ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ≤ндустр≥альна цив≥л≥зац≥¤ та система економ≥чних в≥дносин св≥тового господарства (≤≤ пол. 19 - поч. 20 ст.)

≤ндустр≥альна цив≥л≥зац≥¤ та система економ≥чних в≥дносин св≥тового господарства (≤≤ пол. 19 - поч. 20 ст.)

ѕлан.

1. ‘ормуванн¤ акц≥онерноњ власност≥.

2. ћонопол≥зац≥¤ кап≥талу ≥ виробництва.

3. Ќова роль банк≥в в розвитку м≥жнародних валютно-кредитних в≥дносин.

4. ¬ив≥з кап≥талу.

5. “рансформац≥¤ св≥товоњ валютноњ системи.

як насл≥док процес≥в, пов'¤заних з промисловим переворотом розвитком продуктивних сил нового типу, а в≥дтак ≥ розвитку нового типу виробничих в≥дносин, в кап≥тал≥стичному сусп≥льств≥ в≥дбуваютьс¤ зм≥ни, пов'¤зан≥, по-перше, з централ≥зац≥Їю кап≥талу, а в≥дтак ≥ з централ≥зац≥Їю виробництва.  ап≥тали, нагромаджен≥ в перв≥сний пер≥од њх формуванн¤ потребували конструктивного виходу: кап≥тали нагромаджувалис¤ не заради нагромадженн¤ чи збереженн¤, а з метою розширенн¤ њх к≥лькост≥ ≥ масштабу, заради одержанн¤ нових кап≥тал≥в (думка ћаркса)[1].

ѕроцес нагромадженн¤ кап≥тал≥в в 2-й половин≥ 19 стол≥тт¤ про¤вл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ централ≥зац≥њ.

÷ентрал≥зац≥¤ кап≥талу означаЇ зростанн¤ або зб≥льшенн¤ його розм≥ру шл¤хом об'Їднанн¤ к≥лькох самост≥йних кап≥тал≥в або шл¤хом поглинанн¤ одним великим кап≥талом ≥нших, менших за обс¤гом кап≥тал≥в.

ќск≥льки, ¤к правило кап≥тал за час≥в ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ про¤вл¤вс¤ ¤к п≥дприЇмницький, то централ≥зац≥¤ кап≥талу супроводжувалас¤ ≥ централ≥зац≥Їю виробництва. ќб'Їднанн¤ к≥лькох кап≥тал≥в або поглинанн¤ одним кап≥талом ≥нших супроводжувалос¤ розширенн¤м ≥нвестиц≥йних можливостей, а це в свою чергу означало зб≥льшенн¤ масштаб≥в виробництва за рахунок або об'Їднанн¤ к≥лькох ф≥рм чи виробництв, або за рахунок поглинанн¤ великими виробниками др≥бн≥ших. ÷ей процес власне характеризував розвиток ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ в 2-й половин≥ 19 Ц на початку 20 стол≥тт¤.

ѕаралельно централ≥зац≥њ кап≥талу ≥ виробництва в≥дбуваЇтьс¤ ≥ його концентрац≥¤.

 онцентрац≥¤ кап≥талу ¤вл¤Ї собою зб≥льшенн¤ обс¤г≥в ≥ндив≥дуальних кап≥тал≥в переважно шл¤хом ре≥нвестуванн¤ прибутку або частини прибутку.

–е≥нвестуванн¤ прибутку ≥ додатковоњ вартост≥ визначаЇтьс¤ також ¤к процес кап≥тал≥зац≥њ грошових нагромаджень (перетворенн¤ прибутку в кап≥тал).

”твердженн¤ ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ супроводжуЇтьс¤ також виникненн¤м ≥ поширенн¤м акц≥онерноњ форми кап≥талу.

јкц≥онерна форма централ≥зац≥њ кап≥талу визначаЇтьс¤ ¤к залученн¤ зовн≥шн≥х джерел ≥нвестуванн¤ у виробництво шл¤хом випуску (ем≥с≥њ) акц≥й ≥ поширенн¤ њх на ринку ц≥нних папер≥в.

Ќа основ≥ акц≥онерного кап≥талу виникають величезн≥ господарськ≥ акц≥онерн≥ комплекси, причому ц≥ комплекси спираютьс¤ на нову структуру власност≥. —утн≥сть њњ пол¤гаЇ в тому, що сп≥ввласниками ф≥рми чи п≥дприЇмства Ц ем≥тента акц≥й стають власники акц≥й, ¤к≥ за умови усп≥шного розвитку акц≥онерного об'Їднанн¤ одержують частину прибутк≥в, а за умови краху п≥дприЇмства чи ф≥рми втрачають суму, витрачену на акц≥њ.

«а таких умов акц≥онерн≥ товариства вважаютьс¤ б≥льш виг≥дною формою вкладанн¤ надлишкових чи в≥льних кошт≥в п≥дприЇмств та ф≥зичних ос≥б.

ѕоступово акц≥онерн≥ компан≥њ проникають в так≥ сфери, ¤к виробництво, збут виробленого, кредитн≥ в≥дносини, страхова справа, транспорт та ≥нш≥. ѕроникаючи в згадан≥ сфери, акц≥онерн≥ об'Їднанн¤ виростають до р≥вн¤ монопольних утворень, ¤к≥ починають панувати в т≥й чи ≥нш≥й сфер≥ нац≥ональноњ економ≥ки. “ому вважаЇтьс¤, що акц≥онерн≥й форм≥ централ≥зац≥њ кап≥талу належить особлива роль в монопол≥зац≥њ економ≥ки.

¬ певний час акц≥онерн≥ товариства перетворюютьс¤ в головну орган≥зац≥йну форму великих кап≥тал≥стичних п≥дприЇмств.

«а рахунок акц≥онерноњ орган≥зац≥њ виробництва ≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на рубеж≥ 19 Ц 20 стол≥ть було забезпечено швидкий розвиток ц≥лоњ низки основних галузей промислового виробництва (металург≥йноњ, добувних галузей, машинобудуванн¤ тощо).

÷≥каво зазначити, що значною м≥рою акц≥онерний кап≥тал використовувавс¤ на створенн¤ ≥нфраструктури, адекватноњ зростанню кап≥тал≥стичного виробництва: по¤ва перших автомоб≥лей тут же стимулювала будуванн¤ автомоб≥льних дор≥г, розвиток зал≥зничного транспорту призвело до буд≥вництва зал≥зниць тощо.

ћонопол≥зац≥¤ кап≥талу ≥ виробництва.

¬ епоху ≥мпер≥ал≥зму акц≥онерн≥ товариства стають головною орган≥зац≥йно-правовою формою кап≥тал≥стичних п≥дприЇмств а також монопол≥й в ус≥х сферах економ≥ки (в першу чергу в розвинених крањнах). ѕроцеси централ≥зац≥њ ≥ концентрац≥њ кап≥талу обумовили формуванн¤ великого виробництва, основаних на масштабних вкладенн¤х кап≥талу. ¬елике виробництво починаЇ дом≥нувати в пров≥дних галуз¤х економ≥ки (чорна металург≥¤, вуг≥льна, нафтодобувна промислов≥сть, машинобудуванн¤, транспорт, виробництво зброњ). ”твердженн¤ великого виробництва в основних галуз¤х економ≥ки обумовлюЇ еволюц≥ю кап≥тал≥зму в≥льноњ конкуренц≥њ в монопол≥стичних кап≥тал≥зм.

ќсновними формами монопол≥стичних об'Їднань на той час були:

акц≥онерн≥ об'Їднанн¤ (або акц≥онерн≥ товариства (њх ще часто називають акц≥онерн≥ компан≥њ),

компан≥њ, що утворювалис¤ шл¤хом злитт¤ ран≥ше незалежних компан≥й (ц¤ форма монопол≥зац≥њ кап≥талу була поширена переважно в —Ўј).[2]

¬ «ах≥дн≥й ™вроп≥ набули поширенн¤ так≥ види монопольних об'Їднань ¤к картел≥ ≥ синдикати.

 артел≥ об'Їднували п≥дприЇмства одн≥Їњ галуз≥, регулювали обс¤ги виробництва компан≥й-учасниць такого об'Їднанн¤[3], ринки збуту дл¤ кожного п≥дприЇмства-учасника. “аким чином, картельна форма була пов'¤зана з число зовн≥шн≥ми д≥¤ми цих картел≥в. ѕ≥зн≥ше картельна форма набула поширенн¤ ≥ на м≥жнародному р≥вн≥.

—индикати також на той час об'Їднували п≥дприЇмства одн≥Їњ галуз≥ ≥ виконували приблизно так≥ ж функц≥њ ¤к ≥ картел≥, але були б≥льшою м≥рою централ≥зованими. ќсоблив≥сть синдикату пол¤гала в тому, що його основна функц≥¤ зводилис¤ до концентрац≥њ збуту продукц≥њ, тобто синдикат брав на себе вс≥ клопоти, пов'¤зан≥ ≥з збутом продукц≥њ, випущеноњ учасниками даного об'Їднанн¤. ¬ межах синдикату ¤к реал≥зац≥¤ виготовленоњ продукц≥њ, так ≥ закупки сировини концентрувалис¤ в так званих "конторах з продаж". —ировина та обс¤ги випуску к≥нцевоњ продукц≥њ розпод≥л¤лис¤ у в≥дпов≥дност≥ ≥з квотою (чи домовлен≥стю). —индикатна форма монопол≥стичних об'Їднань була поширена в рос≥йськ≥й, а в≥дтак ≥ в украњнськ≥й економ≥ц≥. ќдним ≥з перших в –ос≥њ був створений цукровий синдикат, заснований в  иЇв≥ в 1887 роц≥ з'њздом цукрозаводчик≥в.

ѕоширеною при утворенн≥ галузевих ≥ м≥жгалузевих об'Їднань була система участ≥. ѕо сут≥, в основ≥ ц≥Їњ форми монопол≥зац≥њ знаходитьс¤ акц≥онуванн¤ п≥дприЇмницькоњ компан≥њ. як правило, система участ≥ пов'¤зана з д≥¤льн≥стю надвеликих за розм≥рами компан≥й. “ак≥ компан≥њ, ем≥туючи акц≥њ у великих обс¤гах втрачають контроль за њх поширенн¤м на ринку ц≥нних папер≥в. ¬ таких умовах достатньо було накопичити 10% - 20% акц≥й щоб претендувати на участь в об'Їднанн≥, а також в управл≥нн≥ цим об'Їднанн¤м.

–оль банк≥в.

” зв'¤зку ≥з поширенн¤м ¤вища кап≥тал≥зац≥њ ≥ централ≥зац≥њ зм≥нюЇтьс¤ роль банк≥в. ÷≥ зм≥ни пов'¤зан≥ з тим, що банки ≥з посередник≥в перетворюютьс¤ у всесильних монопол≥ст≥в. ¬олод≥ючи великими сумами кап≥тал≥в банки починають брати безпосередню участь у створенн≥ галузевих ≥ м≥жгалузевих промислово-ф≥нансових комплекс≥в. ћова йде про участь у ф≥нансуванн≥ розвитку промислового виробництва, а оск≥льки таке ф≥нансуванн¤ набуваЇ великих масштаб≥в, то в≥дбуваЇтьс¤ злитт¤ п≥дприЇмницького кап≥талу з банк≥вським. ¬иникаЇ нове ¤вище, ¤ке економ≥стами було названо "ф≥нансова ол≥гарх≥¤" (2-га половина 19 стол≥тт¤ Ц 30-т≥ роки 20 стол≥тт¤). ¬она характеризувалас¤ ¤к верх≥вка монопол≥ст≥в-п≥дприЇмц≥в в особ≥ великих власник≥в кап≥талу, найб≥льш впливових представник≥в торговельно-промислових ≥ ф≥нансових монопол≥й. ÷¤ верх≥вка ≥ уособлювала пануванн¤ ф≥нансового кап≥талу в економ≥чному ≥ пол≥тичному житт≥ розвинених крањн.

ќсоблив≥сть ф≥нансовоњ ол≥гарх≥њ пол¤гала в тому, що , ¤к правило, вона формувалас¤ на с≥мейно-династ≥йн≥й основ≥. ¬ —Ўј, наприклад, ол≥гарх≥¤ трималас¤ на таких с≥мействах ¤к –окфеллери, ћюллери, ƒюбони. ” ¬еликобритан≥њ: –отш≥льди, Ўредери. ¬ Ќ≥меччин≥ панували —≥менси, “≥ссони.

ќтголоски ≥снуванн¤ ол≥гарх≥њ такого р≥вн¤ ще давали себе знати п≥сл¤ 2-њ —в≥товоњ в≥йни, але њм на зм≥ну поступово прийшли “Ќ .

[1] ѕригадайте формулу √рош≥ Ц “овар Ц √' (√рош≥+прибуток)

[2] —аме на таких засадах сформувалис¤ так≥ г≥ганти промисловост≥ ¤к US Steel Corp., Standard Oil, General Motors.

[3] –егулюванн¤ зд≥йснювалос¤ шл¤хом квотуванн¤. «а таких умов визначалис¤ Їдин≥ ц≥ни на к≥нцеву продукц≥ю

1

Ќазва: ≤ндустр≥альна цив≥л≥зац≥¤ та система економ≥чних в≥дносин св≥тового господарства (≤≤ пол. 19 - поч. 20 ст.)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (652 прочитано)