ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ћ≥жнародно-правове регулюванн¤ «≈ƒ

2. ” раз≥ суттЇвого порушенн¤ м≥жнародного договору ”крањни ≥ншими його учасниками, а також в ≥нших випадках, передбачених нормами м≥жнародного права, такий догов≥р може бути денонсовано у пор¤дку, встановленому статт¤ми 23 ≥ 24 цього «акону.

—татт¤ 17. ƒ≥¤ м≥жнародних договор≥в ”крањни на територ≥њ ”крањни

1. ”кладен≥ ≥ належним чином ратиф≥кован≥ м≥жнародн≥ договори ”крањни становл¤ть нев≥д'Їмну частину нац≥онального законодавства ”крањни ≥ застосовуютьс¤ у пор¤дку, передбаченому дл¤ норм нац≥онального законодавства.

2. якщо м≥жнародним договором ”крањни, укладенн¤ ¤кого в≥дбулось у форм≥ закону, встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що передбачен≥ законодавством ”крањни, то застосовуютьс¤ правила м≥жнародного договору ”крањни.

—татт¤ 18. ѕропозиц≥њ про внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до законодавства ”крањни у зв'¤зку з укладенн¤м м≥жнародного договору ”крањни

” випадках, коли дл¤ виконанн¤ м≥жнародного договору ”крањни необх≥дно ухваленн¤ закону ”крањни чи постанови ¬ерховноњ –ади ”крањни, указу ѕрезидента ”крањни, постанови ”р¤ду ”крањни, за≥нтересован≥ м≥н≥стерства, ≥нш≥ центральн≥ органи державноњ виконавчоњ влади ”крањни, ”р¤д –еспубл≥ки  рим за погодженн¤м з ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни в установленому пор¤дку подають пропозиц≥њ про прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного акта.

—татт¤ 19. ѕролонгац≥¤ м≥жнародного договору ”крањни

ћ≥жнародний догов≥р ”крањни може бути пролонгований в≥дпов≥дно до умов, визначених самим м≥жнародним договором.

4. «агальна характеристика законодавства, що регулюЇ спори у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

” процес≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ м≥х суб'Їкта≠ми, ¤к≥ й зд≥йснюють, можуть виникати р≥зного роду спори. ¬они потребують свого розгл¤ду ≥ розв'¤занн¤ в≥дпов≥дно до д≥ючого законодавства. ¬ ”крањн≥ уже створен≥ певн≥ правов≥ основи розгл¤ду ≥ розв'¤занн¤ таких спор≥в, ¤к≥ закр≥плен≥ насамперед у «акон≥ ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" в≥д 36 кв≥тн¤ ≤991 р. ” сьомому розд≥л≥ цього закону "ѕор¤док розгл¤ду спор≥в у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥" (ст. 38 Ч 39), зокрема, записано, що спори, ¤к≥ виникають м≥ж суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ≥ноземними суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥, можуть розгл¤датис¤ судовими або арб≥тражними органами ”крањни, ≥ншими органами вир≥шенн¤ спор≥в за вибором стор≥н спору, ¤кщо це пр¤мо не суперечить чинним законам ”крањни або передбачено м≥жнародними угодами. Ѕудь-¤к≥ спори щодо застосуванн¤ положень цього «акону та закон≥в, прийн¤тих на його виконанн¤, можуть бути предметом розгл¤ду в органах суду ”крањни, ¤кщо одна ≥з стор≥н у справ≥ Ї ф≥зична особа або держава. ” випадку, коли сторонами у справ≥ виступають юридичн≥ особи, так≥ спори розгл¤даютьс¤ в арб≥тражних судах. ћ≥жнародн≥ спори, ¤к≥ можуть виникнути в результат≥ д≥й ”крањни, вир≥шуютьс¤ у погодженому сторонами пор¤дку зг≥дно з нормами м≥жнародного права. ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни " ѕро введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" в≥д 16 кв≥тн¤ 1991 р. були поставлен≥ в≥дпов≥дн≥ завданн¤ перед р¤дом державних орган≥в. «окрема було рекомендовано “оргово-промислов≥й палат≥ ”крањни створити зовн≥ш¤ьоеконом≥чний третейський суд. “акий суд було створено. ¬одночас з ≥н≥ц≥ативи ≥ за участю “оргово-промисловоњ падати ”крањни були розробле≠н≥ ≥ 24 лютого 1994 р. прийн¤т≥ «акон "ѕро м≥жнародний комерц≥йний арб≥траж", а також ѕоложенн¤ про ћ≥жнародний комерц≥йний арб≥тражний суд при “оргово-промислов≥й палат≥ ”крањни та ѕоложенн¤ про ћорську арб≥тражну ком≥с≥ю при “оргово-промислов≥й палат≥ ”крањни. Ќазван≥ више закони та положенн¤ ≥ створюють основну правову базу вир≥шенн¤ спор≥в, ¤к≥ виникають при зд≥йсненн≥ зовн≥шньоторговельних та ≥нших вид≥в м≥жнародних зв'¤зк≥в.

5. ¬иконанн¤ м≥жнародних договор≥в ”крањною

Ќалежне виконанн¤ зобов'¤зань, що випливають ≥з м≥жнародних економ≥чних договор≥в, ¤к ≥ з м≥жнародних договор≥в взагал≥, Ї одним ≥з принцип≥в м≥жнародного права ≥ його галуз≥ Ч м≥жнародного економ≥чного права. ” ст. 12 «акону ”крањни "ѕро м≥жнародн≥ договори ”крањни" записано, що м≥жнародн≥ договори ”крањни п≥дл¤гають неухильному дотриманню ”крањною в≥дпов≥дно до норм м≥жнародного права. «г≥дно з принципом сумл≥нного дотриманн¤ м≥жнародних договор≥в ”крањна виступаЇ за те, щоб ≥ ≥нш≥ учасники двосторонн≥х та багатосторонн≥х м≥жнародних договор≥в, в ¤ких бере участь ”крањна, неухильно виконували своњ зобов'¤занн¤, що випливають з цих договор≥в.

« ц≥Їю метою ѕрезидент ”крањни ≥ ”р¤д ”крањни вживають заход≥в щодо забезпеченн¤ виконанн¤ м≥жнародних договор≥в ”крањни. ћ≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи державноњ виконав≠чоњ влади ”крањни, ”р¤д –еспубл≥ки  рим. ≥нш≥ державн≥ органи, до компетенц≥њ ¤ких вход¤ть питанн¤, що регулюютьс¤ м≥жнародними договорами ”крањни, забезпечують виконанн¤ зобов'¤зань, вз¤тих за м≥жнародними договорами ”крањнською стороною, стежать за зд≥йсненн¤м прав, ¤к≥ випливають з таких договор≥в дл¤ ”крањнськоњ —торони, ≥ за виконанн¤м ≥ншими учасниками м≥жнародних договор≥в њхн≥х зобов'¤зань. «азначен≥ державн≥ органи, а також п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ зобов'¤зан≥ надавати ћ≥н≥стерству закордонних справ ”крањни ≥нформац≥ю, що стосуЇтьс¤ виконанн¤ м≥жнародних договор≥в ”крањни.

«агальний нагл¤д за виконанн¤м м≥жнародних договор≥в ”крањни зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство закордонних справ ”крањни. Ќа вимогу орган≥в, що застосовують м≥жнародн≥ договори ”крањни, ћ≥н≥стерство закордонних справ ”крањни маЇ надати оф≥ц≥йну ≥нформац≥ю стосовно питань, що виникають у зв'¤зку з виконанн¤м м≥жнародного договору ”крањни. ” раз≥ неналежного виконанн¤ зобов'¤зань, вз¤тих на себе за м≥ж-народними договорами ”крањнською —тороною, ћ≥н≥стерство закордонних справ ”крањни ≥нформуЇ про це ѕрезидента ”крањни або ”р¤д ”крањни дл¤ вжитт¤ необх≥дних заход≥в. ” раз≥ порушенн¤ зобов'¤зань за м≥жнародним договором ”крањни ≥ншими його учасниками ћ≥н≥стерство закордонних справ ”крањни, шш≥ центральн≥ органи державноњ виконавчоњ влади ”крањни, ”р¤д –еспубл≥ки  рим за погодженн¤м з ћ≥н≥стерством закордонних справ ”крањни подають ѕре≠зиденту ”крањни або ”р¤ду ”крањни пропозиц≥њ про вжитт¤ необх≥дних заход≥в в≥дпов≥дно до норм м≥жнародного права.” раз≥ суттЇвого порушенн¤ м≥жнародного договору ”крањни ≥ншими його учасниками, а також в ≥нших випадках, передбачених нормами м≥жнародного права, такий догов≥р може бути денонсовано. ”кладен≥ ≥ належним чином ратиф≥кован≥ м≥жнародн≥ договори ”крањни становл¤ть нев≥д'Їмну частину нац≥онального законодавства ”крањни ≥ застосовуютьс¤ у пор¤дку, перед≠баченому дл¤ норм нац≥онального законодавства. якщо м≥жнародним договором ”крањни, укладенн¤ ¤кого в≥дбулось у форм≥ закону, встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що передбачен≥ законодавством ”крањни, то застосовуютьс¤ правила м≥жна≠родного договору ”крањни. ” випадках, коли дл¤ виконанн¤ м≥жнародного договору ”крањни необх≥дне ухваленн¤ закону ”крањни чи постанови ¬ерховноњ –ади, указу ѕрезидента ”крањни, постанови ”р¤ду ”крањни, за≥нтересован≥ м≥н≥стерства, ≥нш≥ центральн≥ органи державноњ виконавчоњ влади ”крањни, ”р¤д –еспубл≥ки  рим за погодженн¤м з ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни у вста≠новленому пор¤дку подають пропозиц≥њ щодо прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного акта.

–еЇстрац≥¤ м≥жнародних договор≥в, що набрали чинност≥ дл¤ ”крањни, зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством закордонних справ ”крањни у —екретар≥ат≥ ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й та у в≥дпов≥дних органах ≥нших м≥жнародних орган≥зац≥й.

ќдн≥Їю ≥з важливих умов усп≥шноњ й ефективноњ зов≠н≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни Ї створенн¤ в≥дпов≥дноњ правовоњ бази. ѓњ недосконал≥сть негативно впливаЇ на розвиток зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин нашоњ крањни, призводить до безконтрольного вивезенн¤ вкрай деф≥цитних ресурс≥в ≥ продажу њх на св≥товому ринку за демп≥нговими ц≥нами. «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть потребуЇ кор≥нних зм≥н, передус≥м њњ законодавче регулюванн¤. ¬ ”крањн≥ правова база зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥: «акон ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" (1б кв≥тн¤ 1991 р.)-нормативно визначен≥ принципи, види ≥ суб'Їкти зовн≥шньоек. д≥¤льност≥, питанн¤ правового регулюванн¤ њхньоњ д≥¤льност≥ та ≥н.; ћитний кодекс ”крањни(12 грудн¤ 1991 р.)-визначив принципи орган≥зац≥њ митноњ справи в ”крањн≥; закони про державне мито, Їдиний митний тариф. ћ≥ст¤тьс¤ норми, що стосуютьс¤ орган≥зац≥њ ≥ зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥: закони "ѕро п≥дприЇмництво" (7 лютого 1991 р.),"ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"(27 березн¤ !991 р.) та ≥н. « р¤ду питань зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ прийма≠лис¤ в≥дпов≥дн≥ постанови ¬ерховноњ –ади ”крањни та  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. –егулюванн¤ даЇ можлив≥сть держав≥ з ураху≠ванн¤м сусп≥льних ≥нтерес≥в упор¤дкувати в≥дносини зовн≥шньоеконом≥чного характеру, створити в≥дпов≥дний правовий режим (правопор¤док), дотриманн¤ ¤кого спри¤Ї розвитку м≥жнародного економ≥чного сп≥вроб≥тництва, п≥двищенню його ефективност≥.

¬икористана л≥тература:

ћ≥жнародне економ≥чна право. ѕ≥дручник. Ц  ., 2001.

 овалевський ≤.—. «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть ”крањни. Ц ’арк≥в, 2000.

1	2	3

Ќазва: ћ≥жнародно-правове регулюванн¤ «≈ƒ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (5378 прочитано)