ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ћ≥жнародний рух кап≥тал≥в

ћ≥жнародний рух кап≥тал≥в

ѕлан

1.ћ≥жнародний рух кап≥тал≥в

2.ћ≥жнародн≥ кредитн≥ в≥дносини.

3.‘ункц≥њ м≥жнародного кредиту.

Ћ≥тература

1.ћ≥жнародний рух кап≥тал≥в.

ћ≥жнародн≥ ф≥нансово-кредитн≥ в≥дносини Ч це в≥дносини, що виникають м≥ж субТЇктами св≥тового господарства з приводу м≥жнародноњ м≥грац≥њ кап≥тал≥в з метою отриманн¤ њхн≥ми власниками п≥дприЇмницьких прибутк≥в, позичкових процент≥в.

ћ≥жнародн≥ кредитн≥ в≥дносини Ч це в≥дносини, що ≥снують м≥ж кредиторами ≥ позичальниками з р≥зних крањн з приводу наданн¤, використанн¤ ≥ погашенн¤ позики, включаючи наростанн¤ процент≥в.

ћ≥жнародний рух кап≥талу Ч це перем≥щенн¤ кап≥талу м≥ж крањнами у пошуку б≥льш виг≥дноњ сфери застосуванн¤.

≈кспорт кап≥талу Ч це односторонн¤ м≥грац≥¤ кап≥талу з одн≥Їњ крањни в ≥нш≥ з метою здобутт¤ зиску. ≈кспорт кап≥талу можна звести до трьох вид≥в:

≈кспорт п≥дприЇмницького кап≥талу-це довгостроков≥ закордонн≥ ≥нвестиц≥њ.

≈кспорт позичкового кап≥талу-в≥дноситьс¤ до м≥жнародних кредитних в≥дносин ≥ виступаЇ у форм≥ м≥жнародного кредиту.

ћ≥жнародна економ≥чна допомога-це наданн¤ кап≥талу в грошов≥й чи товарн≥й форм≥ субТЇктами одн≥Їњ крањни у власн≥сть субТЇктам ≥ншоњ крањни на умовах безоплатност≥, неповерненн¤ тобто безв≥дходност≥.

ћ≥жнародна економ≥чна допомога маЇ своњ форми:

‘≥нансова допомога - це наданн¤ кошт≥в у вигл¤д≥ безоплатного кредиту чи безв≥дходного ф≥нансуванн¤ субТЇктами одних крањн субТЇктам ≥нших крањн дл¤ зд≥йсненн¤ певних соц≥ально-економ≥чних та техн≥чних проект≥в.

ћатер≥альна допомога - це безплатна передача субТЇктами одних крањн субТЇктам ≥нших товар≥в ≥ послуг виробничого та побутового призначенн¤.

«а приналежн≥стю кап≥тал, що експортуЇтьс¤ д≥литьс¤:

1. ѕриватний кап≥тал Ч експортуЇтьс¤ у форм≥ ≥нвестиц≥й та кредит≥в, р≥дше у форм≥ допомоги.

2. ƒержавний кап≥тал Ч експортуЇтьс¤ у форм≥ м≥жнародноњ економ≥чноњ допомоги, а також кредит≥в, але в≥н пересл≥дуЇ дещо ≥нш≥ ц≥л≥ ≥ маЇ ≥ншу тенденц≥ю.

ўо стосуЇтьс¤ ц≥лей вивозу кап≥талу, то њх можна звести до таких чотирьох груп:

- прагненн¤ контролювати д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, частину м≥сцевого ринку.

- отриманн¤ п≥дприЇмницького прибутку.

- отриманн¤ процент≥в за позичковий кап≥тал.

- прагненн¤ на довгий пер≥од забезпечити задоволенн¤ своњх економ≥чних, пол≥тичних та ≥нших ≥нтерес≥в на територ≥њ т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни.

 ористь в≥д ≥мпорту кап≥талу:

1.ќтриманн¤ нових технолог≥й при пор≥вн¤но низьких затратах.

2.ѕор≥вн¤но швидкий розвиток виробництва.

3.ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ класиф≥кац≥њ прац≥вник≥в.

4.Ќов≥ робоч≥ м≥сц¤.

5.–озширенн¤ експорту, розвиток сфери послуг, набутт¤ ≥ноземного досв≥ду в господарюванн≥.

6.ѕоповненн¤ нац≥онального бюджету.

Ўк≥дливий б≥к ≥мпорту:

1.ћожливе вивезенн¤ сировини.

2.≤ноземне втручанн¤ у нац≥ональну банк≥вську справу.

3.«ахопленн¤ ≥ноземним кап≥талом основних сфер економ≥ки крањни.

4.¬ивезенн¤ у прихованому вид≥ прибутк≥в з крањни.

5.ƒе¤к≥ втрати пол≥тичноњ свободи.

≤нтернац≥онал≥зац≥¤ господарськоњ д≥¤льност≥ спри¤ла формуванню в 70роки 20ст. Їдиного ринку позичкових кап≥тал≥в ≥ створенню на його основ≥ св≥тового ф≥нансового ринку.

—в≥товий ринок позичкових кап≥тал≥в Ч система в≥дносин щодо акумул¤ц≥њ ≥ перерозпод≥лу позичкового кап≥талу м≥ж крањнами через сукупн≥сть попиту ≥ пропозиц≥њ на позичковий кап≥тал позичальниками ≥ кредиторами р≥зних крањн.

≤нституц≥ональна структура св≥тового ринку позичкових кап≥тал≥в:

1.¬кладникиЧнаселенн¤ планети, оф≥ц≥йн≥ ≥нститути, приватн≥ ф≥рми, банки, страхов≥ компан≥њ, пенс≥йн≥ фонди, нац≥ональн≥ та м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ.

2.ѕосередники(акумул¤тори ≥ постачальники кап≥талу)Чтранснац≥ональн≥ банки, ф≥нансов≥ компан≥њ, фондов≥ б≥рж≥, центральн≥ та зовн≥шньоеконом≥чн≥ банки крањн, м≥жнародн≥ та нац≥ональн≥ ф≥нансово-кредитн≥ установи.

3.—поживач≥(позичальники)Ч“Ќ , державн≥ органи, приватн≥ ф≥рми, м≥жнародн≥ та рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ.

√еограф≥чна структура св≥тового ринку позичкових кап≥тал≥вЧв≥дображаЇ рух кап≥тал≥в м≥ж крањнами, групами крањн та рег≥онами св≥ту переважно через м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ центри.

ќсновн≥ передумови формуванн¤ ф≥нансових центр≥в:

¬исокий р≥вень економ≥чного розвитку крањни.

јктивна участь у ћ≈¬.

–озвинений нац≥ональний ринок кап≥тал≥в.

Ћ≥беральне валютне ≥ податкове законодавство.

¬иг≥дне географ≥чне розташуванн¤.

¬≥дносна пол≥тична стаб≥льн≥сть.

ѕров≥дними ф≥нансовими центрами Ї: Ќью-…орк, Ћондон, “ок≥о, ÷юрих, ‘ракфурт-на-ћайн≥; нов≥ ф≥нансов≥ центри: Ѕахрейн, ѕанама, √онконг, —≥нгапур.

ядром св≥тового ринку кап≥тал≥в Ї ™вроринокЧце частина св≥тового ринку позичкових кап≥тал≥в, на ¤кому банки зд≥йснюють депозитно-позичков≥ операц≥њ у Ївровалютах(валюта, ¤ка функц≥онуЇ ¤к позичковий кап≥тал поза крањною њњ походженн¤.

ќсобливост≥ ™вроринку:

Ќе контролюЇтьс¤ н≥ державою ем≥тентом, н≥ державою де розм≥щений банк.

Ќе регламентуЇтьс¤.

«в≥льнений в≥д податк≥в.

Ѕ≥льш прибутковий.

ќбс¤г позичкових кап≥тал≥в ™вроринку складаЇ - 7-8трл $, а загальний обс¤г св≥тового ринку позичкових кап≥тал≥в складаЇ- 10трл $.

‘ункц≥њ св≥тового ринку позичкових кап≥тал≥в:

јкумул¤ц≥¤ кап≥талу.

ѕерерозпод≥л кап≥талу.

—таб≥льн≥сть св≥тового господарства.

«абезпеченн¤ прибутку в≥д кредитних операц≥й.

ћ≥жнародний кредитЧце позика в грошов≥й або товарн≥й форм≥, ¤ку надаЇ кредитор одн≥Їњ крањни позичальнику ≥ншоњ крањни на умовах строковост≥, поверненн¤ ≥ платност≥.

 ласиф≥кац≥¤ кредит≥в р≥зноман≥тна:

1.«а призначенн¤м:

а)комерц≥йн≥ кредитиЧце кредити, що надаютьс¤ дл¤ закуп≥вл≥ певних товар≥в або оплати необх≥дних послуг.

б)ф≥нансов≥ кредитиЧце кредити, ¤к≥ можуть використовуватис¤ позичальниками на дов≥льн≥ ц≥л≥(≥нвестиц≥њ, придбанн¤ ц≥нних папер≥в, погашенн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥, валютну ≥нтервенц≥ю.)

2.«а джерелами кредитуванн¤:

а)внутр≥шн≥ Ч це кредити, ¤к≥ надаютьс¤ субТЇктами одн≥Їњ крањни один одному дл¤ зд≥йсненн¤ «≈ƒ.

б)зовн≥шн≥ Ч це кредити ≥ноземних позичальник≥в нац≥ональним субТЇктам дл¤ зд≥йсненн¤ «≈ƒ.

3.—убФЇктами кредитуванн¤:

а) приватн≥ кредити Ч це кредити приватних ф≥зичних та юридичних ос≥б.

б)державн≥ кредити Ч це м≥жнародн≥ кредити, що надаютьс¤ ур¤довими установами в≥д ≥мен≥ держави.

в)кредити м≥жнародних ф≥нансово-кредитних орган≥зац≥й.

г)зм≥шан≥ кредити Ч це м≥жнародн≥ кредити, що надаютьс¤ п≥д одну програму р≥зними кредиторами.

4.«а формою наданн¤:

а)товарн≥ кредити Ч це переважно комерц≥йн≥ кредити, дл¤ закуп≥вл≥ певних вид≥в товар≥в чи послуг.

б)валютн≥ кредити Ч це грошов≥ ф≥нансов≥ кредити.

5.«а формою забезпеченн¤:

а)забезпечений кредит Ч це кредит, що забезпечуЇтьс¤ нерухом≥стю, товарами, ц≥нними паперами, ¤к заставою.

б)бланковий кредит Ч це м≥жнародний кредит, ¤кий надаЇтьс¤ п≥д зобовТ¤занн¤ боржника сплатити його ≥ п≥д соло-вексель з одним п≥дписом позичальника.

6.«а терм≥ном д≥њ:

а)короткостроков≥ кредити Ц до 1 року.

б)середньостроков≥ кредити Ц в≥д 1-5 рок≥в.

в)довгостроков≥ кредити Ц в≥д 5-7 рок≥в.

” розвитку св≥тового господарства м≥жнародний кредит в≥д≥граЇ важливу роль, спри¤ючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштаб≥в торг≥вл≥. ” той же час в≥н може приводити ≥ до негативних насл≥дк≥в, викликаючи диспропорц≥њ в економ≥ц≥ крањн кредитор≥в. Ќадм≥рне залученн¤ м≥жнародних кредит≥в та њх неефективне використанн¤ п≥дриваЇ плат≥жну спроможн≥сть позичальник≥в за рахунок сплати величезних процент≥в за кредит. «овн≥шн¤ заборгован≥сть дл¤ багатьох крањн стала причиною призупиненн¤ њх економ≥чного зростанн¤.

1

Ќазва: ћ≥жнародний рух кап≥тал≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2287 прочитано)