ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ћитне регулюванн¤

ћитне регулюванн¤

¬ступ

¬имоги √ј““/—ќ“ щодо регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

ѕор¤док перем≥щенн¤ багажу через митний кордон ”крањни.

¬исновок

¬икористана л≥тература

¬ступ

Ќа сучасному етап≥ розвитку багатопол¤рного св≥ту жодна крањна не здатна розвиватис¤ ≥зольовано. ѕосиленн¤ ≥нтеграц≥йних процес≥в на макро- та м≥крор≥вн≥ по¤снюЇтьс¤ зростаючою взаЇмозалежн≥стю економ≥к окремих крањн ≥ маЇ про¤в в укладанн≥ двох- та багатосторонн≥х угод щодо регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ќднак пр≥оритетним принципом формуванн¤ та розвитку зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни Ї суверен≥тет та дотриманн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в.

ћитна справа ― це в≥дносини, що складаютьс¤ в систем≥ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин, важлива ланка в м≥жнародному сп≥вроб≥тництв≥ на рег≥ональному та нац≥ональному р≥вн¤х. ¬она складаЇтьс¤ з митноњ пол≥тики, м≥жнародних правил, зовн≥шньоторг≥вельних угод, пор¤дку та умов перем≥щенн¤ через митн≥ кордони товарних, транспортних, ф≥нансових та ≥нформац≥йних поток≥в, а також ≥з загальноприйн¤тних заход≥в тарифного та нетарифного регулюванн¤, експортного контролю тощо.

” нових умовах митна справа виступаЇ не лише ¤к ≥нструмент та пров≥дник зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, а й маЇ важлив≥ше значенн¤, стаючи регул¤тором ≥ засобом формуванн¤ нових економ≥чних в≥дносин та звТ¤зк≥в.

¬ивченн¤ митноњ справи набуваЇ особливоњ актуальност≥ в сучасних умовах, оск≥льки њњ обТЇктивно зростаюча роль у внутр≥шньоеконом≥чних процесах та розширенн¤ д≥апазону њњ впливу на зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть зумовили, в свою чергу, необх≥дн≥сть п≥дходу до регулюванн¤ всього складного та неоднор≥дного комплексу в≥дносин, повТ¤заних безпосередньо з реал≥зац≥Їю митноњ справи. ¬рахуванн¤ цих обставин Ї необх≥дною умовою проведенн¤ ефективноњ митноњ пол≥тики.  ≥льк≥сне зростанн¤ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в, суттЇв≥ ¤к≥сн≥ зм≥ни вимагають активного втручанн¤ держав у процес регулюванн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥ з метою оптим≥зац≥њ, п≥двищенн¤ ефективност≥ засоб≥в, форм та ≥нструмент≥в.

¬имоги √ј““/—ќ“ щодо регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

Ќевпинний розвиток св≥тових економ≥чних в≥дносин та ≥нтеграц≥йних процес≥в зумовило необх≥дн≥сть управл≥нн¤ ними на м≥жнародному р≥вн≥. ÷¤ система регулюванн¤ складалас¤ поступово, шл¤хом створенн¤ м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥й, пост≥йно д≥ючих конференц≥й, м≥жнародних угод, галузевих м≥жнародних орган≥в, зокрема ф≥нансових, торговельних, м≥грац≥йних.

ќсобливо важливу роль у регулюванн≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ на сучасному етап≥ њњ розвитку в≥д≥грають —в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥ (—ќ“), ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘), ¬сесв≥тн¤ митна орган≥зац≥¤ (¬ћќ). Ќа Ївропейському континент≥ дедал≥ впливов≥шим стаЇ ™вропейський союз. —татути цих орган≥зац≥й, розроблен≥ ними угоди рекомендован≥ до виконанн¤ вс≥ма крањнами, що Ї њх членами. “ак, статт¤ XVI —татуту —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ вимагаЇ, щоб крањни ― члени —ќ“ забезпечували в≥дпов≥дн≥сть своњх закон≥в, нормативно-правових акт≥в положенн¤м цього —татуту, вз¤тим на себе зобовТ¤занн¤м п≥д час вступу до √ј““/—ќ“.

¬сесв≥тн¤ торг≥вельна орган≥зац≥¤ (¬“ќ) стала правонаступнецею √ј““ у 1995 р., п≥сл¤ чого њњ часто називають √ј““/—ќ“. ¬ основу њњ д≥¤льност≥ покладен≥ принципи в≥льноњ торг≥вл≥ ≥ нац≥онального режиму.

ћетою своЇњ д≥¤льност≥ —ќ“ проголосила спри¤нн¤ зниженню торговельних перешкод на шл¤ху обм≥ну товарами та послугами м≥ж крањнами. ѕол≥тика, ¤ку пост≥йно проводить ц¤ орган≥зац≥¤, спр¤мована на пост≥йне зменшенн¤ ≥мпортних тариф≥в ≥ методичне усуненн¤ нетарифних метод≥в регулюванн¤ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. ” той же час —ќ“ дозвол¤Ї вживати захисних заход≥в у ситуац≥¤х, коли ≥ноземна конкуренц≥¤ завдаЇ значних збитк≥в певним виробництвам чи галуз¤м в≥тчизн¤ноњ економ≥ки.

ѕров≥дну роль у —ќ“, ћ¬‘, ≥нших впливових м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥¤х та угодах в≥д≥грають економ≥чно розвинут≥ крањни. ¬они несуть ≥ головний т¤гар витрат щодо функц≥онуванн¤ цих орган≥зац≥й.  ористуючись своњм положенн¤м та опираючись на могутн≥й економ≥чний, науково-технолог≥чний, ≥нформац≥йний потенц≥ал, вони диктують виг≥дн≥ дл¤ них умови ≥ншим крањнам.

¬исокого звинут≥ крањни, ¤к≥ створили могутн≥й експортний сектор ≥ зац≥кавлен≥ в ≥мпорт≥ дешевоњ сировини, нап≥вфабрикат≥в, в≥дстоюють ≥дењ л≥берал≥зац≥њ м≥жнародноњ торг≥вл≥. ¬они вимагають в≥д ≥нших крањн обмеженн¤ регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, вбачаючи в цьому регулюванн≥ дискрим≥нац≥ю демократ≥њ.

ћаксимальна в≥дкрит≥сть нац≥ональних ринк≥в р≥зних крањн значно полегшуЇ експанс≥ю на ц≥ ринки ф≥рм ≥ корпорац≥й розвинутих крањн, ¤к≥ мають конкурентоспроможну економ≥ку, що не потребуЇ захисту з боку держави в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ. “ака в≥дкрит≥сть економ≥ки полегшуЇ доступ до њх природних ресурс≥в п≥дприЇмствам розвинутих крањн, забезпечуЇ останн≥м значно виг≥дн≥ш≥ умови ≥нвестуванн¤ своњх кап≥тал≥в в економ≥ку цих крањн. —в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥ фактично в≥д ≥мен≥ високо розвинутих крањн пост≥йно ≥н≥ц≥юЇ зниженн¤ ≥мпортних митних тариф≥в, виступаЇ взагал≥ за в≥дмову в≥д застосуванн¤ експортних мит, за обмеженн¤ ≥ повне скасуванн¤ державного регулюванн¤ процес≥в м≥жнародного ≥нвестуванн¤.

ўодо економ≥ки крањн, що розвиваютьс¤, ≥ крањн з перех≥дною економ≥кою, то у них зовс≥м ≥нш≥ проблеми. «начно менш конкурентоспроможна економ≥ка цих крањн обТЇктивно потребуЇ допомоги та захисту з боку держави. “аким захистом в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ ≥ Ї б≥льш висок≥ ≥мпортн≥ митн≥ тарифи, державне субсидуванн¤ нац≥ональних товаровиробник≥в, наданн¤ њм п≥льгових кредит≥в ≥ податкових п≥льг. “≥льки за умов зростанн¤ ефективност≥ виробництва, п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ економ≥ки крањни, що не стали ще економ≥чно розвинутими, може бути корисним зменшенн¤м ≥мпортних обмежень. “ому проблема вступу крањни до —ќ“ Ї неоднозначною. ÷ей крок може надати крањн≥ певн≥ вигоди, але одночасно створити ≥ додатков≥ труднощ≥.

Ќавколо доц≥льност≥ вступу ”крањни до √ј““/—ќ“ не один р≥к точатьс¤ дискус≥њ. ƒ≥йсно, в≥дпов≥дно до положень статутних документ≥в вступ ”крањни до —ќ“ юридично в≥дкриЇ перед украњнськими виробами ринки крањн ― член≥в —ќ“, що спри¤тиме украњнському експорту. Ѕудуть усунут≥ де¤к≥ дискрим≥нац≥йн≥ заходи, що застосовуютьс¤ до украњнських товар≥в. јле, з ≥ншого боку, виникнуть проблеми, ¤к≥ можуть перекреслити вс≥ переваги в≥д вступу ”крањни до —ќ“. ѕриб≥чники вступу в цю орган≥зац≥ю звертають увагу т≥льки на переваги дл¤ ”крањни ≥ майже замовчують вагом≥ негативн≥ насл≥дки. ј мають вони два аспекти: ≥мпортний та експортний.

Ќад≥њ на розширенн¤ украњнського експорту можуть бути значно переб≥льшеними. ёридично ”крањна отримаЇ широк≥ можливост≥, але фактично позитивн≥ результати лише оч≥куютьс¤. ѕерша проблема пол¤гаЇ в тому, що отримати право вийти на закордонний ринок ще не означаЇ, що на цьому ринку вдастьс¤ продати привезений товар. ƒл¤ того, щоб реал≥зувати св≥й товар, останн≥й повинен бути конкурентоспроможним.

¬≥дпов≥дн≥ владн≥ структури, перш н≥ж п≥дписувати угоди про вступ ”крањни до —ќ“, мають ч≥тко аргументувати умови такого вступу, в ¤ких передбачати захист украњнських нац≥ональних ≥нтерес≥в, паритетн≥сть економ≥чних в≥дносин ”крањни з ≥ншими крањнами.

ўодо ≥мпортного аспекту, то тут насл≥дки в≥д вступу ”крањни до —ќ“ можуть бути значного негативн≥шими. якщо у сфер≥ власного експорту ”крањна може не отримати оч≥куваного позитиву, то у сфер≥ ≥мпорту ”крањн≥ можуть бути завдан≥ велик≥ економ≥чн≥ збитки. јдже прихильники вступу до —ќ“ говор¤ть т≥льки про додатков≥ ринки, ¤к≥ в≥дкриваютьс¤ перед ”крањною, але замовчують те, що ”крањна зобовТ¤зана буде в≥дкрити ≥ св≥й нац≥ональний ринок перед товарами з ≥нших крањн. ¬ ”крањн≥ зТ¤витьс¤ безл≥ч ≥мпортноњ, конкурентоспроможноњ продукц≥њ з р≥зних крањн, ¤ка вит≥сн¤тиме з нац≥онального ринку украњнськ≥ товари, що призвиде до скороченн¤ в≥тчизн¤ного виробництва, знищенн¤ окремих п≥дприЇмств ≥ вид≥в виробництва. ÷е може поставити ”крањну в таку залежн≥сть в≥д ≥нших крањн, ¤ка загрожуватиме њњ нац≥ональн≥й безпец≥.

“ому здаЇтьс¤ доц≥льним в≥дкласти вступ ”крањни до —ќ“ до того часу, коли очевидним ≥ в≥дчутним стане економ≥чне зростанн¤ ”крањни, п≥двищитьс¤ р≥вень добробуту населенн¤ ≥ буде л≥кв≥дована зовн≥шн¤ заборгован≥сть держави. ј тим часом було б доц≥льно п≥дписати з —ќ“ спец≥альну угоду про сп≥вроб≥тництво в перех≥дний пер≥од до вступу в члени —ќ“. “акий перех≥дний пер≥од спри¤в би поступов≥й л≥берал≥зац≥њ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни з урахуванн¤м њњ нац≥ональних ≥нтерес≥в. ÷е зумовило б п≥двищенн¤ ефективност≥ њњ економ≥ки ≥ конкурентоспроможност≥ товар≥в, забезпеченн¤ позитивного сольдо зовн≥шньоњ торг≥вл≥, зменшенн¤ потреб в ≥ноземних кредитах. —аме дос¤гненн¤ таких ¤к≥сних критер≥њв економ≥чного стану ”крањни повинно бути умовою р≥вноправного членства у √ј““/—ќ“.

ќдним з суттЇвих здобутк≥в ”крањни в цей перех≥дний пер≥од було придбанн¤ нею статусу крањни з ринковою економ≥кою, що в≥дкрило б перед нею додатков≥ можливост≥ у в≥дносинах з ≥ншими, перш за все високого звинутими крањнами. ÷е спри¤ло б адаптац≥њ украњнськоњ економ≥ки до умов м≥ждержавних в≥дносин, що склалис¤ в рамках —ќ“, ≥ забезпечило б менш бол≥сний процес вступу до ц≥Їњ орган≥зац≥њ.

ѕор¤док перем≥щенн¤ багажу через митний кордон ”крањни.

ƒо несупроводжуваного багажу (Ќ—Ѕ) належать предмети, що в≥дправл¤ютьс¤ њх власником (або за його дорученн¤м ≥ншою ф≥зичною чи юридичною особою) ≥ перетинають митний кордон ”крањни окремо в≥д власника (зал≥зничним, морським, р≥чковим, автомоб≥льним або пов≥тр¤ним транспортом).

1	2

Ќазва: ћитне регулюванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4480 прочитано)