ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ќрган≥зац≥¤ ≈коном≥чного —п≥вроб≥тництва та –озвитку ≥ ”крањна

ќрган≥зац≥¤ ≈коном≥чного —п≥вроб≥тництва та –озвитку ≥ ”крањна

≤снуЇ Їдине й ун≥кальне м≥сце, де ур¤ди демократичних промислово розвинених держав мають можлив≥сть анал≥зувати й удосконалювати свою економ≥чну та соц≥альну пол≥тику. ¬они з≥ставл¤ють набутий досв≥д, намагаютьс¤ вир≥шувати сп≥льн≥ проблеми, Ч ≥ це веде до ≥стотного п≥двищенн¤ ефективност≥ та прискоренн¤ результативност≥ запроваджених заход≥в. ÷им м≥сцем Ї ќрган≥зац≥¤ ≈коном≥чного —п≥вроб≥тництва та –озвитку (ќ≈—–), штаб-квартира ¤коњ знаходитьс¤ в ѕариж≥.

” прес≥ все част≥ше можна натрапити на дес¤тки р≥зних абрев≥атур Ч ћ¬‘, ≈—, ≈Ѕ––,  —–, ћЅ––, проте ќ≈—– зустр≥чаЇмо лише зр≥дка. ≤сторична дов≥дка про нењ може вм≥ститис¤ в к≥лька р¤дк≥в. як в≥домо, у 1947 р. майбутн≥й держсекретар —Ўј ƒж. ћаршалл, виступаючи в √арвард≥, запропонував план зруйнованоњ у ƒруг≥й св≥тов≥й в≥йн≥ Ївропейськоњ економ≥ки. ƒл¤ розумного ≥ ефективного використанн¤ кошт≥в було створено ™вропейську ќрган≥зац≥ю ≈коном≥чного —п≥вроб≥тництва (™ќ≈—). ” 1961 р. на њњ основ≥ виникла ќ≈—–, ¤ка вже не обмежувалас¤ зах≥дноЇвропейськими крањнами. ¬она ставила своњм завданн¤м пол≥пшенн¤ функц≥онуванн¤ св≥товоњ економ≥ки, координац≥њ соц≥альноњ та економ≥чноњ пол≥тики держав-член≥в ≥ водночас гармон≥зац≥њ п≥дход≥в до розвТ¤занн¤ проблем на користь крањн, ¤к≥ обрали ринковий, тобто кап≥тал≥стичний шл¤х розвитку.

—початку до ќ≈—– належали 20 крањн. ѕрих≥д япон≥њ, јвстрал≥њ, Ќовоњ «еланд≥њ, ћексики перетворив њњ на всесв≥тню орган≥зац≥ю. ” 1995 р. до нењ приЇдналас¤ „ех≥¤, а в 1996 р. Ч ”горщина, ѕольща та ѕ≥вденна  оре¤. 30-м њњ членом незабаром стане —ловаччина. ” наш час ќ≈—– називають лаборатор≥Їю ≥дей, центром спостереженн¤, клубом багатих крањн. ” кожному з цих визначень Ї частка ≥стини, ≥ т≥льки сукупн≥сть њх даЇ у¤вленн¤ про специф≥чно консультативний характер ќ≈—– ≥ т≥ пол≥тико-економ≥чн≥ завданн¤, ¤к≥ вона допомагаЇ розвТ¤зати насамперед державам-членам та не т≥льки њм. ÷¤ орган≥зац≥¤ Ч не благод≥йне товариство: з цього приводу не повинно бути жодних сумн≥в≥в.

“ут не покладаютьс¤ на еволюц≥ю в час≥, тут п≥дкор¤ють час економ≥чним та соц≥альним ≥нтересам значноњ к≥лькост≥ крањн. ≤стотн≥ зм≥ни зачепили найважлив≥ш≥ принципи роботи ќ≈—–: зам≥сть анал≥зу обмеженоњ конкретноњ галуз≥ д≥¤льност≥ (з метою формулюванн¤ рекомендац≥й у кожному конкретному випадку) вона п≥шла значно складн≥шим, але б≥льш ефективним за своњми насл≥дками шл¤хом Ч вивченн¤ економ≥чних ¤вищ у њхн≥й взаЇмод≥њ, взаЇмовплив≥, взаЇмопроникненн≥. ¬одночас вона досл≥джуЇ заходи, зд≥йснюван≥ державною владою на р≥зних р≥вн¤х ¤к у межах держав- член≥в, так ≥ в њх партнерських взаЇминах з ≥ншими крањнами. Ќаприклад, ќ≈—– зТ¤совуЇ, ¤ким чином соц≥альна пол≥тика (¤ка формулюЇтьс¤ величезною к≥льк≥стю фактор≥в) впливаЇ на функц≥онуванн¤ економ≥ки, або ¤к монд≥ал≥зац≥¤ зм≥нюЇ економ≥ку крањни, в≥дкриваючи дл¤ нењ нов≥ можливост≥ процв≥танн¤ або, навпаки, загрожуючи опором всередин≥ ц≥Їњ крањни, що п≥дштовхуЇ њњ до пол≥тики протекц≥он≥зму.

√енеральним секретарем ќ≈—– нин≥ Ї п. ƒональд ƒжонсон. ўороку в≥дбуваютьс¤ зустр≥ч≥ на р≥вн≥ м≥н≥стр≥в держав-член≥в дл¤ виробленн¤ нових програм д≥й та п≥дбитт¤ п≥дсумк≥в. “очних даних про бюджет ќ≈—– нема, але в документах можна знайти приблизну суму Ч 300 млн. американських долар≥в на р≥к. « них 25% ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок внеску —Ўј. 1900 спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ пост≥йно працюють в ќ≈—–, н≥коли не змогли б забезпечити виконанн¤ њњ зобовТ¤зань (зокрема, щороку не змогли б виходити близько 500 р≥зного роду публ≥кац≥й), ¤кби до роботи не залучали близько 40 000 експерт≥в з усього св≥ту.

–≥ч у т≥м, що ќ≈—– Ч не ф≥нансова, а ≥нтелектуальна орган≥зац≥¤. “ут збирають ≥ анал≥зують найр≥зноман≥тн≥ш≥ економ≥чн≥ та ≥нш≥ показники, тут в≥дбуваЇтьс¤ обм≥н думками, тут опрацьовуютьс¤ рекомендац≥њ, ¤к≥ мають допомогти пол≥пшити функц≥онуванн¤ св≥товоњ ринковоњ економ≥ки. –екомендац≥њ не обовТ¤зков≥ дл¤ виконанн¤, але ¤кщо консенсус знайдено, ¤кщо нац≥ональн≥ ≥нтереси не зазнали дискрим≥нац≥њ, м≥ж крањнами може бути укладена формальна угода, або ж ур¤ди можуть зобовТ¤зати р≥зн≥ нац≥ональн≥ ≥нституц≥њ вз¤ти рекомендац≥њ на озброЇнн¤.

–≥чна продукц≥¤ одного лише економ≥чного директорату ќ≈—– важить ст≥льки ж, ск≥льки прац¤ к≥лькох наукових ≥нститут≥в. “ут анал≥зують стан св≥товоњ торг≥вл≥, монетарноњ системи, економ≥чн≥ насл≥дки д≥й ур¤д≥в у галуз≥ с≥льського господарства ≥ промисловост≥, енергетики, ринку прац≥, зайн¤тост≥, бюджетноњ пол≥тики, плат≥жного балансу та багатьох ≥нших аспект≥в, вм≥щених у рамки ближчих та довгострокових перспектив розвитку св≥товоњ економ≥ки.

ƒержав, ¤к≥ бажають одержувати таку ≥нтелектуальну п≥дтримку, особливо в пер≥од економ≥чноњ кризи, ≥ в той же час спроможних запропонувати послуги своњх експерт≥в св≥тов≥й громадськост≥, стаЇ все б≥льше. ѕ≥сл¤ розпаду —–—– стало ¤сно, що потр≥бн≥ специф≥чн≥ програми п≥дтримки нових незалежних держав (ЌЌƒ), ¤к≥ обрали ринковий шл¤х господарюванн¤. ” 1998 р. створюЇтьс¤ ÷ентр сп≥вроб≥тництва з державами, ¤к≥ не Ї членами ќ≈—–.

Ќезважаючи на ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж Ївропейськими ЌЌƒ ≥ јргентиною або „≥л≥, наприклад, вони мають чимало схожих труднощ≥в. «гаданий центр нац≥лено на те, щоб допомогти цим крањнам насамперед у таких сферах, ¤к св≥това торг≥вл¤, ≥нвестиц≥њ, податкова система та навколишнЇ середовище, де дуже виг≥дно використати досв≥д, нагромаджений в ќ≈—–. ™ й ≥нш≥ програми Ч специф≥чн≥, ц≥леспр¤мован≥, п≥дпор¤дкован≥ ≥нтересам окремих крањн або рег≥он≥в.

–ос≥¤ змогла одержати таку програму. ѕеред≥ мною сол≥дний том Ђќгл¤д д≥¤льност≥ з охорони навколишнього середовища. —пец≥альний випуск. –ос≥йська федерац≥¤ї. ÷ю працю п≥дготували 17 ≥ноземних експерт≥в, сп≥вроб≥тник≥в секретар≥ату й консультант≥в. ѕрот¤гом лише одного 2000 року в –ос≥њ буде проведено за ч≥тко визначеним граф≥ком 33 р≥зних заходи. ’≥ба не очевидна користь в≥д такоњ програми? яка можлив≥сть засвоЇнн¤ досв≥ду р≥зних крањн в≥дкриваЇтьс¤ через нењ дл¤ тих держав, ¤к≥ поки що не мають шанс≥в стати повноправними членами ќ≈—–!

¬елика робота в галуз≥ охорони навколишнього середовища не може бути в≥докремлена в≥д Їдиного процесу побудови демократичного сусп≥льства з ринковим механ≥змом керуванн¤ економ≥кою. ” вересн≥ 2002 р. в  иЇв≥ в≥дбудетьс¤ ѕТ¤та м≥жнародна конференц≥¤ на р≥вн≥ м≥н≥стр≥в еколог≥њ, ¤ка розгл¤не х≥д реал≥зац≥њ ѕрограми з охорони навколишнього середовища дл¤ крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи. ј в жовтн≥ цього року в≥дбудетьс¤ пром≥жна п≥дконференц≥¤ в м. јлмати так само на р≥вн≥ м≥н≥стр≥в (еколог≥њ та економ≥ки чи ф≥нанс≥в) з питань водного господарства та ≥нвестиц≥й у водногосподарчий сектор ЌЌƒ. ƒо  азахстану прињдуть представники —в≥тового банку, ™вропейського банку реконструкц≥њ та розвитку,  ом≥сар з еколог≥њ ™вропейського союзу, представники багатьох громадських орган≥зац≥й. Ѕудемо спод≥ватис¤, що ”крањна нарешт≥ подасть остаточний список високих посадових ос≥б, ¤ких (за кошти ќ≈—–!) запрошено обговорити серед ≥нших питань проблему ¤кост≥ води, насамперед у м≥стах крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи.

”крањна н≥коли не забувала, що сп≥вроб≥тництво з ќ≈—– може бути корисне дл¤ њњ населенн¤. ¬же з початку 90-х рр. почалис¤ б≥льш-менш регул¤рн≥ дипломатичн≥ контакти з метою ув≥йти у в≥ддален≥й перспектив≥ до цього клубу високорозвинених крањн. јле дипломати ≥ економ≥сти по-р≥зному оц≥нювали можливост≥ використанн¤ ”крањною сп≥вроб≥тництва з ќ≈—–. “а й кризова ситуац≥¤ по¤снюЇ певну обережн≥сть ”крањни. ѕроте останн≥м часом, ¤к розпов≥даЇ радник-посланник ѕосольства ”крањни у ‘ранц≥њ ¬≥тал≥й јнтонович …охна, в≥дбулис¤ пом≥тн≥ прискоренн¤ у рус≥ назустр≥ч один одному: ”крањни ≥ ќ≈—–. ¬они п≥дписали ”году про прив≥лењ та ≥мун≥тети, у 1999 р. вона була ратиф≥кована, ≥ тепер двер≥ дл¤ сп≥льноњ прац≥ в≥дчинено.

1

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ ≈коном≥чного —п≥вроб≥тництва та –озвитку ≥ ”крањна
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1177 прочитано)