ћенеджмент > –оль менеджменту в розвитку формальних орган≥зац≥й

Х в≥дступ: мовчанн¤ ≥ в≥дх≥д в≥д д≥¤льност≥ групи, в≥дсутн≥сть захоп≠леност≥, заглибленн¤ в ≥нш≥ турботи;

Х критичний настр≥й, посиланн¤ на власн≥ переваги;

Х жорсткий формал≥зм: формальна вв≥члив≥сть, встановленн¤ норм;

Х перетворенн¤ справи на жарт;

Х розмови, що в≥двод¤ть в≥д теми: розпов≥д≥ про власн≥ переживанн¤, бес≥ди тощо.

4. –озпод≥л на клани. Ќа ц≥й стад≥њ, ¤к правило, критикани зна≠ход¤ть один одного, ≥нш≥ члени групи теж знаход¤ть п≥дтримку одно≠думц≥в. як правило, бажанн¤ член≥в групи сп≥впрацювати р≥зко падаЇ. ћ≥ж кланами виникаЇ конкуренц≥¤ та боротьба за владу. –озпод≥лов≥ на клани можна перешкодити, а вплив клан≥в можна послабити, обго≠ворюючи проблеми та шукаючи причини њх виникненн¤.

5. ¬нутр≥шн¤ гармон≥¤. ѕ'¤ту стад≥ю розвитку групи можна назвати "щаслива с≥м ¤". ƒл¤ ц≥Їњ стад≥њ характерний пост≥йний пошук згоди будь-¤ким чином. „лени групи визнають значущ≥сть кожного члена групи з точки зору Їдиного ц≥лого. јтмосфера в груп≥ досить тепла, дружна та безпечна, ≥ члени групи пишаютьс¤ приналежн≥стю до нењ. Ќа ц≥й стад≥њ не потр≥бно багато говорити про рол≥, оск≥льки робота задовольн¤Ї групу. « ≥ншого боку, стаб≥льн≥сть групи наст≥льки зростаЇ, що зовн≥шн≥й св≥т (наприклад, ≥нш≥ групи) не берутьс¤ до ува≠ги ≥ "розмовл¤ють ≥ншими мовами". Ќа ц≥й стад≥њ проблемою може стати самозадоволенн¤, а стаб≥льн≥сть ускладнюЇ роботу нових член≥в. √рупа маЇ своњ звичањ, а њњ члени - робоч≥ м≥сц¤.

6. ѕодр≥бненн¤. ќписана в попередньому пункт≥ стад≥¤ може стати дл¤ багатьох груп к≥нцевою, або тривати досить довго. “ут Ї по≠зитивн≥ та негативн≥ сторони, але група, що знаходитьс¤ на ц≥й стад≥њ, вже не може бути гнучкою та ефективною. ” розвитку групи наступ≠ною законом≥рною, нормальною стад≥Їю Ї криза, ¤ка найчаст≥ше вик≠ликаЇтьс¤ певним зовн≥шн≥м чинником. ” цьому випадку удавана р≥вновага починаЇ порушуватис¤. —аме на ц≥й стад≥њ з'¤вл¤ютьс¤ роз≠судлив≥ люди, ¤к≥ починають зауважувати, що одних дружних сто≠сунк≥в недостатньо. “епер необх≥дно брати до складу групи посторонн≥х ≥ п≥дтримувати контакти ще й ≥з зовн≥шн≥м оточенн¤м. ¬≥докремлен≥сть починаЇ заважати, ≥ група розпадаЇтьс¤, хоча б ≥ на короткий час.

якщо розпад групи стаЇ остаточним, все потр≥бно починати спочатку, хоча ≥нод≥ на кризов≥й стад≥њ розум≥ють (¤к правило, за до≠помогою посторонн≥х) ≥ в≥дчувають вади в≥дновленн¤ т≥Їњ ж групи. «нову повертаютьс¤ до ≥ндив≥дуальност≥ та њњ значенн¤ дл¤ д≥¤льност≥ вс≥Їњ групи. ¬изнаЇтьс¤ ≥снуванн¤ р≥зних думок ≥ њх розгл¤д. Ќа ц≥й стад≥њ груп≥ може допомогти посторонн≥й консультант.

7. ≤деальна група. “ака група в≥дкрита ≥ всередину, ≥ назовн≥. —п≥вроб≥тництво ≥ комун≥кац≥њ зд≥йснюютьс¤ гнучко та ц≥леспр¤≠мовано. –ол≥ та норми не мають ч≥тких контур≥в. ƒо такоњ групи легко приЇднатис¤, а члени ц≥Їњ групи можуть бути членами багатьох ≥нших груп. √рупа спираЇтьс¤ на власн≥ та зовн≥шн≥ в≥дносно нењ ресурси. ƒо роботи, член≥в п≥дгруп та посторонн≥х ставл¤тьс¤ гнучко та реал≥с≠тично. ƒ≥¤льн≥сть суттЇво спираЇтьс¤ на особистий внесок кожного, члени групи здатн≥ ви¤вл¤ти ≥н≥ц≥ативу, спр¤мован≥ на нове, прагнуть пост≥йно розвивати себе ≥ погоджуютьс¤ працювати на благо групи. «авданн¤ виконуютьс¤ при сп≥льн≥й в≥дпов≥дальност≥. ¬с¤ д≥¤льн≥сть спр¤мована на пристосуванн¤ до зм≥н, оск≥льки статичний стан вва≠жаЇтьс¤ незадов≥льним. ¬изнаЇтьс¤, що д≥¤льн≥сть групи заснована не лише на справах, а й на почутт¤х.

¬икористана л≥тература:

ќснови менеджменту. ѕ≥дручник. Ц  ., 2001.

ћенеджмент в питанн¤х ≥ в≥дпов≥д¤х. Ц ’арк≥в, 2000.

1	2	3

Ќазва: –оль менеджменту в розвитку формальних орган≥зац≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2442 прочитано)