ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —ередовище ≥снуванн¤ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин

—ередовище ≥снуванн¤ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин

ѕлан.

1.—уть ≥ структура середовища ћ≈¬.

2.ѕриродно-географ≥чне середовище ћ≈¬.

3.ѕол≥тико-правове середовище ћ≈¬.

4.≈коном≥чне середовище ћ≈¬.

5.—оц≥ально-культурне середовище ћ≈¬.

Ћ≥тература:

≤.ћ.Ўкола ¬.ћ. озменкоУћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини У „ерн≥вц≥ У–утаФ ст.38-45

¬.¬. озик Ћ.ј.ѕанковаУ—в≥тове господарство та м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносиниФ Ћьв≥в 1995

1.—уть ≥ структура середовища ћ≈¬.

—ередовище ћ≈¬ може бути визначене ¤к система умов ≥ фактор≥в ≥снуванн¤ м≥жнародних економ≥чних звФ¤зк≥в. “аке середовище можна розд≥лити на внутр≥шнЇ ≥ зовн≥шнЇ середовище.

¬нутр≥шнЇ середовище ћ≈¬Чце внутр≥шн¤ будова системи ћ≈¬ разом з њњ внутр≥шн≥ми законами ≥снуванн¤, функц≥онуванн¤ ≥ розвитку.(«≈ƒ, управл≥нн¤, субФЇкти, форми ≥ види, внутр≥шн≥ закони)

«овн≥шнЇ середовище ћ≈¬Чце зовн≥шн≥ по в≥дношенню до субФЇкт≥в ћ≈¬ умови реал≥зац≥њ форм ≥ вид≥в р≥зних вид≥в ћ≈¬:

1.«а сферами впливу : природно-географ≥чне, пол≥тико-правове, економ≥чне, соц≥ально-культурне середовище.

2.«а безпосередн≥стю впливу,д≥њ:

а)умови ≥ фактори пр¤моњ(безпосередньоњ) д≥њ Ц м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, м≥жнародн≥ правов≥ норми, торговельн≥ представництва, комун≥кац≥йн≥ мереж≥Ч це все становить ≥нфаструктуру ћ≈¬.

б)умови ≥ фактори непр¤моњ(посередньоњ) д≥њ;

2.ѕриродно-географ≥чне середовище ≥снуванн¤ ћ≈¬.

Ќайголовн≥ш≥ умови ≥ фактори, що впливають на розвиток ћ≈¬, повФ¤зан≥ з нер≥вном≥рн≥стю розташуванн¤ природних ресурс≥в, з на¤вн≥стю чи в≥дсутност≥ тих чи ≥нших ресурс≥в у р≥зних крањнах. Ќа¤вн≥сть ресурс≥в т≥сно перекликаЇтьс¤ з р≥зноман≥тн≥стю кл≥матичних умов, ¤ка спри¤Ї розвитку м≥жнародного под≥лу прац≥, а в≥дпов≥дно, граЇ значну роль у розвитку ћ≈¬. Ќаприклад: у крањнах з теплим кл≥матом збирають по два урожањ; морськ≥ крањни встановлюють м≥ж собою економ≥чн≥ звФ¤зки морським транспортом; крањни одного материка використовують автомоб≥льний ≥ зал≥зничний транспорт.

Ќе менш важливу роль граЇ геопол≥тичне розташуванн¤ крањниЧце розташуванн¤ по в≥дношенню до ≥нших крањн на шл¤ху чи на перетин≥ р≥зноман≥тних ≥нтерес≥в субФЇкт≥в св≥тового господарства.  рањни, що знаход¤тьс¤ на перетин≥ таких шл¤х≥в, спец≥ал≥зуютьс¤ на наданн≥ посередницьких послуг ф≥нансового, комерц≥йного ≥ транспортного типу.

3.ѕќЋ≤“» ќ-ѕ–ј¬ќ¬≈ —≈–≈ƒќ¬»ў≈ ћ≈¬.

ѕол≥тико-правове середовище впливаЇ на ћ≈¬ не так у план≥ умов ≥ фактор≥в њхнього ≥снуванн¤, ¤к у план≥ њхнього розвитку. ћ≥жнародна пол≥тика Ї своЇр≥дним механ≥змом задоволенн¤ або узгодженн¤ ≥нтерес≥в субФЇкт≥в м≥жнародних в≥дносин

ћ≥жнародна пол≥тикаЧце сукупн≥сть метод≥в ≥ засоб≥в направлених на дос¤гненн¤ ц≥лей ≥ завдань, що випливають з ≥нтерес≥в субФЇкт≥в м≥жнародних в≥дносин. ќдним ≥з основних пол≥тичних ≥нтерес≥в кожноњ крањни Ї нормальний прогресивний х≥д розвитку власноњ економ≥ки, ¤кий залежить в≥д р≥зних внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х фактор≥в. якщо «≈ƒ буде усп≥шною, то краще буде розвиватись нац≥ональна економ≥ка, багатшою буде крањна, п≥двищитьс¤ життЇвий р≥вень населенн¤. ƒо важливих пол≥тичних ≥нтерес≥в в≥днос¤тьс¤:

--волод≥нн¤ найнов≥шою ≥нформац≥Їю,

--найсучасн≥ш≥ технолог≥њ,

--розвиток соц≥альноњ ≥ культурноњ сфери,

--п≥дн¤тт¤ загального престижу.

ѕом≥тну роль у розвитку м≥жнародного сп≥вроб≥тництва в≥д≥граЇ пол≥тична стаб≥льн≥сть крањниЧце невелика ≥мов≥рн≥сть зм≥ни њњ пол≥тичного статусу прот¤гом тривалого часу у вигл¤д≥ виникненн¤ соц≥альних конфл≥кт≥в(страйк≥в) ≥ пол≥тичних акт≥в типу тероризму, путч≥в. ѕол≥тичний ризик передбачаЇ можлив≥сть: пол≥тичноњ змови ≥ пол≥тичного перевороту, конф≥скац≥њ майна, нац≥онал≥зац≥њ обФЇкт≥в приватноњ власност≥.

≤нституц≥ональне забезпеченн¤ ћ≈¬ Цце сукупн≥сть правових ≥нституц≥й (конференц≥й, конгрес≥в, нарад, ком≥тет≥в, ком≥с≥й) ≥ правових норм, вироблених ними, котр≥ забезпечують регулюванн¤ ћ≈¬ на р≥зних р≥вн¤х.

ћ≥жнац≥ональн≥ органи регулюванн¤ ћ≈¬Чце так≥ ≥нституц≥њ, ¤к≥ виконують рекомендац≥йно-координаторськ≥ функц≥њ, постанови ¤ких бажан≥ дл¤ виконанн¤.

Ќаднац≥ональн≥ органи регулюванн¤ ћ≈¬Чце ≥нституц≥њ, ¤к зд≥йснюють наказово-координаторськ≥ функц≥њ ≥ њхн≥ постанови мають виконуватись беззаперечно.

4.≈ ќЌќћ≤„Ќ≈ —≈–≈ƒќ¬»ў≈ ћ≈¬

ќдним ≥з показник≥в економ≥чного потенц≥алу крањни Ї факт ефективност≥ ≥ можливост≥ використанн¤ природних ресурс≥в.Ќаприклад: ”крањна маЇ пор≥вн¤но велик≥ поклади нафти, але спроможна видобути 15%, а решту немаЇ н≥ потужностей н≥ технолог≥й.

—тан наукових досл≥джень, розвиток засоб≥в виробництва техн≥ки ≥ технолог≥й в≥д≥грають велику роль в розвитку ћ≈¬. –озвинен≥ крањни, ¤к правило, експортують продукц≥ю переробноњ промисловост≥, а крањни ,що розвиваютьс¤-експортують част≥ше сировину, в кращому випадку нап≥вфабрикати. “ам, де Ї високий ≥нтелектуальний потенц≥ал, завжди краще розвиваЇтьс¤ система комун≥кац≥й, транспортн≥ мереж≥, що прискорюЇ розвиток ¤к нац≥онального виробництва так ≥ «≈ƒ. —при¤Ї розвитку ћ≈¬ ≥ розбудована на сучасному р≥вн≥ ф≥нансово-кредитна система крањни.

Ќе менш важливими елементами економ≥чного середовища ћ≈¬ Ї р≥вень доход≥в ≥ р≥вень споживанн¤ у т≥й чи ≥нш≥й крањн≥.

«агалом до економ≥чного середовища ћ≈¬ можна в≥днести стан розвитку економ≥чного потенц≥алу крањни, стан ≥нтегрованост≥ крањни у св≥тове господарство.

—в≥тове господарствоЧце сукупн≥сть нац≥ональних господарств та економ≥чних взаЇмозвФ¤зк≥в м≥ж ними, або це сукупн≥сть виробничих в≥дносин, ¤к≥ функц≥онують на нац≥ональному ≥ на м≥жнародному р≥вн≥.

—в≥тове господарствоЧце сукупн≥сть нац≥ональних господаств, повФ¤заних одне з одним системою м≥жнародного под≥лу прац≥, економ≥чних ≥ пол≥тичних стосунк≥в.

—в≥тове господарствоЧце система взаЇмод≥ючих господарств р≥зних р≥вн≥в з ус≥х крањн св≥ту, ц≥л≥сний характер ≥ функц≥онуванн¤ ¤коњ визначаЇтьс¤ обФЇктивними законами розвитку людського сусп≥льства, де господарства повФ¤зан≥ одне з одним системою економ≥чних та ≥нших м≥жнародних в≥дносин, що базуютьс¤ на м≥жнародному под≥л≥ прац≥.

Ќайрухом≥шою частиною св≥тового господарства Ї —в≥товий ринокЧсфера обм≥нних в≥дносин м≥ж крањнами та м≥ж ≥ншими субФЇктами св≥тового господарства, ¤к≥ повФ¤зан≥ м≥ж собою участю у м≥жнародному под≥л≥ прац≥.

—в≥товий ринокЧце система в≥дносин, що виникають з приводу обм≥ну ресурсами, товарами, послугами, ≥де¤ми, ≥ ¤к≥ ≥сторично склалис¤ на основ≥ ћѕѕ та ћ≈¬.

—учасний етап економ≥ки показуЇ, що нац≥ональн≥ господарства наст≥льки м≥цно переплелись, що можна уже говорити про св≥товий ≥ нац≥ональн≥ ринки не ¤к про дв≥ окрем≥ системи, ¤к≥ т≥льки доповнюють одна одну, а ¤к про одну систему, де нац≥онан≥ ринки складають п≥дсистему св≥тового ринку. —аме тому ми вводимо нац≥ональнй ринок елементом у структуру св≥тового ринку.

Ќац≥ональний ринокЧце ситема в≥дносин обм≥ну ресурсами, товарами, послугами, ≥де¤ми, ¤ка ≥сторично склалас¤ в т≥й чи ≥нш≥й крањн≥ на основ≥ сусп≥льного под≥лу прац≥ та економ≥чних в≥дносин.

¬нутр≥шньонац≥ональний рег≥ональний ринокЧце система в≥дносин обм≥ну, що склалас¤ в певному рег≥он≥ крањни на основ≥ м≥сцевого сусп≥льного под≥лу прац≥ й екном≥чних в≥дносин.

—руктура св≥тового ринку:

«акритий ринок ћ≥жнародний рег≥ональний ринок

ѕ≥льговий ринок Ќац≥ональний ринок

¬≥дкритий ринок ¬нутр≥шньонац≥ональний рег≥ональний ринок

–инок валют

–инок кап≥тал≥в

–инок прац≥

–инок товар≥в

–инок послуг

–инок ≥дей

5.—ќ÷≤јЋ№Ќќ- ”Ћ№“”–Ќ≈ —≈–≈ƒќ¬»ў≈ ћ≈¬

”загальнено соц≥ально-культурне середовище ћ≈¬ можна звести до фактор≥в, що випливають з повед≥нки людини. ѕереваги тих чи ≥нших чуттЇвих особливостей у великих групах людей зумовлюють виникненн¤ певних потреб,що в≥дпов≥дно впливаЇ на њхн≥ запити ≥ в к≥нцевому випадку в≥дбиваЇтьс¤ на њхн≥х зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносинах. Ќаприклад: гостр≥ приправи вживають б≥льше п≥вденн≥ народи, а тому експортери њж≥ у п≥вденн≥ крањни це враховують.

—кладовою частиною соц≥ально-культурного середовища Ї розвиток форм мотивац≥њ до прац≥: ц≥нитьс¤ квал≥ф≥кована прац¤, престижна робота, заохоченн¤ до прац≥(п≥льги, побутов≥ заохоченн¤).

ќдним з найважлив≥ших фактор≥в у розвитку м≥жнародних в≥дносин Ї порозум≥нн¤-здатн≥сть знайти сп≥льну мову, тобто перекладна справа, ¤ка характеризуЇтьс¤:

--вид≥ленн¤ англ≥йськоњ мови;

--вивченн¤ одночасно дек≥лькох ≥ноземних мов;

--створенн¤ електронно-техн≥чних засоб≥в перекладу;

--розвиток засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

ќкремо сл≥д вид≥лити морально-етичн≥ норми повед≥нки людини: тепер б≥знесмен чи транснац≥ональна ф≥рма повинн≥ бути максимально чесними ≥ пунктуальними, ¤кщо хочуть надовго закр≥питись на св≥товому ринку.

1

Ќазва: —ередовище ≥снуванн¤ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (868 прочитано)