЇмницька жилка людини, то бюджетуванн¤ - пох≥дна, вм≥нн¤ перевести ≥дењ в цифри, ¤к≥ можна пор≥внювати м≥ж собою к≥льк≥сно.

ƒл¤ прикладу: кожний видавничий проект починаЇтьс¤ з оц≥нюванн¤ бюджету. “ак, бюджет проекту, що маЇ терм≥н реал≥зац≥њ 6 м≥с¤ц≥в, розрахувати легше, тож його ≥ наведемо дл¤ наочност≥.

Ќа першому кроц≥ оц≥нюванн¤ ми записуЇмо пост≥йн≥ видатки, ¤к≥ здiйснюЇ ф≥рма, нав≥ть ¤кщо не працюЇ, - оренда прим≥щенн¤, витрати на зарплату персоналу, включаючи в≥драхуванн¤ до бюджету, комунальн≥ платеж≥, адм≥н≥стративн≥ витрати i телефон. ” нас в≥дпов≥дно - 300, 2200 та 500 гривень щом≥с¤ц¤. Ќа пер≥од проекту це становитиме 18 тис. грн.

ќкремо рахуЇтьс¤ амортизац≥¤ власного обладнанн¤ чи плата за оренду чужого обладнанн¤ - скаж≥мо, це 6 тис. гривень.

ƒал≥ оц≥нюЇмо видатки на виробництво книги та њњ реал≥зац≥ю, враховуючи, що цикл виробництва триватиме 1 м≥с¤ць ≥ 5 м≥с¤ц≥в - реал≥зац≥¤ продукц≥њ. ÷≥ видатки, що включають пап≥р, послуги друкарн≥ та ≥нш≥ видавнич≥ витрати, наприк≥нц≥ першого м≥с¤ц¤ проекту становитимуть 36 тис. грн.

ƒал≥ ми запланували реал≥зувати 90% накладу за пер≥од 4,5 м≥с¤ц¤. ¬итрати на реал≥зац≥ю (перевезенн¤, збер≥ганн¤ на склад≥, реклама тощо) становл¤ть 400 грн щом≥с¤ц¤ плюс 2000 грн додатково на заходи з реклами та просуванн¤.

ќтже, маЇмо 3,8 тис. за ц≥Їю статтею та загальний бюджет з ус≥х видатк≥в 57,8 тис. гривень. ÷е бюджет витрат.

ƒжерело доходу одне - в≥д реал≥зац≥њ 10 тис. накладу книги на ринку та в мереж≥ магазин≥в. ”раховуючи, що реально ми реал≥зуЇмо 90% накладу за цей терм≥н, а ≥нше розт¤гнетьс¤ ще на п≥вроку, ≥ те, що п≥сл¤ сплати податк≥в маЇмо отримати грошей не менше, н≥ж вклали з невеликим чистим прибутком, беремо за ор≥Їнтир суму в 60 тис. гривень.

Ѕудь-¤кий б≥знес маЇ в≥дпов≥дати одн≥й елементарн≥й умов≥: в≥н мусить забезпечити прибуток не менший, н≥ж просте розм≥щенн¤ в≥дпов≥дноњ суми на банк≥вському депозит≥ або в ц≥нних паперах. “ому варто розгл¤дати альтернативний вар≥ант вкладенн¤ грошей не в книгу, а на депозитний рахунок п≥д 50% р≥чних.

÷≥ 60 тис. через п≥вроку перетвор¤тьс¤ на 75 тис¤ч гривень. ќтже, маю отримати п≥сл¤ реал≥зац≥њ та виплати ѕƒ¬ ≥ решти податк≥в ц≥ грош≥ - ≥накше все виробництво не маЇ сенсу.

ѕрактика засв≥дчуЇ, що дл¤ цього потр≥бно реал≥зувати весь наклад книги, ¤кий становить 10 тис. одиниць, десь за 100 тис. ≥ в≥дпов≥дно 90% - за 90 тис. грн.

ќтримуЇмо пристойну ц≥ну книжки дл¤ реал≥затор≥в - 10 гривень.

¬иконанн¤ бюджету з доходу контролювати важче, адже в≥н залежить б≥льше в≥д зовн≥шн≥х чинник≥в - попиту ринку, дистрибуц≥њ, ≥нфл¤ц≥њ гривн≥. “ому ще трохи потр≥бно завищити ц≥ну - до 11 гривень, щоб мати можлив≥сть опустити до 10 чи не опускати в раз≥ "стрибка" курсу долара (адже ц≥на паперу завжди прив'¤зана до долара), ≥ передати на реал≥зац≥ю.

1	2

Ќазва: –оль бюджетуванн¤ в процес≥ менеджменту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1883 прочитано)