ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ≈коном≥ка крањн чорноморського рег≥ону, п≥сд¤ розпаду –ад¤нського союзу

≈коном≥ка крањн чорноморського рег≥ону, п≥сд¤ розпаду –ад¤нського союзу

¬ступ

≤нод≥ географ≥чн≥ терм≥ни Ї далеко неоднозначними. «окрема пон¤тт¤ Ђ™вропаї застосовують до р≥зних рег≥он≥в. ‘утбольн≥ матч≥ на перш≥сть ™вропи ≥ ™вропейськ≥ п≥сенн≥ фестивал≥ збирають учасник≥в ≥з крањн, розташованих нав≥ть за межами ™вропи (наприклад, з ≤зрањлю). ўе одним прикладом може бути “уреччина, ¤ка Ї кандидатом на вступ до ™вропейського —оюзу, хоча б≥льша частина њњ територ≥њ знаходитьс¤ на аз≥атському континент≥. ќчевидно, пол≥тичн≥, економ≥чн≥ та культурн≥ кордони можуть бути абсолютно в≥дм≥нними в≥д географ≥чних. ÷е також стосуЇтьс¤ ≥ „орноморського рег≥ону. « „орним морем межуЇ всього ш≥сть крањн: Ѕолгар≥¤, –умун≥¤, ”крањна, –ос≥¤, √руз≥¤ ≥ “уреччина. јле ’арт≥ю про чорноморське сп≥вроб≥тництво (BSEC) п≥дписали 11 член≥в-держав.  р≥м названих крањн, членами пакту BSEC стали јлбан≥¤, ¬≥рмен≥¤, јзербайджан, ћолдова ≥ √рец≥¤.  р≥м цього, р¤д крањн Ц јвстр≥¤, ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина, ≤тал≥¤, ѕольща ≥ “ун≥с Ц мають статус спостер≥гача BSEC. « жовтн¤ 1999 р. BSEC отримав статус спостер≥гача в ќрган≥зац≥њ ќбТЇднаних Ќац≥й зг≥дно ≥з прийн¤тою з цього приводу резолюц≥Їю √енеральноњ јсамблењ.

√еограф≥чно до „орноморського рег≥ону можна в≥днести три з пТ¤ти крањн BSEC, ¤к≥ не прил¤гають до чорноморського узбережж¤. ћолдова знаходитьс¤ м≥ж ”крањною ≥ –умун≥Їю близько до „орного мор¤. √рец≥¤ майже наближаЇтьс¤ до гирла Ѕосфору, що зТЇднуЇ „орне ≥ —ередземне мор¤. ¬≥рмен≥¤ не межуЇ з „орним морем, але розташована зовс≥м недалеко в≥д нього. ўе дв≥ крањни, ¤к≥ не прил¤гають до чорноморського узбережж¤, розм≥щен≥ на берегах ≥нших мор≥в: јзербайджан Ц  асп≥йського, јлбан≥¤ Ц јдр≥атичного. «даЇтьс¤ неприродним, що ц≥ дв≥ крањни належать до „орноморського рег≥ону. якщо јлбан≥¤ Ц частина цього рег≥ону, постаЇ запитанн¤: чому ж тод≥ такими не вважати ёгослав≥ю, ћакедон≥ю, а також ≥ јзербайджан? якщо ж ≥ њх вважати частиною „орноморського рег≥ону, важко зрозум≥ти, чому ≤рак та ≤ран не можуть сюди належати. «розум≥ло, що ц≥ запитанн¤ за своЇю суттю пол≥тичн≥. якщо крањни уклали догов≥р, в≥н базуЇтьс¤ на пол≥тичних р≥шенн¤х, ¤к≥ не мають н≥чого сп≥льного з пол≥тичними кордонами. ћожливе розширенн¤ BSEC це п≥дтверджуЇ. –¤д крањн, а саме ≤ран, ёгослав≥¤, ћакедон≥¤ та ”збекистан, звернулис¤ ≥з за¤вами про вступ до BSEC[1].

„орноморський рег≥он лежить на перехрест≥ головних нин≥шн≥х ≥ майбутн≥х нафтово-газових транспортних шл¤х≥в[2]. “радиц≥йно цей рег≥он завжди мав добре розвинут≥ торгов≥ в≥дносини. —п≥льним дл¤ вс≥х BSEC-крањн, включно ≥ √рец≥њ, Ї њхн¤ залежн≥сть в≥д –ос≥њ в питанн≥ енергопостачанн¤. ™диний експортер енергонос≥њв Ц це јзербайджан. «алежн≥сть в≥д рос≥йських енергонос≥њв навр¤д чи можна вважати обТЇднуючим економ≥чним чинником. «розум≥ло, що будь-¤ке визначенн¤ економ≥ки „орноморського рег≥ону буде сп≥рним, а тому прийн¤тн≥ р≥зн≥ визначенн¤.

ќтже, за основу потр≥бно вз¤ти пакт BSEC. ÷е, щонайменше, даЇ змогу врахувати вс≥ крањни-члени BSEC. јле ≥снуЇ дуже в≥дм≥нна в≥д решти група крањн, що складаЇтьс¤ ≥з шести колишн≥х рад¤нських республ≥к (¬≥рмен≥њ, јзербайджану, √руз≥њ, ћолдови, ”крањни та –ос≥њ). ќкр≥м нењ, до BSEC належать три крањни колишнього —х≥дного блоку (јлбан≥¤, Ѕолгар≥¤ ≥ –умун≥¤), кандидат до вступу в ™вропейський —оюз (“уреччина) ≥ крањна-член ™вропейського —оюзу (√рец≥¤). ќсь чому ¤ зупинивс¤ на суто географ≥чному п≥дход≥. ” дан≥й статт≥ ¤ обмежус¤ крањнами, ¤к≥ ф≥зично межують з „орним морем. ÷е менша к≥льк≥сть крањн, а тому ≥ менш р≥знор≥дна. ƒо нењ ув≥йшли три колишн≥х рад¤нськ≥ республ≥ки (√руз≥¤, ”крањна ≥ –ос≥¤), дв≥ крањни колишнього —х≥дного блоку, ¤к≥ Ї кандидатами на вступ у ™вропейський —оюз (Ѕолгар≥¤ ≥ –умун≥¤), ≥ крањна без комун≥стичного минулого, але ¤ка розташована фактично за межами ™вропи (“уреччина).

≈коном≥чний розвиток у 1990-х рр.

” перш≥ роки п≥сл¤ розпаду –ад¤нського —оюзу колишн≥ комун≥стичн≥ крањни страждали в≥д депрес≥њ перех≥дного пер≥оду ≥ спаду (часто значного) економ≥ки. ≤нш≥ крањни колишнього —х≥дного блоку також пройшли через депрес≥ю. ” даному розд≥л≥ ¤ коротко проанал≥зую економ≥чний розвиток у кожн≥й ≥з цих крањн у 1990-их рр., лише п≥сл¤ цього зроблю висновки.

√руз≥¤

 олишн≥ рад¤нськ≥ республ≥ки, кр≥м –ос≥њ, пор≥вн¤но з ≥ншими крањнами колишнього —х≥дного блоку були у найг≥ршому становищ≥. ѕ≥сл¤ розпаду –ад¤нського —оюзу њм потр≥бно було утворити нову незалежну державу ≥ в≥д самоњ основи почати будувати громадськ≥ ≥нституц≥њ.  р≥м цього, на  авказ≥ в≥дбувалис¤ громад¤нськ≥ в≥йни. «окрема в 1991 р. в √руз≥њ вибухнула громад¤нська в≥йна, що тривала до 1994 р. ¬≥дсутн≥сть соц≥альноњ ≥ пол≥тичноњ стаб≥льност≥ зумовила суттЇвий спад обс¤гу внутр≥шнього валового продукту (¬¬ѕ) за пер≥од 1990Ц1994 рр. на три чверт≥ (див. табл.1).

≤нфл¤ц≥¤ розвинулась у г≥пер≥нфл¤ц≥ю ≥ в 1994 р. перевищувала 19 000%. —ередн≥й р≥чний р≥вень ≥нфл¤ц≥њ в 1991Ц1994 рр. дос¤гав б≥льш ¤к 5700%. “од≥ обм≥нний курс грузинськоњ валюти стрибнув в≥д 220 лар≥ за долар у 1992 р. до б≥льш ¤к 1,1 млн. за долар у 1994 р. Ќаприк≥нц≥ 1990-их рр. економ≥ка ¤кимось дивом стаб≥л≥зувалась, ¬¬ѕ за пер≥од з 1995 р. по 2000 р. зростав щор≥чно на 5,5%. ” результат≥ жорсткоњ монетарноњ пол≥тики р≥вень ≥нфл¤ц≥њ впав до середнього Ц 8,5% за пер≥од 1997Ц2000 рр. јле серйозною пере≠шкодою дл¤ подальшого економ≥чного розвитку крањни стала зруйнована громад¤нською в≥йною ≥нфраструктура. ѕро безроб≥тт¤ нема н≥¤ких даних. ѕрогнози на 2002 р. спри¤тлив≥: реальне зростанн¤ ¬¬ѕ становитиме в≥д 4 до 6,5% ≥ в≥дпов≥дно р≥вень ≥нфл¤ц≥њ Ц в≥д 4 до 6%.

“аблиц¤ 1. ≈коном≥чн≥ показники √руз≥њ, 1990Ц2000 рр.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≈коном≥ка крањн чорноморського рег≥ону, п≥сд¤ розпаду –ад¤нського союзу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3493 прочитано)